Корреспондент: Куди йдуть гроші. За обсягом тіньової економіки Україна вибилась у лідери Європи

Україна стала європейським лідером за обсягом тіньової економіки, обігнавши весь Євросоюз і навіть Росію. Такими є наслідки масової корупції, всесилля фіскальних органів і поганої історії, пише Олександр Голубов у №46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року.

У поляка Влодзімежа Гузика багатий досвід роботи в Україні. Фінансовий керуючий з міста Кельце пройшов через десяток проектів в Україні разом зі своїми київськими партнерами. Згадуючи про Україну, Гузик розповідає про розвинену "сіру сферу", де підприємці працюють легально лише частково, намагаючись максимально ухилитися від оподаткування.

Це запускає ефект доміно, продовжує Гузик, коли від податків ідуть майже всі. У його рідній Польщі ситуація інша: всі знайомі Гузику підприємці платять податки. А в Україні система оподаткування така, продовжує він, що бізнесмени просто змушені йти в тінь, щоб зберегти свою справу. Та й держава не завжди добросовісно виконує свої зобов'язання перед бізнесом, а то й просто їх ігнорує.

"Тому бізнес відповідає державі взаємністю", – підсумовує поляк.

Частка тіньової економіки в Україні б'є європейські рекорди,склавши у 2011 році 44,1% від офіційного ВВП

Враження Гузика підтверджують сухі цифри. Згідно з розрахунками професора Лінцського університету Фрідріха Шнайдера, якими користуються у своїй роботі впливові і всесильні Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, частка тіньової економіки в Україні б'є європейські рекорди, склавши у 2011 році 44,1% від офіційного ВВП. Водночас Міністерство економічного розвитку і торгівлі України дає свою оцінку – 34% від ВВП за 2011 рік.

Навіть найбільш приблизні підрахунки дозволяють зробити висновок: через найвищий в Європі рівень тінізації ринку український бюджет недоотримує мільярди гривень, необхідні в розпал економічних негараздів. Шнайдер бачить кілька причин українського тіньового "дива".

Експерт: Тіньова економіка – це спосіб бізнесу звільнити себе від корупції та тиску влади

"Основні причини – відсутність справжньої ринкової економіки, – каже він Корреспонденту. – Культура хабарництва і кумівство, а не вільна конкуренція, диктують свої умови. Тіньова економіка – це спосіб бізнесу звільнити себе від корупції та тиску влади".

Навіть якщо підприємець і забуде про страхітливу корупцію – в минулому році, за оцінками Transparency International, Україна за цим показником опустилася на 152-ге місце між Угандою і Таджикистаном – і вирішить сумлінно віддати державі всі належні податки, йому доведеться серйозно попітніти.

Згідно з розрахунками Світового банку, співвітчизники витрачають на сплату податків в середньому близько 491 годину на рік. Навіть у сусідній Молдові на це йде більш ніж удвічі менше часу – 220 годин, не кажучи вже про те, що швейцарцям достатньо 63 годин, щоб виконати всі необхідні формальності.

Аналітики називають ще одну причину, яка змушує бізнес ухилятися від сплати податків, – використання високопосадовими чиновниками бюджетних грошей на купівлю дорогих автомобілів, меблів, готелів, оплату розкішних ремонтів та багато чого іншого.

Спостерігаючи за тим, як зібрані податки стають жертвою нецільового використання, бізнесмени можуть вважати, що отримали моральне виправдання для того, щоб піти в тінь

Спостерігаючи за тим, як зібрані податки стають жертвою нецільового використання, бізнесмени можуть вважати, що отримали моральне виправдання для того, щоб піти в тінь, вважає засновник і генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital, чех Томаш Фіала.

"Залежно від політичної кон'юнктури частині підприємців повертають ПДВ, в той час як частини – ні", – додає ще один помітний штрих до картини української дійсності Фіала.

Податкове пекло

У найбільш дисциплінованій з точки зору сплати податків країні Європи, Швейцарії, рівень тіньової економіки сягає 7,8%. В Австрії, Нідерландах і Люксембурзі частка тіні також становить менше 10%.

Найгірший результат в Європі показує Україна – 44,1%. Трохи краще йдуть справи в країнах, що входили колись до СРСР, де частка тіні значно вище середньоєвропейської. На думку Шнайдера, структура тіньової економіки та причини її великого обсягу для цих держав схожі.

"Не можна говорити про те, що в України є якийсь особливий чинник, який сприяє розвиткові тіньової економіки", – вважає професор.

Шнайдер використовує для своїх розрахунків унікальну методику, що передбачає аналіз безлічі факторів, пов'язаних з ринками праці і валюти, в тому числі реальний ВВП, кількість сплачених податків, реальний середній дохід населення, а також кількість працевлаштованих громадян.

