Корреспондент: Розумники і розумниці. Вітчизняні вундеркінди завойовують світовий науковий олімп

Вітчизняні юні дарування одне за одним перемагають на міжнародних олімпіадах і конкурсах, готуючи трамплін для майбутньої кар'єри – найчастіше за кордоном, пише Інна Прядко у №32 журналу Корреспондент від 17 серпня 2012 року.

Поки вся Україна жила Євро-2012, Антон Степанов, 24-річний донецький студент, паяв на кухні мікросхеми, не піддаючись спокусі піти на футбол. І вже через місяць його зусилля окупилися сторицею: команда quadSquad у складі Степанова і трьох його однокурсників з донецької комп'ютерної академії Шаг виграла фінал Всесвітнього студентського кубка технологій Microsoft Imagine Cup в австралійському Сіднеї.

Зі своїм проектом Enable Talk – бездротовими рукавичками, які перекладають мову жестів німих людей на звичайну мову, – хлопці перемогли в найпрестижнішій номінації конкурсу, Розробка програмних проектів, обійшовши 71 команду й отримавши приз у розмірі $ 25 тис.

"Ми не знаємо 20 цифр після коми в числі Пі і не складаємо і не множимо шестизначні числа в голові, – посміхається Степанов. – Ми звичайні хлопці, які взялися за проект, довели його до певної стадії і показали".

Скромний молодий винахідник зізнається, що український прапор на нагородженні розгортав з гордістю: не кожен день Україні випадає можливість прозвучати на весь світ у позитивному ключі.

Вітчизняні школярі та студенти все частіше дивують планету на світових інтелектуальних змаганнях. Особливо багатий урожай трофеїв був зібраний ними
цього літа

Однак саме вітчизняні школярі та студенти все частіше дивують планету на світових інтелектуальних змаганнях. Особливо багатий урожай трофеїв був зібраний ними цього літа.

Четверо учасників міжнародної шкільної олімпіади з хімії (США) привезли медалі, включаючи золоту, а команда в цілому ввійшла в десятку найсильніших. Юні українці повернулися призерами і з аналогічних змагань з математики (Аргентина) і фізики (Естонія), де взяли по п'ять медалей. І, нарешті, 26-річна аспірантка Наталя Стрямець виграла конкурс ЮНЕСКО для молодих вчених Людина і біосфера.

Головний підсумок цих перемог – навички, які в майбутньому допоможуть будувати кар'єру, вважає Ярослав Філінчук, 33-річний професор Лувенського католицького університету (Бельгія). Філінчук впевнений, що завойоване ним у 1995 році олімпійське срібло з хімії багато в чому визначило його життєві орієнтири.

"Вигравати у боротьбі дуже корисно, в науковій кар'єрі в тому числі, тому що потім потрібно вигравати у всьому – в боротьбі за публікації, за гранти. І ця конкуренція триває все життя", – підсумовує професор.

Мозковий штурм

Дніпропетровські випускниці Хіміко-екологічного ліцею Марія Леонова та Анастасія Руда, що завоювали влітку 2012-го командну бронзу на екологічному конкурсі Genius Olympiad у США, зробили своє відкриття, розігріваючи обід в мікрохвильовці.

Звернувши увагу на ефект попкорну – мікровибухи, що відбуваються в печі через різке закипання води в речовині, – вони з'ясували, як можна підвищити енергоємність суперконденсаторів, на яких працюють електромобілі та бездротові трамваї.

Мікрохвильове випромінювання поліпшило характеристики їхнього ключового елемента – гідроксиду нікелю.

"До Насті і Маші цього ніхто [у світі] не робив", – зазначає їх керівник Вадим Коваленко, доцент Українського державного хіміко-технологічного університету в Дніпропетровську.

Втім, щоб довести американському журі, як просто все геніальне, дівчатам знадобилися два роки експериментів в університетських лабораторіях.

Місяці і навіть роки роботи стоять за кожною перемогою молодих українців. 17-річний випускник Львівського фізико-математичного ліцею Ігор Чернюх три останні класи школи цілеспрямовано йшов до звання одного із найсильніших юних хіміків планети. У нинішньому році Чернюх переміг і в Менделєєвській олімпіаді, де беруть участь країни СНД, і у вищезгаданій хімічній олімпіаді у США, де відстояв золоту медаль у боротьбі з 280 конкурентами.

Ціна тріумфу – безліч відбіркових турів від шкільного до всеукраїнського, а також десятки вирішених завдань на спеціальних зборах з провідними викладачами
Києва та Харкова. Через це проходять більшість хлопців, яким потім вдається блиснути інтелектом на світовому рівні

Ціна такого тріумфу – безліч відбіркових турів від шкільного до всеукраїнського, а також десятки вирішених завдань на спеціальних зборах з провідними викладачами Києва та Харкова.

Через це проходять більшість хлопців, яким потім вдається блиснути інтелектом на світовому рівні, зазначає Юрій Холін, професор Харківського національного університету ім. Каразіна і багаторічний наставник української олімпійської збірної з хімії.

Сам Холін ще старшокласником перемагав у цій інтелектуальній битві, однак якщо тоді в ній брали участь 11 країн, то тепер – 72, і стати найкращим, маючи лише багаж шкільних знань, сьогодні вже неможливо.

