Корреспондент: Пігулка від жадібності. У США вперше сертифіковано препарат від ожиріння
У США вперше пройшов сертифікацію препарат від зайвої ваги. Медицина визнає безсилля перед епідемією ожиріння, а також неефективність дієт і пропаганди здорового способу життя, пише Олексій Бондарев у №27 журналу Корреспондент від 13 липня 2012 року.
Сергій Медведєв, киянин, який виїхав до США 12-річним хлопчаком ще в 1990-х, згадує, що американська школа відразу вразила його великою кількістю дітей з надлишком ваги. "Товсті дівчатка-негритянки, які на кожній перерві з'їдають по два снікерси, товсті хлопчики, які на уроках фізкультури не могли жодного разу віджатися від підлоги ... Це вражало", – згадує Медведєв.
За його словами, сам він, не будучи спортсменом, зі своїми 20 віджиманнями від підлоги і стандартними для радянської школи п'ятьма підтягуваннями на перекладині швидко отримав у школі репутацію місцевого ван Дамма.
Наявність великої кількості дітей із зайвою вагою начебто виправдовувала їхній спосіб життя
Найдивовижніше, за словами Медведєва, те, що наявність великої кількості дітей із зайвою вагою начебто виправдовувала їхній спосіб життя. "Норма – це поняття більшості, – міркує Медведєв. – Якщо навкруги самі товстуни, то худа людина здається ненормальною".
Особливо яскраво це виявлялося у дівчаток, які від початку є істотами більш соціальними, каже він. "Бували випадки, коли товстушки влаштовували цькування красивих худеньких дівчаток", – з усмішкою згадує Медведєв шкільні будні.
Причини масової епідемії ожиріння в США Медведєв називати не ризикує. "Нехай цим займаються вчені, – вважає екс-киянин. – Від себе можу сказати лише, що тут найдоступніша за ціною їжа є найбільш шкідливою".
Медведєв має на увазі фастфуд, пончики і солодку газовану воду, які вважаються невід'ємним елементом американського способу життя. "Здорова їжа і спортзали вимагають від людини певного рівня достатку, – розповідає він. – Навіть час на ранкову пробіжку є тільки у людей з нормальною роботою і розпорядком дня".
Соціальні та економічні фактори і справді відіграють величезну роль у поширенні епідемії ожиріння, вважають експерти. Однак дискусія про причини того, що з кожним роком кількість американців, які страждають від надмірної ваги, не припиняється. Сотні досліджень свідчать про генетичні фактори, а у лавах психологів справно народжуються теорії про психосоматичні причини набору ваги.
Психологи також говорять про те, що пропаганда здорового способу життя, яка роками просувалася за підтримки держави, виявилася малоефективною. Епічну війну з курінням медики, можна сказати, майже виграли, констатує американський лікар Фред Ларсон. Але масово вигнати американців на пробіжки і змусити їх відмовитися від гамбургерів і солодкої газованої води поки що не вдається.
На сьогоднішній день від надлишку ваги страждають вже 35% американців. Слабкою втіхою може бути той факт, що проблема стосується не тільки США
Наслідки цього жахливі. На сьогоднішній день від надлишку ваги страждають вже 35% американців. Слабкою втіхою може бути той факт, що проблема стосується не тільки США. У країнах Європи ожиріння поки що не набуло такої ж розмаху, але медики деяких країн, зокрема Франції та Німеччини, вже починають бити тривогу. У Китаї ожиріння вже є проблемою національного масштабу.
За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2015 року 2,3 млрд дорослих людей на планеті матимуть зайву вагу, а понад 700 млн страждатимуть від ожиріння.
Боротися з такою всепланетної епідемією – одне з пріоритетних завдань сучасної медицини. Але як боротися, якщо люди не виявляють ентузіазму щодо методів, які пропонують лікарі?
Небажання людей докладати зусиль для збереження здоров'я в усі часи вели до пошуків універсальних ліків
Небажання людей докладати зусиль для збереження здоров'я в усі часи вели до пошуків універсальних ліків. Проте давня мрія про диво-таблетку, здатну врятувати огрядну людину від зайвих кілограмів, довгі роки була далекою від реалізації, каже Ларсон. Причому настільки далекою, що багато вчених дійшли висновку, що створення таких ліків в принципі неможливо.
