Корреспондент: Нова віра. Соцмережі змінюють схеми спілкування українців

Соціальні мережі накривають світ і Україну, ламаючи звичні схеми спілкування між людьми. Без наслідків ця хвороба не мине, переконані фахівці, пише Інна Прядко в №10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року.

Завантажити свою сторінку в соцмережі Facebook для киянина Віталія Дяченка, 32-річного фахівця з нерухомості, рівнозначно тому аби включити комп'ютер, та й взагалі розпочати новий день.

"Увесь час там [на Facebook] перебуваю, оскільки є можливість об'єднати не тільки спілкування, а й усі новини і матеріали з усіх сайтів, які мене цікавлять, а також розміщувати новини для своїх клієнтів", – розповідає Дяченко, який активно користується соцмережею вже третій рік.

У лютому українська аудиторія користувачів Facebook взяла планку 2 млн осіб, збільшившись за рік на 70%. Два роки тому користувачів мережі в країні було лише 200 тис.

За цей час число співвітчизників, здатних скласти йому компанію в онлайн-просторі, зросло в рази: в лютому українська аудиторія користувачів Facebook взяла планку 2 млн осіб, збільшившись за рік на 70%. Два роки тому користувачів мережі в країні було лише 200 тис.

За темпами експансії на українські території дітище Марка Цукерберга випереджає навіть власний світовий приріст, який за той самий період склав лише 39%, поставивши серед своїх конкурентів планетарний рекорд – 845 млн користувачів.

Хоча в Україні Facebook поки що відстає за кількістю зареєстрованих акаунтів від своїх найближчих конкурентів – ВКонтакте (17 млн) й Одноклассников (8 млн). Але обидва лідери грішать великою кількістю фальшивих особистих сторінок, зазначають експерти і прогнозують, що в найближчі роки тамтешні юзери все одно плавно приєднаються до аудиторії під літерою f, що зібрала більш інтелектуальну частину українського середнього класу.

"Facebook – уособлення соціально-мережевого суспільства, – пояснює Памела Рутледж, директор Дослідницького центру медіапсихології (США), впевнену ходу соцмережі по Україні та світу. – Він фундаментально змінив спосіб спілкування людей, оскільки замінив саму модель односпрямованої комунікації від мас-медіа до аудиторії на рівноправну схему [спілкування] багатьох з багатьма".

Експерти відзначають високий рівень проникнення соціальних мереж в життя українців – вище, ніж у багатьох країнах. За даними дослідження Universal McCann, 81% українських інтернет-користувачів зареєстровані сьогодні як мінімум
в одній соцмережі

Тим часом, експерти відзначають високий рівень проникнення соціальних мереж в життя українців – вище, ніж у багатьох країнах: за даними дослідження Universal McCann, 81% українських інтернет-користувачів зареєстровані сьогодні як мінімум в одній соцмережі. Для порівняння: у США – 65%.

"Соціальні мережі певною мірою замінюють лавочку біля під'їзду, курилку на роботі і зміни між парами: тут розмовляють і повідомляють про все", – порівнює Оксана Завойко, директор агентства цифрового маркетингу Prodigi.

На Заході, де інтернет-ринок насичений, а зростання аудиторії соцмереж досягло піку, дослідники вже дали глибинну оцінку їхньому впливу на життя людини і суспільства.

"На мій погляд, Facebook вивів на перший план людську потребу в налагодженні і підтримці стосунків, довівши, що фізичної й аналогової комунікації для цього було недостатньо", – озвучує один з основних висновків учених Томас Чаморро-Прем’юзік, соціолог, який працює в лондонському Університеті Голдсміта.

Разом з колегами він написав роботу Психологія Facebook, у якій досліджував деякі небезпечні наслідки активності в соцмережах. У їх числі – звуження кордонів особистого простору, нав'язлива потреба в постійному контакті з онлайн-світом, заміна реального спілкування віртуальним і навіть розфокусування уваги.

Вікно у світ

Киянка Ірина Чернуха, спортивний редактор одного з великих інтернет-порталів, залишається на зв'язку і в будні, і у вихідні. "Я лише в одному випадку зі 100 виходжу з дому без свого ноутбука", – зізнається вона.

Атрибутом роботи девайса Чернухи є завжди відкрите вікно Facebook. Четвертий рік поспіль соцмережа є для неї і стрічкою новин від цікавих їй людей, видань та проектів, і чатом для особистого спілкування.

Чернуха остаточно перейшла на ПМЖ у Facebook, коли туди ж перекочували більшість її друзів і колег. "Не залишилося іншого інтернет-майданчика, якими раніше були форуми та ЖЖ, де були б зібрані всі ті люди, з якими я спілкуюся регулярно", – пояснює Чернуха сенс свого завсідництва в інтернеті.

Однак якщо для неї спілкування з багатолюдною аудиторією звичне за службовим обов'язком, то для більшості новобранців соцмереж це принципова новинка в їхній повсякденності, констатує Брендон ван дер Хейде, доцент Школи комунікацій Університету Огайо.

