LAT: Російський націоналіст виступає за євразійський альянс проти США

Олександр Дугін, популярний у радикальних колах теоретик, виступає за альянс країн колишнього Радянського Союзу і Близького та Середнього Сходу. Він вважає, що війна в Грузії може стати початком справжнього конфлікту зі США. Інтерв’ю російським націоналістом публікує американська газета The Los Angeles Times.

Письменник, політичний активіст та авторитетний діяч у сучасному російському націоналістичному русі, Олександр Дугін – фундатор Російського міжнародного євразійського руху і популярний серед радикальної російської еліти теоретик. Він розглядає можливість створення стратегічного блоку, до складу якого ввійдуть країни колишнього Радянського Союзу і Близького та Середнього Сходу для протистояння з керованим США Атлантичним альянсом. Цього тижня The Los Angeles Times спілкувалися з Дугіним в його московському офісі – приміщенні, прикрашеному прапорами, на яких виведено лозунг Pax Russica. До вашої уваги фрагменти інтерв’ю:

З: Як ви оцінюєте сьогоднішнє місце Росії у світі і як Росія має поводитися стосовно Заходу?

В: Перш за все, я рішучо виступаю за багатополярний світ. На мою думку, те, що Сполучені Штати претендують на роль єдиного полюсу світу… абсолютно неправильно, аморально і неприйнятно для інших великих держав.

Ми виступаємо за створення широкого простору, кількох великих просторів замість єдиного центру прийняття рішень – Сполучених Штатів. Ми дотримуємося думки, що Росія має бути в авангарді цього процесу.

Ми вважаємо – і це не лише моя думка, не лише я так думаю, але й наші політичні лідери – ми вважаємо, що в Грузії, [президент Михайло] Саакашвілі не тільки вчинив злочин, але й вирішив випробувати, що стоїть за російськими словами, російськими протестами проти американського домінування. Вони хотіли перевірити, до якої міри – це лише слова, і які конкретні дії Росія може протиставити.

З: Більшість на Заході вважає, що Москва навмисне спровокувала конфронтацію через сепаратистські регіони Грузії. Як ви вважаєте, хто несе відповідальність за розгортання збройного конфлікту?

В: Для нас було надто ризиковано його починати. І я також думаю, наскільки я знаю [російського прем’єр-міністра Володимира] Путіна і [президента Дмитра] Медведєва, вони хотіли б будь-якою ціною уникнути прямого протистояння зі Сполученими Штатами.

Вони були переконані, що мають виграти час для підготовки Росії до атаки або відповіді на можливу атаку Сполучених Штатів, і для цього потрібно 10 років. Реакція Путіна – Путіна і Медведєва – була саме такою лише тому, що вони вважали події на Кавказі образливою, неможливою і неприйнятною провокацією з боку грузин. І це була саме реакція, а не спланований стратегічний наступ…[Путін і Медведєв] самі по собі були не готові з власної волі створювати таку складну ситуацію і починати війну, що, схоже, ніяк не закінчиться. Ми, політичні аналітики, розуміємо, що Росія могла б розпочати таку війну, але не змогли б її завершити.

До кінця ще дуже далеко. Це лише початок справжньої і, можливо, дуже серйозної і дуже небезпечної для всіх сторін конфронтації між нами і американцями.

З: Якою була стратегічна мета визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії? Наразі Росію зовсім ніхто не підтримує у цьому визнанні.

В: По-перше, таким кроком Росія підтвердила своє бажання дійти до кінця у цьому конфлікті…Це була свого роду демонстрація серйозного і рішучого наміру продовжувати свою лінію.

По-друге, нам потрібно було отримати і сьогодні ми вже його маємо юридичне пояснення того, що робили наші збройні сили на грузинській території. Наразі це більш-менш зрозуміло…

Стосовно визнання, гадаю, якщо Росія залишиться у цій конфронтації, якщо Росія продовжуватиме цю демонстрацію непохитної рішучості і сили, інші країни мало-помалу, крок за кроком, підтримають таке ставлення до Південної Осетії і Абхазії.

