Сергій Терьохін: Двопартійна система врятує країну від поділу

Війна між Президентом та прем'єр-міністром може перекроїти всю політичну карту України. Посприяти цьому могла б ініціатива бютівця Сергія Терьохіна  щодо змін до Закону  "Про вибори народних депутатів України". Він пропонує збільшити виборчий поріг з трьох до десяти відсотків. За таких умов в парламенті опиняться лише дві найпопулярніші сили - Блок Юлії Тимошенко та Партія регіонів.

Ваш законопроект про підняття виборчого бар’єру – це намагання полякати і подратувати команду  Президента чи все–таки реальна підготовка з боку БЮТ до дострокових виборів?

І одне, і друге. Ідея  мого проекту,  як зараз модно говорити, – це операція з примушування до миру. Якщо це не спрацює, тоді, відверто кажучи, я не розумію, чого у Верховній Раді мають бути такі маргінали як комуністи, або як залишки НУНС (Наша Україна – Народна Самооборона), яку не підтримує більшість населення України. Я вважаю, що у цій країні має бути змагання між двома партіями чи блоками партій, одна з яких любить людей і хоче підняти їхні статки, а інша - любить компанії і хоче підняти статки компаній.

Тобто, як я розумію, ви таким чином натякаєте на змагання між БЮТ і Партією регіонів (ПР). В результаті, за вашим планом, хтось з цих сил опиниться в опозиції, а хтось у владі. Чи не спричинить це до узурпації  влади однією партією? І наскільки небезпечний такий розклад сил для України на нинішньому етапі? 

Демократія – це узурпація влади однією партією на деякий час. Це передбачає, що якась партія зі своїми ідеями приходить до влади, формує уряд, економічну, соціальну, моральну політику. Якщо суспільство підтримує дії цієї партії влади, то вона отримує другий шанс на наступних виборах. Якщо не підтримує, то приходить до влади інша партія. Мені не зрозуміло, чому, припустимо, в нашому політичному суспільстві необхідно мати десятки партій, які ідуть на вибори

Але чи БЮТ і ПР зі своїми програмними засадами і кадровим представництвом сьогодні може повністю відобразити інтереси всіх українців?

В мене до цього утилітарне ставлення. Якщо ви не підтримуєте  БЮТ або ПР, а підтримує якусь іншу партію, то є порада до вас і вашої партії - спочатку зробити все, щоб партію підтримали на місцевому рівні, щоб вона стала популярною у своєму регіоні, а після того пішла нагору. А у нас нині відбувається  по-іншому.

Днями {Арсеній} Яценюк  показово розкритикував мою ініціативу щодо бар’єру у десять відсотків. Мовляв, тоді у владі не буде нових облич. Але якраз проблема в тому, що ми сьогодні в Україні орієнтуємося не на ідеологію, а на людину. Для деяких людей Яценюк є симпатичний і ці люди можуть прийти до його політичного проекту  і його підтримати. І тоді буде те саме, як із блоком {Володимира} Литвина . Це треба Україні? Ні.

БЮТ – це енергетична партія, вона національно спрямована. Якщо порівняти з американськими принципами, то це є така собі Республіканська партія. І ми абсолютно розуміємо, якщо буде десятивідсотковий бар’єр, то БЮТ наступні вибори програє. Оскільки  прихильники комуністів і соціалістів віддадуть голоси Партії регіонів.

Тоді навіщо цей закон проводити зараз, якщо БЮТ він невигідний?

Бо треба правди. Я сьогодні  є противником того, що сповідує ПР, комуністи і соціалісти. Але демократія передбачає диктат більшості виборців над меншістю виборців. Альтернатива цьому - поділ держави. А я цього не хочу.

А поділу держави при існуванні двох керівних партій хіба не відбудеться?

Це врятує від поділу. Дивіться, що зараз відбувається. У парламенті є п’ять фракцій. Комуністи, на мою думку, - це моральні уроди. Литвинівці – це  люди, які чекають, коли їх куплять і не можуть дочекатися, бо купувати нічого.

Партія регіонів – це певне дежавю Совєтського Cоюзу (наголошую - Совєтського, а не Радянського). В  БЮТі ми найближчі до ідей, які сповідуються НУНСом. Але НУНС починає говорити: давайте всіх покараємо. Але ми кажемо, що це неможливо. Ми майже триста  років були під парасолькою іншої держави. Тому давайте потихеньку вийдемо звідтіля. Ми розуміємо, що сьогодні чи завтра ми не зможемо позбавитися економічної залежності від цієї держави {Росії}. Тому давайте робити кроки, які будуть на користь Україні, а не на користь якоїсь із держав, які є нашими союзниками, але не є українськими державами.

Тут є проблема: хтось грає в шахи, хтось не грає в шахи. Ми граємо в шахи. Нам дуже хочеться, щоб наші діти жили в спокої, а не так як сьогодні: зараз посваримося, а потім із закритими очима чекати, що буде. Чи буде виведений флот чи хтось там Тузлу знов побудує, чи будуть якісь проблеми з газом. Необхідно планувати своє життя. Ми в БЮТі його плануємо.

