Корреспондент: Наказано почекати. Борги Нафтогазу загрожують енергетичній безпеці, однак ситуацію не вирішують через вибори

Нафтогаз являє світу унікальний приклад того, як потенційно прибуткова нафтогазова монополія може впасти в боргову яму, поставивши під загрозу енергетичну безпеку країни. Нагорода за вмираючу держмонополію – соціальна стабільність та високі шанси на переобрання партії влади на виборах, пише Максим Бутченко у №31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року.

Нафтогаз України встановлює національний рекорд з видобутку грошей. У липні вітчизняна держмонополія попросила у Газпромбанку відкрити їй кредитну лінію на рекордну суму $ 2 млрд. Але і цього виявилося занадто мало, щоб залатати фінансову діру. Також Нафтогаз попросив Газпром наперед заплатити $ 2 млрд за транспортування російського газу, а в кінці липня компанія взяла ще один кредит – 2,5 млрд грн. ($ 310 млн) у державного Укргазбанку.

Нафтогаз ще ніколи не опускався так глибоко на дно боргової ями. Тільки завдяки безперервним дотаціям з держбюджету і зовнішніми позиками, під які держава також видає гарантії, нафтогазовий монополіст не зірвався в банкрутство. Нафтогаз став чемпіоном світу за розміром щорічних збитків у найприбутковішій галузі планети. На цю унікальність ще в січні 2010 року звернув увагу тодішній президент Віктор Ющенко.

"Ви бачили у світі, на будь-якому континенті, газову або нафтову компанію, яка була б збитковою? Газпром збитковий? У Польщі нафтогазова компанія збиткова? Або в Венесуелі, на Барбадосі, в Антарктиді, в Арктиці, Норвегії або Австрії? Ви бачите лише одну нафтогазову компанію збиткову – це НАК Нафтогаз".

Ще рік тому, у грудні 2011-го, Президент Віктор Янукович в повному розпачі заявив, що розмір збитків держмонополії зріс ще вдвічі, сягнувши $ 6 млрд

Через рік після цього публічного самокатування уряд Миколи Азарова визнав, що збитки підприємства все ще зростають і досягли космічного розмаху – 21 млрд грн. Ще рік тому, у грудні 2011-го, Президент Віктор Янукович в повному розпачі заявив, що розмір збитків держмонополії зріс ще вдвічі, сягнувши $ 6 млрд.

"Це фактично знищення країни", – сказав тоді глава держави. Усі ці роки виживати держкомпанії допомагають величезні позики. На сьогодні Нафтогаз винен усім своїм кредиторам понад $ 8 млрд.

Чорна діра

Радянське прокляття "Щоб ти жив на одну зарплату" нависло над Нафтогазом дамокловим мечем. Жити за рахунок власних доходів компанія не в змозі: їй доводиться щомісяця платити близько $ 800 млн за імпортний газ, а також утримувати величезну інфраструктуру з видобутку і транспортування палива.

Жити за рахунок власних доходів компанія не в змозі: їй доводиться щомісяця платити близько $ 800 млн за імпортний газ, а також утримувати величезну інфраструктуру з видобутку і транспортування палива. Крім того, на шиї Нафтогазу мертвим вантажем лежать усі теплокомунгосподарства країни

Крім того, на шиї Нафтогазу мертвим вантажем лежать усі теплокомунгосподарства країни. Газ для цих компаній підприємство закуповує в Росії по $ 420 за 1 тис. кубометрів, а продає за ціною $ 110 за той самий об'єм. Підвищувати тарифи компанії забороняє уряд.

Утворену різницю компенсує бюджет, внутрішні та зовнішні позики. Дмитро Марунич, експерт Інституту енергетичних досліджень, розповідає, що збитки від такої політики досягають колосальної цифри – 20 млрд грн. ($ 2,5 млрд) на рік.

Доходи ж Нафтогазу – сльози, які капають з відносно низької вартості за транзит російського газу – близько $ 3 млрд. Раніше цієї суми вистачало і на поточну діяльність, і на покриття різниці в тарифах. Після того як вартість імпортного газу за п'ять років зросла в десять разів, а внутрішні тарифи практично не змінилися, оборотних коштів стало не вистачати. На дно вітчизняну нафтогазову компанію потягнула також її технічно відстала інфраструктура – спадщина колись могутнього СРСР.

Застаріле обладнання та архаїчні технології стають причиною величезних втрат палива. У 2011 році уряд урочисто оголосив, що починає модернізацію легендарного трубопроводу Уренгой – Помари – Ужгород. Мова йшла про заміну ізоляції, перекладку труб і реконструкцію компресорних станцій. В результаті щорічна економія палива мала досягти 600 млн куб. м. За нинішніми цінами – це $ 250 млн заощаджених держкоштів.

