НГ: В країнах СНД: Круги на воді
В кінці минулого тижня зовнішньополітичні відомства України і Росії обмінялися черговою порцією неприємних один для одного заяв. Цього разу йшлося про Керченську протоку і Азовське море, які, як відомо, Київ і Москва ніяк не можуть поділити. Переговори з цього питання свого часу вели Леонід Кучма і Володимир Путін, але остаточно не домовилися. У 2003 році вони підписали Керченську угоду, в якій за Азовом закріплювався статус історично внутрішнього моря (для обох країн), пише Независимая газета
Українська сторона обіцяла, що жодне іноземне судно, що входить в Керченську протоку, не зможе пройти його без узгодження з російською стороною. Кучма тоді божився, що жоден комар не пролетить через протоку без спільного на те рішення українських і російських прикордонних служб. Керченська угода була ратифікована парламентами обох країн, і на якийсь час галас навколо Керчі, Азова затих. Але проблема вкотре була піднята із запасників в 2006 році, коли перед Україною замаячила реальна перспектива вступити в НАТО. Неврегульовані територіальні і прикордонні проблеми виявилися істотною перешкодою на інтеграційному шляху Києва. І тоді вже президент Віктор Ющенко поставив під сумнів Керченську угоду: у Києві заговорили про те, що Кучма три роки тому підписав документ під тиском Росії.
Проте переговори з розмежування Азова і Керченської протоки продовжувалися, але на рівні урядових комісій: президентська зустріч із цього приводу широко анонсувалася, але так і не відбулася. У травні поточного року міжурядова комісія оголосила, що експерти двох країн погодили методику визначення лінії державного кордону в Азовському морі "на основі комбінації методів серединної рівновіддаленої лінії". Також було повідомлено, що під час наступного етапу переговорів експерти повинні визначити довжину берегів Азовського моря на російській і українській стороні і запропонувати "комбінацію вимірювань" для того, щоб досягти згоди з урахуванням "принципу справедливості".
Проте на минулому тижні директор Першого територіального департаменту МЗС України Леонід Осаволюк заявив в ефірі одного з українських каналів, що "Росія намагається змінити кордони в Керченській протоці, в Чорному і Азовському морях, посунувши їх у бік України, і тим самим зменшити її територіальні води і заволодіти корисними копалини". На це звинувачення в суботу відреагувало МЗС РФ.
Офіційний представник МЗС РФ Андрій Нестеренко зазначив, що питання проходження російсько-українського державного кордону в даний час регулюються двома договорами. Договором про російсько-український державний кордон 2003 року передбачається, що державним кордоном між Російською Федерацією і Україною є лінія від точки стику державних кордонів Російської Федерації, України і Білорусії до точки, розташованої на березі Таганрозької затоки. Будь-якої іншої лінії державного кордону, ні суходільного, ні морського, цей договір не визначає. "В ньому зафіксовано, що врегулювання питань, стосовно суміжних морських просторів, здійснюється за угодою між сторонами", – заявив представник МЗС РФ.
Не дивлячись на докази російської сторони, в Києві продовжують стояти на своєму. Більш того, там стверджують, що Росія намагається дістати одноосібний доступ до родовищ нафти, які нібито є в шельфі Азовського моря. Про це, зокрема, заявив депутат пропрезидентського блоку "Наша Україна – Народна самооборона" Андрій Парубій. Українські експерти вважають, що з наближенням грудневого саміту НАТО, на якому може обговорюватися питання про членство в альянсі України, тема Азова звучатиме все голосніше.