Корреспондент: Усі включені. Нові технології змушують українців працювати 24 години на добу

Озброївшись сучасними гаджетами, співробітники офісів вирішують робочі питання 24 години на добу і 365 днів на рік. Епідемія гіперпідключеності, що вразила Європу й Америку, наздогнала Україну, пише Інна Прядко у №31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року.

Ранок Світлани Олексенко, керівника столичного рекламного агентства , зазвичай починається з перевірки електронної пошти ще до приходу в офіс – так вона тримає зв'язок з колегами і більшістю клієнтів. За словами Олексенко, за останні два-три роки технології значно прискорили багато процесів в її компанії, що спеціалізується на графічному дизайні. Тривимірні рекламні макети легко передаються через інтернет, і замовники за допомогою портативних гаджетів моментально затверджують проекти або пропонують правки.

У підсумку про особисті зустрічі з клієнтами Олексенко практично забула. "Планшети і смартфони тепер, звичайно, лежать і під подушкою, і біля подушки, і біля тарілки – скрізь, хіба що в душі не вистачає", – з усмішкою каже вона.

55,6% опитаних співвітчизників регулярно обговорюють виробничі питання по телефону вранці, ввечері, у вихідні дні або навіть у відпустці, і 39,9% роблять те саме, але лише в разі крайньої необхідності

Гіперпідключеність – стирання меж робочого дня й особистого життя під впливом технічного прогресу – відчувають на собі більшість українських офісних співробітників. За даними дослідження UMG International, 55,6% опитаних співвітчизників регулярно обговорюють виробничі питання по телефону вранці, ввечері, у вихідні дні або навіть у відпустці, і 39,9% роблять те саме, але лише в разі крайньої необхідності. Електронну пошту у вихідні перевіряють 39,3% респондентів, і приблизно стільки ж (41,7%) заглядають у скриньку вечорами після роботи.

Ще швидше робочий графік прагне до нескінченності в західних країнах. За даними компанії Good Technology (США), 80% американців і 93% британців продовжують працювати, залишивши стіни офісу, – переважно вони відповідають на імейли та ділові дзвінки.

При цьому якщо у Великобританії люди перепрацьовують у середньому 3,5 години на тиждень, то в США – до семи годин, що з урахуванням восьмигодинного робочого дня виливається у 45 додаткових днів щорічно.

Цілодобова залученість кардинально змінила людство, вважає Меггі Джексон, відомий у США дослідник робочо-життєвого балансу і впливу технологій на життя людей, автор книги Distracted (Розсіяні).

З одного боку,гіперпідключеність – це прямий шлях до емоційного вигоряння і зниження продуктивності праці, попереджають експерти, а з іншого – гнучке конструювання робочого графіка і відповідність реаліям ринку, що динамічно розвивається

З одного боку, гіперпідключеність – це прямий шлях до емоційного вигоряння і зниження продуктивності праці, попереджають експерти, а з іншого – гнучке конструювання робочого графіка і відповідність реаліям ринку, що динамічно розвивається.

"Ми живемо у "постчасовому", індивідуально орієнтованому світі, де нам самим доводиться створювати межі між домом й офісом, відпочинком і роботою", – резюмує Джексон.

Час від часу не легше

Киянка Оксана Колобова, менеджер турагентства Богемія Сервіс, постійно в зоні досяжності. Через Skype, ICQ і по телефону вона консультує і вирішує проблеми охочих виїхати у відпустку клієнтів у зручний для них час. Постійні замовники знають і її особистий номер телефону.

Колобова вже звикла, що деякі з них дзвонять, ледь прийшовши на роботу, а інші воліють ставити запитання набагато пізніше за 18:00. Водночас, впевнена менеджер, оперативність роботи з такими "ненормованими" запитами допомагає їй утримувати клієнтів і полегшує залучення нових.

Хороша новина в тому, що ви можете працювати завжди і скрізь. Погана – ви можете працювати завжди і скрізь

"Хороша новина в тому, що ви можете працювати завжди і скрізь. Погана – ви можете працювати завжди і скрізь", – іронічним парадоксом описує картину, яка стала звичною для офісного населення планети Джуді Кейсі, директор міжнародної дослідницької організації Work and Family Researchers Network.

З такою подвійністю давно зіткнувся Ростислав Теличко, голова київського агентства інтернет-реклами OK Internet. Щодня у нього в середньому набігає зайва година заочної роботи. А на зв'язку з робочих питань він перебуває взагалі цілодобово, приймаючи на смартфон листи, дзвінки та повідомлення.

