Корреспондент: Французька революція. Нинішня церемонія вручення Оскара засвідчила масштабний переворот у сучасному кіно

Оскарівський тріумф французького фільму Артист зробив масштабний переворот – вперше п'ять головних статуеток їдуть у Париж, а метри Голлівуду констатують початок кінця великого американського кіно, пише Ірина Ілюшина у №8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року.

На одну ніч Kodak Theatre, розкішний лос-анджелеський театр, де традиційно вручають головну кінопремію США, перетворився на Вавилон. Здається, ще ніколи атмосфера церемонії вручення Оскарів не була такою підкреслено інтернаціональною: серед тих, хто дефілював по червоній доріжці, було як ніколи мало громадян США.

Далі – у тому ж дусі: Оскара в категорії Найкращий іноземний фільм вперше отримала іранська стрічка, сімейна драма Розлучення Надера і Сімін. А пакистанський фільм Рятуючи обличчя став найкращою короткометражкою Оскара.

І, нарешті, п'ять золотих статуеток, у тому числі три головних – за найкращий фільм, за найкращу режисуру і найкращу чоловічу роль – дісталися французькому фільму Артист, чорно-білій стрічці про завершення ери німого кіно.

"Спасибі! Я люблю вашу країну", – проголосив по-англійськи, але з невеликим акцентом 39-річний комік Жан Дюжарден, який зіграв в Артисті головну роль. Він став першим в історії французьким актором, який отримав Оскар.

За бюджетю $ 15 млн Артист зібрав в міжнародному прокаті $ 77 млн, і в цей момент його можна подивитися в українських кінотеатрах. Як і ще одну відзначену Оскаром стрічку, Залізну леді, що зібрала $ 61 млн, – у Меріл Стріп, яка зіграла в ній британського екс-прем'єра Маргарет Тетчер, статуетка за найкращу жіночу роль.

Поки Франція радіє, американські критики розмірковують над нестандартним, хоча й
очікуваним вибором кіноакадеміків: Голлівуд, який захопився комерційно успішними
блокбастерами, задихається без свіжих ідей, переконані вони

Поки Франція радіє, американські критики розмірковують над нестандартним, хоча й очікуваним вибором кіноакадеміків: Голлівуд, який захопився комерційно успішними блокбастерами, задихається без свіжих ідей, переконані вони.

Така точка зору і у Джеймса Кемерона, автора касових хітів, у тому числі Аватара. Він упевнений: нескінченні продовження, які зараз штампує кіноіндустрія США, – це початок кінця. "Це абсолютна деградація кінематографу", – суворий до своїх колег режисер.

Та й інші метри американського кіно не приховують своїх симпатій до суперників з-за океану. Зокрема, Вуді Аллен неодноразово заявляв, що американцям є чому повчитися у Старого Світу.

Артисти і шанувальники

Коли знаменитий американський актор Том Круз, який оголошував переможця в категорії Найкращий фільм, з максимально нейтральним виразом обличчя промовив заповітну фразу "І Оскар відходить... Артистові", оплески були скоріше ввічливими, ніж теплими.

Втім, французів це не збентежило – вони явно почували себе героями вечора. "Зараз я відчуваю себе найщасливішим режисером у світі", – заявив 44-річний автор Артиста Мішель Хазанавічус.

У режисера з єврейсько-литовським корінням і французьким паспортом є привід для гордості: в оскарівських перегонах він обійшов таких маститих американців, як Мартін Скорсезе, Вуді Аллен, Терренс Малик та Александр Пейн.

Своє дітище Хазанавічус може вважати сімейним тріумфом – у головній ролі він зняв свою дружину, француженку з аргентинським корінням Береніс Бежо. 34-річна актриса так переконливо зіграла старлетку, що заробила номінацію на Оскар як найкраща актриса. А також порадувала чоловіка поповненням у сімействі – за два місяці до релізу Артиста народила їхню другу дитину.

Зняти німий фільм було давньою мрією Хазанавічуса. Історію про занепад кар'єри зірки німого кіно, якого відроджує до життя кохання, він придумав кілька років тому. Але тоді ніхто не хотів давати грошей під проект маловідомого режисера, і лише після виходу кількох його фільмів, зокрема успішних шпигунських комедій про агента 117, на Хазанавічуса звернули увагу продюсери.

Режисер наполягав на зйомках в Голлівуді, де, власне, і відбувається дія фільму. А щоб укластися в бюджет, команді довелося наполегливо працювати – зйомки зайняли лише півтора місяці.

