Корреспондент: Міські хвороби. Рейтинг найкомфортніших для життя міст

У Києві, Йоганнесбурзі та Ріо-де-Жанейро жити не дуже комфортно, але і не дуже дорого. Ідеальним середовищем існування для людини аналітики визнали Мельбурн, Відень та Ванкувер, - пише Кароліна Тимків у №37 журналу Корреспондент від 21 вересня 2012 року.

Олександр Ватерс, 23-річний мешканець Мельбурна, із захопленням описує рідне місто. "У нас приголомшливі дороги і громадський транспорт, який працює чітко за розкладом, - розповідає Ватерс, - а трамвайне полотно найбільше в світі". Ті, хто бував у Мельбурні, можуть додати, що мегаполіс прямо-таки потопає у парках і скверах, за що його часто називають містом-садом.

Експерти британської дослідницької компанії Economist Intelligence Unit (EIU) повністю поділяють ці враження. Інакше вони в 2012 році не дали б австралійському мегаполісу перше місце в щорічному рейтингу міст за комфортністю життя.

Київ розташувався тільки на 91-му місці, зате має колоритних сусідів - Кувейт (90-е місце), південноафриканський Йоганнесбург (92) і Ріо-де-Жанейро (93). Замикає рейтинг бангладешська Дакка

Другий і третій рядки в ньому серед всіх 140 учасників дісталися відповідно Відню і Ванкуверу. Київ розташувався тільки на 91-му місці, зате має колоритних сусідів - Кувейт (90-е місце), південноафриканський Йоганнесбург (92) і Ріо-де-Жанейро (93). Замикає рейтинг бангладешська Дакка.

Оцінюючи комфортність міст, аналітики EIU враховували такі чинники, як стабільність життя городян, а також стан здоров'я, освіти, інфраструктури, культури та екології.

Так, адміністрація Мельбурна, який досяг найкращих показників за останні 20 років, ще в середині 1990-х запустила численні інвестиційні проекти, взявши курс на розвиток туризму.

Розташування Києва лише в другій третині рейтингу, де він уже третій рік поспіль займає 91-й рядок, експерти пояснюють тим, що умови життя тут ледь поліпшувалися. Площа зелених зон за сім років скоротилася на 3 тис. га, а рівень злочинності, за даними столичної прокуратури, зріс на 20% в порівнянні з 2009 роком. Так, у Києві коефіцієнт кількості вбивств на 100 тис. осіб сьогодні становить 3,7, тоді як у Відні - всього 1,1.

Хоча за останні роки в українській столиці з'явилася величезна кількість бізнес-центрів, її транспортна система практично не розвивалася, в результаті чого затори на дорогах та переповнений громадський транспорт стали невід'ємною частиною життя.

За останні 20 років у Києві погіршилася екологія, зросла кількість автомобілів на вулицях і у дворах, нерухомість досягла захмарних цін

У Києві досі гостро стоять проблеми переробки сміття та очищення повітря і води. Якщо додати до цього відсталу медицину, стане зрозуміло, чому в середньому киянин живе 71,5 роки - на сім років менше від середнього мешканця ЄС.

Незважаючи на всі ці складові, ціни на нерухомість у Києві за минулі десять років зросли вчетверо. Індекс Numbeo, міжнародної статистичної бази щодо міст і країн, що враховує співвідношення цін на житло до середньої заробітної плати, досяг в українській столиці 17,99, обійшовши за цим показником такі мегаполіси, як Нью-Йорк (10,65), Лондон (14, 87) і Париж (16,7).

Контраст між комфортом і цінами експерти ООН пояснюють браком житла - актуальною проблемою для міст, що динамічно розвиваються.

"За останні 20 років в Києві погіршилася екологія, зросла кількість автомобілів на вулицях і у дворах, нерухомість досягла захмарних цін, - резюмує Олександр Сергієнко, директор столичного Інституту міста, - тобто жити стало однозначно складніше".

Дорога моя столиця

Чотири роки тому українка Наталія Вахомчик емігрувала до Відня, що займає в рейтингу EIU другий рядок, і анітрохи про це не шкодує. Досі у неї викликає захоплення чітка злагоджена робота місцевого громадського транспорту.

"На зупинках є табло із зазначенням часу прибуття наступного автобуса, трамвая, а метро працює цілодобово по п'ятницях, суботах і неділях, в інші дні можна добратися нічними автобусами", - розповідає Вахомчик.

Крім того, у Відні, населення та площа якої вдвічі менші від київських, працює п'ять ліній метро, ​​тоді як у Києві - всього три.

Київське метро в порівнянні з іншими європейськими містами - минуле століття: незручне, перевантажене, вагони старі

"Київське метро в порівнянні з іншими європейськими містами - минуле століття: незручне, перевантажене, вагони старі", - характеризує підземку української столиці уродженка Будапешта Чилла Шимон Тачик - вона живе в Києві десять років.

