Корреспондент: Кінці у воду. Після тривалого ремонту єдина українська субмарина розпочинає бойове чергування

Єдиний український підводний човен, Запоріжжя, переживає другу молодість – після багаторічного ремонту субмарина, побудована майже півстоліття тому, почала виходити в море, пише Кароліна Тимків у №41 журналу Корреспондент від 19 жовтня 2012 року.

Єдина українська бойова субмарина – дизель-електричний підводний човен Запоріжжя, – що стоїть біля причалу, виглядає завмерлою. Але всередині екіпаж судна то занурюється під воду, то бореться з пожежею. Звичайно, насправді з човном нічого не відбувається, просто його команда відпрацьовує свої дії в різних умовах.

"Ми шліфуємо занурення, поведінку під час пожежі, – рапортує Корреспонденту про свій робочий розпорядок Сергій Ігнатенко, командир електротехнічної групи підводного човна. – Найбільш основне в нашій роботі – чітке виконання всіх команд".

Субмарина, якій виповнилося 42 роки, сьогодні переживає другу молодість. Судно дісталося Україні після розпаду СРСР і вимагало капітального оновлення, а також заміни акумуляторів.

Після десяти років ремонту, на який загалом пішло 60 млн грн.,
Запоріжжя все ж перетворилося на діюче судно. До кінця року підводний човен буде готовий до служби і залишить судноремонтний завод

Після десяти років ремонту, на який загалом пішло 60 млн грн., Запоріжжя все ж перетворилося на діюче судно – виходило у відкрите море і на випробуваннях впродовж чотирьох годин навіть занурювалося на 14-метрову глибину. До кінця року підводний човен буде готовий до служби і залишить судноремонтний завод № 13 Чорноморського флоту (ЧФ) Росії, де його приводили до ладу.

У період вимушеного простою екіпаж підводного човна, що складається з 78 осіб, не втрачав часу дарма і щосили студіював матчастину, запевняє Дмитро Загребін, заступник командира субмарини з виховної роботи.

"Хоча практики не вистачало, – додає Загребін. – Але під час [перших після ремонту] занурень ми все одно впоралися із завданням".

Втім, реанімоване судно якщо і посилить морську міць України, то незначно, вважають експерти.

"Запоріжжя як бойова одиниця насправді не становить особливої ​​небезпеки, оскільки човен не оснащений сучасною зброєю", – констатує Валерій Бабич, український інженер-суднобудівник й автор книг про військові кораблі.

Човен, озброєний торпедами і мінами, випущений за так званим проектом 641, розробленим ще в кінці 1950-х. У його рамках побудували 75 кораблів, але до
сьогоднішнього дня в робочому стані дожило лише Запоріжжя

Човен, озброєний торпедами і мінами, випущений за так званим проектом 641, розробленим ще в кінці 1950-х. У його рамках побудували 75 кораблів, але до сьогоднішнього дня в робочому стані дожило лише Запоріжжя. На думку Загребіна, цієї субмарини для країни недостатньо – флоту потрібні як мінімум чотири нові підводні човни.

Та й надводний флот, що налічує 26 бойових кораблів і катерів, що представляють собою ще радянську спадщину, давно потребує оновлення.

У степах України

Потрапляючи всередину Запоріжжя, неначе робиш стрибок у часі назад: навколо – вже використовуване обладнання, на столах чергових – телефонні апарати радянського зразка, коридори освітлюють тьмяні лампи.

Човен побудували в 1970 році на Ленінградському суднобудівному заводі, і до розпаду СРСР він встиг зробити 14 далеких походів, в тому числі на Кубу і в Туніс. Субмарина ввійшла до складу ЧФ лише влітку 1990 року, а до того служила на Північному флоті, для якого її і будували: корпус човна розрахований на іншу щільність води, ніж у Чорному морі.

"Тому під час занурення нам складно було підібрати баласт [забортна вода, що закачується в цистерни всередині судна для балансування його положення]", – розповідає Ігнатенко.

Після розпаду СРСР Росія та Україна розділили два підводні човни, що входили до складу ЧФ. У підсумку над Б-435 (радянська назва Запоріжжя), що мав більший вік і потребував ремонту Б-435, замайорів прапор українських ВМС. Але бойове чергування він так і не розпочав, міцно влаштувавшись на ремонт.