У підсумку вийшло зворушливе та неймовірно позитивне кіно, яке яскраво виділилося на тлі стандартної кінопродукції

Економія і жорсткий графік пояснюються просто: продюсери побоювалися, що Артист виявиться занадто артхаусним твором, який приверне увагу хіба що кіноманів і кінопенсіонерів, які ностальгують за часами, коли вони починали свою кар'єру. У підсумку вийшло зворушливе та неймовірно позитивне кіно, яке яскраво виділилося на тлі стандартної кінопродукції.

Артист уже п'ять разів відбив свій бюджет в прокаті і зібрав величезну кількість різноманітних нагород. Зокрема, стрічку відзначили як найкращу британська BAFTA, французький Сезар, іспанська Гойя, Асоціація кінокритиків Нью-Йорка, Гільдія кінорежисерів США і журі Золотого глобуса.

У Дюжардена, крім Оскара, також є Золотий глобус і нагорода Каннського фестивалю – після показу на цьому престижному міжнародному кінофорумі публіка десять хвилин стоячи аплодувала фільму.

Куди йде Оскар

"Найбільший сюрприз і найбільше задоволення 2011 року", – не скупиться на компліменти ностальгічному дітищу сучасного французького кінематографу впливовий американський критик Том Лонг. А британець Пітер Бредшоу зізнається, що під час фінальних титрів не втримався від оплесків.

Стрічка про старі добрі часи не могла не зворушити серця академіків, зауважують критики. "Академія здебільшого живе в минулому. Це, крім усього іншого, ще й вираження ностальгії", – натякає на вік оскарівських суддів, які, на його думку, цілком могли застати епоху німого кіно, Хенк Стьювер, оглядач впливової американської газети The Washington Post.

В результаті те, чого найбільше побоювалися, – старомодний формат фільму – виявилося його козирем.

"Німий фільм за визначенням не має меж, він зрозумілий всім без винятку", – пояснює міжнародний успіх Артиста Дюжарден і додає: для нього і для всієї команди ця робота стала справжнім проривом – до цього часу їх знали переважно у Франції, а тепер їм аплодує весь світ.

Це вічна оскарівська дилема – кіноакадеміки змушені шукати золоту середину між гучними касовими стрічками і "добротним" кіно. Цього разу академія вирішила віддати головні нагороди просто гарному фільму – в пику блокбастерам

Критики прогнозують, що після десяти номінацій на Оскар і п'яти виграних статуеток на акторів, що зіграли у фільмі, посиплеться град пропозицій, від яких неможливо відмовитися, в тому числі і з фабрики мрій. Європейські артисти, як і режисери й актори з інших країн, які відзначилися яскравими роботами, часто продовжують свою кар'єру в США. Наприклад, іспанець Антоніо Бандерас, британець Х'ю Лорі, мексиканка Сальма Хайек і десятки інших.

Поки ж кінокритики продовжують обговорювати рішення академіків, і Тім Моллой, нью-йоркський кіно- і телеоглядач, визнає, що цього року вибір був особливо важким. Це вічна оскарівська дилема – кіноакадеміки змушені шукати золоту середину між гучними касовими стрічками і "добротним" кіно. Цього разу академія вирішила віддати головні нагороди просто гарному фільму – в пику блокбастерам.

"Зрозумійте, це не критика Артиста. Навпаки, сумно, але це факт: безліч людей просто не підуть дивитися чорно-біле німе французьке кіно. У всякому разі не за ті самі гроші, що й Місія нездійсненна", – нарікає на смаки публіки Моллой.

________________________________________________________________________________

Лауреати Оскара-2012
Найкращий фільм Артист

Найкращий режисер: Мішель Хазанавічус Артист

Анімаційний фільм Ранго

Документальний фільм Непереможні

Іноземний фільм Розлучення Надира і Сімін (Іран

Короткометражний фільм Рятуй обличчя

Короткометражний анімаційний фільм Фантастичні літаючі книги Морріса Лессмора

Оригінальний сценарій: Вуді Ален, Північ у Парижі

Найкращий актор: Жан Дюжарден, Артист

Найкраща актриса: Меріл Стріп, Залізна леді

Актор другого плану Пламмер, Початківці

Актриса другого плану: Октавія Спенсер, Прислуга

Фільм Артист отримав п'ять Оскарів тому числі в категорії Найкращий дизайн костюма і Найкраща музика

Дані: oscar.go.com

***

Цей матеріал опубліковано в № 8 журналу Корреспондент від 2 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.