Корреспондент: Східний експрес. Країни Азії стають бажаним місцем для іноземців, які прагнуть зробити гарну кар’єру

Азія стає Меккою для іноземців, які прагнуть будувати кар'єру і добре заробляти. За довгим юанем сюди їдуть Україна, Росія і навіть цілком успішна Західна Європа, пише Катерина Іванова у №43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року.

З того часу, як вісім років тому москвичка Яна Портнягіна зважилася переїхати до Сінгапуру, кожен день її не залишає відчуття, що вона перебуває в потрібний час у потрібному місці. Працюючи менеджером з розвитку бізнесу в одному з найкращих приватних госпіталів країни, вона не просто займається улюбленою справою, але і здобуває безцінний досвід.

"Сінгапур в галузі медицини давно на передових позиціях, і це приносить мені подвійне задоволення", – тішиться 34-річна Портнягіна тим, що причетна до розвитку новітніх медичних технологій, до того ж її нинішня зарплата незрівнянно вища за московську.

Сінгапур зайняв перше місце за кількістю найзаможніших трудових мігрантів. 50% експатів, які там працюють, мають дохід понад $ 200 тис. на рік, тоді як в середньому по світу цей показник не перевищує 7%

У щорічному рейтингу Expat Explorer Survey, складеному у 2012 році аналітиками HSBC, однієї з найбільших у світі фінансових корпорацій, Сінгапур зайняв перше місце за кількістю найзаможніших трудових мігрантів. 50% експатів, які там працюють, мають дохід понад $ 200 тис. на рік, тоді як в середньому по світу цей показник не перевищує 7%.

З європейських країн у топ-10 найбільш фінансово привабливих для іноземців увійшла тільки Швейцарія, та й та "плететься" в хвості десятки: там окреслені $ 200 тис. заробляє тільки кожен п'ятий іноземець. Верхівку рейтингу, крім Сінгапуру, займають переважно країни Азії та Південної Америки – Мексика (де 39% іноземців заробляють не менш ніж $ 200 тис. на рік), Гонконг (36%), Китай, Таїланд та Індія (по 33%), Японія (27%) і В'єтнам (23%).

Експерти констатують: Західна Європа та США втрачають статус землі обітованої, куди спрямовувалися жителі багатьох країн, щоб вигідно працевлаштуватися, побудувати успішну кар'єру і почати нове життя.

Азійські країни краще справляються з фінансовою кризою і, як наслідок, в ролі безпечних гаваней приваблюють усе більше трудових мігрантів для професійного та фінансового зростання

Цими позиціями вони поступаються азійським країнам, адже ті краще справляються з фінансовою кризою і, як наслідок, в ролі безпечних гаваней приваблюють усе більше трудових мігрантів для професійного та фінансового зростання.

"У поточній ситуації багато європейців розуміють, що набагато кращі економічні умови в Азії", – констатує Сергій Гаспарян, директор департаменту аудиторських послуг консалтингової компанії KPMG в Україні, який і сам кілька років працював за контрактом в Сінгапурі.

Закон бутерброда

Після закінчення у 2009 році бакалаврату в Україні Юлія Озерецковська отримала грант на навчання в Харбіні в магістратурі за спеціальністю міжнародна торгівля. Зараз вона вже закінчує навчання і підшукує роботу.

Мінімум зарплати, на який Озерецковська розраховує в Китаї, – $ 1 тис. Хоча вона визнає, що тут це непогані гроші, оскільки наймання житла, продукти, одяг коштують набагато дешевше, ніж в Україні.

"За ту саму зарплату тут можна дозволити собі набагато більше, ніж на батьківщині", – каже українка. Наприклад, обід на двох в Харбінському ресторані середнього рівня коштує $ 10-20, а оренда квартири в пристойному районі складе $ 250 на місяць – у вітчизняних мегаполісах ціни будуть удвічі вище.

Дешевизна життя і гідні зарплати для іноземних професіоналів приваблюють до Піднебесної і жителів успішної Західної Європи. Голландець Тейс Терлоу з 2005 по 2011 рік працював програмістом за контрактом в Шеньчжені. За його словами, в останні три роки його перебування в країні туди буквально повалили іноземці.

Тепер Шеньчжень став настільки інтернаціональним, що в місцевих ресторанах навіть з'явилися страви європейської кухні, а в супермаркетах – звичні для жителів країн Заходу продукти. Раніше всього цього не було.

