Корреспондент: Поспішайте бачити. Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО поповнився новими унікальними об'єктами

Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – головний перелік пам'яток планети й неофіційна підмога туристам, які шукають небачених красот і гострих відчуттів, - поповнився новими унікальними об'єктами, пише Ірина Ілюшина в № 26 журналу Корреспондент від 8 липня 2011 року.

Плавання в компанії найбільшої риби, китової акули, що сягає 14 м завдовжки, комусь може здатися екстремальним туризмом. Насправді цей "екстрім" абсолютно безпечний – гігантські риби харчуються планктоном і до людини доброзичливі.

Однак місць, де можна побачити морських велетнів в їхній стихії, не так уже й багато. Одне з них – узбережжя Нінгалу на заході Австралії, що славиться унікальними кораловими рифами і рідкісними мешканцями океану, а також неймовірної краси пляжами з м'яким жовтим піском.

На останній сесії Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), що завершилася 28 червня, це місце серед інших 25 об'єктів було включено до Списку всесвітньої спадщини цієї організації – офіційний перелік найцікавіших природних та культурних пам'яток світу.

Сесія стала вдалою і для України: розташована у Чернівцях резиденція митрополитів православної церкви Буковини і Далмації, зведена в 1864-1882 роках чеським архітектором Йозефом Главкою, також увійшла до переліку ЮНЕСКО – як об'єкт культурної спадщини.

Перебувати в цьому списку не тільки почесно, але й корисно - і для країни, і для конкретного об'єкта. Адже це означає згадку в солідних туристичних довідниках, а також зобов'язання з боку держави охороняти й популяризувати своє визначне місце на міжнародному рівні. Якщо ця вимога не виконується, ЮНЕСКО може виключити об'єкт з переліку – прецеденти вже були.

На цей момент Список всесвітньої спадщини налічує 936 об'єктів – 183 природних, 725 культурних і 28 змішаних, тобто створених з особливою майстерністю природою
і людиною

На цей момент Список всесвітньої спадщини налічує 936 об'єктів – 183 природних, 725 культурних і 28 змішаних, тобто створених з особливою майстерністю природою і людиною. Корреспондент представляє десятку найбільш цікавих новачків списку.

Ханчжоу, Західне озеро (Китай)

Поруч із давнім (понад 2 тис. років) містом Ханчжоу розташоване озеро Сіху, що в перекладі з китайської означає "західне озеро". Його часто порівнюють з Женевським у Швейцарії, запевняючи, що це дві перлини – Заходу і Сходу. Самі китайці кажуть: "У Піднебесній не порахувати озер, але найпрекрасніше розташоване в Ханчжоу".

У центрі Сіху височить зелена гора, а на двох озерних дамбах в усі пори року цвітуть квіти. З трьох сторін озеро оточують пагорби, а також численні храми, пагоди, павільйони, сади і декоративно доглянуті дерева.

Ще з IX століття ця місцевість надихала багатьох відомих поетів, учених і митців, а стилістика пейзажів Західного озера вплинула на садовий дизайн в інших частинах Китаю, а також в Японії та Кореї. Тепер і експерти ЮНЕСКО не встояли перед "ідеальним злиттям людини і природи", включивши озеро і весь навколишній ландшафт в почесний список.

Система озер у Великій рифтовій долині (Кенія)

Три озера (Богор, Накуру й Ельментейта), безліч гейзерів, виняткова різноманітність флори і фауни та мальовничість пейзажів Рифтової долини принесли цій заповідній території Кенії статус Всесвітньої спадщини.

Однак найбільше долина знаменита своїми пернатими: тут найбільш представницьке в світі різноманіття птахів. Найяскравіші мешканці цього пташиного царства – рожеві фламінго і великі пелікани.

Компанію їм складають екзотичні чорні носороги, жирафи Ротшильда, антилопи куду, леви і леопарди. Також це місце знамените своїми гейзерами і становить велику цінність з точки зору вивчення геотермічних процесів.

Сьєрра-де-Трамунтана (Майорка, Іспанія)

У Майорки, і без того не обділеною увагою туристів зі всього світу, з'явився новий привід для гордості: круті гірські хребти, що простягнулися паралельно північно-західному узбережжю острова, включені до Списку всесвітньої спадщини як змішаний природно-культурний об'єкт.

Експертів ЮНЕСКО вразило, як змінили місцевість тисячоліття сільського господарства в несприятливих природних умовах. Незважаючи на вбогість ресурсів (а можливо, саме завдяки цьому), суворі гірські пейзажі Сьєрра-де-Трамунтана прикрасили унікальні високогірні тераси, розвинена система каналів і водяні млини – один з рідкісних випадків, коли діяльність людини не знищила, а поліпшила ландшафт

Петрогліфи Монгольського Алтаю (Монголія)

Про те, як жили доісторичні люди, аж до найдрібніших деталей побуту, можуть розповісти наскальні зображення Алтаю – унікальні за збереженістю, кількістю, різноманітністю і давністю петрогліфи.

Найбільш ранні з них відносяться до XI-VI тис. до н. е. Судячи з них, тоді частину цієї території покривали ліси і люди полювали на велику дичину, зокрема оленів.

