Корреспондент: Гральний бізнес пішов у підпілля

Спроба уряду закрити в містах казино та зали ігрових автоматів розбивається об бажання правоохоронних органів заробити на підпільних азартних іграх, пише у свіжому випуску видання Корреспондент.

Коли в травні нинішнього року прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вирішила заборонити гральний бізнес, її попереджали: затія буде приречена на провал. Адже гральний бізнес дійсно пішов у тінь, це помітила і сама Тимошенко, пише Корреспондент.

Видання пише, що в боротьбу з гральним бізнесом вступили 500 мобільних груп - майже 1,5 тисячі податкових міліціонерів шукають підпільників. І знаходять, після чого штрафують - на 5 млн. грн., конфіскуючи також обладнання. Тільки за два дні роботи вони 53 рази викривали нелегальні казино, у яких вилучили 480 одиниць грального обладнання на суму 6,5 млн. грн. За три тижні податківці зафіксували 155 випадків проведення ігор, заарештували 2 тисячі одноруких бандитів та інше обладнання на 27,2 млн. грн. Але індустрію азарту в країні як і раніше, не знищено.

Зрозуміти, чому приховані казино продовжують успішно працювати, незважаючи на волю прем'єра, нескладно, пише Корреспондент. Для цього потрібно потрапити хоча б в один з таких закладів, які довго шукати не треба. Досить навідатися за адресами, де раніше розташовувалися ці місця азартного проведення часу. Як це зробили 10 липня журналісти та представники громадської організації з гучною назвою Комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.

Вони прийшли на центральну київську вулицю Горького, де знаходиться казино Time out. Співробітники цього закладу спокійно запустили всередину групу відвідувачів з вулиці і навіть запропонували робити ставки. Активісти у прямому і переносному сенсі розкрили карти, розповівши персоналу, що вони з'явилися сюди не грати, а боротися з нелегальними іграми, і викликали в казино міліцію.

Правоохоронці прибули на виклик через дві години і, за словами голови Комітету Олексія Косарєва з власниками казино розмовляли, як зі старими знайомими. Адвокат казино, не побажав представитися, повідомив, що закон, який набрав чинності 26 червня, на їх заклад не поширюється, тому що він зареєстрований на Кіпрі. В результаті міліція двері опечатала, але обладнання не вилучила. Тепер за темними, непрозорими вікнами Time out вже й не видно, працюють чи припадають пилом 220 гральних автоматів.

Кореспондент пише, що таких напівзакритих казино в країні - ставок гати. В підпілля, на думку віце-президента Української Асоціації діячів грального бізнесу Григорія Тріпульського пішли 10% грального бізнесу. За оцінками експертів, в Україні до заборони працювало 2,5-3 тисячі гральних закладів, а адже ще було 26 тисяч окремих залів у готелях та інших місцях, в яких стояли 260-280 тисяч автоматів.

Якщо взяти за основу те, що річний оборот грального бізнесу до його заборони становив $ 5 млрд., то вийде, що зараз у підпіллі крутиться $ 500 млн. Це не малий куш, який дає зрозуміти, чому міліція явно не старається у справі закриття "гнізд азарту ". Адже значна частина цих грошей, припускають експерти, саме осяде в кишенях правоохоронців. "Не може дільничний не знати, що у нього ігровий зал в районі", - говорить Тріпульскій.

За даними Ігоря Решетникова, голови одеської філії організації Комітет боротьби з оргзлочинністю та корупцією, міліція пропонує "дах" за половину щомісячного прибутку. Для середнього казино на 12 столів сума такого відкату дорівнюватиме приблизно $ 10 тисяч в місяць. "Це як узаконений рекет", - говорить Решетников. Але платити так вигідно: адже офіційний штраф в десять разів вищий.

Більш детально про те, чому в Україні, незважаючи на заборону, як і раніше, працюють ігрові автомати, читайте в номері 26 видання Корреспондент від 17 липня 2009 року.