"Про відключену відпустку – коли можна вимкнути телефон і не виходити в інтернет – я забув з моменту, коли почав працювати на свій бізнес, – ділиться киянин подробицями своїх буднів. – Думаю, це не зміниться вже ніколи".

З іншого боку, такий підхід дозволяє Теличку і його колегам вчасно приймати важливі для компанії рішення і максимально відповідати очікуванням замовників – адже у світі інтернет-реклами не буває перерв на обід і вихідних.

Подібну можливість гідно витримувати конкуренцію часто називають головним плюсом гіперпідключеності ті, кому довелося з нею зіткнутися.

"На сьогодні ринок настільки великий, що якщо ти щось проґавив, відповідно ти чогось недоотримав", – поділяє точку зору Теличка Ірина Глотова, маркетолог компанії Shop-GSM, що займається забезпеченням бездротових телекомунікацій.

Забути про інтернет і соцмережі, де вона просуває інтереси компанії, маркетолог може, за її словами, лише на пів-вихідного на тиждень. Причому в такому вимушеному ритмі Глотова не вбачає нічого поганого, вважаючи його даниною часу.

Згоден з нею і Баррі Уелман, професор соціології Торонтського університету та співавтор книги Networked (Об'єднані Мережею), у якій він проаналізував наслідки глобальної захопленості інтернетом.

У нон-стоп-роботі фахівець вбачає свої переваги. Наприклад, співробітникам, які працюють у такому режимі, як правило, роботодавці частіше дозволяють дотримуватися плаваючого графіка.

Так, за словами Глотової, її роботодавець спокійно ставиться до того, що іноді вона працює віддалено, відсутня в офісі з особистих причин. А Теличко дозволяє своїм підлеглим приходити на роботу пізніше, тільки б вони залишалися на зв'язку.

Ще однією перевагою гіперпідключеності Уелман вважає те, що родини можуть на власні очі бачити, чим займаються їхні годувальники, і з великим розумінням ставляться до їхньої роботи. Однак цю тезу багато психологів та соціологів вважають украй спірною, оскільки постійна залученість одного з членів сім’ї в роботу може створити дискомфорт для інших.

Численні засоби комунікації стають одночасно і вбивцями сімейного спілкування, адже через гаджети люди змушені навіть за обідом з домашніми віддавати пріоритет
зовнішньому світові

Численні засоби комунікації стають одночасно і вбивцями сімейного спілкування, адже через гаджети люди змушені навіть за обідом з домашніми віддавати пріоритет зовнішньому світові.

"Мій дев'ятирічний син розповідає всім, що мама з телефоном не розлучається", – визнає Колобова.

Головною ж проблемою такого статусу гіперпідключені співвітчизники називають неможливість повноцінно відпочити. Олексенко згадує, як була зіпсована її торішня відпустка: за день до виїзду в Крим з'явився терміновий замовник, і весь тиждень біля моря їй довелося прямо з пляжу щодня узгоджувати і вирішувати деталі проекту.

"Якщо не відлежатися, не відіспатися – просто не відновлюєшся, ходиш, як зомбі, і це накопичується, – нарікає киянка. – Хочеться, звичайно, від усього відключитися і просто побути в тиші".

Накопичення втоми– дійсно грізний ворог. Людині життєво важливо час від часу "вимикати мізки" і присвячувати себе чомусь, що зовсім не схоже на її звичні
заняття, – перш за все для відновлення витраченої енергії та активації інтересу до життя

Накопичення втоми – дійсно грізний ворог. Людині життєво важливо час від часу "вимикати мізки" і присвячувати себе чомусь, що зовсім не схоже на її звичні заняття, – перш за все для відновлення витраченої енергії та активації інтересу до життя, вважає психолог і бізнес-тренер Алла Капацина.

"Якщо працівник не буде щотижня відпочивати і регулярно йти у відпустку, йому загрожує так зване емоційне вигорання, особливо якщо він по роботі змушений часто контактувати з іншими людьми", – попереджає експерт.

Синдром емоційного вигорання, про який каже фахівець, давно ввійшов у медичну практику західних лікарів. За даними Федеральної асоціації психотерапевтів Німеччини, за останні сім років кількість лікарняних, що видаються у зв'язку з цим синдромом, зросла в 15 разів. І якщо у 2004 році на 100 осіб припадало 0,6 дня відсутності на роботі через такий діагноз, то у 2011-му – вже дев'ять днів.

Причому Німеччина – одна з небагатьох країн, де така причина відходу на лікарняний не викликає питань. Там підрахували, що фінансові втрати, які німецькі компанії зазнають через нездатність співробітників повноцінно виконувати свої обов'язки, сягають 27 млрд євро на рік.