"Ніхто не приховує, що сьогодні це змагання не для звичайних школярів – роки роботи йдуть", – наголошує Холін.

Завзятість вважають запорукою успіху і переможці більш дорослого конкурсу – Microsoft Imagine Cup. Для свого проекту Enable Talk українці хотіли розробити лише програмне забезпечення, проте виявили, що аналогічних диво-рукавичок у світі немає, і взялися майструвати їх самі.

Для того щоб здивувати світових IT-гігантів, вік не перешкода, переконалися 13-річні київські школярі Мілена Клименко та Олексій Козлов – фіналісти молодіжного наукового конкурсу Google Science Fair. Під керівництвом Юрія Гордієнка, вченого Інституту металофізики НАН України, підлітки підготували проект Моє зелене місто.

За допомогою GPS навігатора і хімічного сенсора хлопці склали інтерактивну карту забруднення оксидом вуглецю (СО) кількох районів Києва, а також назвали головні осередки концентрації вихлопних газів – до прикладу застарілі маршрутки і запруджені перехрестя.

З цим проектом кияни пробилися до п'ятірки найкращих винахідників світу у своїй віковій категорії, обійшовши конкурентів зі 100 країн. Підлітки представили своє дітище в штаб-квартирі Google в каліфорнійському Маунтін-В'ю особисто співзасновнику IT-гіганта Ларрі Пейджу. Таке радикальне розширення кола контактів і світогляду учасники міжнародних конкурсів називають найкращим результатом науково-технічних змагань.

"Нас водили і в авіаційний музей, і в американську академію флоту, і лекція астронавтів була, і екскурсії по Вашингтону", – розповідає Чернюх, який провів десять днів на олімпіаді у США.

Путівка в життя

Світова слава, здобута на юнацьких олімпіадах, не завжди є гарантією моментального професійного успіху, попереджають ті, хто вже пройшов горнило інтелектуальних першостей.

Владислав Дудка, член харківської команди Intellectronics, що стала призером Microsoft Imagine Cup 2009, розповідає, що його розробка – кейс для мобільної діагностики стану здоров'я людини – так і не втілилася в комерційний проект. Але для його резюме і професійної практики перемога виявилася не зайвою. Зараз Дудка працює з аналогічними медичними пристроями в аутсорсинговій IT компанії GlobalLogic. Незамінним для учасника наукових конкурсів він вважає отриманий там досвід підготовки проекту з нуля.

"У роботі щодня потрібно вміння розуміти, чого хоче замовник, що можуть запропонувати конкуренти і як ти повинен на це відповідати", – аналізує Дудка.

До речі, в Microsoft Україна спеціально для переможців конкурсу Imagine Cup, охочих почати свій проект, створена спеціальна грантова програма, на яку виділено $ 3 млн.

"Вони [лауреати Imagine Cup] можуть зареєструватися як комерційна або громадська організація і спробувати виграти грант, – розповідає Ярина Ключковська, директор з корпоративних комунікацій Microsoft Україна. – Як переможцям їм практично гарантоване зелене світло".

Якщо тріумфатори олімпіад вирішать згодом розкрити свій потенціал у фундаментальній науці, то на порядок легше це зробити за межами України

Якщо ж тріумфатори олімпіад вирішать згодом розкрити свій потенціал у фундаментальній науці, то на порядок легше це зробити за межами України, вважають експерти.

"На початковому етапі кар'єри за кордоном набагато легше і в плані фінансовому, і в науковому", – згадує Олексій Клурман, випускник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка і триразовий призер міжнародних студентських олімпіад з математики, який три роки тому виїхав до Канади, в аспірантуру Вінніпезького університету.

Він називає свою еміграцію скоріше вимушеною, ніж бажаною. Працюючи сьогодні над кандидатською і читаючи лекції, Клурман за рахунок університету бере участь в конференціях по всьому світу, може вільно дозволити собі знімати житло і подорожувати.

Не шкодують про переїзд ні 24-річний уродженець Миколаєва Михайло Виборний, призер міжнародної хімічної олімпіади, а тепер – аспірант Бернського університету, ні Філінчук, який встиг попрацювати у Швейцарії, Франції і нарешті осів у Бельгії, де він зараз створює свою лабораторію.

"Не секрет, що значна частина цих хлопців [олімпіадників] виїжджають за кордон – або відразу, або після університету – [вступаючи] в аспірантуру і постдокторантуру, – розповідає Холін. – Там простіше займатися наукою, а якщо вже звикли бути успішними, то набагато простіше".

Водночас подальші долі олімпійських "ветеранів" позбавляють ілюзій тих, хто штурмує наукові змагання сьогодні. 20-річний Олександр Титов, капітан сімферопольської команди nLife, яка в липні завоювала срібло Microsoft Imagine Cup у номінації Розробка додатків для Windows 8, запевняє: для їхньої команди це не самоціль, а лише поштовх для майбутнього стартапу.

У комерційному успіху своєї розробки Solvee – соціальної IT-платформи, що об'єднує людей для вирішення конкретних проблем, – вони не сумніваються. "У майбутньому хочеться зробити проект не менш відомим, ніж Facebook, – такий потенціал у нього, на думку нашої команди, є", – ділиться амбіціями Титов.

***

Цей матеріал опубліковано в № 32 журналу Корреспондент від 17 серпня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.