Корреспондент: На порожньому місці. Завдяки надсучасним технологіям Ізраїль став провідною аграрною державою світу

За допомогою високих технологій Ізраїль змусив плодоносити камені – настільки щедро, що ця крихітна країна тепер годує не тільки себе, а й мільйони людей за кордоном, пише Олександр Пасховер у №50 журналу Корреспондент від 23 грудня 2011 року.

Лише дві години їзди з квітучого Тель-Авіва в бік Негева, найбільшої пустелі Ізраїлю, і автобус повільно занурюється в гарячу долину Арава. Пасажирам в салоні роздають воду. Без неї в південному Ізраїлі некомфортно навіть взимку.

На календарі грудень, а сонце невпинно гріє камені, не залишаючи шансу на життя навіть маленькій травинці. Проте посеред цієї мертвої зони процвітає фермерство, яке цілий рік забезпечує країну овочами, фруктами і ягодами, причому більша частина цього врожаю йде на експорт.

В іншій частині Ізраїлю, в центрі і на півночі, природний ландшафт значно зеленіший. Уздовж залізничних колій на шляху прямування з Хайфи в Тель-Авів тягнуться бананові плантації й апельсинові сади. Схили біля Єрусалима віддані під виноградники. У прикордонній зоні біля Лівану – сотні гектарів всіляких теплиць.

Без чорнозему і власних енергоресурсів, при колосальному дефіциті прісної води, в оточенні відданих ворогів Ізраїль рветься до світової еліти аграрних держав

Без чорнозему і власних енергоресурсів, при колосальному дефіциті прісної води, в оточенні відданих ворогів Ізраїль рветься до світової еліти аграрних держав. Країна за лічені роки забезпечила населення власними продуктами харчування та завалила овочами, фруктами, молочними та морепродуктами всю Західну і Східну Європу, США і Канаду.

"У нас немає води, але ми експортуємо квіти до Великобританії, моркву до Росії, – хвалиться Шимон Перес, 86-річний президент Ізраїлю. – Природа нас не розніжує, ми розніжуємо її". Ізраїльські вчені змусили плодоносити навіть піски Негева, зумівши при цьому заробити мільярди доларів, експортуючи передові агротехнології.

На запитання Корреспондента, чому ж за такої природної скудоти Біблія називає Землю обітовану місцем, де "тече молоко й мед", Юрій Озіранський, керівник російського відділу Міжнародного центру співробітництва в галузі розвитку сільського господарства в Тель-Авіві (CINADCO) відповідає з єврейською дотепністю: "Головне багатство Ізраїлю знаходиться між двох вух, – а потім додає: – Зараз у нас є і молоко, і мед".

Бліде сонце пустелі

Увечері 6 грудня диктор телебачення повідомила, що у зв'язку з терористичною загрозою на півдні Ізраїлю скасовуються всі екскурсії для школярів. "Район взято під посилену охорону військових", – заспокоїла тележурналіст.

Такі новини мало у кого викликають тривогу. А на винищувачі, що курсують по небу, вже ніхто не задирає голову. Армія зайнята забезпеченням безпеки країни, а в аграріїв свої турботи.

Неродючі просолені ґрунти півдня – загроза для продовольчої безпеки Ізраїлю. Пустеля займає понад 60% території фактично карликової держави

Неродючі просолені ґрунти півдня – загроза для продовольчої безпеки Ізраїлю. За своїм масштабом вона не менш гостра, ніж загроза тероризму. Пустеля займає понад 60% території фактично карликової держави. Опади на півдні вкрай рідкісні. Тут випадає близько 20 мм вологи на рік – це у 20 разів менше, ніж у посушливих степових районах Криму.

"Кількість споживання води через збільшення населення зростає, – розповідає Юваль Есхдат, старший науковий співробітник відділу агрокультури при міністерстві сільського господарства. – 50% води, яка використовується на зрошення, – це перероблена вода. Це найвищий відсоток переробленої води у світі". Резервів для поповнення дефіциту вологи практично немає.

