Корреспондент: Господиня гори. Розповідь про власницю готелю у Карпатах

Учителька математики Галина Афтаназів побудувала в Карпатах готель зі старих гуцульських хат. У ході перетворення на бізнесвумен вона подолала дефіцит знань і навичок, особисті проблеми і фінансову кризу країни, пише Максим Біроваш у №49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року.

У 90 км від Івано-Франківська по горизонталі і в 750 м по вертикалі. Ці координати знають на пам'ять багато любителів відпочинку в Карпатах. Там, високо в горах, розташований готель-курорт Коруна, оточений короною Яблуницького гірського перевалу.

Непосвяченому легко сплутати це місце з іншими гірськими селами. За словами власниці готелю Галини Афтаназів, колишньої вчительки математики, максимальна схожість з галицькими селами – головна фішка її закладу, який вона побудувала на порожньому місці в оточенні гірських хребтів.

Своїх постояльців готельєр селить прямо в відреставровані давні гуцульські зруби, які вона кілька років скуповувала по всіх Карпатах

Своїх постояльців готельєр селить прямо в відреставровані давні гуцульські зруби, які вона кілька років скуповувала по всіх Карпатах. У підсумку сьогодні за цим зануренням в побут гірського народу до Афтаназів їдуть з усього світу. Серед постояльців Коруни – міністри, бізнесмени, естрадні зірки і просто городяни, пересичені життям в мегаполісах.

Директор туристичної компанії Загір'я Ігор Короленко впевнений, що у таких готелів, як Коруна, велике майбутнє не тільки в Україні, а й взагалі у світі. За його словами, так званий сімейний формат готелю – один з найбільш популярних форматів готелів, на ньому тримається вся Франція, він процвітає в Австрії, Словенії та Чехії.

"І якщо ніхто не буде заважати, те саме буде у нас в Україні", – упевнений Короленко, директор найбільшого українського туроператора, що спеціалізується на індивідуальному і бізнес-туризмі.

Карпатська Коруна – зайве підтвердження цієї тенденції. За три тижні до новорічних свят в готелі Афтаназів вже немає вільних місць – бронь розписана на всі зимові канікули. "Вчасно ви приїхали, – зустрічає Корреспондент Афтаназів. – Перша зміна постояльців поїхала, а друга ще в дорозі".

Видати на-гора

19 років тому Афтаназів, викладачка математики в швейному училищі Львова, написала заяву про звільнення. А на піку світової фінансової кризи, яка з несамовитою силою розпалилася у другій половині 1998-го, вона вирішила застосувати свої арифметичні навички в реальному секторі ринкової економіки. Система освіти втратила вчителя, а бізнес набув нову бойову одиницю.

Разом з чоловіком вона заснувала у Львові швейний цех. "Орендували приміщення, купили чотири швейні машинки, найняли швачок, модельєра, і тоді мені здавалося, що це і є мій бізнес", – згадує Афтаназів.

Незабаром справа досягає національного масштабу. Сім'я переїжджає до Києва, а швейний бізнес продає. У 2001 році 40-річна колишня викладачка сідає за парту. Диплом магістра MBA в Міжнародному інституті менеджменту стає предметом гордості сім'ї Афтаназів.

Все вирішив випадок. У засніжених Швейцарських Альпах вона побачила, як місцеві жителі кують євро на своїй же історії

У 2003-му інтереси бізнес-леді спрямовуються в нове річище. Все вирішив випадок. У засніжених Швейцарських Альпах вона побачила, як місцеві жителі кують євро на своїй же історії. Ультрасучасні туристичні комплекси гармонійно доповнюють будівлі минулого, які дбайливо охороняються власниками курортів і відіграють роль музеїв. Черга охочих подивитися на інтер'єр старих будинків зразка початку ХХ століття породила в голові Афтаназів бурхливу фантазію.

"Я тут таки подумала про українські Карпати, – розповідає вона Корреспонденту. – Чому у нас не роблять такий самий бізнес на тому, що нам дано Богом, – у такому місці і з такою історією?"

Гарна ідея. Але де взяти кошти на її реалізацію? Афтаназів продає будинок у Львові і автомобіль Mercedes і вирушає на пошуки місця для будівництва свого ідеального бізнесу. Цим місцем стає глухе село на Прикарпатті – Татарів, що неподалік від популярного зимового курорту Буковель. Але це зараз Карпати стали місцем паломництва любителів гірських лиж, а у 2003-му тут була ще непіднята цілина.

