Україна і Молдова: різні дороги до ЄС

Чому після відкриття кластерів Україна та Молдова просуватимуться до євроінтеграції окремо?

Після офіційного запуску першого етапу переговорів про вступ до ЄС Україна та Молдова рухатимуться до євроінтеграції окремими шляхами, орієнтуючись виключно на власні темпи реалізації реформ. Чому ЄС вирішив розділити ці країни та у кого більше шансів вступити швидше?

Шляхи розходяться

Після офіційного початку першого етапу переговорів про вступ до ЄС Україна та Молдова рухатимуться шляхом євроінтеграції самостійно, а швидкість їхнього прогресу залежатиме виключно від того, як кожна з країн впроваджує реформи. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції за підсумками саміту Молдова-ЄС у Брюсселі.

За її словами, запуск першого переговорного кластера фактично припиняє практику спільного просування країн “пакетом” . Відтепер прогрес кожної держави-кандидата визначатиметься виключно її власними зусиллями та результатами реформ.

“Від моменту відкриття першого кластера кожна країна бере повну відповідальність на себе. Вони мають реалізувати необхідні трансформації, і ці реформи будуть різними залежно від специфіки конкретної держави-кандидата” , - пояснила Урсула фон дер Ляєн.

Говорячи про подальше розширення ЄС, посадовиця зазначила, що в цьому контексті основна увага була зосереджена на Молдові, оскільки брифінг стосувався саме двостороннього саміту. Вона також висловила застереження щодо нечітких заяв про можливі строки вступу.

“На мою думку, підхід, що ґрунтується на конкретних результатах, є набагато кориснішим для Молдови, ніж загальні формулювання на кшталт “якомога швидше”, які не містять чіткої змістовної основи. Натомість оцінювання за досягненнями відповідає базовій методології ЄС, погодженій усіма 27 державами-членами”, - підкреслила Урсула фон дер Ляєн.

Вона додала, що саме індивідуальний оціночний процес гарантує прозорість. Коли країна демонструє реальні результати, Брюссель стовідсотково виконує свої зобов’язання.

Що криється за розділенням

Експерти припускають, що розділити країни можуть через політичні міркування. Наприклад  У 2024 р. ЄС офіційно роз’єднав процеси вступу Албанії та Північної Македонії через блокування з боку Болгарії щодо Скоп’є. Раніше країни рухались разом і стартували переговори у 2022 р., але вето Болгарії через суперечки щодо історії, мови та конституційних змін фактично зупинило прогрес Північної Македонії. Щоб не стримувати Албанію, ЄС вирішив розділити їхні траєкторії. У вересні 2024 р. це було формально затверджено: Албанія змогла просунутися вперед і відкрити кластери, тоді як Північна Македонія залишилась у гальмуванні через невирішений конфлікт із Болгарією.

Подібна історія може бути і з Україною та Молдовою. І все через війну з РФ.

“В ЄС є багато країн, які побоюються робити членом країну, що знаходиться в стані війни. Це може бути причиною того, що ЄС вирішив роз’єднати Україну та Молдову зараз, коли немає причин казати, що наша сусідка краще виконує умови ніж ми” - вважаєпрезидент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

Який зараз прогрес у країн-кандидатів

Згідно зі звітом Європейської комісії про прогрес, опублікованим у листопаді минулого року, Україна мала лише чотири політичні розділи, у яких рівень підготовки був оцінений як “добрий”. Для більшості інших розділів було зафіксовано лише “певний рівень підготовки”. У Молдови кількість розділів із “добрим рівнем підготовки” становила лише два.

Тож насправді Україна навіть випереджає Україну в деяких  моментах.

Відомо, що Україна поставила перед собою дуже амбітну мету – закрити всі розділи до кінця 2027 р., а Молдова – до 2028 року. Це свідчить, що навіть за власним відчуттям країн, країна-сусідка відчуває, що трохи гальмує.

Втім, Молдова зараз часто виглядає трохи більш “гнучкою” в очах ЄС: вона швидше просуває частину внутрішніх реформ і не має такого сильного зовнішнього фактора, як війна. Через це в європейських оцінках іноді звучить, що Молдова може швидше відкривати наступні переговорні кластери. Водночас Україна має сильну політичну підтримку через війну і стратегічне значення для безпеки Європи, але її темп ускладнений масштабом реформ і воєнними умовами.

“Україна стикається з унікальним викликом - одночасно вести війну і впроваджувати глибокі інституційні зміни”, - констатує Охрименко.

Тому сьогодні не можна сказати, що хтось “офіційно випереджає іншого” у сенсі фінального вступу. Але можна сказати інакше: Молдова може рухатися трохи швидше в технічних кластерах, тоді як Україна залишається більш політично важливим, але складнішим кейсом через війну. Саме тому експерти описують ситуацію не як гонку, а як два різні треки в одному процесі: Молдова - більш стабільний і технічно рівний, Україна - більш політично складний, але стратегічно пріоритетний для ЄС. Після старту переговорів немає єдиної “черги” Україна–Молдова, а є система, де кожна країна рухається настільки швидко, наскільки дозволяють її реформи, внутрішня ситуація.

Вікторія Хаджирадєва