Газета: Газ стає прозорішим

Транзит російського газу через Україну може відновитися вже сьогодні. Так домовилися в ніч з суботи на неділю прем'єр-міністри Росії та України Володимир Путін і Юлія Тимошенко. Постачання будуть відновлені відразу ж після підписання контрактів Газпромом і Нафтогазом. Про це пишуть Оксана Гавшина, Костянтин Смирнов, Евлалія Самедова у російському видання Газета.

Але це далеко не єдиний результат газового конфлікту. Змінилася і схема поставок газу з Росії до Євросоюзу через Україну, що існувала досі. По-перше, відтепер Газпром і Нафтогаз укладають контракти безпосередньо, посередник виключений. По-друге, заявлено, що за основу цін поставок газу на Україну буде взята так звана європейська формула. Все це означає, що Росія активно формує новий, більш прозорий вигляд європейського газового ринку.

Як повідомив кореспондентам Газети офіційний представник Газпрому Сергій Купріянов, всі деталі досягнутих домовленостей будуть оприлюднені тільки після підписання всіх необхідних документів (очікується, що це станеться вже сьогодні). Однак деякі пункти угоди були озвучені вже вчора.

Червона ціна

Як заявив Володимир Путін, надалі газові відносини між двома країнами будуть будуватися виключно на ринкових принципах. Це стане основою не тільки для визначення вартості газу для споживачів України, але і для тарифів на транзит російського газу територією республіки.

Правда, у повному обсязі ці принципи запрацюють в 2010 році, а на поточний рік Україні буде надана 20-відсоткова знижка. Тобто якщо відштовхуватися від заявленої раніше суми $ 450 за тисячу кубометрів, ціна для України на поточний рік може скласти $ 360.

У свою чергу Росія отримає гарантії збереження пільгового тарифу прокачування російського газу для європейських споживачів на рівні попереднього року ($ 1,6 за тисячу кубометрів на 100 км).

Смерть посередника

Ще одним важливим пунктом угоди стало виключення зі схеми поставок газу в Україну швейцарського газового трейдера RosUkrEnergo (RUE). Про це вчора Інтерфаксу повідомило джерело в уряді РФ. За його словами, Москва вітає таке рішення.

Перехід Газпрому на прямі контракти з Нафтогазом в тандемі з європейською формулою ціни по суті фіксує прозорість, передбачуваність і ринковий характер взаємин України та Росії у газовій сфері, заявило джерело. Важливо, що в даному випадку "мова йде про довгостроковий характер контракту на постачання російського газу в Україну на роки вперед".

В RUE цю інформацію поки не коментують. При цьому власне з українського ринку повністю витіснити цього трейдера навряд чи вдасться: у RUE є діючі контракти на поставку газу в країни Центральної та Східної Європи (Німеччина, Угорщина, Естонія та Польща), тому транзит через Україну компанія так чи інакше буде здійснювати. Потрібно врахувати, що, за словами одного з власників RUE Дмитра Фірташа (володіє 45% трейдера), компанія давно придбала контрольні пакети облгазів в Україні і контролює близько 75% всього продаваного газу в країні (майже 50 млрд кубометрів газу в рік).

Остання шана

Офіційно поки не озвучені шляхи вирішення боргового питання, тому що незрозуміло, чи віддасть в решті решт Нафтогаз борг Газпрому в розмірі більш ніж $ 600 млн. До сих пір Київ дотримувався такої лінії поведінки: спочатку до останнього вибивати пільгові ціни, а потім затримувати платежі. За оцінкою Володимира Путіна, тільки за період з 2005 по 2009 рік українська економіка була безоплатно підтримана Газпромом на суму $ 47 млрд.

У грудні Нафтогаз рекордними темпами погасив більшу частину заборгованості. Але що стосується ненадходження $ 600 млн, в Києві знизують плечима: нібито весь борг сплачено, але гроші, можливо, застрягли у посередника RUE. Керівництво останнього в свою чергу стверджує, що ніяких $ 600 млн не отримувало. Коло замкнулося.

Учора в Газпромі і Нафтогазі боргову тему коментувати відмовилися, посилаючись на комерційну таємницю. Можливо, це питання буде прояснене сьогодні під час підписання контракту між Газпромом і Нафтогазом.

Ще більшу суму - $ 1,2 млрд станом на 15 січня - оцінюють втрати Газпрому від крадіжки газу в Україні і від непостачання палива в країни Євросоюзу. У кращому випадку експорт газу в Європу відновиться в промислових обсягах не раніше 20-21 січня, а отже, збитки зростуть мінімум на $ 400 млн.

