Корреспондент: Швидка допомога. Українська медицина стає об’єктом уваги благодійників
Левова частка коштів, які спрямовує на благодійність великий український бізнес, адресована медицині – ключовій і найбільш відсталій галузі в країні. У клініках кажуть: якби не ця допомога, вони б не змогли працювати, пише Кароліна Тимків у №9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року.
В одному з кувезів реанімації київського пологового будинку № 7 мирно сопе двотижнева Даша вагою 0,5 кг, обвішана катетерами і проводами. Дівчинка з'явилася на світ на 17 тижнів раніше за термін, і її мама, 34-річна киянка Вікторія, яка вирішила не називати своє прізвище пресі, розповідає, як потрапила сюди з 2-го столичного пологового будинку, де лежала на збереженні. Тамтешні лікарі не змогли прийняти пологи через складну патологію.
"Тільки завдяки фахівцям і устаткуванню цього пологового будинку моя крихітка досі жива", – додає Вікторія.
Вікторії і Даші дуже поталанило: 10 лютого, напередодні їхнього прибуття в 7-й пологовий будинок, тут відкрилося оновлене реанімаційне відділення, якому благодійний фонд бізнесмена Віктора Пінчука (№ 4 у Золотій сотні найбагатших українців Корреспондента зі статком $ 5,9 млрд) надав вісім реанімаційних комплексів для недоношених дітей.
Якщо загальне становище в українській медицині фахівці оцінюють як критичне, то найбільш проблемною її сферою називають неонатологію – нарівні з онкологією. До 90% обладнання в цих галузях морально застаріло
Якщо загальне становище в українській медицині фахівці оцінюють як критичне, то найбільш проблемною її сферою називають неонатологію – нарівні з онкологією. До 90% обладнання в цих галузях морально застаріло, за темпами поширення раку Україна друга в Європі після Угорщини, а дитяча смертність тут удвічі вища за середню по західноєвропейським країнам.
Саме державній медицині і в тому числі цим галузям призначено 80% всіх пожертвувань великого українського бізнесу, стверджує Ганна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників. І найбільші вливання в медицину робить благодійний фонд Розвиток України, який належить Рінату Ахметову. Власний капітал українського багатія № 1 складає $ 25,6 млрд, а бюджет його благодійного фонду – 320 млн грн. на рік.
Також вітчизняною медициною опікується росіянин Вадим Новинський, співвласник української групи Метінвест (№ 48 зі $ 2,7 млрд в рейтингу російського Forbes 100 найбагатших людей РФ). Щорічно він оплачує лікування хворих на розсіяний склероз на суму 905 тис. грн.
А вітчизняний промисловець Петро Порошенко (№ 13 в українській Золотий сотні зі статком $ 980 млн; Порошенко є власником компанії KP Media, в яку входить журнал Корреспондент) виділив 3 млн грн. на створення муніципального діагностичного центру у Вінниці.
І хоча загальна сума щорічних пожертвувань найбільших українських благодійників в медицину – 440 млн грн. – складає менше 1% всього бюджету охорони здоров'я, їхня допомога досить відчутна на найбільш гарячих ділянках.
"Звичайно, філантропи не можуть повністю вирішити всі проблеми галузі, тому що їх багато, – розмірковує Максима Борода, директор програми Економічна політика і бізнес Українського інституту публічної політики. – Тому вони спрямовують свої зусилля на точкові ін'єкції, які дають поштовхи для розвитку лише окремих питань".
А Віктор Хоменко, директор Київського центру трансплантації кісткового мозку, переконаний: якби не благодійна допомога, робота в його центрі зупинилася б.
Колиска надії
Онкологічний диспансер у Рівненській обласний, чиї стіни і внутрішнє устаткування до недавнього часу дихали радянською епохою, змінився буквально за півроку. Минулого літа тут відкрився Центр променевої терапії, нафарширований сучасною медичною технікою. Його приміщення зовсім не схоже на державну клініку – блищить свіжим євроремонтом та пластиковими вікнами.
Фонд Ахметова в рамках програми Рак виліковний витратив на перетворення гидкого каченя на лебедя 22 млн грн. "Тепер ми можемо лікувати навіть вагітних жінок і дітей", – задоволений Григорій Максим'як, головний лікар онкоцентру, де тепер можуть безкоштовно отримувати допомогу до 7 тис. пацієнтів на рік.
За рахунок пожертвувань лише закуповується обладнання або надається адресна допомога важко хворим людям. Бізнес не фінансує зарплати персоналу або підготовку фахівців для роботи на новій техніці – це залишається турботою
держави
За рахунок пожертвувань в цьому центрі, як і в інших державних клініках, які отримали допомогу, лише закуповується обладнання або надається адресна допомога важко хворим людям. Бізнес не фінансує зарплати персоналу або підготовку фахівців для роботи на новій техніці – це залишається турботою держави.
Жертводавці прагнуть підняти на більш високий рівень технічне оснащення української медицини – воно не витримує ніякої критики. Так, на удосконалення онколікарень фонд Ахметова вже витратив 115 млн грн.
Фонд Новинського також опікується онкологією, хоча його пожертвування скромніші. У 2011-му на лікування хворих у Київському центрі трансплантації кісткового мозку пішло 500 тис. грн., стільки ж отримав Центр дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку лікарні Охматдит.
