Корреспондент: Головний столичний житель. Інтерв’ю з Олександром Поповим

Олександр Попов, голова Київської міськдержадміністрації, в інтерв’ю Христині Бердинських розповів про дружбу з центральною владою, стійкість асфальту на проспекті Бажана, бруківки Андріївського узвозу та своє мерське майбутнє. Матеріал розміщено у №22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року.

У житті Олександра Попова, голови Київської міськдержадміністрації (КМДА), на початку червня відбулися дві важливі події. Перша – він закінчив підготовку міста до Євро-2012, яка змінила Київ: під чемпіонат реконструювали деякі ключові магістралі, повністю перебудували Олімпійський стадіон, відкрили нові готелі, станції метро. Друга подія вийшла негучною, але від того її вплив на майбутнє міста меншим не став: у відставку пішов Леонід Черновецький, мер Києва, відкривши дорогу новим столичним виборам.

Через кілька днів після відставки Черновецького і за кілька днів до початку Євро-2012 Корреспондент зустрівся з Поповим в його кабінеті в КМДА. Чиновник, якому Президент фактично віддав ключі від міста, розділивши повноваження мера і глави міськдержадміністрації, трохи канцелярською мовою доповів про успіхи, вказав на об'єктивні причини невдач і наполегливо вживав займенник "ми", маючи на увазі міську владу, замість "я".

Попов упевнений відразу в кількох речах: у тому, що все зроблене під Євро буде стояти довго, що місто розвиватиметься і надалі і що він сам стане на майбутніх виборах мером.

- У Києві зараз дві головні теми: відставка Черновецького і Євро-2012. Яка тема для вас важливіша зараз?

- Звичайно Євро. Що стосується відставки, ми всі розуміли, що Київ перебуває напередодні виборів. Леонід Михайлович [Черновецький] використав своє право, не чекаючи, коли в правовому плані визначаться з датою наступних виборів, написав заяву про відставку.

- Як оцінюєте зроблене до Євро?

- Ми дуже багато зробили, щоб нам не було соромно, що у нас в домі не наведений порядок. За останні два роки інвестовано понад $ 2 млрд у розвиток інфраструктури міста, побудовано понад 20 готелів, стадіон, нові станції метро.

- Підготовка до Євро проходила в авральному режимі. Чому в країні все робиться в останній момент? На Андріївському узвозі у перші ж дні після закінчення реконструкції довелося перекладати частину щойно укладеної бруківки.

- Причина багатьом зрозуміла. На жаль, попередній уряд і міська влада сильно відстали від графіка виконання робіт. І нам довелося надолужувати. Вибору не було: те, що треба робити за рік, ми робили за вісім місяців.

Що стосується доріг і взагалі будівництва, ми дуже серйозно поставилися до якості. Ми зробили дороги за новими технологіями. Візьміть Бориспільську трасу [Київ – аеропорт Бориспіль] – скільки років уже вона стоїть! Така сама технологія використана під час реконструкції проспекту Бажана або інших об'єктів, які ми будували. Я думаю, що кілька десятиліть це буде без проблем експлуатуватися.

Для Андріївського узвозу нам не вистачило тижня. Але не відкрити його до Дня Києва ми просто не мали права. Тому я вирішив, що ми приберемо паркан і доробимо за тиждень те, що не встигли. Ми знали, що є деякі проблемні питання і, звичайно ж, на щойно укладеній бруківці ніяк не можна було їздити на автомобілі. Але сьогодні проблем на Андріївському вже не існує.

Я впевнений: все, що ми зробили до Євро, буде довго служити і не стане вимагати якихось ремонтів.

- Інфраструктурна перебудова в Києві – наскільки це заслуга держбюджету, а наскільки – міста? Як гадаєте: якщо мер неугодний владі, він може домогтися успіхів?

- Я думаю, що мер столиці точно не повинен бути в конфлікті з центральною владою. Питання розвитку столиці це не питання розвитку тільки територіальної громади Києва або тільки держвлади. Це проект, який повинен об'єднувати центральну і місцеву владу, бізнес. До речі, так сталося в період підготовки до Євро.

За останні два роки ми інвестували близько 18 млрд грн. в розвиток інфраструктури. З них 8 млрд грн. – гроші, вкладені бізнесом у будівництво 23 готелів, 5 млрд грн. – інвестиції уряду в спортивну інфраструктуру, і 5 млрд грн. – інвестиції міста в розвиток іншої інфраструктури.

- Де головна корупційна діра в місті? Це людина, яка завідує земельними ресурсами або хто? Де губляться гроші, на якому етапі і скільки?

- Найбільші корупційні схеми були придумані раніше, і пов'язані вони зі зловживаннями в частині використання наших основних активів – це, перш за все, земля і комунальна власність. Я маю на увазі будівлі та споруди і наші активи в статутних фондах підприємств. За ці два роки нам вдалося повернути втрачені активи всіх стратегічно важливих компаній, вони зараз знову в комунальній власності. Ми повернули 2.090 га землі, більша частина – це зелені зони, які були розпайовані або передані для використання бізнесу. До речі, безкоштовно. Це широкомасштабні зловживання обчислюються мільярдами доларів. На щастя, нам вдалося це повернути. У нас була підтримка правоохоронних органів, суди приймали рішення на користь територіальної громади.