З Україною Тачик пов'язують виключно професійні інтереси: спочатку вона працювала тут главою представництва великої угорської фармацевтичної компанії Egis, а сьогодні є директором з маркетингу та продажу компанії - імпортера закордонних препаратів Сона-Фарм. Угорка не залишає надій київському громадському транспорту з його незручними, на її думку, маршрутками: він далекий від звичайних європейських стандартів.

За комфортністю київський транспорт поступається і містам далекої Австралії. Наприклад, у Сіднеї, який в британському рейтингу займає сьому позицію, чимало естакад, кілька тунелів, завдяки яким можна без проблем проїхати через весь центр міста, жодного разу не зупинившись на світлофорі.

"Правда, всі тунелі платні, як і багато автострад, але в Сіднеї досить спокійно із заторами, хоча автомобілів набагато більше, ніж у Києві", - порівнює програміст Павло Туболець, колишній киянин, який перебрався в Австралію.

Відзначає Туболець і більш високий рівень життя в австралійському мегаполісі. Середня сіднейська зарплата, за його словами, - $4 тис. на місяць, в 11 разів вища від київської.

Здавалося б, Київ міг бути цілком конкурентоспроможним з точки зору екології - недарма він вважався найзеленішим містом колишнього СРСР. Дійсно, в столиці України 122 парки, а найбільший, Голосіївський, охоплює солідну площу - 150 га. Але і в цьому Києву далеко, наприклад, до Ванкувера, який за площею на 772 кв. км менший від Києва, зате має 180 парків, а найзнаменитіший з них, Стенлі, займає 400 га.

У Сіднеї, який в британському рейтингу займає сьому позицію, чимало естакад, кілька тунелів, завдяки яким можна без проблем проїхати через весь центр міста,
жодного разу не зупинившись на світлофорі

І навіть порівняно великі зелені зони не рятують українську столицю від цілого клубка екологічних проблем, які не вирішуються десятиліттями. Місцеві технології очищення води давно застаріли, і її якість у водопроводі залишає бажати кращого. Високу загазованість стабільно підтримують підприємства, що працюють в міській межі, і вихлопні гази автомобілів, заправлених неякісним бензином, від надлишку яких страждає мегаполіс.

Крім того, близько 80% столичного сміття гниє на звалищах, тоді як у Західній Європі велика частина відходів повторно переробляється і утилізується. Наприклад, у Німеччині в переробку йде до 70-80% сміття.

Тим часом, київські ціни на житло вже цілком порівнянні з євросоюзівськими. За даними Тетяни Леоненко, заступника директора агентства нерухомості Барс-Трейд, 1 кв. м у Києві коштує в середньому 1 тис. євро. Майже така ж ціна в Празі, Будапешті, Бухаресті і Афінах (від 1,5 тис. євро).

Однокімнатна квартира у Відні в середньому коштує 60-70 тис. євро, а в Києві лише трохи дешевше - 50-60 тис. євро. При цьому середні зарплати в столицях Австрії та України різняться істотніше - 2.000 і 300 євро. Та й тамтешні банки видають кредити під 2-4% річних, тоді як у Києві - не менш ніж під 16-20%.

Вахомчик додає, що у Відні покупцеві квартири не доведеться витрачати додаткові тисячі євро на ремонт і меблі: усім необхідним житло вже обладнано.

Близько 80% столичного сміття гниє на звалищах, тоді як у Західній Європі велика частина відходів повторно переробляється і утилізується

На противагу цьому якість київського житла, навіть нового, далека від європейських стандартів, кажуть експерти. "У моїй квартирі багато неполадок з водопостачання, сервісу, ліфтів, - розповідає Тачик, яка орендує квартиру в новобудові. - А вартість житла в Києві явно завищена".

І хоча найближчі три роки Тачик планує працювати в Україні, продавати свій будинок в Будапешті і купувати нерухомість тут, як збиралася спочатку, вона тепер не поспішає.

Втім, аналітики особливого протиріччя між високими цінами на нерухомість і невисоким рівнем інфраструктури не бачать. Столиця стабільно відчуває брак житла - в пошуках роботи і гідних зарплат сюди їдуть з усієї України.

З іншого боку, ціни роздуває система отримання дозволу на будівництво житла. Всі гроші, сплачені чиновникам за корупційними схемами, забудовники вкладають в кінцеву вартість квартири, нагадує Леоненко. Наприклад, в турецькій Анталії, де дозвільна система набагато простіша від київської, вартість 1 кв. м складає $632 - вдвічі нижча, ніж в українській столиці.

