Die Presse: Генсек НАТО намагається розвінчати міфи
Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер і керівництво в Києві намагаються переконати налаштованих вкрай критично стосовно альянсу громадян, пише сьогодні в австрійській газеті Die Presse журналіст Едуард Штайнер про український візит генсека НАТО Яаапа де Хооп Схеффера і процес зближення України з альянсом.
Через 2,5 місяці після самміту НАТО у Бухаресті, де Україна так і не одержала запрошення приєднатися до Плану дій з членства в альянсі (ПДЧ), до якого вона так прагнула, зусилля зі зближення країни з НАТО продовжуються. З понеділка з візитом в Україні перебуває генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер. Під час візиту Схеффер має засвідчити продовження перетворень в українській армії, а також зрозуміти, наскільки серйозною є недавня заява Росії про те, що вона ніколи не допустить вступи України в НАТО.
У Бухаресті представники альянсу пообіцяли Україні та Грузії продовжити переговори з приєднання обох держав до ПДЧ – першої сходинки на шляху до членства в альянсі. При цьому Яап де Хооп Схеффер, швидше за все, не позначив на початку тижня в Києві жодного тимчасового плану. Замість цього він закликав Україну продовжувати проведення необхідних реформ.
Також, він спробував розвіяти "міфи", зв'язані з членством у НАТО. "Це не означає розміщення натовських баз на території України, – заявив він. – Це не означає, що українські військовослужбовці будуть змушені брати участь у натовських місіях і операціях".
Голландець приїхав у першу чергу для того, щоб підтримати президента України Віктора Ющенка. І Ющенко, і прем'єр Тимошенко виступають за якнайшвидшу інтеграцію в західні структури, у тому числі за вступ у НАТО. Водночас народ їхнє прагнення не підтримує.
На відміну від позитивно налаштованих до НАТО грузин, в Україні вступ в альянс підтримує тільки 20-30% населення, хоча велика частина громадян позитивно ставиться до інтеграції в ЄС. Найбільше противників членства в НАТО на російськомовному Сході країни.
Легенди часів газети "Правда"
Скепсис українців стосовно НАТО став основною причиною, через яку європейські партнери по альянсу – усупереч США – відмовили в квітні Україні в приєднанні до ПДЧ. "Ми повинні звільнитися від міфів і легенд, що нав'язувалися нам майже 60 років зі шпальт газети "Правда", – заявив Ющенко, згадуючи радянську партійну газету.
У березні український парламент ухвалив, що про вступ України в НАТО народ висловиться на загальнонародному референдумі. Ющенко сподівається, що він може відбутися вже через два роки і що на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, яка пройде в грудні, Україна одержить запрошення приєднатися до ПДЧ.
За словами Ющенка, йому потрібний більш широкий діалог із громадянами країни. Але, за повідомленнями української газети "Дело", уряд відкладає старт 4-річної кампанії з популяризації НАТО. За словами експертів, усе відкладено до вересня.
Як повідомляють українські ЗМІ, за зачиненими дверима Схеффер зв'язав зближення з НАТО з більш стабільним співробітництвом між Ющенком і Тимошенко. І справді, відносини в цій парі настільки погані, що існування "помаранчевої" коаліції знаходиться під сумнівом. Щодня ходять чутки про дострокові вибори або назріваючу зміну коаліції. Якщо домінуюча на Сході країни Партія регіонів прийде в уряд, у питанні НАТО динаміка помітно ослабшає.
Російські погрози
Зрештою, зближення з НАТО – справу України, тому він не допустить утручання третьої сторони, заявив Ющенко. "Третя сторона не має права перешкоджати нашому зближенню з НАТО". Під третьою стороною мається на увазі, звичайно, Росія, що уже давно бризкає отрутною слиною стосовно амбіцій України на вступ в альянс.
Віце-прем'єр російського уряду Сергій Іванов заявив у військовому порту Севастополя наприкінці минулого тижня про те, що вступ України в НАТО буде означати припинення військового співробітництва, зниження обсягів торгівлі і промислового співробітництва, а також уведення візового режиму. Подібний засіб тиску боляче вдаряє по Україні, оскільки Росія залишається найважливішим торговельним партнером України, а багато українців заробляють гроші, відправляючись у якості гастарбайтерів до великого сусіда.