Про проблему дефіциту прісної води президент Перес висловився досить лаконічно: "У нас є два озера, одне мертве, інше вмирає". Мова про Мертве море і Кінерет, головне водосховище Ізраїлю, розташоване на півночі країни і дуже залежне від сезону дощів.

Економити доводиться не тільки воду, а й енергоресурси, оскільки Ізраїлю "пощастило" бути єдиною країною Близького Сходу, де немає нафти. Постачання газу – ще одна зона ризику. 18 грудня терористи підірвали трубопровід з Єгипту до Ізраїлю, таким чином здійснивши десятий у 2011 році теракт на цьому газотранспортному маршруті.

В Ізраїлі немає центральної системи подачі гарячої води,але й перебоїв з цим тут теж не виникає. Єдине доступне цілорічне джерело енергії – сонце

В Ізраїлі немає центральної системи подачі гарячої води, але й перебоїв з цим тут теж не виникає. Єдине доступне цілорічне джерело енергії – сонце. Сонячними батареями покриті тут практично всі дахи будинків та установ.

Єврейська змова

Автобус швидко спускається по серпантину вглиб пустелі Негев. Зліва, справа і попереду машини одноманітна сумна картинка – камені, скелі і пісок. Але ось на горизонті вимальовується величезний каскад теплиць площею 4,5 тис. га. Потім відкрилася панорама пальмової плантації. З кожним кілометром краєвид перетворюється до невпізнання. Перша зупинка – біля теплиці, де вирощують овочі.

Урожай томатів сягає 500 т з гектара, полуниці – 250 т. В Україні з кожного тепличного гектара в середньому збирається 54 т помідорів та 78,3 т ягід

Ронен Шлахет, робочий ферми в долині Арава, пригощає гостя величезним болгарським перцем. Йому не шкода – тут цього продукту гори. По сусідству в теплицях його колеги збирають помідори. Урожай томатів сягає 500 т з гектара, трохи далі – підвішені в повітрі "грядки" полуниці, на той самий гектар – 250 т ягід. (За даними Українського клубу аграрного бізнесу, в Україні з кожного тепличного гектара в середньому збирається 54 т помідорів та 78,3 т ягід).

Далі ще цікавіше – ферма з вирощування тропічної риби. Для цих розпещених порід риби необхідна часта зміна води. Фермеру Етамі Гінафу доводиться міняти її кожну годину. Хоча в кількох кілометрах від ферми протікає річка Йордан, тропічні риби вкрай вибагливі до якості води – мруть без попередження, з приводу і без.

"Ми повинні перевірити її [води] якість, – розповідає 34-річний робітник. – Треба перевірити рівень бактеріальності. Ми штучно контролюємо параметри води, на нас клімат не впливає". Використану воду відправляють в теплиці на полив овочів і фруктів.

Найбільш значимим технологічним винаходом аграріїв стала система крапельного зрошення, вона дозволяє економити цінний ресурс

Найбільш значимим технологічним винаходом аграріїв стала система крапельного зрошення, вона дозволяє економити цінний ресурс. До кожного куща або дерева підведена трубка з невеликим отвором, куди точково надходить цілюща волога, буквально по краплі видаючи порцію H2O. 98% всієї зрошувальної системи Ізраїлю застосовує крапельне зрошення. Це світовий рекорд ощадливості.

Батько Аді Моттеса, директора та власника компанії Mottes, ще в 1950-х почав займатися крапельним зрошенням, потім він винайшов тенсіометр, який занурюється в ґрунт і перевіряє його якість. Тепер наукомістка сімейна справа гарантує Моттесу-молодшому фінансовий добробут. "Бізнес дуже прибутковий, – розповідає він Корреспонденту. – Крапельне зрошення в Ізраїлі дуже популярне".