Пізніші зображення відносяться до часів, коли алтайський краєвид набув свого нинішнього вигляду гористого степу й основним заняттям людей стало пастушество. А найпізніші зображення, головним героєм яких став вершник на коні, свідчать про формування кочового способу життя

Чиста земля буддистів (Японія)

Священна для буддистів Чиста земля, розташована поруч із селищем під назвою Хіраїдзумі, включає в себе неймовірної краси природні ландшафти, священну гору Кінкасан, а також храми, сади й археологічні пам'ятники.

У XI-XII століттях, коли Хіраїдзумі був адміністративним центром північної Японії і змагався з південним Кіото, духовною основою життя мешканців цієї області був буддизм Чистої землі, що одержав поширення в Японії з VIII століття.

Це вчення ґрунтувалося на уявленні про Чисту землю Будди як про місце, де люди мріють опинитися після смерті, - щось на зразок християнського раю. І в реальному житті ці уявлення про певне ідеальне місце для заспокоєння духу втілилися в комплексі під Хіраїдзумі.

Огасавара, або Бонінські острови (Японія)

Приблизно в 1 тис. км на південь від основного Японського архіпелагу розташований архіпелаг Огасавара – понад 30 островів, об'єднаних в три групи.

Вони вирізняються різноманітністю ландшафтів – тут можна побачити гори, пагорби, річки і мальовничі ущелини. Незаймана природа островів стала притулком для багатьох рідкісних тварин – тут зустрічається бонінська летюча лисиця, один з різновидів летючих мишей, що перебуває під загрозою повного зникнення.

Серед птахів, які тут гніздяться, – 195 видів на межі зникнення, а у водах архіпелагу мешкають рідкісні види риб, китоподібних і коралових поліпів.

Перські сади (Іран)

Стародавні перські сади були не просто прикрасою палаців або місцем відпочинку. Вони замислювалися як втілення раю на землі, де повинні були гармонійно поєднуватися чотири елементи зороастризму, давньої релігії персів – небо, земля, вода і рослинність.

Сади будували, починаючи з XI століття до н. е., і зараз їх дев'ять – по числу іранських провінцій. За задумом давніх паркових архітекторів, їхні творіння мали ідеально вписуватися в навколишні пейзажі, а на їхній території зводилися палаци, павільйони і складні системи ставків і каналів. Сади давніх персів вплинули на мистецтво планування парків в Індії та Іспанії.

Дельта ріки Салум (Сенегал)

На місці впадання в Атлантику річка Салум розгалужується на три рукави і, з'єднуючись з океанської водою, утворює солонуваті канали, які омивають понад 200 островів і острівців, на берегах яких ростуть вологолюбні мангрові ліси.

Територія відома скупченнями мушлів молюсків і ракоподібних останків, що утворюють 218 пагорбів. Причому деякі з них мають довжину в кілька сот метрів і виникли в результаті людської життєдіяльності – морських промислів – протягом тисячоліть. А 28 курганів приховують поховання та артефакти двотисячолітньої давності.

Дельта Салум вже довгий час має статус заповідника, тому тут збереглося безліч рідкісних тварин, птахів і рослин – все це в комплексі і вплинуло на включення території в список ЮНЕСКО.

Узбережжя Нінгалу (Австралія)

Нінгалу – найдовший в Австралії суцільний бар'єрний риф: він розтягнувся на 260 км вздовж західного узбережжя, а в ширину сягає 20 км. До того ж це єдиний в світі кораловий риф, розташований так близько до континенту, - у деяких місцях він підходить до берега на 50 м.

У цьому тропічному підводному раю мешкають понад 500 видів риб і 220 видів коралових поліпів. Найзнаменитіші жителі рифу – китові акули і гігантські манти. Також тут можна побачити дельфінів, морських черепах, дюгонів, китів і сотні інших морських мешканців.

Навесні коралові поліпи одночасно викидають в море дозрілі яйцеклітини. Тут таки в передчутті бенкету з'являються різноманітні рачки, а за ними вирушають китові акули. Поспостерігати за драматургією харчового ланцюжка краще за все в квітні-липні, причому як з борту катера, так і пірнувши в самий вир подій.

Є що подивитися і на суші – наземна частина Нінгалу відома розгалуженою мережею печер та підземних річок і басейнів.

Коси і Севенни (Франція)

Франція, яка і без того в лідерах Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – на четвертому місці з 37 об'єктами, - поповнилася ще одним. Ним став розташований в південній частині країни, в Лангедоку, гірський ландшафт.

Вапнякові гори, розсічені глибокими долинами, утворюють тут химерні злами й ущелини, а також фігури неймовірних форм. Завдяки теплому клімату гори прикрашає буйна зелень, створюючи чудові пейзажі.

Місцевість потрапила до почесного списку ще й за те, що стала одним з останніх в Західній Європі притулків для високогірного пасовищного скотарства: ландшафт урізноманітнюють стежки для перегону стад, а на низинних терасах збереглися села й окремі кам'яні житлові будинки, побудовані в XI столітті.

***

Цей матеріал опубліковано в № 26 журналу Корреспондент від 8 липня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент заборонений.