Російська Дума ухвалила закон про чорні списки в інтернеті

Російський парламент ухвалив пом'якшений варіант закону про "чорні списки" інтернет-сайтів, які містять небезпечну для дітей інформацію.

Державна Дума Росії ухвалила в другому і відразу в третьому читанні законопроект про "чорні списки" інтернет-сайтів, які містять небезпечну для дітей інформацію.

При цьому парламент урахував деякі побажання критиків документа, зокрема назвав конкретні підстави, через які можна закрити сайт без рішення суду.

Напередодні законопроект викликав хвилю обурення в російському інтернеті та протест російськомовної Вікіпедії.

Документ вносить зміни до закону "Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їх здоров'ю та розвитку". Він дозволяє блокувати інтернет-ресурси без рішення суду.

Як пояснюють ініціатори законопроекту, він має обмежити доступ дітей до протиправної та небезпечної інформації у світовій павутині.

Згідно з новим законом, сайти не потраплятимуть у "чорний список" автоматично - контент буде відстежувати наглядовий орган. Як очікується, ним стане Роскомнагляд – Федеральна служба з нагляду в сфері зв’язку.

Обмеження доступу працюватиме таким чином: щойно сайт потрапляє в реєстр, хостинг-провайдер зобов'язаний протягом доби вимагати від власника сторінки видалити її. Якщо цього не сталося, провайдер повинен обмежити доступ до сайту.

Мережевий протест

У вівторок російськомовна версія Вікіпедії призупинила роботу на добу на знак протесту проти ухвалення законопроекту.

На головній сторінці сайту було розміщено заяву, в якій йшлося, що поправки до законодавства "можуть призвести до створення позасудової цензури всього російськомовного інтернету, в тому числі до закриття доступу до Wikipedia російською мовою".

До протесту приєдналися такі інтернет-ресурси, як Живий Журнал, соціальна мережа Вконтакте і найбільший російськомовний пошуковик Яндекс.

У середу, коли депутати Думи розглядали документ у другому й третьому читаннях, Яндекс видозмінив свій слоган: у словосполученні слово "все" було перекреслено.

Багато експертів критикували законопроект за те, що положення про шкідливу для дітей продукцію були прописані недостатньо чітко. За їхніми словами, через це досить легко буде без втручання суду закрити ледь не будь-який сайт.

Пом’якшений варіант

За день до голосування депутати вирішили дещо пом'якшити законопроект.

В остаточній редакції залишили право держави в досудовому порядку закривати будь-який сайт, спираючись тільки на три конкретні підстави: якщо сторінка "містить інформацію педофільського, наркоманського або суїцидального характеру".

Голова комітету Держдуми з питань сім'ї, жінок і дітей Олена Мізуліна запевнила, що при доопрацюванні законопроекту парламентарі врахували побажання медійного співтовариства і внесли 17 поправок.

Зокрема, в законопроекті прописали можливість оскаржити в суді результати експертизи інформаційної продукції, про що просила Національна асоціація телерадіомовників.

Джерело: BBC Україна