Ви, як автор законопроекту про підвищення виборчого бар’єру, а також інші БЮТівці, зараз проводите переговори з членами ПР щодо спільної підтримки вашого законопроекту? Бо сподіватися тут на підтримку з боку НУНС наївно…

Жодної домовленості не було і не буде. Я обіцяю, якщо не буде позитивного рішення з боку НУНС, я зміню свій законопроект і замість відсотків там буде вже дванадцять.

8 вересня Юлія Тимошенко заявила, що особисто не виступає за підняття виборчого бар’єру. Тобто одностайності у БЮТ щодо законопроекту немає?   

Юлія Тимошенко є лідером нашого блоку. Але у нас є дискусії. І, наскільки я знаю думки депутатів нашої фракції, можливо, хоча і не очевидно, вони мою позицію підтримають.

Коли, за вашими прогнозами, законопроект буде поставлений на голосування? Чи поки не отримаєте повної підтримки всієї фракції, не будете з ним поспішати?

Я народний депутат і маю право поставити це питання числа {вересня} на голосування.  Так я і планую зробити.

Українська правда, посилаючись на свої джерела, написала, що законопроект не буде поставлений на голосування, поки БЮТ і ПР не зійдуться на одній цифрі щодо підняття виборчого бар’єру. ПР нібито зараз виступає за сім відсотків.

Це неправда. Оскільки відповідно до так званого тимчасового регламенту цей проект рішення має ставитися не пізніше, ніж за тридцять днів, як був зареєстрований  {а незалежно від того, коли вдасться домовитись} .

Деякі експерти, в тому числі Дмитро Видрін у коментарі Новинареві, кажуть, що сенсу у дострокових виборів немає, доки Україна не повернеться до змішаної системи виборів (пропорційно-мажоритарної), інакше нічого вони не змінять.  Як вважаєте, чи не логічно було б разом з підняттям бар’єру і виборчу систему змінити?

Я категорично проти змішаної системи. В Києві, де я балотувався, протягом останніх виборів за змішаною системою половина мажоритарних округів були куплені. Тому я за так звану систему відритих списків, де майбутніх депутатів визначає партія, але вони прикріплюються до відповідних округів. Зараз у нас закриті списки, немає зв’язку депутатів з округом. Відкриті списки – це коли політична сила доручає своєму представникові якийсь окремий округ. І відповідно до числа тих голосів, які представник збере для своєї політичної сили, він буде мати таке місце в загальному списку. Якщо ти погано спрацював, ти у список не потрапляєш. Якщо добре – ти будеш першим. Для Києва це буде важче, оскільки тут є багато конкурентів. Якщо порівнювати моє перше обранням в парламент у Полтавській області,  у мене було % підтримки, натомість згодом у Києві – -%.  Але я не боюся з однієї причини: така позиція змушує партію орієнтуватися на роботу не лише у Києві, але і по всій Україні.

Добре, тоді запитаємо по-іншому: не було б логічно зараз разом із зміною виборчого бар’єру переходити, за вашим варіантом, на змішану систему?

Ми це не зможемо зробити, нажаль. Бо потрібен час. Тому ми проти нових дострокових виборів. Треба приготувати людей, виборчі кампанії, показати, як це правильно робити {обирати за змішаною системою}. Та і треба  вмовити політичних лідерів партій і блоків, щоб вони пішли на таку ідею, бо зараз вони керують усім, а при змішаній системі треба буде віддавати керування виборцям.

Ви ще раз підкресли негативну позицію БЮТ щодо дострокових виборів. Тимошенко 8 вересня заявила, що зараз у БЮТ є вибір погодитися на вибори, і тим самим, мовляв, поставити хрест на демократичній владі, або ж переформатувати  коаліцію. Тобто БЮТ, який категорично проти дострокових виборів, зараз стоїть перед питанням переформатування коаліції, щоб не ставити вищезгаданий хрест?

Якщо більшість членів БЮТ вирішить створити широку коаліцію з Партією Регіонів, я завершу свою політичну діяльність. Я обіцяю покласти свій мандат і піти з парламенту.

Що ж тоді залишається робити, якщо коаліцію з НУНС не вдасться відновити, а створювати нову з ПР ви не хочете?

У такому випадку хай вже будуть дострокові вибори.

Чи не вважаєте, що натяки і заяви Тимошенко про зміну Конституції, зняття недоторканості та імпічменту Президентові не є реальними погрозами, а такими ж жестами в рамках операції примушування до миру, як і ваш законопроект?

Так точно. У мене тут наступна позиція. Я Ющенка знаю з року, завжди з ним був на ти і завжди знаходив спільну мову. Але тепер я не розумію людину,  в якої є проблема відчуття власної меншовартості, при тому вона помножена на його самозакоханість. Жах! Ну не можна так. Кожній професії вчаться. Мені професія міністра економіки, наприклад, не сподобалася і я звідти пішов. Ющенко прийшов працювати  Президентом України, і, за майже чотири роки, не навчився ним працювати. У будь-якій корпорації, коли людину беруть на роботу, а вона не справляється – її або звільняють, або переміщують кудись. Президента можна перемістити лише голосуванням на виборах. Зараз це неможливо зробити. Тому я думаю, що хай він допрацює, хай покаже все, що хоче. Деякі кроки Ющенка мені дуже симпатичні, а деякі навпаки. І несимпатичних більше. Але все одно хай допрацює і тихенько піде в історію, де буде згаданий в підручниках для дітей першого класу.