"Таке змішання міжособистісної взаємодії, яке тепер відбувається на очах у багатьох людей, – нова риса нашого життя", – позначає експерт цю зміну.

Facebook і його родичі дали людям унікальну можливість презентувати себе аудиторії продумано і вибірково, на відміну від живого спілкування

Крім того, нагадує дослідник, Facebook і його родичі дали людям унікальну можливість презентувати себе аудиторії продумано і вибірково, на відміну від живого спілкування, де немає спеціальних кнопок, що дозволяють редагувати свої і чужі вислови. Профіль в соцмережі сьогодні – новий і необхідний інструмент самопрезентації.

"Для мене Facebook – перш за все спілкування і самовираження, – зізнається Дяченко. – Я завжди коментую політичні та інші події і намагаюся не просто копіювати, а свою думку писати про побачене, прочитане, почуте".

У Еліни Кондратенко, керівника проектів телекомунікаційної компанії, інший спосіб самовираження, і теж через Facebook, – вона це робить за допомогою фото, які свідчать про її настрої та інтереси. "Фото – це перше, що я переглядаю, якщо з кимось френд", – додає Кондратенко.

Мешканці соцмереж більш відверті і розкуті, наголошують експерти. Цьому сприяє, насамперед, опосередкована природа інтернет-спілкування і стереотип про його
анонімність

Мешканці соцмереж більш відверті і розкуті, наголошують експерти. Цьому сприяє, насамперед, опосередкована природа інтернет-спілкування і стереотип про його анонімність. "У Facebook люди діляться набагато більшим, ніж у житті, обсягом інформації в цілому, а також особистими і конфіденційними даними зокрема", – резюмує Чаморро-Прем’юзік.

Вчені зауважують, що легка можливість самовираження поступово стає щоденною потребою. Першими силу нового наркотику помітили роботодавці – сьогодні половина і американських, і українських компаній частково або повністю блокують своїм співробітникам доступ до соцмереж, побоюючись розтрат робочого часу.

"[Соцмережі] дуже вампірять [крадуть] час, однозначно, – визнає Дяченко. – Певний процес зомбування присутній".

Він стверджує, що неодноразово ловив себе на тому, що гортає сторінки Facebook, забувши про невиконані справи. А якщо в улюбленій соцмережі не з'являється нової інформації, то йому здається, що час зупинився.

Експерти давно дійшли висновку, що перебування у віртуальному світі відбирає у людини не тільки час, але й можливість безпосередньо спілкуватися з людьми. Але у випадку з соцмережею це не завжди так. Наприклад, Петру Біляну, заступнику директора аналітичного центру Експертна рада, Facebook, навпаки, допомагає в живому спілкуванні.

"Якщо ти бачиш, що людина читає, чим цікавиться, що думає з того чи іншого приводу, з ним і офлайн спілкуватися легше", – вважає Білян.

З іншого боку, зазначає Білян, зі старими друзями, не зареєстрованими в соцмережі, знаходити спільну мову стає все важче. "Часто не знаєш, про що з ними говорити, багато часу доводиться витрачати, щоб це з'ясувати", – зізнається він.

Проте і експерти, і пересічні користувачі соцмереж одностайно визнають: новий спосіб комунікації розширює світогляд і коло спілкування. Про це говорить і перекладачка Ганна Чепура, яка за допомогою Facebook перебуває на зв'язку з усім світом і, відповідно, відчуває себе частиною світового співтовариства.

Двосічний ніж

Зважуючи плюси і мінуси впливу соцмереж на життя людей, Бу Чжонг, фахівець Лабораторії дослідження медіаефектів Пенсільванського університету, зазначає, що багато чого залежить від уміння юзерів використовувати потенціал таких сайтів.

"Соціальні медіа – лише інструмент, подібний до ножа, – порівнює Бу Чжонг. – З його допомогою можна як полегшити роботу [на кухні], так і відрізати собі палець, якщо користуватися невміло".

Дослідник визнає ризик потонути з головою в потоці інформації новинної стрічки Facebook. Саме тому, прогнозує він, вміння ефективно працювати в соцмережах в найближчі роки стане ще однією помітною перевагою в будь-якому суспільстві, подібно до вміння користуватися комп'ютером.

У тому, що соцмережі міцно і надовго увійшли в життя, впевнені всі опитані Корреспондентом дослідники. "Facebook змінив світ назавжди. Навіть якщо йому не вдасться залишитися провідною світовою соцмережею, інтернет ніколи не буде колишнім", – переконаний Ларрі Розен, професор Каліфорнійського університету, який уже чверть століття вивчає вплив нових технологій на особистість.

За словами вченого, відтепер люди завжди матимуть потребу в своєму віртуальному соціальному "портреті". Враховуючи, що одна з кожних 4,5 хвилин в інтернеті витрачається на Facebook, ця мережа неминуче стає визначальним фактором життєвих установок і поведінки людей, переконаний Розен.

У минулому році професор і його колеги провели дослідження серед американських підлітків, виявивши у найвідданіших шанувальників соцмереж схильність до таких психічних розладів, як синдром нав'язливості, депресію і нарцисизм.

