Корреспондент: Кому вгору. Інтерв’ю з прем’єром Молдови, який започаткував у країні широкомасштабні реформи
Прем'єр-міністр Молдови Влад Філат в інтерв’ю Ірині Соломко розповів про те, як агресивні ліберальні реформи витягують його країну з європейського дна. Матеріал опубліковано у №38 журналу Корреспондент від 30 вересня 2011 року.
До кабінету Лівадійського палацу, де Корреспондент спілкується з Владом Філатом, прем'єр-міністром Молдови, впевненим кроком заходить Віталій Кличко. Про знайомство з найкращим супертяжем планети і політиком-початківцем попросив сам прем'єр. Політики тепло вітаються, довго тиснуть один одному руки.
Філат приїхав до Криму для участі в саміті Ялтинська європейська стратегія, організованому українським мільярдером і філантропом Віктором Пінчуком. Тепер він запрошує Кличка відвідати Молдову.
Політику-початківцю є чому повчитися у Філата. Прем'єр Молдови лише на два роки старший за українського боксера. Два роки тому він очолив уряд після того, як його Ліберально-демократична партія пройшла до парламенту. Зайнявши прем'єрський кабінет, молодий реформатор одразу взявся за перетворення, а також широко відчинив двері для іноземних інвестицій.
Поки що Молдова, маленька європейська країна з населенням 4,4 млн осіб, все ще в аутсайдерах за рівнем життя серед країн Європи. Але, за оцінками зарубіжних інвесторів, Філат вже проводить в країні успішні ліберальні реформи. А отже, не виключено, що в найближчому майбутньому Молдова поступиться своїм принизливим останнім місцем у Європі в рейтингу Індекс якості життя, країні, яка в цьому рейтингу на передостанньому місці, - Білорусі.
В інтерв'ю Корреспонденту Філат розповів про те, як його країна полює на інвесторів, чому вважає лібералізацію наріжним каменем своїх реформ, і пояснив, чому його діти навчаються за кордоном.
- З вуст європейських політиків все частіше звучить похвала на вашу адресу за ті перетворення, які ви проводите в країні. Як ви самі оцінюєте власні успіхи?
- Щоб рухатися, потрібно мати мету. У нашої країни вона з'явилася. Ми хочемо, щоб Молдова була дієздатною, зі здоровою економікою, а громадяни мали демократичні права і свободи. Це нелегкий шлях, але потрібно його пройти. Це потрібно не Європі, а нам. І ми йдемо до нашої мети. Згідно із соцдослідженнями, понад 70% громадян бачать своє майбутнє в Європі. Ось наш орієнтир. У нас є більшість у парламенті, щоб проводити необхідні для цього реформи.
- На що спрямовані ваші економічні реформи? Які перетворення даються найскладніше?
- Коли я став прем'єром, 25 вересня 2009-го, дефіцит бюджету був 16%, падіння ВВП – 6,7%. До кінця 2010-го економічне зростання вже склало 6,9%, а бюджетний дефіцит – 1,4%. У 2011-му за перше півріччя, якщо порівнювати з минулим роком у нас 7,5% зростання, дефіцит бюджету – 0,9%. Це свідчить про те, що ми проводимо глибокі реформи в усіх напрямках.
- Але все ж що ви вважаєте наріжним каменем реформ?
- Лібералізацію. Ми почали створювати умови, щоб ті люди, які хочуть працювати в нашій економіці, змогли вільно це робити і розвиватися. У нас ще багато роботи.
Наприклад, значна частка підприємств все ще належить державі. Це держмайно неефективно управляється. Тому ми плануємо найближчим часом розпочати приватизацію. І тут наша мета не просто отримати гроші в бюджет, але привести на ці підприємства ефективний менеджмент, щоб він включив процес, який дасть додану вартість нашій економіці.
Також ми пропонуємо інвесторам спільні проекти. Наприклад, держава надає інфраструктуру, а інвестор вкладає свої кошти. Я можу навести приклад багатьох компаній, які вже зайшли і працюють у нас за такою схемою. Один з найбільших інвесторів – німецька компанія Dräxlmaier. Уряд провів велику роботу, і в підсумку німці відкрили у нас завод з виробництва електрокомпонентів для машин таких торговельних марок, як BMW і Porsche. Це дало країні 12 тис. нових робочих місць. (Орієнтовна сума інвестицій - 20 млн євро.)
- Відкриття заводу – ваша ініціатива?
У нас саме така філософія: ми не чекаємо, а самі знаходимо інвесторів. Ми постійно їздимо із закордонними візитами й озвучуємо свої пропозиції
- Так, ми вийшли на них з пропозицією. У нас саме така філософія: ми не чекаємо, а самі знаходимо інвесторів. Ми постійно їздимо із закордонними візитами. Спочатку якісь речі озвучуються в ході двосторонніх зустрічей з керівництвом країни. Потім наші меседжі передаються бізнесу. Наприклад, з Dräxlmaier ми почали активний діалог після моїх зустрічей з німецьким канцлером Ангелою Меркель. Або ось ще приклад: після моєї зустрічі з [польським прем'єром] Дональдом Туском ми отримали серйозну інвестицію в цукрове виробництво.
Серед інших прикладів гучних проектів – IKEA. У середині листопада в Молдову приїжджає топ-менеджмент цієї компанії, у нас до них конкретні пропозиції, адже IKEA це не тільки торгівля, а й виробництво.