Основною проблемою стали акумулятори, які забезпечують енергією електромотори,
що рухають субмарину під водою. Їх треба було міняти,але грошей на нові український бюджет не міг знайти роками

Основною проблемою стали акумулятори, які забезпечують енергією електромотори, що рухають субмарину під водою. Їх треба було міняти, але грошей на нові український бюджет не міг знайти роками. Лише кілька років тому субмарина отримала куплені у греків за 18 млн грн. акумулятори.

Потребував ремонту корпус судна і баластні цистерни. Для цієї цілі Маріупольський меткомбінат виплавив близько 50 т високоміцної сталі.

Після всіх виконаних робіт підводний човен помітно помолодшав, каже Андрій Олексюк, командир торпедної групи Запоріжжя. Зміни торкнулися кожної деталі судна. Наприклад, коли вісім років тому Олексюк прийшов сюди на службу, в кают-компанії субмарини – приміщенні, де харчується і відпочиває командний склад, – були голі стіни, а тепер там є навіть телевізор і холодильник.

Олексюк перебрався на субмарину з крейсера. "Завжди мріяв служити на підводному човні і перевівся сюди, коли дізнався, що є посада", – розповідає він.

Щоправда, новачкові освоїтися на підводному судні, навіть такому немолодому, як Запоріжжя, непросто. Дмитро Шляхов, старший трюмний машиніст, своє перше підводне плавання згадує без захвату: "Не вистачало свіжого повітря. Таки чотири години під водою. Плюс достеменно не відомо, що відбувається за бортом".

А старшому електрикові Антону Крилову знадобилося кілька місяців, щоб запам'ятати розташування і призначення приладів. "Перший день взагалі очі були по п'ять копійок, – згадує він. – І за зросту 1,7 м чіплявся головою за стелю. Потім звик".

Невисокий зріст і помірні габарити відрізняють всіх членів екіпажу
Запоріжжя, адже ширина коридорів підводного човна в деяких місцях – лише 70-80 см. При цьому фізична форма моряків повинна бути ідеальною

Невисокий зріст і помірні габарити відрізняють всіх членів екіпажу Запоріжжя, адже ширина коридорів підводного човна в деяких місцях – лише 70-80 см. При цьому фізична форма моряків повинна бути ідеальною.

Але з урахуванням кволого стану здоров'я нинішніх призовників, за словами Загребіна, знайти гідних кандидатів нелегко. "У минулому році з 26 хлопців десять не пройшли через торпедний апарат", – каже заступник командира.

Мова йде про норматив, відповідно до якого потрібно проплисти через десятиметрову трубу, яка заповнена водою під тиском, в спеціальному рятувальному комбінезоні з двома дихальними балонами. Це випробування імітує ситуацію, коли човен затонув й екіпаж вибирається на свободу через торпедні апарати.

Складні умови служби не відлякують людей, адже у ВМС України служити на підводному човні вважається престижним

Складні умови служби не відлякують людей, адже у ВМС України служити на підводному човні вважається престижним. "Кораблів багато, а човен лише один", – пояснює Загребін.

У підводної служби є й інші переваги. Наприклад, матроси і контрактники нижчих рангів з надводних кораблів живуть прямо на суднах, а всім морякам-підводникам надають казарми на суші.

А ось великою зарплатою екіпаж субмарини похвалитися не може. Місячний оклад командирів не перевищує 6 тис. грн., тоді як їхні російські колеги, що служать у ЧФ, отримують в чотири рази більше, та ще й користуються службовими квартирами.

Карликовий флот

Історія Запоріжжя, що десятиліттями гнив біля причалу, – показовий випадок для українських ВМС: хронічна нестача коштів, призначених для ремонту кораблів, стала спільною бідою.

За правилами судна мали проходити капремонт кожні п'ять років, розповідає Микола Сердюк, екс-глава управління кораблебудування й озброєння ВМС України. Фактично ж за 20 років незалежності проводилися лише косметичні роботи.

Український флот на 80% складається з техніки, яка дісталася йому після розпаду СРСР. У підсумку термін служби більшості суден давно перевалив за 30 років

І хоча за цей час в країні побудували п'ять нових військових кораблів, український флот на 80% складається з техніки, яка дісталася йому після розпаду СРСР. У підсумку термін служби більшості суден давно перевалив за 30 років.

