Корреспондент: Запорізька Рада. Новий парламент стане нестійким утворенням з багатьма центрами впливу
Новий парламент стане вкрай різнорідною масою з безліччю центрів впливу, головним з яких буде партія Віктора Януковича. Ці строкаті збори неминуче стануть ареною битви за крісло президента у 2015-му, пише Ірина Соломко у №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.
Сонце не впало на землю 28 жовтня 2012 року – парламентські вибори не привели до кардинальної перестановки сил на українському політичному олімпі. Незважаючи на те що останні два роки особистий рейтинг Президента Віктора Януковича і рівень підтримки Партії регіонів постійно знижувалися, кожен третій українець, який узяв участь у голосуванні, віддав перевагу регіоналам.
У підсумку біло-блакитні стали першими, випередивши найближчих переслідувачів з Об'єднаної опозиції (ОО) майже на 5%. З урахуванням того, що ще більше сотні представників ПР перемогли в мажоритарних округах (що теж найкращий показник серед політсил по Україні), це дає партії влади відмінні шанси на формування під своїми прапорами у Верховній Раді наступного скликання мінімальної більшості з 226 голосів – навіть без її давніх партнерів комуністів.
Однак це, на думку експертів, не гарантує ПР спокійного життя. По-перше, Захід прийняв результат голосування з великими застереженнями: спостерігачі від ОБСЄ, а слідом за ними і держсекретар США Гілларі Клінтон назвали вибори "кроком назад для української демократії".
По-друге, ВР нового зразка буде занадто нестійким утворенням. "Нам доведеться працювати в непростих умовах", – вважає Олена Бондаренко, депутат-регіонал нинішнього і майбутнього скликань.
Під прикметником "непрості" ховаються передусім представники праворадикальної партії Всеукраїнське об'єднання Свобода, що стала головною несподіванкою виборів. Політсила, яка називає себе "спецназом опозиції", не просто подолала 5%-й прохідний бар'єр, але й отримала підтримку кожного десятого виборця, який проголосував.
У підсумку в Раді у Свободи буде з урахуванням мажоритарників до 40 мандатів і шанси завести парламент у глухий кут ідеологічних чвар. Тим більше що найбільш реальний спаринг-партнер Свободи, комуністи, посилив свою присутність у ВР, отримавши трохи більше 30 мандатів. Напруження цієї боротьби обіцяє стати серйозним вже хоча б тому, що обидві партії у своїх програмах зазначили прагнення заборонити діяльність одна одної.
Проблеми регіоналів лежатимуть не лише в площині націоналістично-комуністичних бійок, здатних знерухомити Раду. У новому парламенті завдяки мажоритарникам з'явиться занадто багато відносно незалежних сил, контролювати які владі буде
складно
Але проблеми регіоналів лежатимуть не лише в площині націоналістично-комуністичних бійок, здатних знерухомити Раду. У новому парламенті завдяки мажоритарникам з'явиться занадто багато відносно незалежних сил, контролювати які владі буде складно.
За бюлетенями шикуйсь
Вибори за партійними списками не принесли особливих несподіванок. Партія влади святкує успіх, цілком очікувано ставши номером першим у всіх східних і південних областях країни, а також у Закарпатті.
На сході та півдні основними суперниками регіоналів стали комуністи. ОО традиційно лідирує в центрі і на заході країни. УДАР Віталія Кличка в тих самих регіонах задовольнявся третіми місцями і загалом став третім.
Карта територіальних уподобань виборців показує і те, що в Раді з'явилася нова сила – Свобода. Ця партія стала номером першим у Львівській області, а в цілому зайняла п'яте місце на виборах, лише приблизно 3% поступившись УДАРові й КПУ.
