The Washіngton Tіmes: Питання кримського порту

Крим - півострів, що зайняв важливе місце в історії під час війни середини XІ століття, у якій Великобританія і Франція виступали проти Росії, - знову виявився в центрі конфлікту між Москвою і Заходом, пише Світлана Кореновська на сторінках The Washіngton Tіmes.

Питання в тому, чи вистачить місця, або доброї волі, або і того й іншого у військово-морських флотів НАТО і Росії, щоб поділити Чорне море.

Росія хотіла б, щоб її флот залишився в Севастополі та після травня 2017 року, коли мине термін оренди цього порту в Україні (вартість оренди становить 93 млн доларів у рік).

Україна, що сподівається на вступ у НАТО протягом  найближчих десяти років, притому, що Росія рішуче виступає проти, хотіла б забрати російський флот в країни ще до закінчення терміну дії контракту.

Не дивно, що це питання виникає з періодичністю хоча б раз у рік - як це відбулося в неділю, коли Росія відзначала день свого Військово-морського флоту салютом над севастопольською гаванню, а військові кораблі України стояли на якорі поруч з російськими як незадоволені сусіди.

"Російська сторона ніколи не приховала, що хотіла б зберегти свою присутність у Севастополі і після 2017 року", - заявив головнокомандуючий ВМФ Росії адмірал Володимир Висоцький.

"Адже це природне й історично обумовлене місце базування флоту", - додав адмірал, слова якого наводить інформаційне агентство РІА "Новости".

Декілька днів тому президент України Віктор Ющенко сказав Росії, що настав час розпочати невідкладну підготовку до виведення свого флоту до 2017 року.

"Початок переговорів з виведення російського чорноморського флоту з української території повинне бути включене в повістку наших відносин", - заявив він на прес-конференції минулого тижні.

Питання флоту ускладнили і без того складні відносини між двома сусідами, що беруть свій початок багато століть тому.

Російська імператриця Катерина Велика анексувала Крим у 1783 році. У середині XІ століття Крим став полем битви з Росією Великобританії, Франції й інших союзників. Радянський лідер Микита Хрущов передав Крим Україні в 1954 році.

У хаосі, який розпочався після краху Радянського Союзу, Росія й Україна поділили Чорноморський флот.

За договором  про дружбу, співробітництво і партнерство від 1997 року Україна надала базу в Севастополі в оренду Росії. Орендна плата йшла в рахунок боргу України перед Росією за постачання природного газу.

Неминучі тертя з приводу Криму збільшилися прагненням України вступити в НАТО.

"Якщо Україна вступить у НАТО, альянс одержить доступ до порту", - зазначив Джон Дейлі, аналітик Jamestown Foundatіon з іноземних справ Євразії й оборонній політиці.

Заперечення Росії перешкодили приєднанню України на саміті в румунському Бухаресті в квітні до Плану дій щодо вступу в НАТО (MAP), що є головним кроком на шляху входження в альянс. Як очікується, рішення буде знову розглянуто в грудні.

Генеральний секретар НАТО Яап Де Хооп Схеффер під час свого візиту на Україну минулого місяця спробував згладити протиріччя, пов'язані з присутністю альянсу в Криму.

"Це не означає, що на українській території будуть бази НАТО, - заявив він. - Це не означає, що українських солдатів змусять брати участь в операціях і місіях НАТО. Це міф, великий міф, і дозвольте мені розвіяти цей міф сьогодні у вашій присутності".

Однак багато які аналітики думають, що перебування російського флоту є ключовим питанням, що визначає, чи буде схвалена заявка України на вступ у НАТО.

"Росіяни хочуть зберегти там свій флот, щоб підтримати присутність, що є своєрідним важелем впливу на Україну і дозволяє тримати руку на пульсі", - зазначив Стів Ларрабі з Rand Corp.

"Поки (російський) флот знаходиться там, навряд чи НАТО пустить Україну в альянс, - продовжив він. - Більшість членів боятимуться включати туди Україну, на території якої є російська присутність".

Віце-президент Американсько-українського фонду Маркіян Білінський вважає, що військова присутність Росії в Україні може посіяти більше розбіжностей, ніж плани США з розгортання системи ПРО в країнах НАТО Польщі і Чехії.

"Питання Чорноморського флоту - набагато важливіше і значиміше для росіян, тому що воно вимагає великих інвестицій з боку Росії, щоб перемістити флот", - зазначив Білінський.

"Питання систем протиракетної оборони носить психологічний характер, у той час як проблема Чорноморського флоту - це питання робочих місць, військовому стратегії, політичній стратегії в цій частині світу".

Олександр Сушко, директор Центра світу, конверсії і зовнішньої політики України, виступає проти недооцінки символічної важливості Криму для ВМФ Росії.

"Це 46 військових кораблів різних класів, включаючи підвідні човни. Більшість з них досить старі і застарілі... Для Росії це більше символічне, ніж військове питання".

У той же час Росії буде нелегко знайти альтернативу Севастополеві з його розвинутою інфраструктурою.