Корреспондент досліджував механізм лобізму в українському парламенті
Кожен другий закон, який прийнято Верховною Радою, депутати приймають в інтересах окремих бізнес-груп або галузей, пише у своєму свіжому випуску український тижневик Корреспондент.
Український парламент уже давно став ареною прихованої боротьби різних посередників. За словами Андрія Прокопенка, директора Інституту процесів соціального розвитку й автора першого в Україні спеціалізованого інтернет-порталу про лобі, практично кожен другий закон у Верховній Раді приймається виходячи з чиїхось бізнес-інтересів.
Як пише Корреспондент, лобі у Верховній Раді розпадається на дві частини - відносно легальну та корупційну. Перша категорія - це групи впливу, які представлено великими профільними бізнесменами.
До них, наприклад, відносяться Таріел Васадзе, власник корпорації УкрАвто, і Дмитро Святаш, почесний президент корпорації АІС. "Металургів завжди цікавлять законопроекти повернення ПДВ, створення вільних економічних зон. Татюновиків і горілчаників - мінімізація державних виплат", - каже політолог Тарас Березовець.
Видання також заявляє про зростання кількості лобістів у газовій галузі. Тут бурхливу діяльність розвинула фінансово-промислова група Дмитра Фірташа, власника RosUkrEnergo. Частина близьких бізнесменові людей засідає в парламенті, але є й ті, хто діє поза Верховною Радою.
Могутнє лобі має в парламенті вугільна галузь, її представлено регіоналом Юхимом Звягільським, головою наглядової ради одного із найбільших вугільних підприємств країни - шахти ім. Засядька, та Андрієм Орловим, екс-директором із виробництва компанії Вуглепродукт, що входить в орбіту компанії SCM, яка належить мільярдерові і депутату-регіоналу Рінату Ахметову.
Інтереси аграріїв у парламенту незмінно захищають регіонали Віктор Бондаренко, голова ради директорів холдингової компанії Украгроінвест, та Олег Царьов. В останнього, за даними, які оприлюднив у своїй книзі про лобі в Україні Бондаренко, є інтереси в Дніпропетровському хлібокомбінаті і Новомосковському комбінаті хлібопродуктів, пише Корреспондент.
Крім того, піклуються про галузі і їхні політичні опоненти, бютівці Євген Суслов (його батько - гендиректор агропромислової корпорації Сквира) та Євген Сігал, почесний президент компанії Агромарс, зазначає видання.
Про технології - як просувати закони - депутати говорять неохоче. А вже коли мова заходить про гроші і про прихованих посередників, намагаються відмовчуватися.
Докладніше про те, яким чином в українському парламенті діють лобісти тих чи інших законопроектів, читайте в 11-му номері журналу Кореспондент від 27 березня 2009 року.