GW: ЄС замість НАТО – для Грузії та України
Комісія НАТО-Грузія – це утішний приз. Вона абсолютно не гарантує членства в альянсі – розповідає для Gazeta Wyborcza високопоставлений французький дипломат.
Як підкреслив мій співрозмовник, Грузія повинна думати не про НАТО, а прагнути дотримуватися статусу Фінляндії під час «холодної війни», а саме: статус держави, пов’язаної із Заходом економічно та політично, але водночас приязної до Москви. Однак він застеріг, що остаточне рішення щодо відкриття дверей у НАТО для Грузії та України буде прийнято на рівні лідерів європейських країн.
Париж дає зрозуміти, що, незважаючи на загальну згоду всередині ЄС щодо дій стосовно Росії після війни з Грузією, Франція робить дещо інші висновки щодо майбутнього Східної Європи, ніж нові члени Союзу.
Урядовці французького МЗС неофіційно визнають, що Кремль має рацію, говорячи, що грузинська територіальна цілісність із Абхазією і Південною Осетією втрачена назавжди.
«Наразі необхідно зробити все, аби росіяни залишили територію, так би мовити, фактичної Грузії. Потім заморозити цей конфлікт на 20-30 років. Однак, здається, що повернути довоєнні кордони неможливо, тому що, визнавши незалежність Абхазії і Південної Осетії, Росія перетворила поділ Грузії на доконаний факт», - каже наш інформатор.
Плани Парижу щодо західних прикордонних із Росією територій полягають в тому, щоб максимально наблизити їх до ЄС і відбити бажання вступати в НАТО, аби не провокувати Москву.
«Ми розуміємо, що Польща чи деякі країни Центрально-Східної Європи думають інакше. Росіяни зверхньо ставляться до ЄС і не вважають Союз загрозою. Тому найкращий спосіб залучити Грузію чи Україну до західного світу – пов’язати їх із Євросоюзом», - каже наш інформатор.
У випадку з Грузією йдеться про асоціацію з ЄС, допомогу у відбудові країни, створення зони вільної торгівлі.
Дещо іншу стратегію Париж збирається застосувати щодо України. Вона також повинна відмовитись від прагнень здобути членство в НАТО, і за це Франція готова запропонувати перспективу інтеграції з ЄС, включно із членством.
«Процес може тривати навіть 20-30 років, але ми вважаємо Україну європейською країною, для якої знайдеться місце в родині ЄС. Членство України в ЄС вже нас не жахає, хоч це і далека перспектива, - каже французький дипломат. – Наразі ми знаходимося на етапі реалізації асоційованого членства, - додає він. – Найбільш скептично ставляться до членства України в ЄС німці, які бояться напливу іммігрантів зі Сходу».
На думку Парижа, пострадянські країни, які не ввійшли до НАТО та ЄС, повинні шанувати інтереси Росії. Не йдеться про обмеження суверенітету, а скоріше про збереження міжнародних, культурних контактів, про необхідність рахуватися, наприклад, із розташуванням російського Чорноморського флоту в Криму, чия головна база, Севастополь, - місто практично російське.
«Росіяни нас переконують, що аж 60% російських родин мають родичів в Україні [ці дані принаймні вдвічі завищені]. Тому ми не можемо штучно розділяти ці регіони, тим більше, що самі українці цього не хочуть, про що свідчать низькі рейтинги підтримки членства Києва в НАТО», - каже французький дипломат.
Однак іншої думки, на відміну від Парижа, дотримується Лондон. Велика Британія вважає, що Грузія і Україна повинні отримати наприкінці року щось середнє між приєднанням до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і загальною декларацією, яка повторює рішення весняного саміту НАТО про те, що ці країни колись можуть вступити в НАТО.
http://wyborcza.pl/1,75477,5698162,Unia_zamiast_NATO_dla_Gruzji_i…