Корреспондент: Запрошення до Польщі. Варшавська фондова біржа завоювала Центральну Європу і йде до лідерства на континенті

Варшавська фондова біржа обігнала всіх конкурентів у Центральній Європі. Тепер поляки прагнуть перетворити свою країну на фінансове серце континенту, пише Олександр Пасховер у №28 журналу Корреспондент від 20 липня 2012 року.

Із сучасної історії Warsaw stock exchange (WSE) можна скласти чудовий посібник –Фондова біржа для чайників. З уявною простотою поляки за лічені роки перетворили свій слабкий ринок цінних паперів на центральноєвропейський хаб для інвесторів.

У Варшаву перетекли капітали із сусідніх і далеких ринків. Біржовий оборот у 2011-му перевищив 60 млрд євро, це практично дохідна частина річного бюджету країни. Водночас річний оборот десяти українських фондових бірж зараз дорівнює лише 12 млрд євро.

Багато в чому завдяки біржі Польща легше за всі країни Євросоюзу пережила пік фінансової кризи і стала єдиною державою ЄС, яка уникнула рецесії і зберегла
економічне зростання

Багато в чому завдяки біржі Польща легше за всі країни Євросоюзу пережила пік фінансової кризи і стала єдиною державою ЄС, яка уникнула рецесії і зберегла економічне зростання. "Вона [фондова біржа] стала одним з найбільш виразних символів економічних, політичних і суспільних змін Польщі", – розповідає Корреспонденту Людвіг Соболевський, президент WSE.

Щоб виконати цей шлях "із грязі в князі", довелося зробити марш-кидок у чотири кроки. Перший – загальнонародна приватизація промисловості за ринковою ціною. Крок другий – впровадження трирівневої пенсійної системи. Третій крок озвучує Дмитро Тарабакін, інвестиційний банкір з Dragon Capital, який у 2000 році працював у Варшаві, коли на ринку цінних паперів там лише все починалося.

Експерт: Інвесторам комфортно в Польщі. Вони довіряють європейським законам і польським судам. Сьогодні WSE – найбільш динамічна біржа Європи  

Він розповідає, що тоді на всіх рекламних та інформаційних носіях, з усіх ефірів та газетних сторінок, за бюджетні та приватні гроші йшла роз'яснювальна робота про устрій і принципи роботи ринку цінних паперів. "Я думаю, що тільки глухий і сліпий поляк не знав, що таке біржа. Вони домоглися колосального проникнення, – розповідає Тарабакін. – У Польщі таксист питав мене, яка сьогодні ціна на акції Electrim". Ще про одну, четверту умову для капіталізації біржі каже Анатолій Амелін, директор департаменту корпоративних відносин Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку: "Інвесторам комфортно в Польщі. Вони довіряють європейським законам і польським судам. Сьогодні WSE – найбільш динамічна біржа Європи і її амбіцій вже почали побоюватися Лондон і Москва".

Тут гроші є

У 2006 році співвласник найбільшого аграрного холдингу Астарта Віктор Іванчик поїхав до Варшави. Місцевий ринок цінних паперів уперше в своїй новітній історії увійшов до числа європейських лідерів за кількістю і вартістю первинних розміщень (IPO). "Ми приїхали знайомитися, нас зустрів президент біржі, – розповідає Іванчик. – Він мені сказав: я надзвичайно зацікавлений, щоб перша українська компанія дебютувала на варшавській біржі".

Сьогодні із 46 зарубіжних компаній,чиї акції торгуються на біржі у Варшаві, 11 родом з України. Це найбільш широке закордонне представництво

У результаті переговорів у серпні 2006-го український холдинг в обмін на 20% акцій залучив 24,4 млн євро. До кінця червня 2012 року первісна вартість цього пакета зросла в 14 разів. Після Астарти за довгим злотим на WSE рвонули й інші українські холдинги. Тут протягом кількох років вони обміняли свої цінні папери на 445 млн євро. Нинішнього літа ці самі пакети акцій уже сумарно оцінюються вільним ринком у 2,1 млрд євро. Сьогодні із 46 зарубіжних компаній, чиї акції торгуються на біржі у Варшаві, 11 родом з України. Це найбільш широке закордонне представництво на WSE. За українцями йдуть чехи (сім компаній), Ізраїль (чотири), Болгарія (три), Великобританія (дві). Ринкова вартість іноземців, що котируються на WSE, складає 43,6 млрд євро. Капіталізація ж усіх компаній, які котируються на WSE, досягла 107,5 млрд євро. Це рекорд бірж у Центральній Європі. Наприклад, найстаріший і найближчий конкурент поляків, Віденська біржа, яка була заснована 340 років тому, зуміла зібрати у себе на майданчику компанії загальною вартістю 65,7 млрд євро.