Недорозвиненість регіону зіграла на руку бізнес-леді: у той час сотка землі в селі Татарів коштувала в межах $ 100

Недорозвиненість регіону зіграла на руку бізнес-леді: у той час сотка землі в селі Татарів коштувала в межах $ 100. Сьогодні за рахунок розвитку гірськолижного курорту Буковель та сама сотка – $ 15 тис. У 2003-му таку суму Афтаназів заплатила за всю ділянку розміром 3 га.

"У першому ж ліпшому агентстві з нерухомості вибрала місце, яке з усіх боків було оточене горами настільки правильної форми, що нагадувало корону, – розповідає вона. – Звідси з'явилася гуцульська назва майбутнього комплексу Коруна".

Ділянка досить швидко покрилася старими гуцульськими будинками. Причому не побудованими з нуля, а привезеними із сусідніх сіл. "Місцеві жителі мені підказали, що старі будиночки, які ще збереглися в горах, можна розібрати і доставити на мою ділянку, – згадує Афтаназів. – Простіше побудувати новий будинок, ніж перевезти і відреставрувати старий, але мені хотілося створити комплекс на зразок гуцульського села".

Перший будинок, який в Коруні переробили під ресторан, коштував $ 500. Столітній зруб реставрували з дотриманням всіх місцевих технологій: замість фарб і лаків стіни покривалися натуральним воском, дах – сирою нафтою.

За словами Афтаназів, в таку фольклорну концепцію бізнесу ніхто з її родини та друзів не вірив

При цьому, за словами Афтаназів, в таку фольклорну концепцію бізнесу ніхто з її родини та друзів не вірив. "Крім того, всі мені розповідали про дуже затяжні терміни окупності готельного бізнесу, що, мовляв, не витримаєш, не вийде", – розповідає Афтаназів.

Скоро життя зробило несподіваний і неприємний поворот – розлучення і втрата підтримки заможного чоловіка. Заповзятливій ​​львів'янці потрібно було все починати самій і з самого початку. Опорою для 42-літньої бізнесвумен став її син Адріан, який у міру сил допомагає матері в її проекті.

Кадри вирішили все

Персонал для готельного комплексу Афтаназів набрала з місцевих жителів. Мовляв, по-перше, це значно дешевше, ніж наймання приїжджих менеджерів. По-друге, допомагає зберегти в туристичному комплексі гуцульський дух. "Готелі такого формату дуже підкуповують, ти в такому готелі живеш, як у своїх родичів", – каже Короленко.

Туроператори розповідають Корреспонденту, що такі курорти, як Коруна, завжди будуть користуватися популярністю. Ілля Івашов, львівський підприємець, зайнятий зараз реєстрацією власної фірми, зізнається, що саме заради подібних проектів він і подався в турбізнес.

"Я твердо впевнений, що внутрішній туризм в Україні, а особливо по таких місцях, як Карпати, – це золоте дно для таких посередників, як я", – каже він.

Найбільше заробити Івашов сподівається у 2012 році, коли до Львова приїде європейський уболівальник. Більшість іноземних гостей, впевнений майбутній туроператор, із задоволенням катаються в усі гірські курорти – від Альп до Карпат.

Туроператор Короленко, що вже відбувся, з ним абсолютно згоден. "Своїх друзів ледве умовив поїхати в Карпати, вони впиралися з усіх сил, але коли поїхали, то потім здали свої квитки до Одеси і залишилися там на тиждень", – згадує він.

У підсумку розрахунок не підвів колишнього математика Афтаназів. Ставка на національний колорит окупається, приваблюючи як простий люд, так і vip-персон

У підсумку розрахунок не підвів колишнього математика Афтаназів. Ставка на національний колорит окупається, приваблюючи як простий люд, так і vip-персон. Кілька років тому, наприклад, відпускний сезон в Коруна відкрив міністр закордонних справ Канади Максим Берньє. Іноземний чиновник був зачарований Карпатами і пообіцяв приїхати сюди ще.

Незважаючи на те що будівництво ще не закінчене, готель вже заробляє гроші, які, втім, Афтаназів вкладає в облаштування комплексу. За оцінками самого готельєра, капіталізація готелю зросла до $ 7 млн.

"Я так захопилася своїм проектом, що навіть випередила свій бізнес-план, колись розписаний у шкільному зошиті в клітинку, – резюмує Афтаназів. – Описаний в цьому плані комплекс навіть близько не дотягує до того, що вийшло у мене в підсумку: замість ресторану, лазні та 20 номерів у мене тепер 64 готельні номери на 150 місць з тенісними кортами, басейном і спортзалом".

