Корреспондент: Одеса-мамочка. Приморське місто стає українським центром секс-індустрії

За розмахом секс-індустрії Одесу вже порівнюють з Таїландом. Принаймні українську столицю за кількістю жриць кохання вона випереджає вдвічі, пише Катерина Іванова у матеріалі, розміщеному в №29 журналу Корреспондент від 29 липня 2011 року.

Він – літній іноземець в сорочці, заправленій у шорти і туфлях на босу ногу, вона – місцева красуня на шпильках, в зухвалій сукні, майже пеньюарі. Поруч перекладачка.

Такі тріо для Одеси явище буденне, зазначає 24-річний американець Рей Іст, який деякий час пропрацював у місцевому шлюбному агентстві перекладачем. При цьому, наголошує він, 70% клієнтів цих контор шукають не супутницю життя, а подругу на час відпустки в Південній Пальмірі.

Іст наводить приклад свого знайомого, який літає в Україну два-три рази на рік ось уже впродовж десяти років. "Він каже, що шукає дружину, – усміхається американець, – але за кожну поїздку витрачає не менш ніж $ 10 тис., з яких половину – на дівчат. За цей час можна було вже десять разів одружитися".

Більшість іноземних секс-туристів взагалі не ускладнюють собі життя легендами про одруження. До їхніх послуг в Одесі потужна індустрія – від "матусь"-сутенерш, які пропонують вуличних дівчат за доступною ціною, до елітних ескорт-агентств.

Курортна інфраструктура перлини біля моря, що бурхливо розвинулася в останні роки, – з фешенебельними пляжами, клубами та ресторанами, створює ідеальні умови і для торгівлі тілом

Курортна інфраструктура перлини біля моря, що бурхливо розвинулася в останні роки, – з фешенебельними пляжами, клубами та ресторанами, створює ідеальні умови і для торгівлі тілом. "Одеса – курортне місто, і все в ньому сприяє флірту", ​​- каже Сергій Рибік, головний редактор журналу Maxim і МС, який час від часу працює в одеських клубах.

Сприяє секс-паломництву і географічне розташування. За кількістю круїзних лайнерів, що заходять в Одесу, вона – номер один в Україні, зазначає Володимир Царук, директор Центру національної туристичної організації. Крім того, у 2010 році сюди відкрили прямі рейси відразу кілька міжнародних авіакомпаній – з Німеччини, Чехії та Польщі.

"Кожну п'ятницю прилітає літак з Туреччини [в аеропорт Одеси], його місцеві таксисти називають секс-бомбардувальник", - розповідає Геннадій Москаль, нардеп фракції НУНС і колишній заступник міністра МВС.

За даними дослідження Альянсу з ВІЛ /СНІД,в Одесі налічується приблизно 8 тис. жриць кохання – удвічі більше, ніж у набагато більш густонаселеному Києві 

Проституція в Одесі набула таких масштабів, що місто стали порівнювати з Таїландом. За даними дослідження Альянсу з ВІЛ /СНІД, в Одесі налічується приблизно 8 тис. жриць кохання – удвічі більше, ніж у набагато більш густонаселеній столиці України.

"В Одесі влітку завжди було спекотно у всіх сенсах цього слова, - зазначає Рибік. - І гарних дівчат, які прагнуть кохання, дійсно стає все більше і більше".

Пані Страпон та інші

Гарячим липневим вечором на Митну площу, що поблизу Одеського морського порту, партіями на таксі підтягуються нічні метелики. Похитуючись на високих підборах і обсмикуючи задрані міні, з автомобілів випливають путани різного віку – за висловом одного з місцевих міліцейських начальників, "від 17 і до неподобства". Вони стелять покривало на бордюр і сідають на нього в очікуванні клієнтів.

Взимку тут зазвичай працюють лише місцеві путани, які приїхали з районів Одеської області, а влітку тусовка стає ледь не міжнародною: на заробітки з'їжджаються конкурентки з Молдови, Білорусі та Криму.

Рятуючись від спеки, жриці кохання втамовують спрагу кока-колою і слабоалкогольними напоями, обмахуються віялами і час від часу підсаджуються в машини до клієнтів, що під’їжджають.

"Матусі"-сутенерши отримують від підопічних половину зароблених грошей і не впускають ані найменшої можливості знайти потенційних клієнтів

З сусіднього кафе за ними пильно наглядають "матусі", як називають в Одесі сутенерш, - це верхня ступінь в кар'єрі повії. Вони отримують від підопічних половину зароблених грошей і не впускають ані найменшої можливості знайти потенційних клієнтів.

Частина "матусь" стоять прямо на перонах одеського вокзалу з табличками на зразок "Здається житло біля моря. Недорого". За цим нешкідливим оголошенням приховується можливість отримати секс за гроші. Для зустрічей з клієнтами часто орендують квартири – багато одеситів і не підозрюють, що прямо за стіною, у сусіда, розташувалося гніздо розпусти.

Традиційну вуличну панель останнім часом активно витісняють віртуальні методи знімання. "Повії на будь-який смак – молоді, соковиті, досвідчені – готові стати неймовірною пригодою у вашому житті", - проводить рекламну кампанію в інтернеті ескорт-агентство Мадам.