Грошовий дощ привабив до Варшави великі й дрібні компанії з Польщі, далекого і ближнього зарубіжжя. З 2006 року їх число зросло практично втричі, з 284 до 777 (з урахуванням альтернативного майданчика New Connect). "Коли я працював там [в Польщі] в 1999-2000 роках, більша частина польського ринку була в Лондоні, – каже Тарабакін. – Сьогодні в Лондоні їх практично немає, весь ринок перетягнули у Варшаву".

Шлях до Варшави

Із середини 2000-х польський ринок цінних паперів забув, що таке дефіцит коштів і організував два нових, другорядних майданчики. Catalyst – це польський ринок боргових паперів, який з'явився на піку кризи у 2009 році. У 2011-му його оборот досяг 10 млрд євро. New Connect – майданчик для молодих і малих компаній, він з'явився ще в ситому 2007-му, його призначення не стільки у збільшенні мільярдів, скільки в необхідності відкрити дорогу на біржу малому бізнесу. "Цей ринок, дозволяє залучити від кількох десятків тисяч євро до декількох мільйонів, – розповідає Амелін. – Ми були свідками презентації невеликого району, який на біржі розмістив облігації на 1 млн євро".

Тарабакін називає цей майданчик важливим маркетинговим та соціальним інструментом для підтримки малого та середнього бізнесу, який у ВВП країни займає 47% проти 10% в Україні. Новий майданчик, по-перше, став прийнятною альтернативою банківським кредитам і, по-друге, дозволив біржі проникнути в усі щілини ділового життя Польщі. "Вони підтримують підприємницький дух населення, – пояснює експерт. – Вони показують, що ринок доступний для всіх, для тих, хто має заводи і пароплави, і для тих, хто має три піцерії".

Про глибину проникнення біржі її президент Соболевський говорить з цифрами в руках. Близько 1,5 млн поляків володіють цінними паперами місцевих і зарубіжних компаній, тих, хто торгується на WSE. З них кожен п'ятий активно управляє своїми цінними паперами.

"Нещодавно у мене була зустріч з лауреатами шкільної і ліцейської олімпіади з економіки, – розповідає Соболевський. – Виявилося, що багато з цих дуже молодих людей інвестують у фінансові біржові інструменти".

Проректор з міжнародних зв'язків Варшавської школи економіки Ельжбета Кавецька-Віржиковська підтверджує, що в торгівлю на фондовій біржі глибоко залучена польська молодь. Ті, кому за 50, теж досить активно накопичують заощадження у вигляді акцій і облігацій найбільш прибуткових компаній. "У мене є акції енергокомпанії і Енергобанку, – розповідає Кавецька-Віржиковська. – Я їх купую через брокера. Він радить мені, що робити, по телефону або я можу прийти до нього. Це займає близько 1-2 годин на місяць".

Поляки домоглися значного проникнення біржі в гаманці і уми населення. У підсумку коли у 2010-м Варшавська біржа сама вийшла на IPO, у придбанні акцій WSE взяли участь 320 тис. поляків

Тарабакін зазначає, що поляки домоглися значного проникнення біржі в гаманці і уми населення. У підсумку коли у 2010-м Варшавська біржа сама вийшла на IPO, у придбанні акцій WSE взяли участь 320 тис. поляків. "Коли IPO проводив польський телеком, число зацікавлених у купівлі було ще вищим", – уточнює Тарабакін.

Чи багато серед ваших знайомих тих, хто постійно або час від часу торгує на фондовій біржі? 50-річний поляк з міста Кельце Влодзімеж Гузик у своєму найближчому оточенні нарахував шість таких знайомих. Він – сьомий. У 2008 році, після тривалої перерви, Гузик вийшов на Варшавську фондову біржу, оскільки найкращого моменту для такого марш-кидка було важко знайти.

У всьому світі розгорілася фінансова паніка. Активи стали невиправдано дешевшати. "Вартість підприємств була нижчою, ніж обсяг грошей, який перебував у касах компаній", – так описує він глибину падіння ринку. Перше у що вклався Гузик, це в папери польського гірничо-збагачувального комбінату KGHM. За одну акцію він заплатив 40 злотих (близько дев'яти євро). Коли паніка здулася, протягом двох років вартість паперів піднялася до позначки 190 злотих (близько 50 євро). Також Гузик протягом 2009-2010 років купував акції потужних банків, які все ж похитнулися. Тут він потроїв свій особистий фінансовий рахунок. Але тепер успішний гравець не поспішає вкладати в якісь нові папери. Він пояснює, що зараз час для дуже ризикових операцій, а Гузик каже, що звик грати напевно і головне без підказок. "Ринок сам вивчаю і сам вибираю фірми, – уточнює поляк. – Всяких аналітиків не слухаю взагалі".

Ігри розуму

Варшавська фондова біржа вийшла з попелу фінансової кризи 1998 року, капіталізувалася в період споживчого буму 2005-2007 років і перетворилася на регіонального лідера в розпал економічного колапсу останніх років.

