Євро-2012: Україна - не Польща

Польща, на відміну від України, готова до Євро-2012. Там не вистачає тільки стадіонів. В Україні ж - усього іншого, пише Ольга Байда, заступник головного редактора сайту Корреспондент.net.

Серед іншого - дороги, транспорт, готелі, кафе, бари, і населення, яке готове допомогти туристам знайти те, що вони шукають, а не обібрати до нитки.

Місто Краків, у якому, швидше за все, проходитимуть матчі Чемпіонату Європи, може похвалитися гарною інфраструктурою, привітним населенням і відсутністю представників правоохоронних органів, що вимагають грошей від туристів.

Від Львова до Кракова всього 500 кілометрів. До кордону - дорога звичайна, вибоїни та ями. Після кордону - дорога вже рівна, автобус їде швидше.

Після приїзду в Краків, турист потряпляє до рук волонтерів, які пропонують поселення різного класу. Для того, щоб пожити, наприклад, у хостелі в центрі міста, потрібно заплатити від 12 доларів за день. Після того, як обрано хостел, волонтери бронюють у ньому місце й викликають таксі, яке вже оплачено. Тільки у Кракові більше 80 хостелів. Ще приблизно стільки ж готелів дорожчих.

Із рук волонтерів турист потрапляє вже у хостел, на ресепшені говорять англійською, а іноді - українською. Пояснюють усі правила, обіцяють допомогти забронювати інший хостел, якщо цей чомусь не сподобається.

Наступний аспект, що вражає українців - це відмінне знання англійської представниками правоохоронних органів, водіями місцевих автобусів, і простими перехожими.

Поліцейські, коли бачать, що ви не розумієте польської, перепитують  англійською, і говорять нею дуже навіть грамотно.

Продавці пиріжків і кебабів у місті говорять англійською краще за випускників українських інститутів іноземних мов. Водії автобусів виглядають як працівники офісів. Одягнені пристойно, говорять англійською, посміхаються, і завжди готові допомогти й розповісти, як і куди дістатися.

Варто зазначити, що автобуси ходять за розкладом, усередині чисті, не смердять, а людей із торбами в клітинку в них або не пускають, або ж вони самі туди не поспішають.

Окрема розмова - місцеві потяги. По-перше, вартість проїзду в них мало відрізняється від проїзду в поїздах українських, але якість і чистота всередині просто вражають.

І, мабуть, останнє, але не менш важливе - місцеві жителі. Вони посміхаються, завжди готові допомогти туристам, які заблукали, і, взагалі не прагнуть обдурити, пограбувати тощо.

Так, стадіони в Польщі на рівень нижчі за українські (вірніше, їх просто ще немає - ред.), але це єдине, чого країні поки не вистачає для проведення чемпіонату. А от чи зможе Україна з її вже існуючими стадіонами за чотири роки, що залишилися, підготуватися до Євро, щоб потім нам не було соромно?