Корреспондент: Істина в їжі. В Україні входять у моду натуральні продукти
Виробники екологічно чистих продуктів процвітають – українці готові переплачувати за дійсно натуральні сік, молоко і сир, а великі торгові мережі розчищають для них свої полиці, пише Максим Біроваш у №8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року.
Сергій Дашко, співзасновник компанії Дніпромоторінвест, найбільшого дилера автомобілів Honda в Європі, ось уже три роки кожні вихідні пересідає на трактор. Це не екстремальний відпочинок успішного підприємця, а ще один його бізнес-проект.
У 300 км від Києва, у Вінницькій області, в невеликому селі Мухівці Дашко відкрив власне фермерське господарство Азорель, яке спеціалізується на органічній сільськогосподарській продукції.
"Спочатку ми хотіли провести невеликий експеримент і створити високотехнологічне виробництво молочних продуктів, поєднавши домашні технології з індустріальним підходом, – такими словами зустрічає Дашко на порозі своєї ферми Корреспондент. – Але потім побачили, що можемо зайняти наявну ринкову нішу натуральних продуктів з преміальними цінами, і тепер це повноцінний перспективний бізнес".
Щодня його господарство, 45 дійних корів, виробляє близько 1 т натурального молока, які тут таки, в Мухівці, без участі будь-яких консервантів та інших домішок, перетворюються на сир і кисле молоко. Потім продукція відправляється ближче до покупців – на полиці столичних магазинів Good Wine і Delight. Проект, який спочатку був для Дашка лише випробуванням сил, зараз перетворюється на основний вид заробітку.
Юний український ринок натуральних продуктів іде на зліт. У 2011 році його оборот перевищив 50 млн грн. Це вдвічі більше, ніж роком раніше, і майже в десять разів більше, ніж у докризовому 2008-му
Разом з ним увесь ще юний український ринок натуральних продуктів іде на зліт. У 2011 році його оборот перевищив 50 млн грн. Це вдвічі більше, ніж роком раніше, і майже в десять разів більше, ніж у докризовому 2008-му.
Чергову висоту українські виробники органічної їжі взяли і на зовнішніх ринках – експорт натуральних вітчизняних продуктів подолав позначку 0,5 млрд грн. "Цього року ми очікуємо збільшення попиту на 80-100%", – прогнозує Сергій Полівар, власник інтернет-магазину ecoclub.ua, що спеціалізується на торгівлі органічною продукцією.
Апетити зростають
В Олега Прокопенка, директора компанії Софія Крим, є лише доба, щоб доставити в Київ мідії, вирощені на морській ділянці в Ласпінській бухті. Його кінцева мета – торговельні полиці в магазинах Сільпо, найбільшої в країні торгової мережі, яка об'єднує 206 супермаркетів по всій країні.
Зовсім недавно про таке представництво Прокопенко та інші органічні виробники навіть не мріяли: супермаркети відмовлялися ризикувати і брати на продаж свіжі натурпродукти, які швидко псуються. Знайти органічні продукти можна було тільки в нечисленних спеціальних інтернет-магазинах або на ринках.
У підсумку мідіям Прокопенка знайшлося місце на вітринах мережі Сільпо, яка торгує більш ніж 20 тис. найменувань товарів. Як і Прокопенко, отримав представництво в торгових мережах Юрій Сергєєв, засновник фермерського господарства Байрон Агро. Його ферма постачає продукти в такі великі торговельні мережі, як Таврія-В, Екомаркет, Велика кишеня та Billa.
"Могло бути ще більше, – каже Сергєєв. – Дуже багато пропозицій з магазинів інших міст, але ми поки не тягнемо – боїмося, що при масовому виробництві продукції можемо втратити свою якість".
Крім місцевої органіки, на полиці українських магазинів лягають імпортні продукти. Полівар хвалиться, що співпрацює з десятками постачальників з Італії та Франції. Кількість органічного товару на його віртуальній вітрині за три роки зросла з десяти до 3 тис. найменувань. В онлайн-магазині вже з'явилася органічна побутова хімія, дитячі іграшки і навіть предмети інтер'єру.