Результат свободівців, на думку експертів, які називають успіх націоналістів "протестним голосуванням", став поганою ознакою для влади
Результат свободівців, на думку експертів, які називають успіх націоналістів "протестним голосуванням", став поганою ознакою для влади. Про це Корреспонденту каже Володимир Фесенко, політолог, пояснюючи, що серед тих 12% виборців, які підтримали Свободу, лише близько 40% – справжні прихильники Олега Тягнибока і Ко. Решта ж, голосуючи за націоналістів, таким способом виступили проти партії влади і відсутності нормального вибору.
Показник Свободи допоміг опозиції в особі ОО і УДАРу отримати в сумі кращий результат в партійному заліку, ніж у тандему ПР – КПУ: майже 50% проти 43%. Однак це не дасть борцям з Януковичем можливості перехопити прапор влади у ПР.
Виною тому стали підсумки виборів у мажоритарних округах, де регіонали провели в парламент безпрецедентну кількість однопартійців – 115. Це майже втричі більше, ніж в об'єднаних опозиціонерів, що йдуть за цим показником другими – з результатом 42 мандати.
ПР, отримавши за партсписками попередньо 73 місця, в сумі матиме в районі 190 мандатів. Причому довести це значення до 226 – мінімальної більшості – партії
влади, на думку експертів, нескладно
У підсумку ПР, отримавши за партсписками попередньо 73 місця, в сумі матиме в районі 190 мандатів. Причому довести це значення до 226 – мінімальної більшості – партії влади, на думку експертів, нескладно.
У регіоналів є непоганий запас – формально незалежні самовисуванці, які насправді є креатурою влади. Мова йде про низку нинішніх депутатів-перебіжчиків, а також про такі постаті, як нинішній спікер парламенту Володимир Литвин, який отримав перемогу в одному з округів своєї малої батьківщини.
Такий результат був прорахований керівництвом ПР заздалегідь. Недарма політолог Михайло Погребинський переконаний, що опозиція програла кампанію-2012 більше року тому, коли разом з регіоналами проголосувала за закон про вибори, який змінив партійну систему на змішану.
Влада, розуміючи, що шанси на успіх за партсписками у неї невеликі, зробила акцент на "своїх" мажоритарниках, допомагаючи їм у ході кампанії адмінресурсом та масованими бюджетними вливаннями в підшефні округи. Можливо, припускає Фесенко, регіонали спробують перетягнути на свій бік і деяких людей з ОО та УДАРу, хоча масовим цей процес не стане.
У підсумку партія влади зможе створити пропрезидентську більшість, не вдаючись до постійного союзу з комуністами
Однак у підсумку партія влади зможе створити пропрезидентську більшість, не вдаючись до постійного союзу з комуністами. Тим більше, як каже Бондаренко, після того як країна з подання Януковича повернулася до Конституції 1996 року, необхідності у формалізації більшості немає. Це розв'язує руки ПР і КПУ: вони зможуть загравати зі своїм електоратом.
"Наша фракція голосуватиме за ті закони, які відстоюватимуть інтереси народу, незалежно від того, хто їх внесе", – вже заявив Корреспонденту Петро Симоненко, лідер комуністів.
А за необхідності регіонали завжди будуть, за словами політолога Тараса Березовця, вдаватися до ситуативних союзів з Компартією. І навіть – у крайньому разі – стануть шукати підтримки у команд Арсенія Яценюка і Кличка. Лише контакти зі Свободою для ПР табу.
Бондаренко не сумнівається, що і УДАР, й ОО стануть підтримувати "розумні" законотворчі ініціативи регіоналів. "Вони ж не політичні самогубці. Тому ми почуваємо себе досить впевнено. Водночас ми розуміємо, що в парламент прийшли екстремісти", – каже нардеп.
Запорізька Січ
Поки радість від успіху регіоналам затьмарюють лише заяви представників Заходу, які дорікають українській владі в тому, що вибори стали кроком назад на шляху демократії. Але офіційному Києву не звикати жити під міжнародним тиском.
Набагато більші проблеми партії влади може принести сама Верховна Рада: хоч ПР і отримала в ній карт-бланш, біло-блакитні, швидше за все, втратять те, що у них є в нинішньому парламентському скликанні, – стабільність.