План міста

Причиною низьких показників Києва експерти в один голос називають недофінансування. Наприклад, для розвитку охорони здоров'я в містах Західної Європи залучає кошти добре розвинена там страхова медицина, тоді як у Києві, де ця система широко не прийнята, державних грошей на міські поліклініки і лікарні постійно не вистачає, нагадує Лариса Канаровська, голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я.

Матеріальне забезпечення шкіл і дошкільних установ в Києві перекладено на плечі батьків, а в Євросоюзі ця сфера фінансується в достатньому обсязі урядами, говорить Лілія Гриневич, екс-керівник Головного управління охорони здоров'я столиці.

"На перше місце поставлена ​​нажива і бажання розбагатіти, а не думки про те, як жити далі і як зберегти те, що є", - категорично резюмує Василь Шевчук, екс-міністр екології та голова Українського товариства охорони природи, розмірковуючи про накопичені в місті екологічні проблеми і небажання їх вирішувати.

На перше місце поставлена​​нажива і бажання розбагатіти, а не думки про те, як жити далі і як зберегти те, що є

Наприклад, кількість зелених зон з кожним роком скорочується, а на їх місці ростуть висотки і торгові центри, додає Шевчук. Якщо в радянські часи зелена частина столиці була найбільшою в Європі, близько 30 кв. м на людину, то зараз цей показник становить всього 16 кв. м, а до 2025 року, згідно з прийнятою програмою розвитку міста, під забудову віддадуть ще 486 га парків і скверів. На такій території можуть вміститися три Голосіївські парки.

Однак прес-служба Київміськдержадміністрації запевняє, що до 2025 року в столиці буде збільшена площа парків і скверів більш ніж на 3 тис. га. - на околицях міста за рахунок благоустрою лісових територій.

Водночас, за десятиліття кількість машин у Києві збільшилася в рази, і нині їх понад 1 млн. Врятувати місто від транспортного колапсу може ідея, закладена в Генплані Києва, згідно з якою до 2025 року в столиці дороги займатимуть 6% території, а не 2%, як зараз. Це допоможе мегаполісу зітхнути вільніше. Адже сьогодні тут на 1 кв. км землі припадає лише 2 км доріг, тоді як в Москві цей показник дорівнює 6 км, в Парижі - 8 км, а в Лондоні - 12 км.

Правда, на реалізацію всього проекту, за підрахунками експертів, потрібно витратити $62,5 млрд. Ця цифра порівнянна з ВВП всієї України, і аналітики сумніваються, що влада столиці зможе залучити щедрих інвесторів. Досвід розвитку Києва свідчить, що велика частина подібних проектів залишалася на папері.

Повинно з'явитися чітке розуміння: якщо ми нічого не будемо змінювати найближчим часом, нас чекає колапс

У Київміськдержадміністрації розповідають, що в найближчі кілька років багато проблем будуть вирішені - планується оголосити конкурс на найкращу компанію в сфері переробки сміття, розширити парк автомобілів швидкої допомоги, а також реконструювати лікарні і станції швидкої.

Водночас, експерти радять міській владі запозичити досвід реорганізації громадського транспорту у небагатого бразильського міста Курітіби з населенням близько 2 млн осіб, яке ще в середині 1980-х років було визнано ООН містом зі зразковим транспортом.

Тут обійшлися без вкладення колосальних коштів у будівництво метрополітену, обмежившись запуском екологічно безпечних автобусів, що курсують магнітними коліями на окремій смузі, завдяки чому вони ніколи не потрапляють в затори і завжди приїжджають на зупинки чітко за розкладом.

Розвантажити Київ може якщо й не така інновація, то хоча б активний розвиток лівого берега, упевнена Марина Ткаченко, експерт Інституту Горшеніна. Адже сьогодні 80% робочих місць перебувають на правому березі, а на лівому проживають 40% з 2,8-мільйонного (без урахування приїжджих) населення столиці.

"Але в цілому повинно з'явитися чітке розуміння: якщо ми нічого не будемо змінювати найближчим часом, нас чекає колапс", - резюмує Ткаченко

Ціна комфорту

Різні міста світу з точки зору співвідношення ціна/якість, де ціна - вартість нерухомості в них, а якість - оцінка таких показників, як стабільність, охорона здоров'я, культура і навколишнє середовище, система освіти та інфраструктура

* Бали, отримані містом в результаті оцінки експертами таких показників, як стабільність, охорона здоров'я, культура і навколишнє середовище, система освіти, інфраструктура

** Індекс доступності житла визначається співвідношенням середньої вартості житла і середнього доходу і виражається в кількості років, необхідних, щоб придбати житло при такому рівні доходу.

Дані Economist Intelligence Unit, Numbeo, інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в № 37 журналу Корреспондент від 21 вересня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.