- Ви будете балотуватися в мери?

- Так.

- Навіщо? У вас же як у глави КМДА зараз більше повноважень?

- Мова йде, звичайно ж, про об'єднання повноважень. Тому що Президент два роки тому прийняв це рішення [про розподіл повноважень голови КМДА і мера], розуміючи, що підготовка до Євро і відставання Києва у питаннях соціально-економічного розвитку того вимагає.

Зараз у нас величезні плани в частині розвитку економіки. Ми бачимо, куди вкладати гроші, у нас розроблено пакет інвестицій на $ 15 млрд. Є конкретні теми, які ми реалізуємо зараз. Підготовчий етап до перспективи розвитку Києва пройдено нами – мною і тими людьми, які зі мною працюють.

- Кого вважаєте головним конкурентом на виборах?

- Якби я вважав когось головним конкурентом, я був би неправий. Тому що конкуренти – всі. У нас зараз, на жаль, вибори робить телебачення, вибори роблять ЗМІ. Будь-яку людину за короткий термін можна вивести на якийсь рівень, особливо якщо це супроводжується якоюсь критикою. Тому я вважаю, що, будучи кандидатом – а я сподіваюся, що я буду кандидатом на посаду мера, – мені не можна когось виділяти. Потрібно змагатися з усіма.

- Чого вас навчила історія з Андріївським узвозом, коли компанія мільярдера Ріната Ахметова знесла три будівлі на цій вулиці, що викликало масові протести киян? Що буде на цьому місці?

- Буде реалізовуватися проект, який затвердять кияни. Зараз компанія, що володіє цією територією, сформувала громадську раду. Вона з кількох ідей визначить пріоритетну. Під цю ідею зроблять передпроектну архітектурну розробку, яку запропонують столичним жителям для обговорення.

Ситуація, що склалася, вкрай неприваблива. Це не тільки Києва стосується, але й інших міст: стався перерозподіл функцій. Початок будівництва, реконструкції, в тому числі і знесення будівель, закінчення будівництва – це все відбувається без участі муніципалітету. Природно, ми відреагували, направили в уряд свої міркування з приводу того, що міській владі потрібно передати функції, які могли б контролювати цей процес. Нам потрібно брати участь у вирішенні тих чи інших робіт. Цю функцію нам треба повернути.

І другий урок. Я, звичайно ж, вдячний громадськості, киянам за те, що вони зі свого боку дуже активно відреагували, і зараз, як результат, йде дискусія, який повинен бути проект на цьому місці.

- Вам тоді дзвонив Ахметов?

- У мене були керівники компанії, що володіє цими будівлями. Це вже було через день [після скандалу].

- У Києві дуже активна громадськість. Є люди, активно виступають проти зносу старих будівель: Ігор Луценко з організації Збережи Старий Київ, Єгор Соболєв, журналіст і громадський діяч, – вони і зараз захищають Гостинний двір. Як ви ставитеся до них?

- Я підтримую дії, спрямовані на збереження нашої історичної і культурної спадщини. Навіть більше, я сам цим активно займаюся. І вважаю, що у нас тут спільні інтереси. Не можу сказати нічого поганого на їхню адресу. Єдине, що (і я їм відкрито про це говорив): їхня поведінка, як і будь-яких громадян, має бути в рамках допустимого. Коли вони без дозволу зайшли в цей кабінет [5 квітня група активістів увірвалася в кабінет Попова в КМДА, протестуючи проти незаконних будівництв], я на них особисто не образився. Але як посадова особа вважаю, що вони не повинні були цього робити.

Я завжди реагую на ті чи інші побажання, на необхідність зустрічі та дискусії. Думаю, ніхто мене не може дорікнути у зворотному. Але це кабінет першої особи виконавчої влади Києва, ніхто не вривається в кабінети в інших містах. Є якась етика. Тому я просив їх вибачитися, якщо не відразу, то потім. Але поки що чекаю. Чекаю, коли у них прокинеться совість.

- Наскільки зросли ваші особисті та сімейні доходи за два роки на чолі Києва, фінансово найуспішнішого міста країни?

- Не скажу, що якось сильно збільшилися. Вони приблизно залишилися на тому самому рівні. Будучи у Верховній Раді, та й міністром, у мене були трошки більші доходи.

- Якщо не станете мером Києва, яким бачите своє майбутнє?

- (Пауза.) А чому я не стану мером? (Посміхається) Я не програв жодної своєї виборчої кампанії. З чотирьох кампаній три останні я вигравав з результатом 90% голосів. У мене величезний досвід виборчих кампаній, я не збираюся програвати.

***

Цей матеріал опубліковано в № 22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.