Але й це ще не все. Віце-прем'єр Ігор Сечін наприкінці минулого тижня визнав, що "Газпрому" з моменту припинення поставок у Європу (7 січня) довелося припинити роботу понад 100 свердловин в Західному Сибіру. Знову запустити їх в умовах суворої сибірської зими буде нелегко як з технічної, так і з фінансової точок зору. Так що загальна сума збитків Газпрому цілком може перекрити поріг в $ 2 млрд.

Зауважимо, що Тимошенко неодноразово публічно заявляла (і навіть зазначила це в спеціальній декларації до початкового тексту протоколу про заснування групи міжнародних спостерігачів), що Київ погасив всі газові борги.

У відсутність станом на вчорашній день офіційних заяв з'являється версія, що "Газпром" отримає свої українські недоїмки, але, ймовірно, саме через підвищення ціни. Показово: Тимошенко ще зовсім недавно не погоджувалася навіть на $ 250 за тисячу кубів за що поставляється на Україну газ.

Більш того, Володимир Путін, як він сам розповів головним редакторам провідних ЗМІ Німеччини на нічний (з п'ятниці на суботу) зустрічі в Дрездені, запропонував Тимошенко ще одну можливість для Нафтогазу перепродати частина російського газу європейським споживачам. Маржа непогана: мінімальна євроціна в першому кварталі 2009 року - $ 450, але й тоді Тимошенко відмовилася. А тут погодилася купувати газ відразу на $ 100 дорожче.

Поршень чекає зусиль

Варто найближчим часом чекати і деталізації у вирішенні питання про оплату поставок так званого технічного газу для української газотранспортної системи. За оцінками і Нафтогазу, і Газпрому, чотирьом українським експортним газопроводам необхідно одночасно 140 млн кубометрів газу. Це, за образним висловом Володимира Путіна, свого роду поршень, який повинен проштовхувати російський експортний газ на Захід.

Але за світовими стандартами транзит необхідного обсягу технологічного газу повинен забезпечувати транзитер, а не постачальник (для таких операцій, власне, транзитер і стягує з постачальника плату за транзит).

Ще більше газу потрібно для турбін українських газоперекачувальних станцій. За розрахунками "Нафтогазу" (відповідний лист було передано Газпрому минулого тижня), на добу необхідно 21 млн кубометрів. Українці фактично виставили Газпрому рахунок: 360 млн кубометрів газу в січні і по 600 млн в лютому і березні. Разом: 1,56 млрд кубометрів газу в першому кварталі 2009-го. Ціна - $ 1,7 млрд. При цьому ніхто не гарантував, що газ не буде знову вкрадений, і до західних споживачів так нічого й не дійде.

Тому Володимир Путін запропонував західноєвропейським компаніям - споживачів газу створити міжнародний консорціум, який розділив би з Газпромом ризики поставок.

Вперше ця ідея прозвучала 15 січня на зустрічі Володимира Путіна з Паоло Скароні, головним виконавчим директором італійської компанії ENI. Італієць повністю підтримав ініціативу.

Наступного дня, вже в Берліні, Путін провів переговори не тільки з Паоло Скароні, але і з представниками двох інших провідних європейських енергокомпаній - головою правління EON Бернхардом Ройтерсбергом і виконавчим віце-президентом Gaz de France-Suez Жан-Марі Доже.

Спочатку європейці наполягали, що всю суму, яка надається для вирішення питання з технологічним газом, вони згодом витягнуть із Газпрому. Але потім погодилися взяти на себе фінансові ризики, поставивши відразу 140 млн кубометрів технічного газу, а добовий обсяг топкового газу постачати з подальшим моніторингом транзиту російського газу через Україну.

Тим часом, у суботу президент Дмитро Медведєв на газовому саміті в Кремлі запропонував замість міжнародного газофінансового консорціуму просто відкрити в першокласному європейському банку Безвідкличний акредитив у $ 1 млрд.

Нарешті, Володимир Путін в Берліні запропонував федеральному канцлеру Ангелі Меркель заснувати ще одну міжнародну контрольну місію. Щоб змусити Україну дотримуватися обов'язків країни-транзитера, ця організація повинна детально проаналізувати можливості її трубопровідної системи і відшукати ті її ділянки, через які можна було б, незважаючи на реверсний режим (газ на Україні поки що качають з західних газосховищ на Схід), все-таки проштовхнути газ на Захід. За словами Путіна, Меркель цю ідею не відкинула.

