Корреспондент: Точка зору. Відтік капіталу. Куди йде євро?

Український уряд з тріском програє боротьбу за міжнародний капітал. Якщо він найближчим часом не прийме рішучих заходів, гроші остаточно покинуть країну, пише у своїй колонці Томаш Фіала, президент Європейської Бізнес Асоціації, генеральний директор інвесткомпанії Dragon Capital, у № 23 від 15 червня 2012 року журналу Корреспондент.

Підготовка до Євро-2012, незважаючи на неоднозначну оцінку у ЗМІ, дозволила Україні домогтися реальних поліпшень у спортивній, транспортній та готельній інфраструктурі. І, судячи з перших днів турніру, невідступна критика у західній пресі на адресу України навряд чи зіпсувала свято іноземним уболівальникам, включаючи бізнесменів, які приїхали до нашої країни.

Дуже хотілося, щоб приємне враження у гостей склалося і про умови ведення бізнесу в нашій країні, для чого, в першу чергу, Євро-2012 було і покликане. На жаль, під час виступу на засіданні Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України минулого тижня мені, як і рік тому, знову довелося говорити про неприємні речі.

На минулорічній зустрічі у відповідь на питання Віктора Януковича про оцінку інвестиційної погоди в Україні я порівняв її з березнем. Ми з колегами також висловили сподівання, що за рік просунемося до літа і залишили рекомендації на 130 сторінках.

Рік по тому, які б індикатори ми не використовували – чи то закордонні, чи місцеві інвестиційні рейтинги, прибутковість єврооблігацій або темпи зростання ВВП і кредитування, – доводиться констатувати, що ситуація погіршилася. Прибутковість українських єврооблігацій, яка відображає суверенні ризики країни, за рік зросла з 6,3% до 10%. Уряд і вітчизняні компанії вже рік не мають доступу до західних ринків капіталу. У той же час з початку року інші країни, що розвиваються, залучили понад $ 160 млрд – рекорд за десять років.

Ситуація погіршилася. Прибутковість українських єврооблігацій, яка відображає
суверенні ризики країни, за рік зросла з 6,3% до10%. Уряд і вітчизняні компанії вже рік не мають доступу до західних ринків капіталу.

У своєму виступі від імені Європейської Бізнес Асоціації, яка об'єднує понад 900 компаній, що забезпечують 10% робочих місць у вітчизняному приватному секторі, я назвав ряд зовнішніх і внутрішніх факторів, через які Україна програє конкуренцію за міжнародний капітал.

Зовнішні:

1. Невиконання умов меморандуму з МВФ і, як наслідок, відсутність нових кредитів ось уже півтора року – при цьому у 2013 році державі потрібно буде виплатити $ 8 млрд зовнішніх боргів, включаючи $ 5,5 млрд того ж МВФ. У цій ситуації без відновлення співпраці з фондом впоратися уряду і НБУ буде надзвичайно важко.

2. Затримка з підписанням договору про асоціацію та вільну торгівлю, а також істотне погіршення відносин з ЄС.

3. Невигідна газова угода з Газпромом, яка збільшує дефіцит поточного рахунку майже вдвічі і "дірку" в бюджеті на декілька відсотків ВВП.

З внутрішніх чинників можна повторити все сказане рік тому, оскільки прогрес видно тільки з пенсійної реформи, а інші питання з президентського плану реформ залишилися невирішеними:

1. Корупція – за даними опитування Міжнародної фінансової корпорації, витрати українських компаній на хабарі зросли з 6% виторгу в 2008 році до 10% в 2011-му.

2. Верховенство права – бізнес поки що не відчуває поліпшень, незважаючи на прийняті закони та пролуналі заяви.

3. Податки. З одного боку, потрібно вітати відкритість нового керівництва Податкової служби та його бажання вести діалог. З іншого боку, в 2011-му частка податків в українському ВВП досягла найвищого за час незалежності рівня (25,4%) і в 2012-му перевищить 26% (проти середнього за роки незалежності 21%). Серед неправомірних дій податкових органів хочеться виділити заборону на перенесення збитків минулих років і відшкодування ПДВ тільки при поверненні 50-70% цієї суми як передсплати податку на прибуток або придбання держоблігацій. З номінальних ставок знижена тільки одна – податок на прибуток. Зростання податкових надходжень перевищує темпи зростання номінального ВВП удвічі.

4. Дерегуляція – залишається на папері. Навіть добре виписана будівельна реформа була нейтралізована підзаконними актами. У результаті обсяг будівельних робіт, всупереч держінвестиціям до інфраструктури перед Євро, в минулому році був на рівні 2001-го і на 54% нижче, ніж у 2007 році.

5. Приватизація – виконання плану з доходів безумовно позитивне, але умови багатьох тендерів були прописані так, щоб мінімізувати конкуренцію та ціни.

6. Вітчизняний ринок капіталу, а з ним і робочі місця, йдуть до Варшави й Лондона, оскільки НБУ вже півтора року не дозволяє подвійний лістинг українських компаній, що квотуються на закордонних біржах.

На відміну від 2010 року, інвестори вже не реагують на обіцянки. Одного Євро-2012 без реальних дій буде недостатньо, щоб змінити інвестиційну репутацію України

7. Сільське господарство – складається враження, що депутати, які готували законопроект про ринок земель, хотіли лише внести нестабільність і покарати успішні компанії у цій галузі.

8. Банки – через корупцію у судах, які за гроші скасовують кредитні і заставні договори, рівень проблемної кредитної заборгованості в Україні найвищий у регіоні, а темпи зростання кредитування цього року впали до нуля.

Репліка Президента, що мої слова допомагають владі "тримати форму" і більшість висловлених пропозицій вже відображені у проекті його указу, підтримала наші сподівання. Так само як і нещодавнє оновлення уряду. Але, на відміну від 2010 року, інвестори вже не реагують на обіцянки. Одного Євро-2012 без реальних дій буде недостатньо, щоб змінити інвестиційну репутацію України.

***

Цей матеріал опубліковано в № 23 журналу Корреспондент від 15 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.