У присутності Азарова і міністра енергетики та вугільної промисловості в Київській області був зварений так званий золотий стик. Були перерізані стрічки, розлите шампанське, проголошені тости, проведене розсадження по мерседесах з мигалками. На тому реформи завмерли. У сам проект планувалося інвестувати близько $ 540 млн, з них $ 308 млн – кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

"Така позика стала б першою фазою більшого фінансування, організованого міжнародними фінансовими організаціями, якби Нафтогаз пішов шляхом реформ", – розповідає Корреспонденту старший радник представництва ЄБРР в Україні Антон Усов.

Більш-менш гідних інвестицій в модернізацію Нафтогазу як не було, так і немає

Проте більш-менш гідних інвестицій в модернізацію Нафтогазу як не було, так і немає. Тому є мінімум три причини.

Перша – це фінансовий звіт компанії, складений Ernst & Young Ukraine. У 2010-му збиток підприємства досяг 22,7 млрд грн. Причина такого провалу – неефективна господарська діяльність. Про це аудитори не пишуть, але такий висновок робить Марунич.

Якщо ж вірити серії публікацій в українських та закордонних ЗМІ, фінансовий діру у звітності компанії пробивають і підозрілі операції. Репутація Нафтогазу була зіпсована скандальною купівлею морської бурової вишки для дочірньої компанії Чорноморнафтогаз.

Дочка Нафтогазу придбала в жовтні 2011-го вишку у латвійського посередника Rigas Kugu buvetava за $ 400 млн. Нюанс полягав у тому, що сам сінгапурський виробник бурового обладнання такі вишки продає безпосередньо по $ 200 млн. У Нафтогазі і профільному міністерстві гігантську різницю у вартості платформи пояснили різницею між заводською комплектацією і тією, що буде встановлена ​​в Чорному морі. Чиновники послалися на необхідність дообладнання платформи. Такі пояснення не переконали МВС Латвії, яке почало розслідування в кінці липня цього року за підозрою у відмиванні коштів українськими чиновниками під час держзакупівель.

Марунич називає другу причину, через яку інвестори стоять осторонь і спостерігають за занепадом Нафтогазу: уряд весь час обіцяє провести реструктуризацію держкомпанії, проте реформа так і не стартувала.

Третя і основна причина – неблагополучний інвестиційний клімат, помножений на політичну турбулентність. Лакмусовим папірцем рівня недовіри до українського уряду для світового капіталізму є відмова місії Міжнародного валютного фонду продовжити співпрацю з українським Кабміном. За такої ділової та політичної блокади у Києва немає іншого шляху, як йти на уклін до Москви.

Позаду Москва

У червні Нафтогаз взяв у Газпрому аванс за транзит газу в розмірі $ 2 млрд. Ці кошти, як і відсоток, що нараховується на них, повертаються в Москву як плата за газ. Плюс до цього на початку липня Нафтогаз зарезервував у Газпромбанку (41,7% належать Газпрому) ще $ 2 млрд на найближчі сім років, якими скористається за найменшої необхідності.

Подробиці договорів зберігаються в суворому секреті. На запит Корреспондента про деталі угод в держкомпанії відповіли дипломатичною відмовою: "Деталізована інформація про залучені кошти, терміни погашення кредитів і виплати по них у поточному році становить комерційну таємницю". У Нафтогазі лише повідомили, що зовнішні та внутрішні запозичення – а їх уже накопичилося близько 43,8 млрд грн. ($ 5,5 млрд) – підуть на купівлю російського газу.

Поки західні банки стоять осторонь, побоюючись дати Нафтогазу зайвий долар, Газпром активно фінансує українську компанію. Росіяни дотяглися навіть до західноєвропейських боргів підприємства

Таким чином, поки західні банки стоять осторонь, побоюючись дати Нафтогазу зайвий долар, Газпром активно фінансує українську компанію. Росіяни дотяглися навіть до західноєвропейських боргів підприємства.

Ще в листопаді 2009 року український нафтогазовий монополіст свої розрізнені зовнішні борги акумулював в єврооблігації на загальну суму $ 1,6 млрд. Термін їхнього погашення – 2014 рік.

Компанія Linton Capital Limited, зареєстрована за лондонською адресою, де прописані ще як мінімум п'ять структур, пов'язаних з Газпромом, кілька років тому вже перебрала на себе у Deutsche Bank кілька сот мільйонів доларів українських позик.

До того ж у липні Нафтогаз заявив про намір продати Промінвестбанку, що належить російському Внешэкономбанку, облігації внутрішньої державної позики на загальну суму 500 млн грн. (понад $ 60 млн). Таким чином, Промінвестбанк сконцентрує у себе на рахунках 7,6 млрд грн. ($ 950 млн) боргів НАК.

