Корреспондент: Гуляй і купуй. Про що свідчить бум шопінг-молів в Україні
Країна хоче витрачати гроші й створює шопінг-моли, тільки в 2011 році їх відкрилося близько десятка, в тому числі друга лінія столичного Dream Town з найбільшим в колишньому СРСР аквапарком, пише Кароліна Тимків в № 28 журналу Корреспондент від 22 липня 2011 року.
Динозаври та кити, ліани і корали, що звисають з блакитної стелі, а крім них 14 гірок, п'ять басейнів, джакузі, дитяча ігрова зона і безліч барів – такий Аквапарк юрського періоду Dream Island розмістився на третьому поверсі другої лінії торгово-розважального центру Dream Town в столичному районі Оболонь, що відкрився 15 липня.
Цей київський аквапарк, найбільший на пострадянському просторі, одночасно може прийняти 3,5 тис. осіб. У перші ж години його роботи сюди вишикувалася черга приблизно з однієї тисячі відвідувачів.
Крім аквапарку, друга черга Dream Town, одного з флагманів торгово-розважальної вітчизняної індустрії, на своїй чималій площі – 167 тис. кв. м – розміщує салони меблів, магазини сантехніки та дитячого одягу, супермаркет побутової електроніки Фокстрот, а також перший в столиці продуктовий супермаркет одеської мережі Космос.
У 2011 році в Україні відкрилося ще сім таких гігантів, – зокрема, друга лінія ТРЦ Сіті-Молл в Запоріжжі, Nautilus і Слов'янка в Дніпропетровську, а також Україна в Маріуполі. У 2012-му очікується введення в експлуатацію ще 12 комплексів в столиці.
Бум шопінг-молів в Україні, на думку аналітиків, свідчить про істотне пожвавлення ринку торгової нерухомості. У порівнянні з 2010 роком роздрібний товарообіг, реалізований через ТРЦ, зріс на 15% і досяг $ 125 млрд, а середня ринкова орендна ставка у 2011 році в порівнянні з 2010-м збільшилася на 5% і склала $ 61 за 1 кв. м.
На думку фахівців, в країні шопінг-моли ще будувати й будувати
Між тим, на думку фахівців, в країні шопінг-моли ще будувати й будувати: якщо в США на 1 тис. населення припадає 1 тис. кв. м торговельних площ, то в Україні – лише трохи більше 200 кв. м. "Вітчизняний ринок ще не насичений, - наголошує Віктор Оборський, керівник департаменту стратегічного консалтингу Української торговельної гільдії. - Є куди рости і розвиватися".
Підмочена репутація
34-річна Ірина Марченко, дизайнер, виходить з басейну, обіймаючи величезне надувне коло. На відкриття нового аквапарку вона не полінувалася приїхати з далекого від Оболоні району – Борщагівки. "Дуже сподобалося, - відкидаючи назад мокре волосся, каже киянка. - Тут дизайн цікавий, багато басейнів. Я прийду сюди ще раз".
Враження 16-річного Микити Мананнікова з Нивок не настільки захопливі: "Вода холодна, багато гірок не працює, та й ціни кусаються", - розчарований він. За дві години, проведені в загубленому світі, йому довелося розщедритися на 150 грн.
Нововідкритий аквапарк дещо зіпсував настрій і відвідувачам торгового комплексу, розташованого нижче: з парку юрського періоду почала просочуватися вода – прямо на голови відвідувачів магазину дитячого одягу. Також деяким гостям Dream Town здалося небезпечним, що наповнений водою ТРЦ розташований прямо над станціями метро Мінська та Героїв Дніпра.
Хоча в ТРЦ Корреспондент запевнили, що причин для занепокоєння немає: мовляв, у фундаменті будівлі використовували спеціальну бетонну подушку, створену за аналогією з мостовими переходами, яка амортизує вагу будівлі. Ці технології успішно використовуються в США.
Власники Міста мрії не новачки в торгово-розважальній справі. Це Олександр Меламуд, співвласник фітнес-центру Акваріум та мережі ресторанів Шахерезада, Гарі Корогодський, екс-власник ТРК Глобус і співвласник Акваріума, а також Валентин Ісак, президент будівельної корпорації Столиця. Вони прогнозують, що їхні нові торговельні площі окупляться через десять років.
Відкрившись у 2009 році, перша лінія Dream Town вже відщипнула жирний шматок ринкового пирога у конкурентів. За даними Української торговельної гільдії, комплекс відвідують 22,1% киян, тоді як ТРЦ Караван на Оболоні та Глобус в центрі столиці, що відкрилися п'ятьма роками раніше, – відповідно 31,2% та 27,1%.
