НГ: Український тризубець
Спроба України грати самостійну роль в геополітичній суперечці між Росією і США потерпіла фіаско. Європа в «українському питанні» не має наміру підігравати Вашингтону в збиток відносинам з Москвою, пише сьогодні російське видання Независимая газета
Про це свідчать результати саміту в Парижі Україна–ЄС.
Такої ж лінії дотримується український прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Зате Віктор Ющенко безкомпромісно налаштований на реалізацію політики в руслі американських інтересів щодо створення нового, по суті, антиросійського центру впливу в СНД. Тому результатом нової політичної кризи, що розгорілася зараз, в Україні стане не тільки визначення вектора зовнішньої політики, але і ім'я нового президента країни.
Хоча Віктор Ющенко, повернувшись з саміту, розказує про значне просування у відносинах України з ЄС, керівники Євросоюзу не дають Києву приводу для особливого оптимізму. Сам Ющенко визнав, що угода про асоційоване членство України в ЄС може бути розглянутою не раніше другої половини 2009 року. Проте всупереч надіям української влади навіть цей документ не відкриє Києву дверей до повноправного членства. «Вона (майбутня угода. – «НГ») не закриває ніякого шляху (до вступу в ЄС. – «НГ»), рівно як і не відкриває ніякого шляху», – сказав за підсумками саміту президент головуючої зараз в Євросоюзі Франції Ніколя Саркозі.
При цьому Росія в Парижі згадувалася чи не частіше, ніж сама Україна. В цьому, мабуть, і полягала причина прохолодного відношення до ініціатив Києва. Глава Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу максимально чітко, але дипломатично пояснив: «Європа не бажає холодної війни». Він уточнив, що підготовка до підписання угоди про асоційоване членство України в ЄС матиме позитивні наслідки для Росії, «оскільки Москва також хоче посилити відносини з ЄС».
Ще одну порцію холодного душу українська делегація отримала у вигляді відвертого подиву європейців з приводу «російської загрози», про яку Київ щораз голосніше заявляє і щораз частіше знаходить в цьому питанні взаєморозуміння з Вашингтоном.
Кілька років тому, в період морально підтримуваного Сполученими Штатами створення союзу ГУАМ, Росія публічно не згадувалася, а тільки малася на увазі.
Але приблизно з весни нинішнього року українське керівництво відверто говорить про російську загрозу територіальній цілісності України і при цьому вимагає від Заходу поступок і виключень в процесі міжнародної інтеграції України.
Саме під такими гаслами проходить підготовка до повторного розгляду в грудні української заявки на підписання Плану дій щодо членства в НАТО.
Так само Київ сподівався скоріше отримати асоційоване членство в ЄС. Соратники президента Ющенка багато раз публічно заявляли про те, що російський Чорноморський флот в Севастополі – це чинник політичної нестабільності і військової загрози для України. Виступаючи в Парижі, український лідер обмежився заявою, що «конфлікт в Грузії показав, що в регіоні Чорного моря немає необхідного для безпеки балансу».
Проте Ніколя Саркозі фактично спростував цю тезу під час прес-конференції: «Ви запитали про територіальну цілісність України... Я був на переговорах в Москві і Тбілісі, і ніщо не говорило про те, що така проблема існує». Він додав більш жорстко: «В Європі така постановка питання не обговорюється».
Підводячи підсумки саміту в інтерв'ю «Німецькій хвилі», експерт Центру європейських політичних досліджень Фабріцио Тассинарі підтвердив, що члени Євросоюзу з обережністю ухвалюють рішення, які можуть бути неоднозначно сприйняті Росією. Цю політику можна охарактеризувати: Росія на першому місці, інші – потім», – сказав він.
Нюанс полягає в тому, що українська влада, вже залучена в президентську передвиборчу кампанію, зацікавлена в першу чергу в зближенні з Європою. Адже більше половини громадян, виступаючи проти вступу до НАТО, в той же час традиційно підтримують членство України в ЄС. Відповідно президент Ющенко, який при підтримці США веде країну до членства в оборонному союзі, але не може забезпечити приєднання до «європейського клубу розвинутих держав», викликає розчарування.
