Die Welt: Московська доктрина зумовлена пострадянськими фантомними болями

Спрощену процедуру видачі віз – студентам, бізнесменам та туристам, Україні ж – чіткі та реальні критерії вступу у НАТО, - члени Комітету у закордонних справах Бундестагу Рупрехт Полєнець та Екарт фон Клєден.діляться своїми думками після поїздки у Києва в інтерв‘ю німецькій Die Welt.

З: Україна сподівається на прорив у стосунках із ЄС. Чи принесе завтрашній () саміт Україна-ЄС у Евіані конкретні успіхи?

Полєнц: Міністри закордонних справ ЄС у липні 2008 року вирішили підписати так звану Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Інші питання, які стосуються тіснішої співпраці у рамках Європейської політики безпеки та оборони не так вже й легко вирішити, оскільки в України тут занадто перебільшені очікування. Питання про те, чи Україна могла б коли-небудь бути кандидатом на вступ до ЄС, в жодному разі не можна поспішно заперечувати.

фон Клєден: Ми повинні докорінно переглянути нашу політику щодо Росії. Зовнішньополітична доктрина Росії зумовлена пострадянськими фантомними болями та неоімперськими амбіціями. Це, зокрема, стосується наших спільних сусідів з Росією у Європі. Наша безпека та стабільність зростає, коли ці держави – демократичні, правові та мають ринкову економіку. І оскільки Росія все більше віддаляється від цих стандартів, панівні еліти цих країн-сусідів відчувають все більшу загрозу. Ми не повинні недооцінювати амбіції Росії і зменшувати підтримку цих сусідів.

З: Українці можуть безперешкодно подорожувати до Росії, проте їм важко потрапити до Європи. Чи не варто змінити такий стан речей, якщо існує бажання допомогти країні на її шляху на Захід?

Полєнц: Мова йде про спрощену видачу віз для молодих людей, котрі бажають навчатися у Європі. І, звичайно, для представників ділових кіл.

фон Кледен: Принцип тут повинен бути наступним: стільки свободи пересування – скільки можливо, стільки безпеки - скільки необхідно. Нам потрібна диференційована візова політика, котра з одного боку полегшує поїздки для тих, кого ми хотіли б в нас бачити, наприклад, школярів, студентів, підприємців, вчених чи туристів, а з іншого – залишає інструментарій для відмови тим, хто прагне зловживати цією політикою відкритих дверей для своїх кримінальних чи інших ницих цілей.

З: Багато хто на Заході та й в Центрально-Східній Європі побоюється, що півострів Крим, який належить Україні, може стати новою гарячою точкою з огляду на російське прагнення влади.

Полєнц: У нас склалося враження, що українці дуже уважно спостерігають за Кримом. Там в основному проживають етнічні росіяни, там розміщений Чорноморський флот. Якщо врахувати проголошений президентом Медвєдєвим один із принципів зовнішньої політики, а саме: що завданням Російської держави є захист її громадян незалежно від того, де вони перебувають, то це може не викликати стурбованість. Демократична, стабільна, правова Україна також і в інтересах Росії. Хоча, можливо, й не в інтересах олігархічного та все більш авторитарного кремлівського керівництва.

фон Клєден: Коли ми бачимо, як російський посол в НАТО Роґозін ставить під сумнів орендний договір, на основі якого перебуває Чорноморський флот, а інші російські політики – територіальну цілісність України, так само як і граються із Придністровським конфліктом, - це завжди месиджі з подвійним змістом. З одного боку - на даний момент у нас немає ніякої зацікавленості в конфлікті, а з іншого - якщо ви поводите себе не так, як нам хочеться, то справа може дійти до серйозних зіткнень, котрі загрожуватимуть вашому внутрішньому порядкові і вашій територіальній цілісності. Це неоімперський підхід, який ми не сприймаємо.

З: У світлі грузинського конфлікту, які шанси в України на подальше зближення із НАТО?

фон Клєден: Немає жодних підстав надавати Росії пряме чи непряме право вето. Проте це нічого не змінює у плані того, що Україна та Грузія повинні відповідати критеріям вступу. Проте ми повинні поставити перед ними реальні критерії.

http://www.welt.de/welt_print/article2416902/Moskaus-Doktrin-ist-…