Політологи не сумніваються в тому, що ПР вдасться сформувати навколо себе більшість, але зазначають, що вона не буде такою стійкою і вагомою, як сьогодні. Їм буде протистояти більш радикалізована опозиція – і це лише квіточки.
У Раді, крім п'яти партій, які туди пройшли, виникнуть інші центри впливу. Утворяться вони, за припущеннями Вадима Омельченка, директора Інституту
Горшеніна, навколо низки політичних важковаговиків, які пройшли до парламенту за
одномандатними округами
Ягідками може стати те, що в Раді, крім п'яти партій, які туди пройшли, виникнуть інші центри впливу. Утворяться вони, за припущеннями Вадима Омельченка, директора Інституту Горшеніна, навколо низки політичних важковаговиків, які пройшли до парламенту за одномандатними округами.
Йдеться передусім про Петра Порошенка, міністра економіки (Порошенко – співвласник компанії КП Медіа, яка видає журнал Корреспондент), а також про Литвина і Віктора Балогу, главу МНС. Вони цілком спроможні створити у ВР свої депутатські групи і почати власну гру.
У підсумку виникає ймовірність того, що парламент перетвориться на своєрідний аналог Запорізької Січі, де кожен тягне у свій бік і домогтися узгодженої позиції непросто. За таких перспектив важковаговики-мажоритарники отримають золоту карту.
Фесенко, наприклад, бачить в Порошенкові фігуру, яка в новому парламенті може стати головним модератором, конструктором ситуативних голосувань з деяких важливих питань. "У нього є можливість впливати й особливі особисті відносини як у ПР, так і в опозиції", – каже експерт.
Така позиція зміцнить політичні м'язи нинішнього міністра економіки, особливо в ситуації, коли всі опозиційні лідери на словах категорично відкидають співпрацю з владою. Про це каже навіть Кличко, який серед експертів і частини опозиціонерів вважається слабкою ланкою.
"Ми не підемо на жодні альянси і співпрацю з партією влади і її сателітами. У парламенті ми будемо працювати тільки з демократичними силами", – запевнив лідер УДАРу Корреспондент.
Рівняння на 2015-й
Проблеми з керованістю Ради, які рано чи пізно виникнуть у Регіонів, не дадуть бонусів опозиції. УДАР, Свобода та ОО спробують об'єднатися, але це виявиться складний союз, з проблемами й образами, зазначають політологи.
Вже сьогодні УДАР і Свобода обмінюються звинуваченнями й негативними коментарями на адресу один одного, і влада активно гратиме на цих протиріччях, впевнений Фесенко. І чим ближче буде дата президентських виборів 2015 року, тим сильніше стануть відцентрові тенденції в таборі противників Януковича.
Причина в тому, що і Кличко, і Яценюк, і Тягнибок вже зараз претендують на участь в них як головні кандидати від опозиційних сил. "Тому вони тягнутимуть опозицію в різні боки", – впевнений Березовець.
Головний радикал країни – найзручніший супротивник на президентських виборах для
Януковича. Вийди він у другий тур разом з чинним главою держави, і перемога регіоналу буде забезпечена
У такій ситуації, вважає Фесенко, партія влади стане підігравати Тягнибоку – за його згодою або без неї. Мета – підвищити рейтинги лідера Свободи за рахунок зниження популярності інших гравців опозиційного поля. Головний радикал країни – найзручніший супротивник на президентських виборах для Януковича. Вийди він у другий тур разом з чинним главою держави, і перемога регіоналу буде забезпечена.
Підсумовуючи всі прогнози щодо майбутньої Ради, експерти кажуть, що нові лідери-мажоритарники, нестійка більшість і внутрішньоопозиційні проблеми перетворять парламент на клубок протиріч. Все це може змусити главу держави, на думку Березовця, достроково, ще перед президентськими виборами, розпустити ВР.
***
Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.