В Євросоюзі різниця в цінах на звичайні та органічні продукти становить 15-20%, в Україні вартість такої їжі може бути на 300% вища, ніж у неорганічних аналогів
Бізнесменам з єврозони подобається торгувати в Україні. Адже поки – переважно через низьке конкурентне середовище – тут досить висока націнка. В Євросоюзі різниця в цінах на звичайні та органічні продукти становить 15-20%, в Україні, за підрахунками Андрія Коняшина, виконавчого директора Федерації органічного руху України (ФОДУ), вартість такої їжі може бути на 300% вища, ніж у неорганічних аналогів.
Наприклад, буханець натурального хліба в GoodFood (мережа магазинів натуральних продуктів – дочірній проект мережі GoodWine, розташований на її торгових площах) в середньому коштує 9 грн. проти 3 грн. за буханець звичайної булки. Десяток органічних курячих яєць коштує 29 грн. – втричі дорожче звичайного лотка. Літр "правильного" молока від органічного виробника може коштувати від 15 грн. до 40 грн., що в рази дорожче звичайного. Сир без пальмової олії і домішок – 250 грн. за 1 кг, тоді як його менш якісний аналог можна купити втричі дешевше.
Приблизно так само, за інформацією Ганни Макієвської, керівника відділу закупівель мережі GoodFood, відрізняються ціни і на м'ясні продукти. Так, 1 кг органічної курятини в GoodFood буде коштувати 59 грн. проти 20 грн. за звичайний продукт, 1 кг ковбаси з асортименту органічного магазину – від 120 грн. за 1 кг проти 70-80 грн. у супермаркеті.
Кількість господарств, які отримали статус органічних, за вісім років зросла більш ніж вчетверо – з 31 у 2003-му до 142 в минулому році
Підігрітий зростанням попиту і високими цінами внутрішній ринок натуральних продуктів розвивається на високій швидкості. Кількість господарств, які отримали статус органічних, за вісім років зросла більш ніж вчетверо – з 31 у 2003-му до 142 в минулому році. А обсяг продажів піднявся з 6 млн грн. у 2008-му до 55 млн грн. у 2011-му.
Втім, і ці цифри не відображають повноту картини: внутрішній ринок натурального продукту – це лише 10% від усього національного виробництва органіки. Решта 90% йдуть на експорт, де попит на таке меню незрівнянно вищий, ніж в Україні.
"Наприклад, якщо в Європі на душу населення споживається органічної продукції на 30-40 євро на рік, то в Україні це вимірюється в 0,1 євро", – зазначає Коняшин.
За даними Міжнародної федерації руху за органічне сільське господарство (IFOAM), лише за рік площа землі в країнах ЄС, яку використовують під натуральне землеробство, зросла на 15%, сягнувши 8,3 млн га. Загалом у світі на ці цілі виділено 37 млн га, з них третина припадає на країни, що розвиваються.
Найбільший європейський ринок збуту – Західна Європа. Обсяг цієї галузі в Німеччині вимірюється 5,9 млрд євро, у Франції – 3,3 млрд євро, Великобританії – 2,0 млрд євро
У підсумку, за даними IFOAM, загальносвітовий оборот ринку органіки в минулому році склав близько 40 млрд євро. Найбільший європейський ринок збуту – Західна Європа. Обсяг цієї галузі в Німеччині вимірюється 5,9 млрд євро, у Франції – 3,3 млрд євро, Великобританії – 2,0 млрд євро.
Українські виробники активно вивчають європейські смаки. За словами закарпатського фермера Павла Тізеша, чиє господарство до останнього часу працювало більше на експорт в ЄС, попит на його сік ТМ Пан Еко, який він постачає в мережу GoodFood, за кілька років зріс на 400%.
"А минулого місяця у нас з'явилося сертифіковане органічне молоко, крупи, пшениця і чай", – перераховує фермер.
Здоровий інтерес
Київський лікар Олег Рудик, навіть знявши білий халат, не перестає дивитися на світ як лікар. Уперше до магазину органічної їжі його привела тривала хвороба дитини, а після перших "чистих" закупівель на натуральне харчування перейшла вся сім'я.
"Я як медик, звичайно, розумів, які продукти можуть бути корисними і шкідливими, але до кінця не уявляв, як такі продукти можуть впливати на людину, – розповідає лікар. – В результаті було прийнято рішення перейти на натуральні продукти".