Зроблено з розумом

Уся земля в Ізраїлі перебуває у власності держави, фермери беруть її в оренду на 49 років. Приватні господарства об'єднані в кібуци. У середині минулого століття ці комуни за своєю структурою нагадували радянські колгоспи: спільне майно, плата за працю – їжа та житло.

Тепер кібуци більше нагадують багатопрофільні аграрні холдинги квітучого капіталізму. У кібуцах розвивають туристичний та готельний бізнес, наукові та освітні центри, аквапарки, торгові центри. Диверсифікація і концентрація виробництва – новий тренд галузі, що забезпечує її беззбитковість.

Оскільки мінімальна зарплата в Ізраїлі починається з 4 тис. шекелів ($ 1,1 тис.), на ферми вигідно залучати найману робочу силу з далеких країн, де рівень життя відносно низький. У кібуцах працюють гості з Таїланду, Росії, України та інших держав.

Щоб зберегти робочі місця, уряд Ізраїлю оголосив про намір заборонити наймання гастербайтерів в сільському господарстві. Але фермери ось вже кілька років просять владу переносити термін дії цього закону. У разі відмови аграрії гарантують істотне зростання цін на продукти харчування. Поки що цей шантаж спрацьовує.

Уряд активно підтримує фермерство, фінансуючи програми підвищення кваліфікації
власників агрокомпаній, топ-менеджерів і навіть найманої сили

Водночас уряд активно підтримує фермерство, фінансуючи програми підвищення кваліфікації власників агрокомпаній, топ-менеджерів і навіть найманої сили.

Професор Йорам Капульнік, керівник дослідницького центру при профільному міністерстві, розповідає Корреспонденту, що в наступному році відомство просуватиме і фінансуватиме не стільки класичне сільське господарство, скільки високі технології в аграрному секторі, які дозволять економити ресурси і вдосконалювати продукт.

"У ґрунті багато фосфатів, і їх постійно додають, це завдає шкоди екології, – каже вчений. – Оскільки експорт займає значну частку [в аграрному ринку Ізраїлю], потрібно мати якість, якою можна конкурувати. Собівартість продукту поповзе вниз, якщо будемо використовувати менше фосфатів".

Їсти продано

Рис, пшениця, цукор – та невелика кількість продовольства, яку Ізраїль змушений закуповувати на зовнішніх ринках. Практично все інше меню місцевого виробництва. Сільське господарство заповнює 90% місця на продуктових полицях супермаркетів. Внутрішній ринок був насичений ще в середині 1970-х. Надлишки агробізнесмени перетворюють на валюту – євро, долари, фунти, рублі, гривні.

Сільське господарство заповнює 90% місця на продуктових полицях супермаркетів. Внутрішній ринок був насичений ще в середині 1970-х

Перес наводить як приклад Росію, країну казково багату на природні ресурси, що володіє своїм газом, нафтою і 25% світового запасу прісної води. За цієї потужності Росія імпортує з Ізраїлю баклажани, картоплю, моркву і навіть чорну ікру. Крім того, Ізраїль забезпечує помідорами Великобританію, рибою – Німеччину, квітами – Нідерланди, болгарським перцем – Болгарію та її європейське оточення.

З одного гектара, де збирається цей перець, чистий прибуток ізраїльського фермера – близько 400 тис. євро. Фермер Гінаф, той, який вирощує в Араві тропічних акваріумних риб, каже, що і ця, як може здатися, скромна справа, приносить непоганий дохід. Продаж гупій в поточному році приніс його маленькій фермі 600 тис. євро доходу.

"Практично вся продукція, яка вирощується в пустелі, йде на експорт, – каже Алон Гадіель, директор дослідницького центру Арава. – Ви бачите, що це можливо".

Основними конкурентами на ринку ЄС ізраїльтяни називають Іспанію. По-перше, тут гарна кліматична зона, по-друге, близько ринки збуту. Шлахет каже, що через те що Ізраїль оточений недружнім поясом арабських держав, продавати продукцію доводиться за тридев'ять земель.