Гірська хвороба

Локомотив карпатського відпочинку – зимовий курорт Буковель. Потік туристів в ці пенати зростає з року в рік. За сім років комплекс досяг таких гігантських розмірів, що уряд порахував за можливе подати заявку в Міжнародний олімпійський комітет на право провести на Прикарпатті у 2022 році зимові Олімпійські ігри.

З популярністю Буковеля зростає і вартість місцевого сервісу. Тому завсідники лижних трас намагаються селитися в Яремчі, Ворохті, Татарові та інших селах з найближчого оточення гірськолижного комплексу. Ціни на житло там нижчі, і туристів менше, ніж, наприклад, у селі Поляниця неподалік підйомників.

"Зекономлю на вартості проживання, – ділиться своїми планами щойно прибулий у Татарів лижник-любитель Сергій Якубов. – Різниця в цінах невелика, але все-таки є".

Афтаназів каже, що таких клієнтів, як Якубов, з кожним роком все більше і більше, тобто без розширення зони відпочинку вже не обійтися. "Ось там ще є місце, яке мені подобається", – показує готельєр на незайняту частину долини.

Якщо три роки тому знайти готель в горах було практично неможливо, то тепер готелі з курортним ухилом відкриваються тут чи не щороку

За її словами, зараз конкуренція на ринку загострюється з кожним роком. "Якщо три роки тому знайти готель в горах було практично неможливо, то тепер готелі з курортним ухилом відкриваються тут чи не щороку", – каже бізнесвумен.

Втім, зберегти свої позиції буде не так просто. Афтаназів доведеться вирішити головне питання земельного шопінгу – знайти вільні гроші. А це нелегко: Коруна до цього часу розплачується за валютними кредитами, які після девальвації гривні у 2008 році подорожчали ледь не вдвічі.

Заманити нових і зберегти старих клієнтів у Коруні планують шляхом розвитку розважального потенціалу курорту. Розважати стомлених містом і кризою постояльців будуть гуцульськими ремеслами – плетінням із лози, різьбою по дереву і ліпленням фігурок із сиру за спеціальною технологією. Причому мова йде не про пасивне споглядання, а про особисту участь в будь-якому з напрямів.

"Крім того, хочу спорудити стару гуцульську піч і поставити сироварню, щоб наші клієнти самі могли спробувати спекти хліб або приготувати у великому чані бринзу", – обіцяє Афтаназів.

Готельєр впевнена, що нова хвиля економічної кризи стане причиною збільшення числа її клієнтів.

"Коли щось відбувається в економіці, люди схильні заощаджувати, і багато хто став віддавати перевагу катанню на лижах в Карпатах, навіть якщо раніше постійно їздили в Альпи", – зазначає підприємець.

Для того щоб ще більше наблизити рівень сервісу в Карпатах до якості обслуговування в Альпах, кухарі з ресторану Коруни поїхали переймати досвід австрійських шеф-кухарів, які приїхали до Львова в рамках підготовки міста до Євро-2012.

"Кількість клієнтів з кожним роком зростає, готель працює вже зараз в невеликий плюс, – каже Афтаназів. – Сподіваюся, через кілька років Коруна стане візитівкою України".

____________________________________________________________

П'ять запитань до героя капіталістичної праці

1. Рік та місце народження, освіта?

Народилася у 1961 році у Львові. У 1984-му закінчила Львівський державний університет, математичний факультет. У 2001 році стала магістром MBA в Міжнародному інституті менеджменту (Київ).

2. Головне правило успішного бізнесу?

Якщо щось і робити, то робити це на п'ять і не залишати нічого незавершеним. Я працюю, ґрунтуючись на відчуттях та інтуїції. Немає нічого сильнішого, ніж ідея, час якої настав.

3. Який вам потрібен мінімальний щомісячний дохід для гідного існування?

Оскільки я ще досі будую свій готель, багато в чому себе обмежую, тому сума витрат десь близько 10 тис. грн.

4. Книга (фільм, театральна постановка, виставка), яка вас вразила або змусила мислити в новому напрямку?

Коли я тільки починала будувати Коруну, мені дуже допомогла книга Ірен Роздобудько Ґудзик: там якраз описується, як молода художниця пішла прислугою в одну з багатих сімей і як вона в цій шикарній квартирі, де ніхто ні в чому собі не відмовляв, відчула, що там вмирає любов. Коли відчула це і я, то вирішила зайнятися своїм життям і собою.

5. Країна, з якою Україні слід було б брати приклад? Поясніть.

Мені ще з радянських часів дуже подобалася Прибалтика – там дуже працьовиті люди, хоча ми з ними ментально і різні. І ще нам не вистачає такої самоповаги, яка є у поляків.