Корреспондент: Країна нездійснених вкладень. Ефект від фінансової допомоги ЄС Україні протягом 20 років вийшов незначним

За 20 років ЄС у вигляді різних програм допомоги інвестував в Україну майже 3 млрд євро. Однак ефект від цих вкладень вийшов мінімальний – Київ реалізував менш ніж 20% європроектів, пише Ірина Соломко у №48 журналу Корреспондент від 9 грудня 2011 року.

Україна стала Бермудським трикутником для грошей Євросоюзу. За 20 років незалежності Європа безоплатно профінансувала безліч програм на берегах Дніпра. Загальна сума цих вкладень – майже 3 млрд євро, це десята частина всіх бюджетних витрат України на 2011 рік.

Якби всі програми, на які влада витратила ці гроші, були виконані, українці сьогодні жили б у державі з незалежними судами, низьким рівнем корупції, виробництво було б мінімально енерговитратним, а двигуном економіки були б розвинений малий і середній бізнес. Однак український держапарат без проблем переварив європейські гроші, не вирішивши і однієї п'ятої тих завдань, на які ЄС виділяв фінансування.

Як підрахував Корреспондент, з 1991 року Євросоюз ініціював в Україні більш ніж сотню проектів. На підставі думок експертів, які оцінили ефект від реалізації цих програм, Корреспондент підбив підсумок, результат якого плачевний: лише 18% з них дали позитивний результат.

Звичайно, гроші ЄС не могли стати панацеєю від усіх бід. Вони були лише технічною допомогою, яку ЄС надавав Україні, – основну роботу повинен був робити офіційний Київ. Тому не завжди досягнення цілей програм ЄС прямо залежить від того, наскільки ефективно витрачалися українцями західні гроші. Але загальну тенденцію підсумкові оцінки окреслюють доволі точно.

Загалом, за винятком програм з розвитку регіонів, де кошти отримують безпосередньо муніципальні органи на прикладні завдання, наприклад, прокладка водопроводу або заміна вікон у школах, інші цілі не були досягнуті.

У числі "постраждалих" виявилися ключові реформи – судова і виборча, а також боротьба з корупцією

У числі "постраждалих" виявилися ключові реформи – судова і виборча, а також боротьба з корупцією. Заглухли і численні гуманітарні проекти, програми захисту прав людини і стратегії розвитку і перетворення економіки та енергетики. Хоча в рамках програми TACIS на ці сфери Європа дала Україні дуже значну суму – близько 900 млн євро.

Усе це вже помітили в Брюсселі. За словами Давида Стулика, прес-аташе представництва Євросоюзу в Україні, не виключено, що вже з наступного року ЄС перестане давати гроші на ті українські проекти, які не впроваджуються в життя. Фінанси Київ буде отримувати лише під реформування конкретних галузей. У підсумку країна ризикує як мінімум 470 млн євро, які Брюссель запланував передати на береги Дніпра за програмою Інструмент європейського сусідства і партнерства (ENPI) на 2011-2013 роки.

Святослав Павлюк, заступник директора Фонду українсько-польського співробітництва, радить українській владі не пропускати повз вуха слова стурбованих долею своїх грошей європейців. "У Болгарії, наприклад, гроші забрали", – додає він.

Втім, на думку Віри Нанівської, директора Міжнародного центру перспективних досліджень, у низькій ефективності використання коштів європейських платників податків винні не тільки українські бюрократи, але і їхні брюссельські колеги. Адже Європа виділяє гроші так, нібито в Україні діють державні інститути, що відповідають стандартам ЄС. Насправді ж їхні фінанси "освоюють" вітчизняні забюрократизовані і корупційні держоргани. "Нам потрібна допомога, щоб ці інститути створити. А нам її дають так, начебто вони у нас є", – пояснює експерт.

На які програми та проекти ЄС витратив в Україні майже 3 млрд і наскільки ефективно Україна ними розпорядилася

(За даними Інформаційно служби Корреспондента Європейського Союзу в Україні www.ec.europa.eu www.rada.gov.ua)