Однак Рудик пішов далі: окрім продуктів, з часом у нього з'явилася органічна побутова хімія. Також він носить одяг з натуральної тканини – її Рудик замовляє за кордоном.
"Підходити частково до цього процесу неможливо – треба підходити тільки цілком, інакше хімія все одно буде потрапляти в організм", – упевнений лікар. Закуповуючи органіку, він орієнтується на продукти і товари, які пройшли спеціальну сертифікацію.
Сертифікація включає в себе повну перевірку всього циклу виробництва. Причому
перевіряється на наявність шкідливих речовин все – від орних земель і кормів до цехів і корівників. Сертифікація одного виробника коштує до 6 тис. євро
Сергій Галашевський, директор компанії Органік стандарт, розповідає, що така сертифікація включає в себе повну перевірку всього циклу виробництва. Причому перевіряється на наявність шкідливих речовин все – від орних земель і кормів до цехів і корівників. Сертифікація одного виробника коштує до 6 тис. євро, що, за словами Коняшина, частково пояснює високу собівартість органіки.
Учасники ринку переконані: шукати альтернативу звичайним продуктам українців змушує недосконалість вітчизняної системи контролю. Як результат – невисока якість традиційних товарів харчопрому.
Де, що і почому в світі консервантів і хімічних домішок, відмінно знає вінничанин Роман Співаков, який чверть століття пропрацював у службі постачання компанії, що була постачальником однієї з торгових мереж країни. Назву компанії та торгової мережі, яку вона забезпечувала продукцією, постачальник не називає – вони не унікальні: рясно додає хімію в продукти, на його думку, багато хто.
Експерт: Якщо ви думаєте, що молоко в супермаркеті справді продається прямо з-під корови, а ковбаса зроблена зі справжнього м'яса, мені вас дуже шкода
"Якщо ви думаєте, що молоко в супермаркеті справді продається прямо з-під корови, а ковбаса зроблена зі справжнього м'яса, мені вас дуже шкода, – заявляє Корреспонденту Співаков при зустрічі. – Я бачив, як з дешевої консервованої м'ясної стружки пресуються "справжні" балики, як в духовках розігріваються заморожені булки-напівфабрикати, що продаються деякими магазинами як їхня власна випічка".
Співаков впевнений, що за тим, хто і скільки додає в продукти хімікатів, ніхто не стежить.
Втім, більшість хімдомішок, якими заправляють їжу в Україні, використовують і в Європі, зауважує Галашевський. Відмінність тільки в тому, що якщо в ЄС виробник зобов'язаний на упаковці розписати всі хімікати, які входять до складу, із зазначенням Е-кодів, за якими можна відстежити шкідливість добавки, то в Україні намагаються не бути відвертими зі споживачами.
"У нас можуть замість Е-позначень добавок, наприклад, написати їхню назву і завуалювати справжній склад продукту, – зазначає експерт. – Тобто можуть креативити".
На це йдуть компанії, яким є що приховувати, вважає Юрій Чернобривець, директор громадської організації Інститут споживчих ініціатив. Як приклад він згадує перевірки виробників ковбаси і напівфабрикатів, проведені його організацією в кінці минулого року. З 200 підприємств, яким запропонували пройти незалежну експертизу, погодилися на це тільки шість.
З 200 виробників ковбаси і напівфабрикатів, яким запропонували пройти незалежну
експертизу, погодилися на це тільки шість
"Ми не ставимо оцінок тим, хто не захотів пройти таку абсолютно безкоштовну експертизу, але їм, напевно, є що приховувати", – припускає Чернобривець.
Втім, Людмила Кузьменко, керівник Науково-технічного центру перспективного розвитку і державного нагляду Укрметртестстандарту, впевнена, що попит на органіку зростає не стільки через відсутність стандартів якості звичайних продуктів, а як наслідок усвідомлення українців, які почали розуміти, що є натуральна альтернатива.
Так чи інак, прихильники здорового харчування готові переплачувати, аби вберегтися від хімії. До того ж чиста їжа це не просто корисно, але й престижно, стверджують експерти.
"Людьми, які переходять на органічну їжу, рухає передусім турбота про здоров'я, – резюмує Полівар. – Багато з них упевнені, що на тлі всіх інших проблем хоч харчування має бути нормальним".
***
Цей матеріал опубліковано в № 8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.