На цьому фоні все більш перспективно виглядає позиція Юлії Тимошенко, яка веде гру, не роблячи ставку на жодного зовнішньополітичного партнера. Уряд намагається діяти прагматично, виходячи з економічних інтересів України. Саме в цьому в першу чергу співпадають погляди Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів Віктора Януковича, які з початку вересня загальними зусиллями обмежують повноваження президента, приймаючи у Верховній Раді відповідні закони. Соратник Януковича Андрій Клюєв пояснює, що наступний рік всі експерти, у тому числі і міжнародні, називають дуже складним для економіки України: «Для простих людей це – подальше підвищення цін, зниження доходів, стрибок безробіття.»
Члени уряду визнають, що економічна ситуація і настрої суспільства напередодні президентських виборів залежать не стільки від Європи і США, скільки від українсько-російських відносин. По-перше, показники українського держбюджету зав'язані на ціні імпортного газу, і українські політики визнають, що його вартість має «політичну складову». По-друге, після підтримки Віктором Ющенком політики Михайла Саакашвілі під час конфлікту в Південній Осетії уряд Росії вирішив розробити пропозиції щодо забезпечення захисту російського ринку від українських товарів. Офіційно це було зроблено у зв'язку зі вступом України у Всесвітню торгову організацію. За даними Федерації працедавців України, постраждають в першу чергу м'ясомолочна, машинобудівна галузі і металопрокат. Федерація прогнозує, що у разі реалізації конфліктного сценарію у відносинах з Росією Україні загрожують прямі втрати експортних поставок на суму близько 2 млрд. дол. в рік. «Це з урахуванням того, що негативне сальдо зовнішньої торгівлі України за перше півріччя 2008 року склало 9,8 мільярд доларів, в річному підсумку воно може вирости на 10% – з 19 до 21 мільярдів доларів», – сказано в спеціальній заяві організації.
Лідер опозиції Віктор Янукович закликав Верховну Раду виступити проти непродуманої антиросійської політики президента. «Конфлікт з Росією безпосереднім чином вплине на темпи нашого економічного зростання – вони різко знизяться. Коли пристрасті вгамуються, а це відбудеться, Захід відновить стосунки з Росією в повному форматі, принаймні в економічній площині. Могутні держави не можуть ображатися один на одного довше, ніж це дозволяють їх економічні інтереси. Сильні домовляться між собою, ми залишимося в програші.
В цьому контексті і розвивається боротьба, яку зараз ведуть Янукович і Тимошенко проти Ющенка. Як відомо, президентська сторона вже звинуватила прем'єра в змові з опозицією заради реалізації «кремлівських сценаріїв». В Києві обговорюються різні варіанти розвитку подій: від дострокових парламентських виборів в грудні – до імпічменту президента і переворотів із залученням сили. Проте експерти припускають, що ситуація незабаром вирішиться сама по собі , оскільки між ситуативними союзниками в особі Тимошенко і Януковича існують внутрішні розбіжності і конкуренція. Швидше за все з'ясування відносин в трикутнику української влади буде відкладено приблизно на рік, до президентських виборів.
Екс-президент Леонід Кучма вважає, що всі три політики, що претендують на президентське крісло, винні в тому, що Україна опинилася в тупиковій ситуації як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Висловлюючи власну думку про те, чи могла російська влада зробити ставку на Юлію Тимошенко, в чому українського прем'єра звинувачує президентська сторона, Кучма сказав: «А Вашингтон ставить на кого? Ви ж не заперечуватимете, що так, на когось же ставить. У Кремля більше інтересів в Україні, ніж у США. Вашингтон тільки періодично згадує, що є така країна, Україна. Що, він нам сильно допоміг за 17 літ нашої незалежності?.. А для Москви Україна представляє справжній інтерес, який не менший за нашу зацікавленість в Росії, подобається це комусь чи ні». Кучма упевнений, що російське керівництво не знаходить спільної мови тільки з Ющенком, але відкрите до переговорів і з Януковичем, і з Тимошенко. «Москва не відштовхує обох, хоча і не робить ставку на одного. Так роблять всі. І робитимуть, поки існують країни, міжнародні відносини, міжнародна політика», – вважає Кучма.