Це не означає, що відтепер ми визнаватимемо всі сепаратистські регіони. Зовсім ні. Ми визнаватимемо ті сепаратистські регіони, які геополітично перебуватимуть на нашому боці – на нашому або на боці наших друзів – і в опозиції до Сполучених Штатів.

Сполучені Штати подали нам приклад цих подвійних стандартів. Вони визнали проамериканське Косово і не визнають антиамериканські та проросійські Південну Осетію і Абхазію. Вони не визнають цілісність Сербії, але підтримують цілісність Грузії.

З: Як Росія ставиться до розвитку дружніх стосунків між Сполученими  Штатами і республіками колишнього Союзу, такими як Україна і Грузія?

В: Як до проголошення війни. Проголошення психологічної, геополітичної, економічної і відкритої війни.

Із самого початку Путін був орієнтований на Захід. Він був проамериканським. Саме тому ми критикували його поведінку. Наприклад, після 11 вересня ми були проти його допомоги Сполученим Штатам і кроків назустріч Сполученим Штатам.

Але поступово він зіткнувся з повним нехтуванням всіма російськими інтересами. Для цих неоконсерваторів, Ричарда Перла або Діка Чейні, ми завжди були помічниками: Ми підпишемо тут, все вірно.

Крок за кроком, завдяки економіці і торгівлі енергоресурсами ми врешті знайшли сили і волю відповісти на цю війну. Адже ми її не прагнули. Це був виклик. Він був нав’язаний нам Сполученими Штатами.

Ми вважаємо, що на пострадянському просторі – окрім країн Балтії – панує євразійська цивілізація. Не європейська і не західна. І спроба забрати цей простір з-під нашого контролю, або припинити наш діалог, або наші особливі стосунки із цими країнами, які склалися історично – це було свого роду атакою, проголошенням війни. Це зовсім не змагання, як прагнуть переконати американці… Усе це було сприйнято не як змагання, а як акт агресії, схожої на наполеонівську або гітлерівську, і ніяк інакше.

З: Коли Росія зіткнулася із сепаратистським рухом в Чечні, вона відреагувала широкомасштабною військовою атакою і повітряними ударами, які перетворили [столицю Чечні] Грозний на руїни. Однак Москва миттєво розкритикувала [столицю Грузії] Тбілісі за військову операцію у своїй сепаратистській республіці. Чи це не подвійні стандарти у підходах?

В: Так. Так… Це була реакція у відповідь на подвійні стандарти за допомогою подвійних стандартів. Я згоден.

З: Якщо відповідати на подвійні стандарти подвійними стандарти, вийде замкнене коло?

В: Сполучені Штати поводяться як єдиний полюс влади, який може визначати, що добре і що погано… Це ніколи не закінчиться, якщо чимось їх не зупинити…Тому ми мусимо показати їм – зупиніться, інакше пошкодуєте. Можливо, ми також пошкодуємо, але ви неодмінно жалкуватимете. Зупиніться.

З: Вам заборонили в’їзд в Україну. Ви думаєте, що Україна вступить до НАТО? Якщо це станеться, то як відреагує Росія?

В: Думаю, що більшість населення України не хоче вступати в НАТО. Більшість населення - після подій в Грузії більше, аніж раніше, - прагне зберігати гарні стосунки з Росією. Вступ у НАТО призведе до скасування будь-яких стосунків, а також до справжньої суворої конфронтації.

Половина українців вважають себе росіянами у політичному, геополітичному, культурному, етнічному та інших аспектах.

Ми можемо зберегти для себе Україну лише за умови розколу або компромісу між двома частинами цієї країни.

Президент [Віктор] Ющенко попіклувався про те, щоб виставити мене з України і заборонити в’їзд до країни. Гадаю – це його право. Це суверенна держава… Але на мою думку, цим кроком він погіршив ставлення до себе деяких категорій українців. Адже, знаєте, мої ідеї дуже популярні на Сході України і в Криму, і там багато, багато сотень тисяч людей, які підтримують Євразійський рух.

