Фіцо боїться повторити долю Орбана

Чому прем’єр-міністр Словаччини змінив риторику щодо України та чи сприятиме це зближенню наших країн?

Після поразки Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо дещо змінив риторику щодо України. Зокрема він заявив, що до кінця червня можуть пройти міжурядові консультації України та Словаччини. Чи стануть сосунки між Києвом та Словаччиною теплішими?

Фіцо змінив тон

Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті Європейської політичної спільноти у Єревані прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про підготовку до міжурядових консультацій.

“Ми домовилися, що наступне спільне засідання урядів Словаччини та України відбудеться вже до кінця червня цього року. Наша мета - підтримувати високу динаміку діалогу та зосередитися на конкретних інфраструктурних проєктах, які принесуть користь громадянам обох країн”, - сказав він.

Крім того, Фіцо додав, що попри розбіжності у поглядах на деякі питання, сусідні країни мають розвивати залізничне та автомобільне сполучення, а також співпрацювати в енергетичній сфері. Він також офіційно підтвердив підтримку Словаччиною вступу України до ЄС та готовність надавати практичну допомогу на цьому шляху.

Раніше він разом із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном  блокував рішення ЄС на користь України,  тому числі і щодо євроінтеграції.

Також відомо, що під час телефонної розмови з Зеленським, словацький прем’єр заявив, що мирна угода з Росією неможлива без згоди України.

“Будь-яке мирне рішення, будь-яка угода про припинення конфлікту, не може бути ухвалена за спиною України та неможлива без її прямої згоди. Ми поважаємо суверенітет України та розуміємо, що лише український народ і його керівництво мають право визначати умови, на яких буде встановлено справедливий і тривалий мир”, - сказав Фіцо.

Ця заява стала важливим дипломатичним сигналом, оскільки раніше прем’єр-міністр висловлював скептицизм щодо воєнних методів вирішення конфлікту.

Крім того, він повідомив про готовність приїхати в Україну з візитом, хоча раніше таку можливість категорично виключав.

Боїться повторити долю Орбана

Експерти пояснюють, що риторика Фіцо щодо України змінилася тим, що він боїться, що словаки можуть обрати прем’єром когось іншого, як це сталося в Угорщині з Орбаном.

“Припинення антиукраїнського курсу стало для Роберта Фіцо стратегічною необхідністю, оскільки після перемоги проєвропейських сил Петера Мадяра в Угорщині він втратив ключового союзника в ЄС. За умови продовження конфронтації з Брюсселем та блокування підтримки України Словаччина ризикувала опинитися в повній дипломатичній ізоляції та підпасти під жорсткі санкційні обмеження з боку ЄС”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

За його словами, побоювання втратити доступ до європейських фондів та залишитися єдиним критиком спільної політики змусили Братиславу змінити риторику на користь прагматичної співпраці з Києвом.

Своєю чергою словацький політолог, голова Institute for Public Affairs Григорій Месежников в ефірі телеканалу FREEДОМ сказав, що, на його думку те, що сталося в Угорщині, мабуть, вплинуло на риторичну зміну в позиції Фіцо найбільше. Віктор Орбан після програшу на виборах перестав бути сильним союзником.

“Роберт Фіцо, по суті, опинився наодинці в ЄС, тому дотримуватися відкрито проросійської і, по суті, також відкрито антиукраїнської позиції йому просто стало незручно і невигідно. Я думаю, навряд чи цю позицію можна було втримати після того, як ЄС абсолютно чітко дав зрозуміти, що підтримуватиме Україну. А бути дисидентом щодо цього для Роберта Фіцо, мабуть, було не наймудрішою позицією”, - сказав він.

“Дружба” замість конфліктів

Крім того, потеплішанню стосунків сприяло те, що постачання російської нафти трубопроводом “Дружба” відновилося.

Нагадаємо, конфлікт виник через припинення транзиту нафти російської компанії “Лукойл” після посилення українських санкцій, що поставило під загрозу роботу нафтопереробних заводів у Словаччині та Угорщині. Суть суперечки полягала в тому, що Братислава та Будапешт звинуватили Київ у порушенні Угоди про асоціацію з ЄС і шантажі, тоді як Україна наполягала на праві обмежувати доходи агресора від енергоресурсів. Відновлення стабільного постачання стало ключовим фактором, який зняв гостру напругу та дозволив Роберту Фіцо перейти до конструктивного діалогу з українською стороною.

“Дружба” запрацювала. Це було умовою того, щоб нормалізувалися відносини. Нафтопровід працює, отже, найсерйозніші перешкоди усунені”, - сказав Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Від Москви повністю не відірветься

Попри покращення стосунків між Києвом та Братиславою, розраховувати на повний відрив від Москви не варто. Експерти кажуть, що словацький прем’єр змушений балансувати між співпрацею з Брюсселем та лояльністю до проросійського крила своєї коаліції - Словацької національної партії.

Під час саміту в Єревані він підтвердив намір відвідати Москву 9 травня для зустрічі з Путіним, хоча і відмовився від участі у військовому параді, прагнучи зберегти імідж прихильника діалогу з Кремлем для внутрішнього електорату. До речі, цей візит спричинив дипломатичний резонанс: Прага погодила проліт літака словацького прем’єра, тоді як Польща та країни Балтії закрили для нього свій повітряний простір.

Месежников вважає, що Роберт Фіцо не відмовляється від своїх зв’язків із Росією. У нього є якісь сподівання на те, що Росія може допомогти йому в критичній ситуації внутрішньополітичного розвитку. Він чудово розуміє ситуацію, в якій перебуває Україна, бо щодня отримує зведення розвідки про російські обстріли, проте залишається прагматиком із проросійською спрямованістю та симпатією до авторитарних режимів.

Тож, попри потепління у відносинах між Україною та Словаччиною, Києву, не варто очікувати на повний розрив зв’язків Братислави з Москвою. Фіцо продовжує майстерно балансувати між вимогами Брюсселя та очікуваннями власного проросійського електорату, зберігаючи простір для маневру. Наразі Словаччина залишається складним партнером, чия прихильність до України тримається більше на економічній вигоді та уникненні санкцій ЄС, ніж на зміні ідеологічних орієнтирів.

Вікторія Хаджирадєва