У 1990-х в цьому напрямку окреслився певний прорив, коли у США з'явився препарат, відомий як фен-фен, на основі комбінації фленфлюраміну і фентерміну. Однак його застосування було заборонено, коли з'ясувалося, що він викликає захворювання серця.
Літо 2012 року може увійти в історію як переломний момент у війні проти ожиріння. Федеральне управління США з контролю над якістю продуктів харчування і лікарських препаратів (FDA) схвалило використання препарату Belviq компанії Arena Pharmaceutical.
Ще один аналогічний препарат, Qnexa від компанії Vivus, перебуває на стадії перевірки в FDA. Підприємство сподівається на отримання схвалення до кінця літа. Обидва види ліків можуть опинитися у продажу вже на початку 2013 року, знаменуючи початок нової ери в медицині.
Втілення мрії
Шлях Belviq до схвалення в офіційних органах був непростим. У 2010-му FDA відмовилася сертифікувати препарат. В ході лабораторних експериментів у піддослідних тварин з'являлися злоякісні пухлини. Компанія Arena Pharmaceutical повторно подала заявку, надавши додаткові дані. Цього разу чиновники FDA дійшли висновку, що ризик розвитку пухлин у людини через цей препарат незначний.
Дія Belviq (до речі, це маркетингова назва, медична – гідрохлорид лорказерину) полягає в тому, що препарат блокує відчуття голоду, дозволяючи пацієнтам почувати себе більш ситими за меншої кількості з'їденого. Для досягнення ефекту таблетку потрібно приймати двічі на день.
За словами медичного оглядача Джулі Вілкокс, механізм роботи речовини в організмі такий: лорказерин пригнічує апетит і впливає на метаболізм, здійснюючи вплив на рецептори серотоніну – одного з ключових нейромедіаторів, що відповідає за відчуття задоволення. Таким чином, людина може відчути себе ситою за меншої кількості їжі.
Препарат, який надійде у продаж у 2013 році, буде доступний тільки за рецептами. І для дуже значної частини тих, хто хотів би поправити фігуру, роздобути такий рецепт буде складно. Для цього треба буде отримати діагноз "ожиріння"
Препарат, який надійде у продаж у 2013 році, буде доступний тільки за рецептами. І для дуже значної частини тих, хто хотів би поправити фігуру, роздобути такий рецепт буде складно, зазначають експерти. Для цього треба буде отримати діагноз "ожиріння" (індекс маси тіла повинен перевищувати 27 – розраховується як зріст, поділений на вагу в квадраті), страждати на діабет другого типу або гіпертонію, або мати підвищений рівень холестерину.
Турбуватися з цього приводу не варто, вважає Вілкокс. У препараті немає нічого революційного. У клінічних випробуваннях Belviq не показав ніяких чудес. Більшість піддослідних втрачали лише близько 5% маси тіла за період від кількох місяців до півроку.
"Це можна з натяжкою назвати помірно гарним результатом", – констатує Роберт Екель, професор з Колорадського університету. Розробники кажуть, що препарат не є панацеєю від ожиріння і повинен використовуватися в комплексі з низькокалорійною дієтою та фізичними навантаженнями.
В офіційних документах FDA згадується про необхідність провести низку додаткових досліджень вже після того, як препарат потрапить у продаж. Деякі побічні ефекти вже відомі. FDA відзначає депресію, мігрень, провали в пам'яті, біль у спині, сухість у роті, підвищену втому у пацієнтів з діабетом.
Увага до настільки суперечливого препарату прикута лише у зв'язку з тим, що Belviq – перші офіційно схвалені ліки від ожиріння за останні 15 років, каже Ларсон.
Той факт, що офіційна медицина у США готова піти на такі крайнощі, як схвалення препаратів, що знижують вагу, свідчить про безсилля медиків перед епідемією
ожиріння, кажуть деякі експерти
Той факт, що офіційна медицина у США готова піти на такі крайнощі, як схвалення препаратів, що знижують вагу, свідчить про безсилля медиків перед епідемією ожиріння, кажуть деякі експерти.
На думку Ларсона, це може бути початком тенденції. Ніхто не чекає, що у 2013-му Belviq почне продаватися тоннами і зупинить епідемію. Але він може сформувати цілий ринок аналогічних ліків. Деякі ознаки цього вже є.