Основний контингент кожного такого агентства – доглянуті дівчата, які володіють як мінімум однією іноземною мовою, з вищою освітою й активною життєвою позицією. Іноземці між собою називають їх gold diggers – "золотошукачки".

Вуличних "шалав" вони в свою тусовку не пускають – бережуть імідж. "Це дівчата з села, яких одягнули на Сьомому кілометрі [відомий в Одесі речовий ринок], взули в лакові чоботи, і вони думають, що вони супермоделі", - презирливо оцінює колег 22-річна студентка Роксана, співробітниця ескорт-агентства.

На відміну від жриць кохання, які працюють "на асфальті", чиїми клієнтами є переважно українські моряки, а годинна такса коливається в межах $ 30-50, дівчата з ескорту полюють насамперед за іноземцями та місцевими магнатами і заробляють від $ 100 за годину. "Публічні люди теж бувають", - відверто каже Роксана.

На заможну клієнтуру розраховують і так звані індивідуалки, які працюють без агентств та сутенерів. Їхні оголошення в газетах та інтернеті виділяються особливим "штилем": Пані Страпон виконає будь-які фантазії, відсмокчу, як пилосос. Самі собі господині – завсідники фешенебельних закладів. "Є паб O'Niels – там багато клієнтів, є клуб Капітан Морган", - розповідає індивідуалка Інна.

Дівчина, яка шукає секс на ніч за гроші в Одесі, завжди перебуває в компанії з пляшкою Asti Martini або лонг-дрінку, зазначає Рибік.

Репутацію неформальних борделів – місць, де легко можна провести час з дамами легкої поведінки, – завоювали одеські готелі Зiрка і Токіо-стар.

І хоча у міліції на Зiрку доказів немає, сайт готелю відверто натякає, що проти представниць найдавнішої професії тут не заперечують. "Відвідання готелю з повіями заборонено, однак звідки нам знати, з ким ви прийшли? – наголошує ресурс, і тут же даються безкоштовні поради, як зняти повію: - професіоналки зовні мало відрізняються від любительок. І тим, й іншим дівчатам для знайомства потрібно замовити кілька коктейлів, але не варто витрачати гроші на більше частування".

Рук не вистачає

На запитання, чому в Одесі настільки вільні звичаї, Рибік відповідає притчею. "Зустрілися молдаванка та одеситка, і перша запитала: "Чому ви, одеситки, такі гарні, а ми не такі? Ми ж поруч живемо!" - "Це тому, що у нас морське місто, до нас постійно причалюють судна і ми повинні виглядати в повній екіпіровці 24 години на добу".

Одеських дівчат особливо цінують іноземні секс-туристи, які надають перевагу Південній Пальмірі перед іншими місцями навіть з набагато більш розвиненою секс-індустрією

Одеських дівчат особливо цінують іноземні секс-туристи, які надають перевагу Південній Пальмірі перед іншими місцями навіть з набагато більш розвиненою секс-індустрією. "Одеса здається містом, де всі одягнені в бікіні", - у захопленні каже Осман з Туреччини. За його словами, українські повії набагато гарніші за західноєвропейських і при цьому дешевші в середньому на 20-30%.

Царук зазначає, що найпростіша ключова фраза про туризм в Україні, Ukraine travel, вбита в Google, в першу чергу видає посилання на агентства, які пропонують інтим, а аж ніяк не на музеї і пам'ятники архітектури.

За словами Ганни Гуцол, лідера жіночого руху Femen, знайти на батьківщині Ярослава Мудрого і Тараса Шевченка повію настільки просто, що багато іноземців навіть не підозрюють, що продажне кохання тут поза законом.

Однак боротьбу міліції з цим суспільним пороком назвати самовідданою важко. Москаль характеризує її ємко: "Ніхто нічого ні в зуб ногою". За словами екс-заступника міністра МВС, розквіт проституції безпосередньо пов'язаний з тим, що правоохоронці самі кришують цей бізнес.

Одеські міліціонери виправдовуються: мовляв, для боротьби з секс-індустрією не вистачає робочих рук. "30-40 повій ми затримуємо, але у мене працюють десять співробітників всю ніч, на наступний день людям потрібно відпочивати", - нарікає Олексій Семенцов, начальник відділу з боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, УМВС Одеської області.

До того ж, на його думку, зусилля оперативників марні, тому що максимум, що очікує повій, - це 350 грн. штрафу. "У нас є такі, які притягалися протягом року 15 разів, але вони все одно продовжують цим займатися", - додає Семенцов.

Водночас він рапортує, що у 2011 році міліцією порушено 34 кримінальні справи за фактами створення місць розпусти і звідництва і десять – за сутенерство. Це крапля в Чорному морі, до того ж терміни сутенери отримують переважно умовні.

"Якщо проституцію не міг побороти Юлій Цезар, то як ми її поборемо?" - задає риторичне запитання Семенцов.

Гуцол, яка організувала в Києві акцію Україна не бордель, рветься в бій проти секс-туристів. "Ніхто не боїться відповідальності, вихід один – кричати, вимагати хоч якусь мінімальну відповідальність покласти на людей, які купують [кохання за гроші]".

***

Цей матеріал опубліковано в № 29 журналу Корреспондент від 29 липня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент заборонений.