За його даними, у молодих членів Європейського союзу – Румунії, Болгарії та прибалтійських держав – частка тіньової економіки вища, ніж у старожилів ЄС – Австрії, Швеції чи Італії.

Також дані Шнайдера фіксують зростання частки тіньової економіки в країнах Європи з півночі на південь – у південних держав вона вища. Це збігається з припущеннями тих економістів, які вважають, що тип культури впливає на економічні показники, в тому числі і на схильність підприємців ухилятися від сплати податків.

Причини податкової дисциплінованості європейців-сіверян Шнайдер, перш за все, вбачає в повазі до держави і закону. Його повністю підтримує співробітниця Інституту економічного аналізу Лариса Буракова.

"Якщо в суспільстві є чітке розуміння обов'язковості сплати податків і коли саме суспільство приймає рішення ці податки підвищити, щоб тим самим виконати якісь завдання, то високе податкове навантаження не буде для бізнесу сигналом іти в тінь", – говорить експерт.

Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер упевнений, що частка тіні в Україні була надзвичайно високою із самого першого дня набуття державою незалежності.

"У момент, коли країна була в руїнах, тіньова економіка фактично замінила державну", – вважає економіст.

Через високий рівень тінізації української економіки національний бюджет формально недоотримує близько третини податкових надходжень

У підсумку, підраховують експерти, через високий рівень тінізації української економіки національний бюджет формально недоотримує близько третини податкових надходжень. Це означає, що витрати на охорону здоров'я, армію і навіть пенсійне забезпечення могли б бути значно вищими.

Щоправда, якщо спробувати залучити ці доходи за допомогою простого примусу підприємців, ціна подібного рішення коштуватиме Україні нової кризи, упевнений економічний аналітик Павло Кухта.

Велика частина бізнесу, який сидить у затінку, перебуває там не зі своєї волі. "Переважно це небажання ділитися інформацією з чиновниками через загрозу рейдерства чи елементарна неможливість витримати податковий прес в наявному нині вигляді", – каже Кухта.

Величезний обсяг тіньової економіки України – потужний сигнал для уряду і держави в цілому про необхідність радикальних змін не тільки системи оподаткування та адміністрування збору податків, але і в цілому формату відносин бізнес – держава

Експерти кажуть: величезний обсяг тіньової економіки України – потужний сигнал для уряду і держави в цілому про необхідність радикальних змін не тільки системи оподаткування та адміністрування збору податків, але і в цілому формату відносин бізнес – держава. Ці цифри також свідчать, що в країні досить висока ділова активність, щоб істотно підняти доходи бюджету. І це не рахуючи тих інвестицій, які такі зміни могли б залучити.

У новітній історії України був період, коли частка тіньової економіки почала істотно скорочуватися. Згідно з розрахунками Кухти, це відбувалося з 2002 року аж до кризи 2008-го. Коли ситуація стала дозволяти, підприємці самі почали виходити з тіні, тому що легально працювати набагато простіше, упевнений аналітик.

Дані Шнайдера також свідчать про деяке поліпшення в ситуації зі сплатою податків в Україні – на 5,6% за останні вісім років: ще у 2003 році в тіні перебувала майже половина офіційного ВВП.

Тенденція до детінізації економіки – загальноєвропейська.Для порівняння: з 2003 по 2011 рік частка тіні в середньому по Європейському Союзу зменшилася з 22,3% до 19,2% ВВП

Тенденція до детінізації економіки – загальноєвропейська. Для порівняння: з 2003 по 2011 рік частка тіні в середньому по Європейському Союзу зменшилася з 22,3% до 19,2% ВВП. Але процес був порушений кризою 2008 року: навіть у законослухняній Європі бізнес тимчасово почав активніше ухилятися від сплати податків, нехай навіть мова йшла лише про десяті частки відсотка. І вже у 2010-му частка тіньової економіки знову стала стабільно зменшуватися.

На цьому тлі ситуація в Україні та інших країнах СНД здається особливо яскравою.

Розмірковуючи про причини такого лідерства, Фіала порівнює умови ведення бізнесу в Україні та інших європейських країнах, зокрема на його батьківщині, в Чехії, де частка тіні більш ніж у 2,5 рази менше за українську. Важливим фактором, на його думку, в цьому питанні є верховенство закону.

"Навіть багато великих українських бізнесменів, так звані олігархи, надають перевагу європейській юрисдикції перед українською, реєструючи власність в Європі і з'ясовуючи стосунки з партнерами в європейських судах і за європейськими законами", – зазначає Фіала про українські реалії.