Особливо затребувані в Китаї викладачі англійської мови,на яку країна робить ставку, інтегруючись з рештою світу

Особливо затребувані в Китаї викладачі англійської мови, на яку країна робить ставку, інтегруючись з рештою світу. У країні потребують висококваліфікованих лінгвістів із Заходу, які володіють кращою, ніж китайці, що знають англійську, вимовою. Їм пропонують тут непогані умови.

"Надаються безкоштовні віза і житло, зарплата – в середньому $ 2 тис.", - розповідає Озерецковська.

А в Сінгапурі з розпростертими обіймами приймають з-за кордону програмістів. За словами фахівця в цій галузі Вадима Єремєєва з Омська, який переїхав до острівної держави у 2009 році, рядовий айтішник може тут розраховувати на зарплату $ 2,5-5,0 тис. З урахуванням того, що для багатьох з них компанії орендують житло, на комфортне життя в Сінгапурі цього цілком вистачає.

Програміст Єремеєв в рідному Омську міг розраховувати максимум на $ 800, до того ж його не задовольняв рівень російських роботодавців. "У держструктурах або приватних компаніях все перебуває на вкрай аматорському рівні щодо і технологій, і можливостей зростання, і зарплат, що фактично не дає, на відміну від Сінгапуру, можливостей для професійного розвитку та зростання добробуту", – каже росіянин.

Фахівцеві-експату, який є початківцем, у цій країні дійсно є до чого прагнути. Платня топ-менеджерів в Сінгапурі сягає $ 16 тис. на місяць. У Західній Європі
зарплати на таких позиціях можуть бути і вищими, але там і незрівнянно більш високі податки

Фахівцеві-експату, який є початківцем, у цій країні дійсно є до чого прагнути. Платня топ-менеджерів в Сінгапурі сягає $ 16 тис. на місяць. У Західній Європі зарплати на таких позиціях можуть бути і вищими, але там і незрівнянно більш високі податки.

Так, коли бельгійка Джулі Майєс, директор департаменту одного з сінгапурських банків, працювала на аналогічній посаді у себе на батьківщині, за рік набігало брудними $ 48 тис., і більше половини з них йшло на податки. У Сінгапурі Майєс отримує майже $ 68,5 тис. на рік і віддає з них державі лише близько $ 4 тис.

У Сінгапурі діє прогресивна ставка податку з доходів фізичних осіб – відрахування зростають у міру збільшення зарплати. Вона починається з 0%, якщо дохід за минулий рік не перевищив $ 16 тис., і потім поступово збільшується, але в будь-якому випадку не перевищує 20%. У Китаї аналогічна система передбачає зростання відрахувань державі в межах від 2% до 45%.

Для порівняння: за даними статистичної служби ЄС Eurostat, в Бельгії прибутковий податок має фіксовану ставку і становить 53%, в Нідерландах – 52%, а в соціально орієнтованій Швеції – 56,4%, що в останні роки, на думку експертів, багато в чому стає причиною відтоку з країни затребуваних фахівців.

Крім того, вартість життя для експатів в азіатських мегаполісах (за винятком Токіо) нижча, ніж, наприклад, в Парижі, Лондоні чи Мілані, стверджує Олег Тимків, партнер консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers (PwC) в Україні.

Щоб довести це, експерт звертається до так званого індексу бігмака – скільки сендвічів можна купити в тій чи іншій країні за $ 50. У Норвегії та Швейцарії – сім штук, в Китаї та Таїланді – 20, в Гонконзі – 23, а в Індії – всі 30.

У підсумку іноземцям, котрі збираються працювати в Азії, ніщо не заважає пережити фінансовий зліт практично відразу

У підсумку іноземцям, котрі збираються працювати в Азії, ніщо не заважає пережити фінансовий зліт практично відразу. За даними дослідження, проведеного міжнародною піар-компанією Hill + Knowlton Strategies, що здійснює піар-підтримку HSBC, значне зростання доходів на новому місці роботи відчули 80% опитаних експатів в Сінгапурі, 72% – в Малайзії, 79% – в Гонконзі і 69% – в Китаї.

Азійська мрія

Свого часу Лі Кван Ю, перший прем'єр-міністр Сінгапуру, який обіймав цю посаду з 1959 по 1990 рік, поставив за мету створити державу – бізнес-інкубатор, і для цього в країні була до максимуму спрощена податкова система, нагадує Єремєєв знамениту історію економічного піднесення.

Сінгапур зміг дозволити собі урізати податки через свої компактні розміри і, відповідно, витрачає набагато менше, ніж у Європі, на утримання урядових організацій, додає Гаспарян.

