Корреспондент з'ясував, навіщо владі потрібна заборона на експорт пшениці

Влада пригрозила сільгоспвиробникам улюбленою зброєю - забороною на експорт пшениці. Мета - утримання низьких цін на хліб, який в Україні з категорії продовольчої перетворився в категорію політичну, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.

Нагадаємо, що міністр АПК Микола Присяжнюк пообіцяв ввести 15 листопада заборону на експорт зерна. Заявлена ​​мета - продовольча безпека. Однак напередодні він заявив, що влада відмовляється від такої ідеї.

Втім, така ініціатива не викликала захоплення аграріїв та інвесторів, з їхнього боку лунає тривожний гомін. Фермери та зернотрейдери були в передчутті багатомільйонних втрат.

"Ринок розбурхує, - констатує Олег Левченко, керівник зернового бізнесу сінгапурської компанії Olam. - Ми не розуміємо, що буде з тими обсягами зерна, які трейдер закупив у виробників".

Варто відзначити, що за останні п'ять років уряди Віктора Януковича, Юлії Тимошенко та Миколи Азарова чотири рази вводили обмеження - хто заборону на експорт врожаю, хто квоти на вивезення зерна, а хто мита на сільгосппродукцію, - і все це з метою утримання внутрішніх цін на хліб.

Гендиректор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Володимир Лапа вважає, що подібні обмеження - доля бідних країн. "За останні роки такі заходи приймали Росія, Україна, Аргентина. Населення в цих країнах не готове платити ринкову ціну за хліб, тому уряд намагається штучно знизити вартість зерна", - каже аграрій.

На думку учасників ринку, такий стиль державного менеджменту тягне галузь на дно. Замість розвитку та лібералізації агросектору для збільшення обсягів урожаю і зростання добробуту сільського господарства держчиновники вибрали шлях обмежень і контролю.

У результаті інвестиційний клімат холодає, продуктивність падає, врожайність пшениці не дотягує і до половини показників провідних європейських економік.

З іншого боку, експортні обмеження на зерновому ринку - останній з можливих варіантів його регулювання, запевняє Алекс Ліссітса, президент УКАБ: "Вони повинні застосовуватися тільки в разі крайньої необхідності - посухи, катастрофічного неврожаю". Експерт резюмує, що імідж України, і без того не блискучий, постраждає знову.

На запитання Корреспондента, в чому полягає доцільність такого радикального рішення, в Міністерстві АПК ухильно відповіли, що вже давно узгодили з бізнесом максимальний розмір експорту зерна - 5 млн т - і до середини листопада цей обсяг буде вичерпано.

Додає оливи до вогню і той факт, що в останні кілька років бізнесмен вклав $ 1,7 млрд у розвиток інфраструктури, побудував елеватори, кораблі, баржі, налагодив логістику, щоб успішно торгувати з усім світом зерновими культурами. Причому значна частина інвестицій - кредити міжнародних фінустанов.

Чому уряд все ж здатний ввести обмеження на експорт врожаю, і кому це вигідно, читайте у свіжому №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.