Фондовий ринок, що працює, є важливим чинником для забезпечення прозорості бізнесу. Він дає можливість законослухняним компаніям залучати на біржі акціонерний і позиковий капітал від внутрішніх і зовнішніх інвесторів.

"Поки що у нас не вийшло переконати в цьому владу, й останні податкові новації зроблять ринок ще менш конкурентним у порівнянні, наприклад, з Польщею та Росією, нашими основними конкурентами за інвестиції", – попереджає Фіала.

Вийти з тіні

Коріння проблеми йде глибше, ніж може здатися на перший погляд, переконаний Пасхавер, кажучи про особливості української історії та національної ментальності.

"Така історія: українець не мав державності, і йому доводилося виживати в чужих державах і за чужих законів", – міркує економіст. У цьому і полягає причина неповаги до влади і законів в Україні, упевнений він, а отже, розмаху тіньової економіки.

Причому експерт скептично ставиться до можливості рішуче виправити ситуацію, оскільки вважає, що нинішня модель міцно вкоренилася у свідомості кожного вітчизняного бізнесмена.

Втім, реформи президента Грузії Михайла Саакашвілі для багатьох фахівців є доказом зворотного.

Економіст: Головне, чому вчить грузинський приклад, – подолати можна навіть найбільш вкорінені проблеми в найкоротші терміни

"Головне, чому вчить грузинський приклад, – подолати можна навіть найбільш вкорінені проблеми в найкоротші терміни, – стверджує Буракова, автор книги Чому у Грузії вийшло. – Це можливо, якщо є мандат з боку населення і готовність влади активно діяти в необхідному напрямі".

Каха Бендукідзе, колишній міністр економічного розвитку Грузії та один з головних ідеологів реформ Саакашвілі, називає Корреспонденту три складових успіху детінізації грузинської економіки – значне зниження податків, їхнє жорстке адміністрування і знищення корупції у фіскальних органах. Ці три чинники змусили, здавалося б, недисциплінованих грузин справно платити податки.

"Саме високі податкові збори призводили до зростання корупції та тіньової економіки за часів [президентства Едуарда] Шеварднадзе", – запевняє Бендукідзе

Серед іншого в Грузії була спрощена процедура подання податкової декларації, скасовані спонтанні перевірки, мікробізнес звільнений від податків. "Щоб стати таксистом, достатньо придбати разове свідоцтво", – наводить приклад з грузинської життя Буракова.

Одним зі способів навчити населення платити податки стала лотерея за касовими чеками

Одним зі способів навчити населення платити податки стала лотерея за касовими чеками. На сайті служби доходів досить ввести номер чека, щоб визначити виграш. Після цього грузини самі стали вимагати у продавців оформляти купівлю належним чином.

Результат не змусив себе чекати. Згідно з даними міністерства фінансів Грузії, з 2003 по 2007 рік обсяг податкових надходжень збільшився в 2,7 рази навіть з поправкою на інфляцію, а кількість зареєстрованих платників податків за три роки збільшилася на 86%.

"Грузинський досвід можна застосувати в Україні", – упевнений Бендукідзе. З цим згодна і Буракова. На її думку, цей підхід можна застосувати скрізь, де є таке бажання. У ньому немає унікальності чи специфічності, особливо для пострадянських країн.

Окремі успіхи в цьому напрямі останнім часом демонструє й Україна. У рейтингу Doing Business Світового банку країна за рік піднялася на15 позицій, з 152-го на
137-ме місце

Окремі успіхи в цьому напрямі останнім часом демонструє й Україна. У рейтингу Doing Business Світового банку країна за рік піднялася на 15 позицій, з 152-го на 137-ме місце.

При цьому Україна ввійшла в десятку держав з найбільш стрімкими темпами змін у кращий бік, які відбуваються як мінімум в трьох показниках, вимірюваних рейтингом. Офіційний Київ активно працює над такими сферами, як реєстрація підприємств і власності, а також оподаткування.

Прогнози Шнайдера також позитивні: вчений очікує, що у 2012 році обсяг тіньової економіки України зменшиться ще на 0,9% і досягне показника 43,2% офіційного ВВП.

Водночас експерти попереджають: найгірше, що може зробити влада в такій ситуації, це змушуватиме бізнес виходити з тіні, не борючись із корупцією і не змінюючи систему оподаткування. Це просто вбиває підприємництво.

"Для влади це означає пиляти сук, на якому вона сидить", – підсумовує Пасхавер.

Тінь Європи

Україна є європейським лідером за рівнем тінізації економіки

Дані Лінцcького університету, МВФ

***

Цей матеріал опубліковано в № 46 журналу Корреспондент від 23 листопада 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.