Українська служба Бі-бі-сі: В Україні - рекордний рівень протестних настроїв через економіку

За рівнем занепокоєння станом економіки Україна увійшла до 20-ти найбільш економічно тривожних країн.

Такими є результати дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) в рамках глобального проекту WIN-Gallup International.

Згідно із дослідженням, на кінець 2011 року 55% українців вважали, що кількість протестів, пов’язаних із економічною ситуацією, у поточному році зростатиме, тоді як лише 6% дотримувалися протилежної думки.

Відтак, баланс протестних настроїв в Україні нині станоить +49%. За цим показником Україна посідає 11 місце серед 57 країн світу, у яких було проведене подібне опитування. Водночас середній рівень занепокоєння протестними настроями через економіку складає +42%.

"Коли не діє чи некоректно діє судова система, коли правоохоронні органи не виконують адекватно свої функції, у людей не залишається більше ніяких інституційних способів донести до влади свою думку і захистити свої права, вони виходять на вулицю. Протест став звичною формою захисту своїх економічних інтересів та конституційних прав, а плакати, гучномовці та голодування - єдиним шляхом до діалогу із законодавцями та виконавцями цих законів", - каже аналітик КМІС Дарина Пирогова.

За даними КМІС, такий рівень протестних настроїв є рекордним для України від 1993 року, коли подібне дослідження було здійснене уперше. Тоді баланс протестних настроїв склав +44%.

Таким самим рівень протестних настроїв був і у 2008 році.

Найнижчого рівня протестні очікування сягнули наприкінці 2004 - після Помаранчевої революції, коли рівень протестних очікувань був навіть від’ємним, тобто кількість тих, хто прогнозував зниження невдоволення економічною ситуацією в країні перебільшувала кількість тих, хто очікував подальших протестів.

А от найбільший стрибок у схильності українців до протестів через економіку відбувся у 2008 році до +44% від лише +4% у 2007 - десь посередині президентського терміну Віктора Ющенка та на початку економічної кризи.

При цьому, як відзначають дослідники, якщо накласти коливання протестних настроїв на події у політичному житті, то можна помітити, як вибори - парламентські та президентські - кожного разу давали українцям сподівання на покращення життя, і тоді песимістів ставало менше.

Але вже наступного року через розчарування від невиконаних переможцями виборів обіцянок протестні настрої починали зростати.

Водночас дослідники підкреслюють, що рівень протестних настроїв відбиває лише очікування, і не означає, що всі, хто очікує протестів, самі готові взяти у них участь.

Протести не залежать від рівня розвитку економіки

Утім, у своїх намірах протестувати через економічну ситуацію українці цілком вкладаються у загальносвітову тенденцію, коли до антивладних виступів так само схильні і громадяни розвинених країн, і країн, що розвиваються.

Наприклад, серед країн "Великої сімки", до якої входять такі економічні потуги, як США та Німеччина, баланс протестних настроїв становить +48% - лише на один відсотковий пункт нижче за український рівень.

Не набагато меншим є і загальний протестний баланс для нових економічних потуг - країн БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) - він становить +45%.

"Багато країн, які розвиваються і мають високі темпи економічного зростання, потерпають від занепокоєння станом економіки тією ж самою мірою, що й країни, що мають нульові або низхідні показники економічного розвитку", - каже президент WIN-Gallup International Жан-Марк Леґер.

Натомість у "гарячих точках" до протестів через економіку не схильні: із показниками -17% та -19% Ірак та Афганістан завершують список із 57 країн, у яких провадили дослідження.

Верхи не можуть, низи не хочуть, але...

За даними Центру досліджень суспільства, соціально-економічні мотиви протестів українців нині переважають над політичними.

У листопаді частка економічних протестів становила 62% проти 38% політичних, у грудні - 58% проти 31%.

Паралельно, як підрахували експерти центру, відбувається зменшення частки протестів за участі політичних партій та збільшення кількості протестів неформальних ініціативних груп. При цьому у протестах таких неформальних груп економічні питання порушувалися під час 86% акцій протесту.

Масові протести "афганців" та чорнобильців" восени минулого року через те, що порядок нарахування та виплати пільг було змінено, змусили оглядачів активніше обговорювати можливість виникнення "другого Майдану" в Україні.

Ще одним приводом для протестів - активних, на вулиці, чи пасивних - може стати підвищення тарифів на комунальні послуги, і особливо на газ. Підвищення цих тарифів є ключовою умовою МВФ для відновлення кредитування України.

У МВФ вважають, що український уряд має підвищити тарифи на газ на 30% для населення і на 58% для підприємств теплової комунальної енергетики (ТКЕ). Як вважають експерти фонду, навіть після такого підвищення населення і ТКЕ платитимуть менше чверті реальної вартості імпортного газу, а відтак, тарифи мають зростати і надалі.

Те, що ця умова тривалий час залишається невиконаною, попри нагальну потребу Києва у зовнішній фінансовій підтримці, свідчить, що в уряді розуміють наслідки підвищення тарифів.

Один із учасників останніх переговорів у штаб-квартирі фонду у Вашингтоні міністр фінансів Валерій Хорошковський, коментуючи питання підвищення тарифів на газ, яке він сам назвав "каменем спотикання" у переговорах з МВФ, заявив, що за нинішніх умов воно може призвести лише до одного - різкого зростання неплатежів, що також є своєрідною формою пасивного протесту.

Причини і приводи

Що ж до активних протестів, то тут оглядачі здебільшого зауважують: хоч причини для протестів і є, поки що немає достатньо потужного приводу для вуличних виступів. Вони згадують і про інші фактори, зокрема, і відсутність потенційного лідера протестів.

"Невдоволення владою в українському суспільстві є. Але це ще не означає, що наближаються народні хвилювання. Для цього необхідні передумови, як у Росії: розкол у політичній еліті і чітка громадська позиція середнього класу. В Україні розколу в еліті немає. А середній клас відсутній. Крім того, очолити акції протесту може лише Тимошенко. А вона за ґратами", - вважає політолог Вадим Карасьов.

А от письменник Андрій Курков вважає, що нині протестні настрої поки що "визрівають". В інтерв’ю агенції УНІАН він назвав поточну ситуацію в Україні "ботанічною".

"Все, що відбудеться, визріє, як овоч. У нас немає політичних зсувів, пілітичних процесів, як можуть змінити ситуацію. У нас все застигло і зріє. В одних зріє невдоволення, в інших зріє задоволення і водночас страх, що це може змінитися. Країна замерзла разом із зимою, і навесні чи восени почнуться якісь рухи, але передбачити їх на сьогодні неможливо", - вважає Андрій Курков.