Виграти час

Якщо століття тому, в аграрному суспільстві, період для відпочинку визначав хід світил, пори року і релігійні канони, а індустріальна ера принесла людям домовленості про відпустку і вихідні, то сьогодні впали всі встановлені суспільством межі між часом, відведеним на працю і відпочинок, нагадує Джексон.

Сучасні технології з'єднують перш за все не місця, а людей, відзначають експерти першопричину нинішніх змін у щоденному графіку більшості білих комірців.

"Робота це більше не те місце, куди ви приходите [кожного дня], а, скоріше, те, що ви робите", – підтримує його Кейсі.

Прижитися практиці нон-стоп-буднів у своєму житті допомогли самі ж офісні співробітники. Навіть якщо роботодавець не вимагає від підлеглих постійної готовності включитися в роботу, багато хто радий продемонструвати, що на нього можна покластися і йому небайдужа доля компанії

Прижитися практиці нон-стоп-буднів у своєму житті допомогли самі ж офісні співробітники. Навіть якщо роботодавець не вимагає від підлеглих постійної готовності включитися в роботу, багато хто радий продемонструвати, що на нього можна покластися і йому небайдужа доля компанії.

"Ми почуваємо себе зайнятими, важливими і продуктивними, приклеюючись до гаджетів і розсилаючи листи цілими днями, – пояснює Джексон психологію такої самопожертви. – Тому сучасний спосіб життя рівною мірою й обраний нами, і нав'язаний нам".

У підсумку одна з головних проблем, що виникають у стосунках роботодавців та їхніх підлеглих, – як працівникам поєднати професійне і приватне життя, щоб вони могли фізично, інтелектуально та емоційно брати участь у найважливіших подіях особистого фронту, наголошує Кеннет Матос, старший дослідник питань працевлаштування в нью-йоркському дослідному Інституті родини і праці.

Одна з головних проблем, що виникають у стосунках роботодавців та їхніх підлеглих, – як працівникам поєднати професійне і приватне життя

Здобувачі вакансій передбачають цю проблему – вони все більш охоче надають перевагу тим компаніям, які надають їм можливість працювати у вільному графіку і розпоряджатися особистим часом. Такі компанії з кожним роком все вище піднімаються в списку найкращих роботодавців США Best Companies to Work for, що складається журналом Fortune.

Хоча багато провідних корпорацій світу намагаються обмежити вплив постійної технологічної залученості на своїх співробітників. Наприклад, у грудні 2011 року німецький автогігант Volkswagen заблокував доступ до робочої пошти з корпоративних смартфонів у позаробочий час. Аналогічні заходи вжили компанії Deutsche Telekom і Henkel.

У Бразилії витрати гіперпідключеності вирішили компенсувати на державному рівні. Президент Ділма Русеф у січні 2012 року підписала закон, який прирівнює онлайн-перепрацювання до понаднормової роботи і зобов'язує роботодавців доплачувати за неї.

Такі заходи – кроки у правильному напрямку і перші ознаки того, що світ відчув високий вплив гіперпідключеності, вважає Джексон. За її словами, роботодавці починають помічати зниження продуктивності та креативності своїх співробітників через їхню цілодобову зайнятість, постійний стрес і неможливість повноцінно приділяти час рідним.

"Проте нам ще належить зрозуміти всі і плюси і мінуси технологічного суспільства, –переконана експерт. – Зокрема, визнати, що технології не завжди бувають прогресивними та позитивними".

Не знаючи спокою

Для топ-менеджерів США і Європи технології остаточно стерли межу між домом і роботою

Робота на вихідних чи в нічний час, %:
2 – ніколи
14 – рідко
27 – часто
17 – щотижня
52 – отримують робочу інформацію цілодобово, в тому числі і на вихідних

Чи переривають сімейну вечерю та інші сімейні зустрічі заради робочих дзвінків і справ, %:
3 – кілька разів за вечір
9 – мінімум один раз за вечір
41 – час від часу
31 – рідко
17 – майже ніколи

Дані Forbes Insights

Постійно на зв'язку

Цілодобові потоки робочих листів і постійні дзвінки телефону – невід'ємна частина життя і для українців

Перевіряють робочу пошту, %:

24,6 – зранку до приходу в офіс
41,7 – увечері після відходу з роботи
39,3 – у вихідні дні
27,6 – у відпустці
24,3 – тільки в робочий час

Здійснюють дзвінки і відповідають на них у неробочий час, %:

55,6 – регулярно
39,9 – тільки в разі крайньої необхідності
4,5 – ніколи

Дані UMG International

***

Цей матеріал опубліковано в № 31 журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.