На запитання, яким інструментами Польща капіталізувала свою фондову біржу, всі співрозмовники Корреспондента в першу чергу вказали на пенсійну реформу
1999 року

На запитання, яким інструментами Польща капіталізувала свою фондову біржу, всі співрозмовники Корреспондента в першу чергу вказали на пенсійну реформу 1999 року. Один з її аспектів вимагав від кожного працюючого поляка у віці від 30 років платити 12,2% в державний пенсійний фонд (ПФ), а 7,3% – перераховувати на особистий накопичувальний рахунок у недержавний ПФ (нова норма закону – 2,3% ).

Акумульовані кошти йшли на фондову біржу. "Пенсійна реформа дозволила акумулювати мільярди доларів довгих грошей, – каже Амелін. – Без довгих грошей проведення IPO в принципі неможливе". За перших чотири роки реформ у Польщі було створено 16 неурядових пенсійних фондів (НПФ), які управляли близько 45 млрд злотих (понад 10 млрд євро). Уже до 2006 року ця грошова маса зросла до 29,5 млрд євро, а до 2011-го – перевищила 50 млрд євро.

Пенсійна реформа створила новий тип інституційного інвестора, який мав у своєму розпорядженні регулярний приплив коштів у фонді,яким він сам і управляв

"Пенсійна реформа створила новий тип інституційного інвестора, який мав у своєму розпорядженні регулярний приплив коштів у фонді, яким він сам і управляв", – зазначає Соболевський. Оскільки польське законодавство забороняє пенсійним фондам інвестувати за кордон понад 5% своїх активів, у замкнутому просторі WSE почало накопичуватися чимало коштів. Причому, крім НПФ, великі гроші на біржу постачають інвестиційні фонди. В минулому році під їхнім управлінням перебували акції на суму 25,9 млрд євро. "На Варшавській біржі достатньо грошей, – запевняє український першопрохідник Іванчик. – Ми їх і освоїти не можемо. Польські пенсійні фонди і маса інвестиційних банків мають ресурс для покупки акцій на біржі".

В результаті до кінця 2011 року пенсійні та інвестфонди, страхові компанії та банки вклали в акції на WSE близько 20 млрд євро, іноземний бізнес, найбільший донор, приніс 30 млрд євро, прості поляки віддали на біржу ще 10 млрд євро. Причому ці ж приватні особи, – важливі учасники приватизації.

Сотні тисяч поляків на відкритих торгах WSE купували і купують цінні державні папери. Такий підхід посприяв встановленню чесної ціни за держактиви

Сотні тисяч поляків на відкритих торгах WSE купували і купують цінні державні папери. Такий підхід посприяв встановленню чесної ціни за держактиви. В Україні багато держкомпаній були передані в одні руки за відверто заниженою вартістю – часто на закритому аукціоні з одним учасником і без будь-якої участі біржі. "Уся польська приватизація була здійснена публічно і відкрито і до цього часу реалізовується, спираючись на польський фондовий ринок, – розповідає Соболевський. – Це був процес, який супроводжував усю історію Варшавської фондової біржі, аж до сьогодні".

Найважливішим кроком у бік капіталізації біржі Соболевський називає вступ Польщі у 2004 році в Євросоюз. Польща була змушена адаптувати законодавство таким чином, щоб права інвестора були захищені. "Вони знають, що від зміни політичної кон'юнктури ці правила змінюватися не будуть, – каже Анатолій Кінах, президент українського союзу виробників і промисловців. – Це запорука їхнього успіху". Різницю в класі польської та української економік Кінах демонструє трьома цифрами. У 2009-му, кризовому, році Україна втратила 15% ВВП і 22% промислового виробництва, Польща не втратила нічого, тоді ж приріст ВВП склав близько 1,7%. Порівняння доречне, тому що структура економік і чисельність населення України та Польщі схожі. Незважаючи на схожі стартові умови, фінансовий підсумок вийшов різним: офіційний Київ – у сльозах через постійне зростання дефіциту коштів, Варшава – в пошуку, як і де з вигодою розмістити надлишки.

Соболевський, закоханий у своє дітище WSE, розповідає Корреспонденту, що Варшавська біржа стала важливим інструментом фінансування підприємств, вона завжди присутня в медіа і викликає великий суспільний інтерес. І саме вона формує настрій внутрішніх та міжнародних інвесторів. "Успіх поляків очевидний, – визнає й Амелін. – Нам є чому вчитися, українська економіка має набагато більший потенціал зростання, ми поки що відстаємо. Але за грамотного підходу протягом 5-10 років наш ринок має шанс обігнати польський".

Польський рахунок 

Warsaw stock exchange – абсолютний регіональний чемпіон з капіталізації біржі. У 2011 році вона зайняла 50% ринку цінних паперів у Центральній Європі.

Частка регіональних бірж у торгах акціями

Дані Федерації європейських фондових бірж

***

Цей матеріал опубліковано в № 28 журналу Корреспондент від 20 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.