Результатом продуманої урядової стратегії стали і високі доходи експатів. "Вони розуміли, що для розвитку країни потрібно створювати дуже прості умови та залучати іноземні таланти", – розповідає експерт.

На сайті міністерства праці Сінгапуру позначені шість пріоритетних для держави
галузей – виробництво, будівництво, охорона здоров'я, фінанси, цифрові медіа та туризм. Відповідних їм іноземних фахівців очікує тут теплий прийом

До прикладу, на сайті міністерства праці Сінгапуру позначені шість пріоритетних для держави галузей – виробництво, будівництво, охорона здоров'я, фінанси, цифрові медіа та туризм. Відповідних їм іноземних фахівців очікує тут теплий прийом. Це виявляється в усьому, зазначає Гаспарян, – від скорочення термінів і процедури оформлення візи до надання солідного соцпакета й оплати житла.

Ще одним стимулом для переїзду західної людини на Схід є можливість легко перейти з касти найманих працівників у підприємці. Наприклад, реєстрація бізнесу з нуля в Сінгапурі займає лише чотири дні, в Гонконзі – тиждень. Для порівняння: у Німеччині – два тижні, а в Україні – місяць.

Важливий чинник привабливості азіатської країни або міста для трудових мігрантів – зростання кількості нових робочих місць.

За даними глобального дослідження PwC Міста можливостей – 2012, до 2025 року в секторі бізнес-послуг Мумбаї, Пекіна, Шанхая і Куала-Лумпура кількість робочих місць збільшиться на 40%. Це дає Тимківу підстави припускати, що саме в ці міста в майбутньому будуть спрямовані стопи шукачів роботи за кордоном.

Втім, для тих, хто прагне до кращого життя за межами батьківщини, гроші істотний стимул, але не єдиний.

"Поїхати в іншу країну, попрацювати в новій компанії, на новій позиції, з новими людьми, ну і, головне, в англомовному середовищі для мене однозначно виглядала більш привабливо, ніж продовжувати працювати вдома", – зізнається Ксенія Опанасюк, киянка, яка з 2009 року живе в Мумбаї, де працює маркетологом в індійській компанії Jaro Education.

Додатковим бонусом для Опанасюк став місцевий клімат, особливості якого дозволяють відмовитися від покупок дорогих теплих речей. "Особисто я за те, щоб у мене в шафі було 100 суконь і десять пар босоніжок, ніж шуба, куртка, плащ, чоботи, гамаші, светри та жилетки", – каже вона.

Тим, хто шукає солодкого життя на Сході, вже працевлаштовані там експати радять зважити всі за і проти: тут є й зворотний бік медалі. Наприклад, азіатські роботодавці набагато жорсткіше за європейських вимагають в роботі самовіддачі

З іншого боку, тим, хто шукає солодкого життя на Сході, вже працевлаштовані там експати радять зважити всі за і проти: тут є й зворотний бік медалі. Наприклад, азіатські роботодавці набагато жорсткіше за європейських вимагають в роботі самовіддачі.

Опанасюк розповідає, що в більшості компаній співробітники працюють по дев'ять-десять годин на день і шість днів на тиждень. "І керівник не сильно готовий зрозуміти, що іноземці не готові так працювати", – додає киянка.

У Сінгапурі, за словами Єремєєва, оплачувана відпустка становить 14 днів і заохочуються перепрацювання. Мовляв, якщо кожен день вчасно йти додому, можуть і бонус річний урізати.

"Іноді вимотуєшся і всі вихідні проводиш, знімаючи стрес, – нарікає Єремєєв. – Після Сінгапуру я дивлюся, як працюють в Росії, і розумію, яка у людей халява".

Це одна з причин того, що глобального перерозподілу трудової міграції із Заходу на Схід експерти не прогнозують, проте охочим поліпшити своє матеріальне становище рекомендують їхати саме в цьому напрямку.

"Завжди є люди, які більше, ніж кар'єру, цінують спокійне і тихе життя, – резюмує Джеймс Думлоу, експерт компанії Hill + Knowlton Strategies. – І якщо сьогодні Західна Європа – бажане місце для зустрічі старості, то Азія популярна серед тих, хто прагне до кар'єри".

Де експату жити добре

Більше половини іноземців, які працюють у Сінгапурі, заробляють не менше $ 200 тис. на рік

Дані дослідження Expat Explorer Survey 2012 компанії HSBC

***

Цей матеріал опубліковано в № 43 журналу Корреспондент від 2 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.