Так, препарат Qnexa, раніше також відбракований FDA, в клінічних випробуваннях показав значно більшу ефективність. Пацієнти, які приймали його, втрачали в середньому близько 10% маси тіла за кілька місяців. Компанія Vivus, що розробила Qnexa, сподівається отримати схвалення FDA вже влітку. У продаж препарат надійде, так само як Belviq, в наступному році.
Ще одні ліки від надмірної ваги – Contrave від компанії Orexigen – проходять додаткові клінічні випробування, яких зажадала FDA у зв'язку з побоюваннями виникнення побічних ефектів.
Мова йде про формування багатомільярдного ринку препаратів для схуднення, каже оглядач The Wall Street Journal Дженніфер Корбетт. І ця індустрія зароджується прямо на очах.
Розумна альтернатива
Навіщо потрібні таблетки і невже всі інші методи боротьби з епідемією ожиріння виявилися неефективними? Таке запитання задають скептики, почувши про зародження нового сектора медичної індустрії.
Медик Блер Маккіссок з Індіанаполіського університету, вважає, що надії на диво-таблетки не виправдаються. Люди можуть і справді злегка схуднути, приймаючи Belviq або інші аналогічні препарати, але незабаром проблема зайвої ваги повернеться. Жодна таблетка неспроможна відучити від переїдання, каже експерт. Тому в довгостроковій перспективі такі препарати безглузді і лише дарують помилкову надію.
Експерт: Якщо люди прийматимуть таблетки, вважаючи, що більше ніяких змін в своєму способі життя робити не треба, проблема нікуди не зникне
"Якщо люди прийматимуть таблетки, вважаючи, що більше ніяких змін в своєму способі життя робити не треба, проблема нікуди не зникне, – каже Маккіссок. – Люди чекають, що таблетка магічним чином розв'яже їхні проблеми, у той час як вона повинна бути тим імпульсом, який спровокує зміни в їхньому житті".
Вілкокс також вважає, що Belviq не панацея і без таблеток можна обійтися. Крім традиційних рекомендацій – менше жирної їжі і фастфуду, більше фізичних навантажень, відмова від переїдання, – можна порадити тим, хто страждає від надлишку ваги, уважніше стежити за тим, що саме вони їдять.
Наприклад, за вмістом в їжі цукру – чи не головного творця зайвих кілограмів. Професор педіатрії Каліфорнійського університету Роберт Ластіг впевнений, що цукор є токсином, який провокує світову епідемію ожиріння.
Впоратися з проблемою не допоможуть ні дієти, ні тренування, ні диво-таблетки, каже вчений, оскільки ожиріння викликає метаболічний синдром. Саме він винен у виникненні діабету, гіпертонії і хвороб серцево-судинної системи. Також через надлишок цукру виникають 80% всіх ракових утворень, каже Ластіг. Вчений упевнений, що цукор токсичний і для того, щоб визначати, наскільки корисна чи шкідлива та чи інша дієта, треба прораховувати не кількість калорій у ній, а обсяг цукру в тих продуктах, які ви їсте.
Ластіг, який закликає владу обкладати підвищеним податком продукти з високим вмістом цукру, стверджує, що більшість сучасних дієт для схуднення виявилися неефективними, оскільки в їхній основі лежить хибний принцип. Вся справа в цукрі й інсуліні, каже Ластіг.
Чим вище рівень інсуліну в крові, тим більше отриманої з їжі енергії зберігається в організмі у вигляді жиру, пояснює учений. Ось чому дієти з низьким вмістом вуглеводів (наприклад дієта Аткінса або новомодна дієта Дюка) більш ефективні для зниження ваги, ніж часто рекомендовані сьогодні дієти з увагою на низький вміст жирів.
Відмінною альтернативою Belviq стане відмова від цукру, вважає Вілкокс. "Цукор прокрадається в наш організм непоміченим набагато частіше, ніж будь-які інші шкідливі продукти, – каже вона. – І провокує набирання ваги, серцево-судинні захворювання, гормональний дисбаланс".
Вілкокс рекомендує пити чай без цукру, відмовитися від консервованих соків на користь свіжовичавлених. Не використовувати солодкі соуси в приготуванні їжі, надаючи перевагу оливковій олії, оцту, спеціям. Не пити солодку газовану воду, навіть якщо на етикетці написано "дієтична". Уникати готових сендвічів й обідів, які продаються в супермаркетах, в яких часто використовуються добавки, що містять цукор або глюкозу.
***
Цей матеріал опубліковано в № 27 журналу Корреспондент від 13 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.