Газпром готовий кредитувати Київ, оскільки зацікавлений в безперебійному збуті блакитного палива, на яке в українців грошей немає. Водночас український уряд уже рік намагається знизити обсяг закупівлі російського газу зі щорічних 41 млрд до 27 млрд куб. м. Тепер залежним від російських кредитів вітчизняним чиновникам буде складно одночасно знижувати обсяг закупівлі газу і претендувати на кредити з Москви.

Вихід є

1 серпня 2012 року Бейкер Тіллі Україна ЕК, міжнародна компанія, що займається оцінкою активів, проведе оцінку вартості ГТС і підземних сховищ газу. У компанії, посилаючись на вимогу договору про конфіденційність, відмовилися поінформувати Корреспондент про мету аудиту та інші фінансові подробиці.

Багато представників галузі впевнені: таку оцінку Нафтогаз проводить для того, щоб визначити вартість компанії в подальших переговорах з Газпромом. Чим вища вартість активів, тим є більшою пайова участь української сторони у тристоронньому газовому консорціумі, на створенні якого наполягає Кремль, вважає Сергій Дяченко, експерт Центру Разумкова. Просто приватизувати Нафтогаз зараз не можна: закон, який набув чинності в травні, забороняє його продаж.

Оцінка компанії може стати в нагоді і для виведення її на Міжнародну фондову біржу. Рік тому керівництво Нафтогазу заявляло, що підприємству необхідно вийти на IPO для погашення кредиторської заборгованості та модернізації газотранспортної системи. Представники держмонополії вважають, що змогли б зібрати близько $ 5 млрд на світових біржах.

"Ми ведемо переговори з партнерами, перед якими у Нафтогазу є кредитні зобов'язання. Ми вирішили частково продати акції компанії, які підуть на погашення кредиту", – заявив тоді Юрій Бойко, міністр енергетики та вугільної промисловості.

Денис Саква, старший аналітик Dragon Capital, впевнений, у Нафтогазу вже немає шансів на самостійний розвиток. Причина – повна його залежність від державних субсидій. Одним з виходів Саква називає створення тристороннього консорціуму, який допоможе звільнитися від боргової голки. Таке підприємство, що включає в себе українську, російську і європейську сторони, забезпечило б інвестиції для модернізації обладнання та завантажило б трубопровід газом для транзиту. Якою була б участь європейської сторони і наскільки вона зацікавлена ​​в управлінні ГТС, поки що не відомо.

Альтернативою створенню консорціуму могла б стати реструктуризація Нафтогазу. В такому випадку потенційно вкрай прибуткові дочки Укргазвидобування й Укртрансгазреорганізували б в акціонерні товариства

Альтернативою створенню консорціуму могла б стати реструктуризація Нафтогазу, додає експерт центру Номос Михайло Гончар. В такому випадку потенційно вкрай прибуткові дочки Укргазвидобування й Укртрансгаз реорганізували б в акціонерні товариства. Реформа держкомпанії дасть можливість Укртрансгазу, у віданні якого перебувають газосховища, вести самостійну господарську діяльність, що дозволило б компанії повністю заповнити свої сховища газом.

Зараз вони заповнені лише на 40%, і залучати більшу кількість клієнтів Укртрансгазу заважає недовіра інвесторів – адже він входить до складу збиткового Нафтогазу. Такий хід міг би принести Укртрансгазу додатковий дохід у розмірі $ 1 млрд щороку. І уряд уже йде цим шляхом, запустивши процес реструктуризації.

Жоден з перерахованих заходів не зможе реанімувати Нафтогаз без
підвищення розцінок на тепло і газ для населення. Зараз вони покривають собівартість на 70%

Однак жоден з перерахованих заходів не зможе реанімувати Нафтогаз без підвищення розцінок на тепло і газ для населення. Зараз вони покривають собівартість на 70%. І хоча рівень оплати в перший час після підвищення тарифів може зменшитися, припускає Марунич, це болючий, але єдиний спосіб реанімувати коматозне підприємство. При цьому необхідно ввести систему адресних дотацій, резюмує він.

"Якщо не підвищувати тарифи, то вже через один-два роки Нафтогаз стане банкрутом, а його майно поділять кредитори", – прогнозує експерт.

Однак тарифи на газ і тепло в Україні – категорія політична. Відносно невисокі тарифи і збитковість держкомпанії Нафтогаз – вимушена плата за соціальну стабільність і перемогу на майбутніх виборах. Партія регіонів, як і жоден з її попередників, не зважиться підняти тарифи напередодні виборів. Після плебісциту ж руки у партії влади будуть розв'язані, і ймовірність зростання тарифів експерти оцінюють у 90%.

***

Цей матеріал опубліковано в № 31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.