Хоча сусідні країни вкрай потребують продуктів харчування, тисячолітній конфлікт перешкоджає торговим відносинам сторін. Через ускладнену логістику та необхідні заходи безпеки транспортування продукції в ЄС коштує ізраїльтянам вчетверо дорожче, ніж сусідам.

Щоб вижити, Ізраїль навчився проходити крізь вушко голки світової економіки. "Є час року, коли за два тижні продається 40% усього врожаю болгарського перцю, – пояснює Капульнік. – Це перший і другий тижні січня".

За п'ять років перед економічною кризою країна більш ніж удвічі збільшила експорт фруктів, втричі –картоплі, вчетверо – всіх інших овочів

Унікальність цього міжсезоння в тому, що до різдвяних свят продається весь перець з Голландії, і ринок на півмісяця порожніє. Ізраїль призвичаївся за цей малий термін робити великий гешефт. За п'ять років перед економічною кризою країна більш ніж удвічі збільшила експорт фруктів, втричі – картоплі, вчетверо – всіх інших овочів.

Мозковий штурм

Амнон Офен, директор NaanDanJainIrrigation, розробляє сучасні агротехнології, суть яких бізнесмен сформулював однією фразою: "Залиш світ у кращому стані, ніж ти його знайшов".

80% країн світу використовують традиційний полив ріллі, втрачаючи при цьому 50% ефективності, оскільки половина води випаровується

Офен розповідає, що 80% країн світу використовують традиційний полив ріллі, втрачаючи при цьому 50% ефективності, оскільки половина води випаровується. Але нові технології здатні щадити природні ресурси. Ізраїльські вчені активно експортують у світ свої розробки. Такий бізнес приносить NaanDanJainIrrigation близько $ 500 млн на рік.

Наті Барака, директор компанії Нетафім, яка спеціалізується на впровадженні сучасних зрошувальних технологій, працює в 110 країнах. Річний оборот його фірми – $ 800 млн. В одній тільки Індії йому вдалося здійснити проект зрошення та культивування земель ціною $ 249 млн. Навіть консервативний ісламістський Афганістан відкрив Ізраїлю шлях на свій технологічно відсталий ринок.

"Зацікавлені люди є скрізь, – каже Барака. – Афганістан зацікавлений в нас більше, ніж ми в них".

Гай Іцкович, директор з продажу SCR Engineers з Натанії, теж вдало торгує мізками. Його компанія забезпечує корів спеціальними датчиками, що сигналізують фермеру, коли телиця перебуває на піку своєї репродуктивної форми, щоб бути готовою до штучного осіменіння.

50% ізраїльських корів вже носять такі чіпи, а 100% корів прив'язали на ноги педаметри. Вони рахують кроки худоби, щоб підрахувати процентну можливість удою. Це всього лише одна з новинок, що допомагає Ізраїлю утримувати перше місце в світі за рівнем удою молока з однієї корови – 12,5 тис. л на рік. (В Україні цей показник – 4,5 тис. л.) Зараз подібну технологію Іцкович продає в Україну для корпорації Агро-Союз.

Центральний офіс компанії розміщений в Дніпропетровську, вона з 1991 року займається впровадженням сільськогосподарських технологій в Україні, Росії та Казахстані.

Президент Ізраїлю: Наука стає основою майбутньої економіки

Озіранський з CINADCO на прощання пропонує Корреспонденту запросити українські агрокомпанії на лікнеп до Ізраїлю, або ж організувати виїзну освітню сесію. Сільськогосподарський потенціал України величезний, запевняє експерт, але поки що дуже слабко розвинені високі технології.

Кажучи про єврейський аграрний феномен, Перес зазначив, що в Ізраїлі вже укладено договір між Богом і фермером. "У них є третій [посередник] – наука, – резюмує президент. – Наука стає основою майбутньої економіки".

***

Цей матеріал опубліковано в № 50 журналу Корреспондент від 23 грудня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.