Корреспондент: Точка зору. Україна без хуторян. Акції проти хасидів відкидають Україну у минуле

Акція Свободи проти хасидів в Умані – типовий приклад хуторянства, що видає нерозуміння ультраправими націонал-патріотами принципів сучасного світо устрою, пише головний редактор сайту Історична правда Вахтанг Кіпіані у колонці, опублікованій у №38 журналу Корреспондент від 30 вересня 2011 року.

До початку єврейського Нового року Рош а Шана, який іудеї святкували на цьому тижні, націоналісти з партії Свобода присвятили безстрокову, як було оголошено, акцію Умань без хасидів. Уже саме слово "безстрокова" свідчить про те, що результат ініціаторам не важливий. Мета ніщо, рух – все.

Сама постановка питання – "Умань без хасидів" – антиісторична й неповноцінна. Логіка геноциду. Національність тут може бути будь-якою – одні моральні сліпці не відчувають болю Голодомору, інші кричать "Крим без татар", треті – "Трансільванія – угорська" і так далі, до безвихідної нескінченності.

100 осіб, місцевих і тих, що "понаїхали" в райцентр, виявилося достатньо, щоб створити інформаційний привід, який через агентства новин поширився по світу: в Україні, в дні 70-річчя Бабиного яру, трагедії заговореної і, по суті, неосмисленої, якісь політичні сили виступили проти приїзду до міста єврейських паломників більш ніж з 20 країн.

Умань – святе місце для хасидів, представників однієї з течій іудейської релігії. Там похований рабі Нахман, правнук засновника хасидизму Баал Шем Това. Він був мудрецем і тлумачем єврейських законів. Незадовго до смерті він спеціально приїхав до Умані і заповів поховати себе на кладовищі, де були поховані жертви гайдамацької різанини.

"Душі померлих за віру чекають на мене", – казав рабі. Тому його послідовники не можуть не їхати до Умані. Це так само нормально, як і те, що паломники-християни з усього світу їдуть в Святу землю, щоб помолитися на місці воскресіння Христа, а правовірні мусульмани здійснюють хадж до Мекки. І всі ми, українці, їдемо до Канева вклонитися Кобзареві. Так було і так буде.

Спроба зірвати свято, зупинити хасидів мітингами,образити їх плакатами з портретами керівників Коліївщини Гонти й Залізняка не просто несвідома дурість. Це точка збору тих, хто зневажає і ненавидить не стільки євреїв, скільки самих українців

Спроба зірвати свято, зупинити хасидів мітингами, образити їх плакатами з портретами керівників Коліївщини Гонти й Залізняка не просто несвідома дурість. Це точка збору тих, хто зневажає і ненавидить не стільки євреїв, бо туристи через кілька днів виїдуть, скільки самих українців.

Ймовірно, у це важко повірити атеїстам і язичникам, яких безліч в Свободі, хасиди – це віруючі в Бога, навіть більше – фанатично віруючі. Це здатне викликати повагу чи категорично дратувати, але це факт. Приклад, можливо, не дуже коректний, але близький. Хасиди в своїй ревності чимось нагадують футбольних уболівальників, для яких чим складніше, чим більше пригод і перешкод – тим краще. Не має бути труднощів, які перешкодили б іти до мети, хоч на край світу, хоч в місто, де шанують вбивство десятків тисяч поляків і євреїв. Це я знову про хасидів.

В українців і євреїв різні національні герої, різні історичні долі. І це нормально. Ненормально в ХХI столітті скандувати "москалів на Ножі", ненавидіти людей лише з причини їх інакшості – походження, мови, кольору шкіри, ідеології, врешті-решт. Тільки з терпимості до іншого, розуміння іншого народиться нова, успішна Україна. Ми навоювалися в минулих століттях достатньо, куди не подивись, скрізь могили – великих і безіменних.

Тільки з терпимості до іншого, розуміння іншого народиться нова, успішна Україна. Ми навоювалися в минулих століттях достатньо, куди не подивись, скрізь могили – великих і безіменних

Є аргумент: хасиди поводяться образливо, кричать, зачіпають місцевих жителів і т. д. Так, частина паломників не подарунок. Одних натовп лякає, але екстравагантний вигляд і забобони притягують роззяв і тих, хто хоче самоствердитися, побикувати. Ну й побутова юдофобія нікуди не поділася. Редакторам нашого сайту, який пише про історію двох народів, постійно доводиться реагувати на вульгарний антисемітський тролінг. Втім, потік ксенофобських коментарів щодо українців, росіян, поляків, на жаль, також не зменшується.

Умань без хасидів – те саме, що Ялта без курортників. Дурість, одним словом. Порядок наводити треба. Але більшовизм в національній обгортці тут поганий помічник. Само собою, якщо хтось з гостей буде бешкетувати, розпивати спиртні напої, чіплятися до місцевих жителів – його потрібно: а) заспокоїти, для чого в Умані і присутні наряди з українських омонівців й ізраїльських поліцейських, б) відправити швидше на батьківщину і в) як це робиться з агресивними футбольними вболівальниками, внести до чорного списку і більше в Україну або конкретно в Умань не пускати. І не треба ворушити минуле, розмахувати притупленими гайдамацькими ножами.

А озвучена черкаською організацією УНП ідея віддати хасидам прах рабі Нахмана, і нехай вони забираються до себе в Ізраїль – типовий приклад хуторянства. Нахман – це причина, з якої десятки тисяч людей щороку шукають на карті країну Україна, місто Умань, купують квитки, орендують житло і автомобілі, дають роботу торгівлі й іншим сервісним службам. Не буде паломництва – всього цього не буде. І ще більше людей їхатимуть світ за очі або питимуть без просипу.

Деяким здається, що не буде хасидів – і тоді запульсує в районі-місті-області національне життя. Маячня, звичайно. Простий приклад. У Тернопільській області живуть близько 99% українців. Здавалося б, у такому національному вогнищі життя має вирувати: євреїв-олігархів немає, освітою не керують українофоби, охорона здоров'я, комунальна сфера, дороги, ціни – все в руках патріотів. А результат?

Порядок в регіоні ніяк не залежить від складу населення і наявності ультрапатріотів у владі. Ніякий "дух крові" не замінить золотих рук працівника і розумних, некорумпованих мізків керівника

Мало не найнижча в країні зарплата; сотні тисяч трудових емігрантів, десятки сіл, де залишилися не придатні до роботи чоловіки, старі та діти; анітрохи не кращий, ніж в середньому по Україні, бізнес-клімат, і хабарі дають-беруть як в якомусь національно несвідомому Донецьку. Одним словом, порядок в регіоні ніяк не залежить від складу населення і наявності ультрапатріотів у владі. Ніякий "дух крові" не замінить золотих рук працівника і розумних, некорумпованих мізків керівника.

Якщо у націоналістів є плани, що дозволяють залучити до Умані туристів зі всього світу, створити робочі місця і замінити малахольних хасидів – чудово. Не полінувався, знайшов результати останніх виборів до міськ- та райради. Ніяких правих у місцевому політикумі не виявилося, отже, протестувальники представляють самих себе, а не волю народу. Звідси і спроба зіграти на темних струнах національної душі, збуджуючи ненависть до чужинців. Це ж простіше, ніж пояснити, чому місцевий начальник міліції, податкової, митниці, голова РДА, райради, суду, прокуратури з типово українськими обличчями і правильними прізвищами погано працюють і живуть не як слуги народні.

Уявімо: немає і не було ніколи ніяких хасидів. Рай настав? Чи, може, варто визирнути у вікно?

***

Цей матеріал опубліковано в № 38 журналу Корреспондент від 30 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.