Після нічної угоди Путіна і Тимошенко ця складна схема залишається непотрібною, оскільки українська газотранспортна система і так незабаром повинна повністю заповнитися російським газом.

За словами джерела в російському уряді, наведених агентством Інтерфакс, не знадобиться контроль за технічним станом газотранспортної системи України. Також не потрібно "створення міжнародного консорціуму для викупу технічного газу для України". Джерело пояснило, що після підписання контракту "сторони зможуть самостійно і прозоро контролювати всі ці питання".

Можна припустити, що свою роль вищезгадані напрацювання російських лідерів зіграли, забезпечивши конкретні дії з боку Тимошенко.

Чистилище під газом

Незважаючи на істотні фінансові втрати, понесені, без сумніву, всіма учасниками та заручниками ситуації, що склалася, газова криза виявилася детонатором для численних ініціатив Росії з реформування існуючих правил взаємодії на світовому газовому ринку. Перш за все мова йде про активізацію розробки альтернативних маршрутів транспортування російського газу в Європу - газопроводів Nord Stream і South Stream. Вибухнувший колапс лише зміцнив цю думку в головах лідерів замерзаючої в ці дні Європи. І незважаючи на те, що дискусія про енергозалежність від Росії звучала в ці дні в Брюсселі з новою силою, це не скасувало цілого ряду політичних заяв про підтримку нових російських газових проектів. Про це, зокрема, на спільній прес-конференції з Володимиром Путіним заявила Ангела Меркель.

Аналогічна заява прозвучала в кінці минулого тижня, і з уст президента Словенії Данила Тюрка. У відповідь голова Газпрому Олексій Міллер повідомив, що компанія готова розглянути пропозиції про збільшення потужностей проекту South Stream, якщо вони надійдуть від європейських партнерів.

Одним з мотивів, який визначив поведінку Києва в ході конфлікту, могло би бути дотримання рекомендацій з-за океану.

"Весь цей мюзикл, який відбувається на Україні, деригується зовсім з іншої країни, - поділився днями своєю думкою з журналістами заступник голови правління Газпрому Олександр Медведєв. - Все виглядає так, ніби вони танцюють під музику, яку виконує не Україна".

У суботу в інтерв'ю "Вістям" віце-прем'єр РФ Ігор Сечін частково також торкнувся цієї теми, звернувши увагу на Хартію про стратегічне партнерство. Цей документ стосується в тому числі й спонсорування модернізації української газотранспортної системи. А підписана Україною та США хартія була в грудні минулого року, саме в період, коли раз за разом зривалися переговори про погашення українських боргів і майбутнє співробітництво.

Світло в кінці труби

У ситуації, що склалася, Росія виступає в ролі ініціатора нових методів взаємодії на ринку. Так, услід за створенням "великої газової трійки" і Форуму країн - експортерів газу, покликаних координувати дії виробників блакитного палива на світовому ринку (обсяги видобутку, питання транспортування і т.д.), Москва виступила з ініціативою переглянути чинну юридичну основу такої взаємодії.

"Ситуація, що склалася, - це не привід для того, щоб просто продовжувати обмінюватися закидами, але це привід для того, щоб створити ефективний механізм захисту від таких ситуацій", - заявив Дмитро Медведєв у своєму виступі за підсумками саміту керівників країн - споживачів російського газу, що відбувся 17 січня в Москві.

"При відкритті нашої сьогоднішньої зустрічі я сказав, що існуючі міжнародні документи нас не цілком задовольняють, в тому числі згадав і відому Енергетичну хартію. Тому нам треба думати над тим, яким чином нам створити добротну, правову основу", - сказав він.

За словами президента, деякі пропозиції на цю тему вже були озвучені в ході зустрічі, проте глобально це питання буде піднято на найближчих самітах G20 (відбудеться 2 квітня у Великобританії) і G8 (8-10 липня в Італії).

Якщо ці ініціативи вдасться реалізувати, Росія має шанс на багато десятиліть зайняти місце ведучого координатора світового газового ринку і покласти початок нової історії світового газового ринку.

 

Крапку в газовому конфлікті поставлено?