З: Якби Україна мала вступити в НАТО, якою, на вашу думку була б реакція Росії?

В: Думаю, що Росія підтримала б бунт в східних регіонах і Криму і я не можу виключити вторгнення збройних сил, за осетинським сценарієм.

Але різниця в тому, що половина українського населення – росіяни, власне росіяни, і ця половина вважає, що зазнає утисків через цінності, мову, їм нав‘язують геополітичні цілі абсолютно проти їхньої волі. Тому не думаю, що в такому випадку пряме втручання російських збройних сил буде необхідне. Гадаю, що напередодні вступу в НАТО відбудуться масові протести, і Україна розділиться на дві частини.

З: Як ви думаєте, що станеться, якщо Україна захоче витіснити Чорноморський флот з [українського порту] Севастополь?

В: Я думаю, що там може виникнути збройний конфлікт, адже зараз ми почуваємося більш-менш впевнено.

Ми готові продовжувати свій курс у Грузії. Але водночас ми ще не довершили справу в цьому регіоні. До кінця ще далеко, враховуючи ситуацію, що там склалася. Нам потрібна голова Саакашвілі. Ми вважаємо його агресором і звинувачуємо у військових злочинах.

Фактично я думаю, що наша армія і наші політичні лідери повністю готові до серйозної гри, готові грати жорстко із українським лідером, тому що ми вважаємо його спільником Саакашвілі.

З: Ви говорили про Іран як альтернативу американській могутності. Ви й досі думаєте про Тегеран у цьому ракурсі?

В: Думаю, що Іран повинен і може бути союзником Росії… Співпрацюючи з Іраном, обмінюючись зброєю, враховуючи ресурсні можливості та базу для транспортування природних ресурсів з Євразії і Ірану, об’єднання наших зусиль в стратегічному, військовому, економічному та енергетичному співробітництві дало б можливість створити справжню силу та впливати на весь Близький та Середній Схід…

У нас є спільні з іранцями інтереси … адже я вважаю, що зупинити американське панування – найважливіше, беззаперечне завдання… Ці партії, ці прозахідні партії тут у російському уряді, вони наполягали на тому, що Іран як країна в якій панує ісламський фундаменталізм, може колись спрямувати свою агресію на нас. Але… це була свого роду пропаганда проти іранців, здійснена проамериканськими та прозахідними силами в Москві.

З: Ваші погляди на діяльність Володимира Путіна змінювалися.

В: Я дуже ціную його конкретні кроки для посилення політичного порядку в Росії, кроки для послаблення влади олігархів, впливу західників і порятунку російської територіальної єдності в ситуації в Чечні.

Але я також бачив, що його оточували прозахідні і ліберальні політики, радники і експерти… і саме тому я його критикував.

Але зараз я думаю, що після [російського військового вторгнення в Грузію] 8 серпня Путін і Медведєв перейшли Рубікон. Вони довели, що дійсно готові і рішуче налаштовані впроваджувати в дію свої слова. Тому тепер ми повністю підтримуємо Путіна і Медведєва.

Представники кіл, які оточували Путіна і Медведєва, змусили мене  помилятися в цих людях (Путіні і Медведєві). Але водночас, можливо, Захід теж помилявся в них.

І в Медведєві також! Адже я вважав Медведєва помстою лібералів і тому був проти нього. Думаю, Вашингтон і Брюссель також бачили те саме і ми всі помилялися. Медведєв довів, що він справжній безкомпромісний російський патріот і державний діяч. Тому я радий, що очікування не справдилися – навіть якщо я й сам став жертвою цієї помилки.

З: Чи не переграє Росія? Чимало аналітиків сумніваються, чи достатньо у Росії військової могутності та економічної стабільності щоб піддавати себе ризику ізоляції?

В: Росія не буде ізольованою – ані від Європи, ані від Азії. Від Сполучених Штатів, можливо, але це для нас нічого не означає.

http://www.latimes.com/news/nationworld/world/la-fgw-dugin4-2008s…