Великим стажем благодійності може похвалитися фонд Пінчука. Вісім років він направляє кошти на устаткування пологових будинків і дитячих спеціалізованих лікарень.
"Дітей з маленькою вагою народжується все більше через погану екологію, стреси", – підкреслює актуальність підтримки заввідділенням пологового будинку № 7 Валерія Тишкевич.
У фонді підрахували, що, витративши 52 млн грн., вони допомогли 24 медустановам і зберегли життя 12 тис. малюків. Серед них дочка Оксани Іванової з Миколаєва.
Недоношена дівчинка вагою 730 г провела три місяці в одному з центрів, що фінансуються фондом. "Зараз моїй донечці 2,5 року, вона повністю здорова, і моїй вдячності немає меж", – каже Іванова, яка не заплатила за виходжування дитини жодної копійки.
"Для нас це інвестиції в країну і вирішення демографічних проблем", – декларує цілі фонду заступник його голови Валерій Вакарюк.
Не доведеться оплачувати послуги і багатьом пацієнтам Вінницького муніципального діагностичного центру, який відкриється влітку і чиє створення фінансує фонд Порошенка за участю МЗС Ізраїлю. Так, жителі міста платитимуть тільки за витратні матеріали, а для небагатих громадян допомога стане повністю безкоштовною.
"Завдяки цьому проекту вінничани отримають доступ до діагностики світового рівня", – прогнозує Порошенко.
Медиків не може не радувати поява в їхніх клініках нового обладнання – це гарний шанс не тільки допомогти пацієнтам, а й підвищити свою кваліфікацію
Медиків не може не радувати поява в їхніх клініках нового обладнання – це гарний шанс не тільки допомогти пацієнтам, а й підвищити свою кваліфікацію. "Те саме, як пересісти із Запорожця на Mercedes", – захоплюється Тишкевич.
Невигідна жертва
Якщо в Україні філантропи приділяють увагу здебільшого охороні здоров'я, то на Заході поле діяльності їхніх однодумців ширше. Так, у США 35% коштів жертвуються релігійним організаціям, 33% – на наукові дослідження і розвиток, 14% – на освіту, по 5% – на культуру і міжнародні зв'язки, і лише 8% – на охорону здоров'я.
У Великобританії медицині від благодійників перепадає 38%, але, на відміну від України, їхні кошти переважно йдуть на дослідження в сфері медицини, а не на обладнання. Таким чином, вітчизняні жертводавці частіше виступають інвесторами медичної сфери, а західні – її реформаторами.
Погіршує вітчизняну ситуацію і непрозорість використання коштів, отриманих від філантропів. "Нерідко головлікарі трьом різним благодійникам кажуть, що необхідно купити один і той самий апарат, а потім щось продають наліво", – пояснює Гулевська-Черниш.
Також нерідко дорога апаратура, куплена для клініки, простоює роками, тому що керівництво не може знайти коштів на її ремонт або витратні матеріали.
Водночас для самих жертводавців підтримка охорони здоров'я – продумана програма. "Якщо ж просто віддати гроші в поліклініку, це не буде частиною якоїсь загальної стратегії, яка має мету і ефект", – пояснює Борода. Ефект полягає насамперед у створенні позитивного іміджу, який в подальшому забезпечить жертводавцям певний рівень безпеки та впливу.
Благодійність ні як інструмент самопіару, ні як соціальна місія серед вітчизняних підприємців не популярна. Експерти пояснюють це передусім тим, що така діяльність не стимулюється державою
Щоправда, благодійність ні як інструмент самопіару, ні як соціальна місія серед вітчизняних підприємців не популярна. Експерти пояснюють це передусім тим, що така діяльність не стимулюється державою.
У західноєвропейських країнах філантропи користуються податковими пільгами, наприклад, можуть зменшити свій оподатковуваний дохід на суму зроблених пожертв. У США вони взагалі звільнені від прибуткового податку на федеральному рівні. Вітчизняні благодійники не тільки не мають пільг, але й сума пожертвувань обкладається прибутковим податком.
В результаті українці вирізняються найнижчою філантропічною активністю на планеті. У британському рейтингу рівня благодійної діяльності всіх країн світу The World Giving Index України ділить із Сербією 150-те місце зі 153 можливих, випереджаючи лише Мадагаскар, Бурунді та Уганду.
Вітчизняні благодійники не тільки не мають пільг, але й сума пожертвувань обкладається прибутковим податком
Ті ж українці, які вже почали жертвувати великі суми, незважаючи ні на що, не зменшують оборотів, ділиться спостереженнями Вікторія Тимошевська, директор програм Громадське здоров'я міжнародного фонду Відродження. Так, бюджет фонду Ахметова за останній рік збільшився вдвічі, а кількість благодійних програм з року в рік зростає.
Найближчим часом зусилля філантропів будуть спрямовані на медицину як найбільш проблемну сферу в країні, прогнозує Гулевська-Черниш. "Але з часом благодійники звертатимуть увагу на різні сфери, наприклад культуру, екологію, соціальні проблеми", – припускає експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в № 9 журналу Корреспондент від 9 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.