ВВС: Теорія Великого вибуху. Чи знайдеться місце для Бога?

Відкриття бозону Хігса настільки свіже, що в музеї ЦЕРНу, присвяченому фізиці елементарних частинок, ще не встигли оновити експозицію.

Відвідувачам демонструють короткий фільм: на величезному екрані миготять картини народження Всесвіту й оповідач запитує: "Чи знайдемо ми бозон Хігса?"

Це відкриття, яке дає нам уявлення про перші секунди після Великого вибуху, здійснилося, і тепер ЦЕРН відчиняє двері для мислителів, які дуже по-різному дивляться на проблему походження Всесвіту.

15 жовтня до Женеви з’їхалися теологи, філософи й фізики, щоб протягом двох днів поговорити про Великий вибух.

То що відбулося, коли зустрілися люди настільки різних поглядів?

"Я усвідомив потребу обговорити це відкриття", – каже Рольф Хойєр, генеральний директор ЦЕРНу.

"У нас, наївних науковців, виникла потреба обговорити з філософами і теологами те, що існувало до Великого вибуху".

Співорганізатором цієї незвичної зустрічі стало агентство Вілтон Парк, засноване ще Вінстоном Черчиллем.

Воно проводить форуми найвищого рівня, присвячені проблемам світової політики і навіть міжнародної безпеки, що, можливо, свідчить про те, як серйозно поставився ЦЕРН до нинішнього обміну думками.

Але фізики не можуть навіть твердити, що "щось" існувало "до" Великого вибуху.

Адже це зона чистих спекуляцій, бо тоді ще не було відомого нам часу і простору, не діяли жодні закони фізики.

То, можливо, релігія і наука можуть виробити спільний погляд на ці питання?

Однозначно ні, вважає один із найвідвертіших учасників зустрічі Лоуренс Краусс, фізик-теоретик і керівник проекту Початки Університету штату Аризона.

"Комусь після подібних зустрічей може видатися, що науковці цікавляться Богом. Але це не так", – каже він.

"Спростувати теорію Бога не можна. Сила науки – в непевності. Усе є непевним, але наука може визначити цю непевність. Тому вона рухається вперед, а релігія – ні".

Але не всі учасники зустрічі погодилися з думкою, що наука й релігія в принципі несумісні.

Джон Леннокс, професор математики Оксфордського університету, є одночасно і християнином. На його думку, сам факт, що люди здатні займатись наукою, свідчить про існування Бога.

"Атеїсти кажуть, що наш здатний до пізнання розум… виник в результаті сліпих, некерованих процесів. Але якби ви довідалися, що ваш комп’ютер виник внаслідок сліпого, некерованого процесу, ви б йому просто не довіряли. Атеїзм підриває раціональність, необхідну мені для наукових занять".

За словами професора Хойєра, він прагнув, щоб учасники спробували зрозуміти точку зору одне одного.

Але навіть обмінюватися ідеями було непросто: науковці та філософи часто говорять різними мовами.

Ендрю Пінсент керує науковими дослідженнями у Центрі науки та релігії Ієна Ремзі при Оксфордському університеті. Крім того, він фізик і колись працював у ЦЕРНі.

"Нам слід знайомити одне одного зі своїм понятійним апаратом", – каже він.

Наприклад, пояснює Пінсент, "філософи впродовж століть обговорюють значення слова "істина".

Та багатьом фізикам некомфортно вживати це слово у обговоренні Великого вибуху чи влаштування Всесвіту.

Професор Краусс каже, що ставлення до істини є "однією з фундаментальних відмінностей між наукою та релігією".

"Релігійні люди вірять, що знають істину", – каже він.

"Вони знають відповідь ще до того, як було поставлено запитання. А з науковцями все якраз навпаки. Хоча вони теж вживають слово "істина", найважливіше для них – чи працює вона. На цьому камені ми й спотикаємось, бо якщо ти знаєш істину, то можеш легко відмахнутися від маленького запитання: працює вона чи ні".

Та попри світоглядні суперечності та мовні непорозуміння, доктор Пінсент вірить, що філософи могли б допомогти науковцям у їхній роботі над "великими запитаннями".

"За останню чверть століття у фізиці не відбулося жодного концептуального прориву", – каже він. Частково тому, що наука "дуже добре справляється з продукуванням речей" і гірше – з продукуванням ідей.

Пінсент згадує Ейнштейна як науковця, озброєного філософією.

"[Він] починав із того, що ставив дитячі запитання, – розповідає він, – щось на зразок: чи можна покататися на промені світла?"

Рольф Хойєр позитивно сприймає ідею пустити філософів до ЦЕРНу.

"Навряд чи я дозволив би їм проводити тут експерименти, – жартує він, – але не бачу жодної проблеми в тому, щоб у нашому штаті з’явився філософ".

Вузька спеціалізація

Головний підсумок зустрічі дуже простий: треба говорити і надалі.

"Наша культура є культурою вузької спеціалізації, – каже доктор Пінсент. – Але ігнорування інших галузей може породжувати проблеми".

І хоча професор Краусс зізнався, що зустріч часом нагадувала йому "спілкування людей, нездатних до спілкування", навіть він побачив певну цінність у цьому дещо езотеричному обміні думками.

"Чимало релігійних людей сприймають науку як загрозу своєму світогляду, – каже він. – Але я так не думаю, і науковцям корисно час від часу демонструвати, що вони не обов’язково так думають".

Як висловився під час зустрічі один доповідач, "релігія не обов’язково додає щось до фактів науки, але вона, безсумнівно, впливає на наше бачення світу".

І оскільки ЦЕРН, за великим рахунком, шукає відповіді на питання, як виник світ, ця установа хоче знати, як її відкриття впишуться у різні картини світу.

Джерело: ВВС Україна