Для нас важливо залучення іноземних компаній не тільки через інвестиції. Крім економічної складової, ці компанії ще привносять із собою і європейську культуру управління і ведення бізнесу
Для нас важливо залучення іноземних компаній не тільки через інвестиції. Крім економічної складової, ці компанії ще привносять із собою і європейську культуру управління і ведення бізнесу. Наші бізнесмени і економіка будуть змушені працювати по-новому, підтягуватися до них. Ось це принципово важливо.
- Чим саме залучаєте інвесторів – у вас, наприклад, низькі податки?
- Зараз у нас нульова ставка податку на прибуток, з 2012-го буде 12%. Це найнижча ставка в регіоні. Крім цього, ми зняли всі адміністративні бар'єри, які у нас були, за рахунок впровадження системи електронного уряду. Для реалізації цього проекту ми отримали гроші від Світового банку. Головні плюси цієї системи – швидкість і якість послуг, а також прозорості влади.
До того ж у нас країна невелика. Тому можна ефективно і швидко вирішувати проблеми. Не дай бог я десь почую, що хтось з міністрів або чиновників не відповів чи зачинив двері перед іноземним інвестором, - наслідки будуть жахливими.
Днями в Молдові буде заснована економічна рада при прем'єр-міністрі. До неї ввійдуть найбільші компанії. Я і мої колеги по уряду вестимемо з ними активний діалог, якщо потрібно, і вдень і вночі. Моя філософія така: політики повинні тільки створити рамку, яка сприяє зростанню економіки.
- Не могли б ви проілюструвати підсумок вашої роботи в цифрах? Скільки інвестицій вже прийшло?
- У порівнянні з першою половиною минулого року, у 2011-му у нас зростання на 31%. Але я не хочу говорити мовою цифр, поки не побачу, що процес приходу інвесторів став природним. Для мене головний виклик – це реформа юстиції. Без неї всі наші добрі діяння і наміри можуть піти прахом.
Спочатку я намагався точково підійти до питання, але я зрозумів, що це біг по колу. Тому ми залучили провідних міжнародних експертів і два тижні тому оформили стратегію реформування, де визначили періоди її реалізації та конкретні кроки. І тут питання не тільки в судових інстанціях, а у всіх інституціях влади, які беруть участь в цьому процесі, - МВС, прокуратура, адвокатура.
- Реформа юстиції спрямована і проти корупції у тому числі?
- Безумовно. Корупція поряд з несплатою податків – дуже тяжкий злочин проти держави. Тут громадяни повинні бути солідарними, пам'ятати, що демократичне суспільство дає не тільки права, але й обов'язки.
- Найбільш показовий приклад – Грузія, де за корупцію садили всіх, незалежно від рангів. У вас такі приклади є?
- Гучних арештів високопоставлених чиновників у нас не було, але робота ведеться. Щотижня когось затримують. У нас немає приховування своїх, всі рівні. Але я не прихильник публічних покарань. Тут ключ в ефективному і системному підході – недостатньо покарати одного і зупинитися, треба працювати щодня.
- У контексті боротьби з корупцією в Україні актуальне питання поділу влади і бізнесу. У нас бізнесмени йдуть у політику, там правлять інтереси великого капіталу. Водночас в усьому світі ці речі намагаються розділяти. Чи вдається вам дотримуватися балансу?
- Перш ніж стати політиком, я відбувся як бізнесмен. Поганий організатор, людина, яка не розуміє економічних процесів, ніколи не доможеться успіхів у бізнесі. Якщо бізнесмен вирішує взяти участь у процесі управління країною та сприяти її просуванню – це похвально. Коли я прийняв для себе це рішення, то перестав займатися бізнесом. Я залишився акціонером деяких компаній, але я не керую ними.
- Акції належать вам чи дружині?
- Мені. Це було б неправильно, якби я ховався. Ті доходи, які у мене є, дозволяють мені бути незалежним фінансово.
- Скільки отримує прем'єр-міністр Молдови?
- Точно не знаю, близько $ 600-700. Справа в тому, що свою зарплату я перераховую бабусі, яка виховує шістьох онуків.
- Якщо повернутися до теми бізнесу: ви кажете, що ви акціонер. А де гарантія, що ви не даєте якісь преференції своїм компаніям? Адже саме в цьому головний ризик чиновника-бізнесмена.
- Гарантій немає, їх не може бути. Тут ключова роль у громадянського суспільства, неурядових організацій та ЗМІ. Але що стосується мене – мій бізнес у Румунії. Тому звинуватити мене в лобіюванні інтересів складно. До того ж усі знають мою компанію – якщо були б спроби якихось зловживань, про це б стало відомо. За мною дуже пильно стежать.
- Комуністи?
- Не стільки опозиція, скільки преса.
- Ви прийшли до влади як прозахідний політик. У Молдові дуже сильні позиції комуністів. Як вам здається, чи змінюється ставлення людей до вас за рахунок того, що ви робите?
- В принципі так. Про це свідчать результати місцевих виборів. Нам вдалося виграти в половині районів республіки, і 35% мерів по всій країні. Люди розуміють, що потрібно думати про майбутнє. Комуністи отримували багато голосів через ностальгію за минулим. Ситуація змінюється.
- До речі, а де навчаються ваші діти?
- Починаючи з цього року вони (Філат разом з дружиною виховує сина і дочку) навчаються за кордоном. І мені дуже боляче, але це їхнє рішення. Водночас як батько я гордий тим, що вони самі вступили в дуже престижний навчальний заклад – я не хотів би казати його назву, - куди потрапляють далеко не всі.
- І де вони реалізовуватимуть отримані знання?
- Тільки в Молдові.
***
Цей матеріал опубліковано в № 38 журналу Корреспондент від 30 вересня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.