Der Standart: «Межа для Росії там, де її встановить Захід» - Рефат Чубаров
Після грузинського конфлікту Росія може активізувати свою п’яту колону в Криму, каже Рефат Чубаров, кримський татарин та депутат у інтерв’ю Der Standart.
З: Чи відчувається у Криму російська активність?
В: Після останніх подій на Кавказі ми ще раз чітко побачили: протягом останніх років Росія суттєво консолідувала свої позиції у Криму.
З: У чому це проявляється?
В: Протягом останніх років Росія проводила систематичну, добре структуровану роботу щодо своїх співвітчизників у Криму. Згідно з російськими законами, поняття «російські співвітчизники» трактується дуже широко. Існує багато проросійських, почасти радикальних організацій, котрі у Криму озвучують таємні ідеї Кремля. До таких належать «Прорив» і рух «Севастополь-Крим-Росія».
З: Що це таке - російська «п’ята колона» у Криму?
В: Нам відомо, що певний сегмент населення Криму використовується для підтримки Росії. Однак до «п’ятої колони» належать не всі люди, котрі є етнічними росіянами та мають родинне коріння в Росії. «П’ята колона» у Криму меншою мірою оформлена етнічно, аніж ідеологічно. До неї першочергово належить Комуністична партія Криму, оскільки вона робить усе для посилення позицій Росії в Україні.
З: Наскільки сильною є «п’ята колона» Росії в Криму?
В: У цьому плані ситуація досить специфічна, оскільки у Криму розташований російський Чорноморський флот. (Договір про оренду бази у Севастополі дійсний до 2017 – прим. ред.) Він розробляє цілу систему шпіонажу та контррозвідки, а також проводить у Криму різні, почасти таємні операції. Доки на нашій території залишається Чорноморський флот, у нас є всі підстави побоюватися, що «п’ята колона» стане радикальнішою і за потреби активізується проти України.
З: Наскільки активно консульство Росії роздає у Криму російські паспорти?
В: Росія не відповідає на запити Міністерства закордонних справ України щодо того, скільки українських громадян отримали російське громадянство. За деякими даними, щодня до 25 чоловік подають заявки на отримання російського громадянства у російському консульстві в Сімферополі.
З: Наскільки вмотивовані побоювання щодо російської загрози в Криму?
В: Якби ви запитали про це півроку назад, я б відповів: Росія ніколи б не затіяла подібного конфлікту. Нажаль, після подій на Кавказі все змінилося. Звісно ж, можна критикувати Саакашвілі (президент Грузії – прим. ред.), проте виправдати нещодавню агресію Росії не можна. Де межа, яку Кремль не перетне у стосунках зі своїми сусідами? Вона там, де її встановлять західні демократії.
З: Як поводить себе кримськотатарське населення з огляду на останній розвиток подій?
В: Кримські татари найбільше постраждали б від агресії Росії. Тому що вони тільки зараз починають себе комфортно почувати на своїй історичній батьківщині після повернення із заслання (організованого Сталіним – прим. ред.) та інтегруватися в українське суспільство. У Москві знають, що кримські татари – однозначно проукраїнська сила. Сумно, що наші українські політики виявилися нездатними, з огляду на зовнішню загрозу, зайняти єдину проукраїнську позицію.