При цьому Україна залишається морською державою, і потреба в захисті національних інтересів у басейні Чорного моря у неї залишається. "Якщо територіальні води слабко захищені, неможливо уникнути незаконного вторгнення іноземних суден, які ведуть розвідувальні операції або рибний промисел", – каже Сердюк.

До прикладу, за словами Загребіна, турецькі підводники сьогодні без особливого ​​побоювання проникають в українські територіальні води і проводять глибоководну фотозйомку кримського узбережжя в районі Херсонеса. "Хоча за всіма правилами підводний човен повинен заходити в іншу країну в надводному положенні", – розповідає Загребін.

Вітчизняні ВМС неспроможні перешкодити таким маневрам. На тлі потужних турецьких сил, що налічують 14 субмарин і близько 200 військових кораблів і катерів, Україна виглядає беззахисною.

Українським флотоводцям дасть фору і російський ЧФ, до складу якого входить 41 військовий корабель і два підводні човни – Князь Георгій і Алроса. До того ж до 2017 року росіяни поповнять флот ще шістьма субмаринами.

Україна нові човни найближчим часом навряд чи отримає.Єдине підприємство, що випускає військово-морську техніку, – Чорноморський суднобудівний завод – припинило їхнє будівництво ще в 1960-х. А купівля готових суден – занадто дороге задоволення

Україна нові човни найближчим часом навряд чи отримає. Єдине підприємство, що випускає військово-морську техніку, – Чорноморський суднобудівний завод – припинило їхнє будівництво ще в 1960-х. А купівля готових суден – занадто дороге задоволення.

До 2021 року Україна планує побудувати чотири корвети загальною вартістю 11 млрд грн. Однак Бабич сумнівається, що з урахуванням нинішньої економічної ситуації ці плани здійсненні. "Подібні розмови ведуться давно, але у держави на оновлення флоту насправді немає грошей", – стверджує інженер.

Водночас термін служби багатьох військових суден України наближається до кінця – в найближчі роки з його складу на пенсію мають піти відразу кілька кораблів. Те саме Запоріжжя, за словами Загребіна, прослужить ще від сили десяток років, а потім субмарину доведеться списати.

Але до того часу єдиний український підводний човен буде в міру сил виконувати покладену на нього місію. "В ідеальній ситуації міжнародне співтовариство повинно обходитися без зброї, – резюмує Сердюк. – Але якщо у сусіда є кийок у вигляді підводного човна, отже і у нас має бути щит. Інакше ми ризикуємо отримати по голові".

Розстановка сил

Склад військово-морських сил і флотів держав, що мають вихід до Чорного моря

Туреччина

Підводні човни – 14
Фрегати – 17
Корвети – 7
Ракетні катери – 27
Десантні кораблі – 45
Мінно-тральні кораблі – 20
Танкери – 13
Інші судна (транспортні, тренувальні, допоміжні) – 40
Військово-морська авіація, вертольоти – 75

Росія

Великі протичовнові кораблі – 5
Десантні кораблі – 7
Підводні човни – 3
Малі протичовнові кораблі – 7
Тральні кораблі – 14
Ракетні катери – 10
Інші судна (транспортні, тренувальні, допоміжні) – 196

Болгарія

Фрегати – 4
Корвети – 2
Ракетні катери – 1
Мінні тральники – 1
Інші судна (транспортні, тренувальні, допоміжні) – 7

Румунія

Фрегати – 4
Підводні човни – 1
Корвети – 4
Ракетні катери – 3
Мінні кораблі – 5
Інші судна (транспортні, тренувальні, допоміжні) – 4

Україна

Ракетні крейсери – 1
Фрегати – 1
Ракетні катери – 2
Корвети – 7
Десантні кораблі – 3
Тральні кораблі – 5
Кораблі управління – 2
Підводні човни – 1
Інші судна (транспортні, тренувальні, патрульні, допоміжні) – 61

Грузія (у 2009 році ВМС Грузії були розформовані, кораблі переведені до складу берегової охорони)

Десантні катери – 1
Інші судна (транспортні, тренувальні, патрульні, допоміжні) – 17

Дані turkishnavy.net, інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в № 41 журналу Корреспондент від 19 жовтня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.