Нафтовий зашморг для Кремля

Перемир’я між США та Іраном відкриває шлях для нових санкцій проти російської нафти: що це означає для війни та економіки РФ?

Після того як США та Іран досягли перемир’я та ситуація навколо Ормузької протоки частково стабілізувалася, з’являється обережна надія на посилення міжнародного тиску на російську нафтову галузь. США можуть повернутися до жорсткішої санкційної політики. Своєю чергою ЄС готує 21-й пакет обмежень, а Україна продовжує атаки по НПЗ, створюючи додаткові ризики для російської енергетики. Все це може вдарити не лише по економіці РФ, а й по ходу війни, обмеживши її ресурси. Чи стане це переломним моментом у війні?

Вашингтон може поновити санкції щодо РФ

Після того як США та Іран досягли перемир’я та домовилися про зниження напруженості навколо Ормузької протоки, світовий нафтовий ринок став більш стабільним і менш схильним до різких цінових коливань.

Нагадаємо, Іран на 60 днів скасував транзитні мита для суден, що проходять через Ормузьку протоку. Про це повідомив міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар. 

“Вільне судноплавство через один із найважливіших морських маршрутів світу підтримує багато держав регіону, включаючи Китай, який виступає за безперешкодний прохід суден в обох напрямках” , - сказав він.

Заява прозвучала на тлі контактів між США та Іраном у Швейцарії.

Це дає Вашингтону більше простору для повернення до жорсткішої санкційної політики проти російського експорту нафти.

Про те, що такий сценарій є цілком реальним, прямо заявив президент США Дональд Трамп.

“Звичайно, ми зможемо це зробити, оскільки нафта тепер надходить. Ми перебуваємо у положенні, яке дозволяє нам це зробити незабаром” , - сказав він, коментуючи можливість повернення обмежень проти російської нафти після стабілізації ситуації на Близькому Сході.

Фактично йдеться про те, що після відкриття Ормузької протоки та відновлення повноцінного судноплавства США більше не будуть настільки залежними від збереження російських нафтових поставок на світовий ринок.

Водночас ситуація навколо Ормузької протоки залишається нестабільною через триваючий конфлікт у Лівані між Ізраїлем і “Хезболлою”, який періодично загострюється та впливає на регіональні переговори і безпеку судноплавства. Через це Іран погрожує знову закрити протоку, а  а також повторенням Трампом своїх погроз відновити атаки на Іран.

Попри нестабільність ситуації, Міжнародне енергетичне агентство (IEA) заявило, що світовий ринок нафти може перейти до значного профіциту у 2027 р. після відновлення постачання через Ормузьку протоку.

За оцінкою IEA, війна заблокувала понад 14 млн барелів на добу близькосхідного нафтовидобутку.

У першому прогнозі на 2027 р. агентство очікує, що пропозиція нафти зросте на 8 млн барелів на добу, тоді як попит збільшиться лише на 2 млн барелів на добу.

“Великий профіцит може дати ринку можливість поповнити виснажені запаси або створити нові стратегічні резерви, поки країни переглядають енергетичні стратегії після кризи”, - заявили в IEA.

За оцінками агентства, пропозиція зростатиме значно швидше за попит, що створює сприятливі умови для нових обмежень проти російської нафтової галузі без ризику серйозної енергетичної кризи.

ЄС посилює тиск на нафтову галузь РФ

Паралельно з діями Вашингтона власну кампанію проти російських нафтових доходів готує ЄС.

Відомо, що новий 21-й пакет санкцій буде спрямований насамперед на скорочення надходжень Росії від експорту енергоносіїв.

Зокрема він передбачає обмеження щодо ще близько 20 танкерів “тіньового флоту”, задіяних в експорті російської нафти. Також обговорюється запровадження санкцій проти фінансових установ, нафтотрейдерів, нафтопереробних заводів та криптооператорів у третіх країнах, за допомогою яких Росія обходить чинні європейські заборони.

Крім цього, новий санкційний режим планують поширити на судна, що транспортують скраплений природний газ, аби завадити Кремлю створити “тіньовий флот” ще й для СПГ.

“Ключовими завданнями нового пакета є подальше урізання фінансових надходжень Росії від енергоносіїв”, - зазначає Bloomberg.

Крім того, відомо, що у Німеччині та Франції парламентарі закликають до ще більшого посилення тиску на російський “тіньовий флот”, який використовується для обходу санкцій і фінансування війни проти України. При цьому мова йде не лише про традиційні санкційні заходи на кшталт 21-го пакета ЄС, а й про їхнє практичне силове застосування - затримання та перехоплення суден у морі, посилений контроль і перевірки. Окремо пропонується дипломатичний тиск на країни реєстрації цих танкерів.

“Російський “тіньовий флот” загрожує не лише ефективності наших санкцій, а й безпеці Європи та нашій критичній інфраструктурі. Ми маємо реагувати на це разом”, - зазначив депутат Бундестагу Юрген Хардт.

Наразі європейські країни вже поступово переходять від формальних санкцій до реальних дій на морі. Франція вже затримала підсанкційний танкер Tagor, а Велика Британія провела масштабну операцію з перехоплення танкера Smyrtos у Ла-Манші. Швеція також затримала судно Jin Hui, яке підозрюють у належності до російського тіньового флоту.

Російські НПЗ під ударом України

Навіть без нових санкцій нафтова галузь Росії стикається із серйозними труднощами. Однією з головних проблем стає скорочення можливостей для переробки видобутої нафти. В останній час російські нафтопереробні заводи регулярно стають цілями українських ударів далекобійними безпілотниками.

Такі атаки призводять до пошкодження технологічного обладнання, тимчасової зупинки виробничих ліній та зниження обсягів переробки. Для російської нафтової галузі це означає не лише прямі фінансові втрати, а й виникнення логістичних проблем: видобуту нафту необхідно або переробляти всередині країни, або знаходити можливості для її експорту.

У сукупності можливе повернення американських санкцій, новий європейський пакет обмежень, боротьба з тіньовим флотом та триваючі українські удари по нафтопереробній інфраструктурі формують для Росії вкрай несприятливий сценарій. Кремлю доведеться або шукати нові дорогі схеми обходу санкцій, або миритися зі скороченням експортних доходів.

Вікторія Хаджирадєва