АНДРІЙ КЛІМОВ, заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ (фракція "Єдина Росія"):

- Це з'ясується в понеділок після обіду. Україна не вперше заявляє, що питання вирішене. Адже Юлія Тимошенко восени вже була у нас, наші країни начебто про все домовилися і підписали меморандум. Тоді й заяви Газпрому про те, що на 90% все буде добре, були цілком щирими. Але за тиждень до Нового року ситуація стала, як кажуть, 50 на 50, а вже потім...

Ми не перебільшуємо, коли говоримо, що внутрішні проблеми України накладаються на все навколо. Скажімо, приїде зараз Юлія Володимирівна додому, але ж там ще й крім неї є діячі, і у кожного з них свій шкірний і політичний інтерес у цьому питанні. Так що якщо вона привезла консолідовану згоду своїх земляків, тоді все буде нормально. Але якщо там щодо цієї позиції, як і раніше, немає консолідації, тоді буде складно. Хоча прем'єр України заявила, що консолідована позиція начебто є.

І все ж подібна ситуація не може тривати вічно, тому що в України є власний ліміт газу, який вони прожигають щодня. Але якщо в України газу залишилося максимум на два місяці, то у Балкан рахунок взагалі йде на дні. Цим і користувалися наші українські партнери, коли шантажували всіх підряд. Тобто якщо б вони протрималися в переговорному процесі до березня, тоді і ціни на газ покотилася б вниз, а потім вони й хотіли розплатитися з нами за те, що вже спожили, за фіксованою ціною.

Їх проста ідея була саме в цьому, але таким чином вони дуже капітально заощаджували. Там сидять далеко не такі прості хлопці, як здається, але й у них мало що вийшло. Я спілкуюся і з такими закордонними колегами, які не те що нас люблять або не люблять, але просто відносяться до нас об'єктивно. Так ось вони дуже злі на наших українських партнерів. Я вже не кажу про представників Румунії чи Болгарії, які налаштовані дуже антиукраїнсько, і в них немає ніяких ілюзій щодо того, звідки все це виникає.

А посадовці з Брюсселя, маючи на увазі і Росію, і Україну, кажуть, мовляв, обидві країни хороші. Та вони й не можуть сказати інакше, тому що в Україні - їх вихованці.

На недавніх теледебатах я нагадав постійному представнику Єврокомісії в Росії Марку Франку, що ще три роки тому на них про те, що всі їх примирення цим і закінчаться і вони виростять для себе серйозні проблеми. Вони тоді тільки хіхікали (теж працюють у відповідності з інструкціями), але ж все так і вийшло.

Примітно, що публічно вони говорять одне, а коли перебувають не на публіці - зовсім інше. Вони чудово розуміють, що відбувається. Не будемо забувати, що і Вашингтон капітально піджучує Київ, постійно даючи інструкції про те, що потрібно робити.

Марат Гельмана, галерист:

- Ні, не поставлено. Виходить, що, даючи добро на транзит газу в Європу, Україна якимось чином повинна буде сама у себе відбирати його. Причому навіть якщо раніше він був у нас вкрадений.

Так, газ зараз піде, але незабаром знайдуться політики, які скористаються цим для того, щоб спробувати зіштовхнути Юлію Тимошенко, і все почнеться заново.

Точка може бути поставлена тоді, коли буде зрозуміло, звідки Україна може взяти гроші для того, щоб купувати газ. До того ж все це дуже нагадує театр абсурду, а такий жанр передбачає нескінченні повторення.

МИКОЛА Рижков, голова комісії Ради федерації з природними монополіями, колишній голова Ради міністрів СРСР:

- По-моєму, все-таки наступає кінець всьому цьому безглуздю. А взагалі, чорт його знає!.. Адже пан Ющенко - людина непередбачувана. Хоча навряд чи він сам затіяв все це. Для того, щоб зіштовхнути Росію, Україну і ЄС, йому і йдуть підказки з-за океану.

Неможливо навіть уявити, щоб адекватний політичний діяч дав добро на те, щоб закрити всі заслінки на Європу! Вся ця багатоходівка була спрямована на те, щоб з нас зробити дурнів, проте американським ляльководам це не вдалося.

Сергій Глазьйов, науковий керівник Національного інституту розвитку, академік РАН, доктор економічних наук:

- Точка буде поставлена тоді, коли Росія увійде в газово-транспортний консорціум і спільною (російсько-українською) стане газотранспортна мережа України. Але це рішення можливо, коли в Україні буде розумна і відповідальна влада. А поки цього немає, все дуже ненадійно.