Вчені склали карту ділянок мозку, що відповідають за бажання і любов

Міжнародна група дослідників зробила першу спробу створити карту ділянок мозку, відповідальних за формування таких почуттів, як сексуальне бажання та любов.

Про це йдеться у прес-релізі Університету Конкордії (Concordia University) в Канаді.

"Ніхто ніколи ще не зіставляв обидва ці почуття з метою знайти механізми їхньої активації. Ми не знали, чого чекати: обидва могли бути самостійними будучи повністю розділеними. Виявляється, що любов і бажання активуються окремими, але пов'язаними областями в мозку", - цитують у прес -релізі слова професора психології університету Джима Пфауса (Jim Pfaus).

Спільно з колегами із США та Швейцарії, Пфаус проаналізував результати 20 різних досліджень, які оцінювали мозкову активність, тоді як учасники випробувань переглядали еротичні зображення або розглядали фотографій людей, що мали для них особливе значення. Об'єднавши ці дані, вчені змогли сформувати повну "карту любові та бажання" у мозку.

Вони виявили, що дві структури головного мозку, зокрема острівкова доля і смугасте тіло, відповідальні за перетворення сексуального бажання на любов. Острівкова доля - це частина кори головного мозку, що розташована глибоко в області між скроневою та передньою долями півкуль, тоді як стріатум (смугасте тіло) розташований поблизу переднього мозку.

Любов і сексуальне бажання активуються різними областями стріатума. Область, що активується сексуальним бажанням, зазвичай починає працювати під час впливу безумовно приємних речей, таких як секс чи їжа. Область, що активується почуттям любові, залучена у процес супроводу таких речей як нагородження і задоволення, що мають вроджену, початкову цінність. Враховуючи це, коли почуття сексуального бажання переростає в кохання, воно займає інше місце у стріатумі.

Вчені були здивовані, виявивши, що ця область смугастого тіла також є пов'язаною з наркотичною залежністю.

"Любов - це фактично звичка, яка виникає із сексуального бажання, коли це бажання задоволене. Тут працює той самий принцип, як і коли люди стають залежними від наркотиків", - стверджує Пфаус.

Причому любов не обов'язково повинна бути поганою звичкою. Це почуття активує сигнали у мозку, які залучені до формування моногамного існування та створення пари. Деякі області в мозку менш активні, коли людина закохана порівняно зі станом, коли вона відчуває сексуальне бажання. "Тоді як сексуальне бажання має досить конкретну мету, любов більш абстрактна і багатогранна, тому менше залежить від фізичної присутності кого-небудь", - зазначає дослідник.

На його думку, когнітивна нейробіологія дає сьогодні дослідникам повне розуміння, де розташовані в головному мозку інтелект або здатність приймати рішення, але питання про походження кохання все ще має великий заділ для пошуків. "Я розглядаю нашу працю як наріжний камінь, який, я сподіваюся, ініціює багато досліджень у галузі людської соціальної нейробіології, які дадуть загальне уявлення про те, де "живе" любов у мозку", - зазначив Пфаус.

Нагадаємо, що раніше вчені визначили спадкові особливості, володіння якими пов'язане із кращого провідністю електричних сигналів у мозку та підвищеними результатами тестів на інтелект.