Однією з головних тем для дискусії залишається і проблема залежності юзерів від соціальних мереж. У лютому 2012 року фахівці Вищої школи бізнесу Чиказького університету оприлюднили підсумки дослідження, учасники якого визнали, що спокуса заглянути на свою сторінку у них сильніша за потяг до нікотину й алкоголю.

Більшість користувачів Facebook дійсно постійно перевіряють свої акаунти, навіть якщо нічого життєво важливого там не відбувається, констатує Монтана Міллер, доцент відділення масової культури Буолінг-Грінського університету (США).

Експерт: Нездатність сфокусуватися на завданнях реального світу через спокуси
постійно стежити за стрічкою соцмережі – серйозна проблема для здатності людей творити і мислити

"Нездатність сфокусуватися на завданнях реального світу через спокуси постійно стежити за стрічкою соцмережі – серйозна проблема для здатності людей творити і мислити", – застерігає Міллер.

Саме тому деякі користувачі в західних країнах стали видаляти свої акаунти із соцмереж і проводити акції на кшталт День без Facebook. Їхній головний мотив, кажуть експерти, – небажання бути частиною масової звички, зберегти приватність та індивідуальність. Крім того, ще однією причиною відмови від соцмереж ван дер Хейде називає прагнення контролювати вихідний потік інформації.

Щоправда, психологи схильні вбачати в соцмережах не тільки патологічний вплив, а й чимало позитивного, в тому числі сприяння виробленню навичок ефективного спілкування, вмінню співпереживати і долати сором'язливість.

Водночас низка експертів уже сьогодні занепокоєна тим, як впливає культура масових "лайків" на усталені людські цінності. Так, відомий британсько-американський автор Ендрю Кін у своїх статтях і книзі Культ любителя: як сучасний інтернет вбиває нашу культуру вказує на те, що сьогодні головним мірилом популярності стає масова аудиторія соцмереж, нездатна адекватно оцінити значимі особисті досягнення і справжній талант.

Facebook поки що не змінив один з головних принципів суспільного устрою – лідери думок знаходять собі дорогу в будь-якому середовищі

Втім, нагадує у відповідь Бу Чжонг, Facebook поки що не змінив один з головних принципів суспільного устрою – лідери думок знаходять собі дорогу в будь-якому середовищі. Так, за даними американського дослідницького центру Pew Research, 20-30% мешканців соцмереж є power users, тобто рушійними або впливовими користувачами. Саме вони на порядок частіше за інших розсилають запити в друзі, пишуть приватні та публічні повідомлення, позначають інших на фото.

"Я думаю, що коли соцмережі ще глибше проникнуть в суспільство, більшість людей лише споживатимуть контент [повідомлення і новини], а не робитимуть його", – зазначає Бу Джонг.

Однак для українців головні виклики, які кидають суспільству соцмережі, поки що попереду, вважає Завойко. "У нас люди ще не переносять все своє життя в онлайн, а тримаються на тонкій межі. Поки що тримаються, – констатує експерт. – Хоча в розвитку інтернету ми відстаємо від США на п'ять-шість років, а отже відносно скоро зможемо відчути на собі "фейсбукізацію" життя".

________________________________________________________________________________

Мережева пандемія

Facebook набуває масштабів національної та світової епідемії

Портрет українського користувача Facebook
Стать: 57% – чоловіча, 43% – жіноча

Вік: 12% – 12-15 років, 18% – 16-19 років, 36% – 20-29 років, 16% – 30-39 років, 14% – 40-54 роки, 4% – 55-65 років

Рід занять: 9% – підприємці, 7% – керівники, 20% – фахівці, 4% – службовці, 9% – робітники, 38% – учні, 3% – домогосподарки, 5% – пенсіонери, 2% – безробітні

Регіон: 18% – Київ, 6% – північ, 6% – центр, 7% – північний схід, 4% – північний захід, 11% – південний схід, 13% – захід, 4% – південний захід, 15% – південь, 7% – Крим

Дохід на людину в місяць: 13% – 6.000 грн. і більше, 12% – 4.000-5.999 грн., 20% – 2.500-3.999 грн., 34% – 1.500-2.499 грн., 19% – 1.499 грн. і менше

Дані TNS

________________________________________________________________________________

Facebook у цифрах

845 млн активних користувачів по всьому світу

130 друзів у середньому в кожного користувача

57% людей частіше спілкуються в мережі, ніж зустрічаються в реальному житті

48% користувачів у віці від 18 до 34 років заходять в Facebook відразу ж після того, як прокидаються вранці

Кожні 20 хвилин:
Поширюється 1.000.000 посилань

Розсилається 1.484.000 запрошень на заходи

Публікується 1.851.000 оновлень в статусах користувачів

Завантажується 2.716.000 фотографій

Відправляється 2.716.000 особистих повідомлень

Пишеться 10.208.000 коментарів

Дані OnlineSchools

***

Цей матеріал опубліковано в № 10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.