Корреспондент: Спритність рук. Україна влаштовує грандіозну виставку під відкритим небом

Україна перейняла міжнародну практику фестивалів сучасних скульптур під відкритим небом. В результаті десятки помітних робіт вітчизняних та іноземних майстрів вже розбурхують уяву жителів столиці, пише Ірина Ілюшина у №21 журналу Корреспондент від 1 червня 2012 року.

Різнокольорова арка, гігантська людська фігура зі сталевих букв, величезний піджак покійного китайського лідера Мао Цзедуна – ці та інші роботи сучасних зарубіжних та українських скульпторів на місяць стануть частиною ландшафту столичного ботанічного саду ім. Гришка, де до цього часу панувала тільки природа.

Від 2 червня до 2 липня парк, відомий різноманіттям сортів бузку та іншими рослинними видовищами, приймає на своїх галявинах Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project.

Від 2 червня до 2 липня парк, відомий різноманіттям сортів бузку та іншими рослинними видовищами, приймає на своїх галявинах Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project

Це перший український аналог популярних у всьому світі фестивалів сучасної скульптури, на зразок австралійського Sculpture by the Sea у Сіднеї, який цього року відсвяткував 15-річчя. За два тижні він приймає 600 тис. туристів, з усього світу їдуть подивитися на роботи авторів і подихати океанським повітрям.

Втім, подібні заходи не тільки приємні, але й корисні. Окрім розвитку сучасного мистецтва, міжнародної інтеграції та популяризації міста шляхом створення знакового культурного проекту міжнародного значення, вони приносять чималий дохід. Наприклад, у Сіднеї в особливо успішні роки виторг від наступного після фестивалю продажу скульптур становить близько $ 1 млн.

А один з найстаріших скульптурних парків, Йоркширський (Великобританія), відкритий у 1977 році і визнаний найкращим скульптурним майданчиком у світі за версією впливового бізнес-видання Financial Times, завдяки туристам, які щорічно сюди приїжджають, забезпечує економіці регіону понад $ 10 млн. При цьому вхід до парку безкоштовний.

Організовуючи власний фестиваль, Київ, у першу чергу, спирався на британський досвід, а куратор Йоркшира Хелен Фебі взяла участь в організації Kyiv Sculpture Project, який планують зробити на зразок скульптурного бієнале і проводити раз на два роки.

Ботанічний сад як майданчик британському куратору, за її власним визнанням, сподобався.

"Ми вибрали для фестивалю березову алею площею близько 2 га. Хоча, звичайно, вдома мені звичніше мати справу з більшою територією. Площа тільки паркової зони Йоркширського скульптурного парку – 200 га ", – розповідає Фебі.

Взяти участь у київському фестивалі могли всі охочі – заяви на участь надходили через інтернет. З 297 скульпторів з 39 країн, що надіслали свої проекти, експертна рада відібрала роботи 16 майстрів, дев'ять з яких – українці, а семеро представляють країни Європи, Австралію і Філіппіни.

Ім'я переможця, який отримає Головний приз Kyiv Sculpture Project, 6 тис. євро, стане відомо 30 червня. Також буде вручатися Спеціальний приз у розмірі 3 тис. євро і Приз глядацьких симпатій сумою 2 тис. євро. Найкращий молодий український автор отримає можливість пройти практику в студії одного з провідних світових скульпторів, ще одним призом стане поїздка до Йоркширського парку.

Крім власне конкурсу, організатори приготували публіці сюрприз – п'ять робіт знакових скульпторів сучасності, світових знаменитостей, чиї роботи прикрашають державні музеї Лондона, Парижа, Нью-Йорка, Берліна, Токіо та інших міст, але ніколи раніше не експонувалися в Україні.

Так, кияни та гості столиці зможуть побачити творчість Єви Ротшильд (Ірландія), Магдалени Абаканович (Польща), Суй Цзяньго (Китай), Найджела Холла (Великобританія) і Жауме Пленсия (Іспанія).

Суй Цзяньго, середня ціна на роботи якого становить кілька сотень тисяч євро, особисто приїде на відкриття фестивалю, щоб представити одну з найзнаменитіших своїх робіт, Костюм Мао, що символізує багаторічну комуністичну історію Китаю.

Інші скульптури, впевнена Фебі, теж не залишать публіку байдужою, при цьому важливу роль вона віддає взаємодії робіт з київськими ландшафтами.

"Я думаю, обов'язково зіграє робота Пленсі Будинок знань, що зображує зроблену з металевих букв людину, котра сидить, – говорить британський куратор. – Люди можуть потрапляти всередину і дивитися на навколишній світ крізь мереживо букв. Особливо гарно вона буде виглядати на тлі гігантської скульптури Батьківщини-матері, яку буде видно здалеку".

***

Цей матеріал опублікований в № 21 журналу Корреспондент від 1 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.