Запорукою успішності проекту є вдале місце розташування, гарна транспортна розв'язка, близькість до метро і продумана концепція
Запорукою успішності проекту, вважає Оборський, є вдале місце розташування, гарна транспортна розв'язка, близькість до метро і продумана концепція – а з цим у Dream Town все відмінно.
За словами Наталії Ставраті, начальника відділу маркетингу мережі Караван, зручна автомобільна розв'язка і паркінг, а також непоганий набір брендів і гіпермаркет дозволяють комплексу на Оболоні тримати пальму першості серед київських шопінг-молів.
У ТРЦ Термінал, розташованому фактично на околиці столиці, в Броварах, клієнтів заманюють великим вибором атракціонів – картинг, боулінг, льодова арена, аквапарк. Для аквапарку тут побудували окрему чотириповерхову будівлю зі скляним фасадом і дахом.
Покупки з комфортом
Будівництво шопінг-молу – проект витратний. І хоча власники Dream Town свої витрати не афішують, за оцінками експертів, він обійшовся як мінімум в $ 300 млн. Це лише на чверть дешевше, ніж великий сучасний стадіон, такий, наприклад, як Донбас Арена.
За словами Марини Римаренко, директора зі стратегічного розвитку компанії інвестиційного менеджменту в комерційній нерухомості DEOL Partners Mall of Ukraine, основну частину кошторису становить вартість землі, а також погоджувальних і дозвільних процедур.
У деяких українських ТРЦ витрати на купівлю землі становлять 25% вартості комплексу, тоді як у Західній Європі ці витрати не досягають і 10%
У деяких українських ТРЦ витрати на купівлю землі, за словами Оборського, становлять 25% вартості комплексу, тоді як у Західній Європі ці витрати не досягають і 10%.
Водночас власники західноєвропейських шопінг-молів вкладають незрівнянно більше коштів у дизайн та оздоблювальні матеріали, на чому українці намагаються максимально економити. В цілому аналогічні проекти в Західній Європі коштують удвічі-утричі дорожче, ніж в Україні.
Італієць Мауріціо Аскеро, власник консалтингової компанії Maas Markets, порівнюючи український і зарубіжний досвід, вважає, що у багатьох українських ТРЦ немає концептуального наповнення, яке досить було б просто скопіювати в успішних західних комплексів.
Так, у вітчизняних комплексах не приділяють уваги категоризації товарів і структурі торгових площ, внаслідок чого покупець розгублюється. "А перебування в центрі має бути настільки комфортним, щоб виникало бажання провести там весь день, а не швидко купити потрібне і втекти", - озвучує загальноприйняту в світі стратегію Аскеро. "Поки що в Україні я такого не бачив", - зауважує він.
За спостереженнями Оборського, деякі інвестори попередньо не продумують концепцію, не простежують аудиторію і діють навмання. Тому збудовані ними комплекси не завжди успішні.
Ще однією проблемою українських ТРЦ Аскеро вважає невиправдано завищену вартість оренди. Наприклад, в Італії можна знайти якісне торгове приміщення за ціною $ 55 за 1 кв. м, водночас в Україні воно коштуватиме $ 150.
Малий і середній бізнес не може розвиватися, не маючи можливості покрити витрати, а ті, кому все-таки вдається працювати, продають товари мас-маркету за
занадто завищеною ціною
"Малий і середній бізнес [в Україні] не може розвиватися, не маючи можливості покрити витрати, а ті, кому все-таки вдається працювати, продають товари мас-маркету за занадто завищеною ціною", - підкреслює італійський експерт.
Як наслідок, в Україні нерідкісні випадки, коли термін окупності ТРЦ затягується довше ніж на п'ять-сім років – для розташованих у центрі міста та понад 9-12 років – для тих, що на околиці.
Однак зі зростанням конкуренції зведення торговельних комплексів буде все більш професійним і продуманим, прогнозує Ставраті. Експерти очікують подальшого зростання ринку торговельної нерухомості на 10-15% щорічно.
"У боротьбі за відвідувача доведеться придумувати все більш нові й неординарні маркетингові ходи, щоб втримати до себе інтерес і зберегти популярність", - резюмує Ставраті.
Міста мрії
Торгово-розважальні центри, введені в експлуатацію в Україні у 2011 році:
Дані Української торговельної гільдії
Норма шопінгу
Кількість торгових площ на душу населення у країнах Європи
Дані GfK GeoMarketing, Української торговельної гільдії
***
Цей матеріал опубліковано в № 28 журналу Корреспондент від 22 липня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент заборонений.