Моніторинг фінансової активності: через що можна позбутися субсидій

Усі грошові рахунки та видатки українців, які претендують на державну підтримку, опинилися під суворим контролем. Виявлені невідповідності чи порушення правил можуть стати підставою для скасування соціальних пільг.

Що перевірятимуть

Після впровадження комплексної системи верифікації соціальних виплат представники органів соцзахисту проводять ретельний аудит фінансів українців. Контролю піддаються офіційні заробітки, великі придбання, обмінні операції з валютою, банківські депозити та купівля будь-якого майна.

Про це повідомила "Судово-юридична газета".

Правовим підґрунтям для проведення такого моніторингу виступає Закон України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат". Головне завдання цього документа - забезпечення цільового спрямування державних коштів та гарантувати, що допомогу отримують ті, хто її дійсно потребує.

Фактично цей нормативний акт дав старт розгалуженій системі нагляду за фінансово-майновим становищем осіб, які претендують на житлові субсидії, виплати для ВПО чи інші форми державної підтримки. Інформаційну базу для перевірок органи соцзахисту збирають із різноманітних джерел: державних баз даних, комерційних банків, Пенсійного фонду (ПФУ), податкової та прикордонної служб, а також інших офіційних відомств.

Алгоритм контролю складається з трьох послідовних етапів:

- превентивний - здійснюється безпосередньо під час подання документів на отримання допомоги;

- поточний - триває впродовж усього періоду, поки громадянин одержує гроші від держави;

- ретроспективний - запускається вже після завершення виплат, ревізія може охопити навіть попередні роки.

Крім того, Мінфін має повноваження надавати рекомендації структурам соцзахисту щодо проведення додаткових розслідувань або повного блокування нарахувань. У ситуаціях, коли фіксується надання завідомо неправдивих відомостей, держава через судові інстанції вимагатиме повернути безпідставно отримані кошти.

У процесі верифікації детально вивчаються факти купівлі транспортних засобів, об'єктів нерухомості, масштабні грошові перекази, придбання іноземної валюти, а також наявність заощаджень на банківських рахунках.

Чинне положення про порядок надання житлових субсидій чітко вказує: допомога не призначається, якщо будь-хто зі складу домогосподарства впродовж року (12 місяців) перед поданням заяви здійснив покупку, оплатив послуги чи провів фінансову транзакцію на суму, що перевищує 50 тис. грн.

Аналогічні критерії та обмеження діють також для певних категорій отримувачів допомоги серед малозабезпечених родин та внутрішньо переміщених осіб.

До кого завітають контролери

Під час розгляду документів чи планового моніторингу субсидіантів може виникнути потреба і в особистому візиті контролерів для оцінки умов проживання із обов'язковим оформленням відповідного документа. Як пояснюють у ПФУ, такі заходи потрібні для підтвердження реального права родини на отримання державних грошей.

Зокрема, інспектори можуть прийти з візитом, якщо:

- кількість громадян, які реально мешкають у приміщенні, є меншою за кількість прописаних чи вказаних у декларації осіб;

- житлова площа розділена на кілька окремих особових рахунків;

- необхідно пересвідчитися, що нерухомість не здають у найм стороннім особам;

- для опалення помешкання використовуються електричні прилади чи інші альтернативні джерела енергії, що потребують додаткового нагляду.

Результати такого візиту фіксують в Акті обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Цей документ складається виключно у визначених законом випадках і є легітимним інструментом для верифікації виплат.

Таке інспектування є офіційним процесом, за допомогою якого держава контролює, щоб бюджетні ресурси виділялися лише незахищеним верствам населення. Згадані акти обстеження складаються не лише у сфері житлово-комунальних субсидій, а й для інших соціальних програм, наприклад:

- при призначенні щомісячних виплат особам, які опікуються людьми з інвалідністю першої чи другої групи внаслідок психічних розладів;

- для надання допомоги самотнім матерям чи бідним сім'ям, аби довести, що житло не приносить доходу від оренди.

Якщо інспектори зафіксують порушення правил, нарахування грошей можуть тимчасово заблокувати або повністю скасувати. Це гарантує, що фінансова допомога надходитиме лише законним отримувачам.

Право на субсидію

У Держбюджеті на 2026 рік на фінансування житлових субсидій та пільг для оплати комунальних послуг, купівлі твердого палива та скрапленого газу закладено 42,3 млрд грн. У попередньому році спочатку планували аналогічну суму, проте згодом Кабмін провів внутрішній перерозподіл коштів у межах бюджету ПФУ, і фінансування субсидій тоді урізали на 2,691 млрд грн - до рівня 39,630 млрд грн.

Нагадаємо, що претендувати на субсидію можуть ті домогосподарства, в яких витрати на комунальні послуги забирають понад 15% від загального сімейного бюджету (для окремих вразливих груп цей ліміт є нижчим). Розрахунки проводять на основі затверджених нормативів: 13,65 кв. м площі на кожного мешканця, плюс додатково 35,22 кв. м на всю родину. Для громадян пенсійного віку, осіб з інвалідністю чи багатодітних родин ці нормативи є вищими. Доходи членів сім'ї аналізують за конкретні проміжки часу, що залежать від дати подання заяви.

У пролонгованому (автоматичному) режимі допомогу перепризначають тим громадянам, які вже користувалися нею раніше, за умови, що у них не змінився склад родини чи майновий стан. Українці зі статусом ВПО мають право оформити субсидію навіть на орендовані квартири чи будинки - для цього знадобиться лише заява, декларація про доходи та довідка переселенця. Така норма стала суттєвою підтримкою для багатьох сімей, що залишили власні домівки через бойові дії та змушені витрачатися на оренду й комуналку.

Протягом 2026 року фінансову підтримку від держави на оплату ЖКП отримують приблизно 2,7 мільйона домогосподарств. У період опалювального сезону середній розмір щомісячної допомоги сягав 3100 грн, залежно від конкретної області, тоді як у літні місяці цей показник становитиме орієнтовно 1320 грн.

Хто отримає відмову

Найпоширенішою причиною для відхилення заяв є здійснення великих покупок на суму від 50 тис. грн упродовж останнього року. Під цю категорію може підпадати оплата ремонтних робіт, купівля дорогої техніки чи навіть витрати на весілля - державні органи ретельно перевіряють банківські транзакції та реєстри майна. Наявність на рахунках заощаджень, що перевищують 100 тис. грн, також закриває шлях до субсидії: такі накопичення вказують на спроможність родини платити самостійно.

У власності заявників не повинно бути більше ніж один об'єкт житлової нерухомості (за винятком майна у селах або отриманого в спадщину). Наявність автомобіля, з моменту випуску якого минуло менше ніж п'ять років або двох транспортних засобів віком до 15 років, автоматично позбавляє права на пільгу.

Ще однією вагомою причиною для відмови є накопичена заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка тягнеться понад три місяці і перевищує суму в 680 грн - 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Насамкінець, якщо хтось із повнолітніх членів родини перебував за межами України понад 60 днів поспіль без документально підтверджених поважних причин, державна допомога такому домогосподарству також не призначається.

Галина Гірак