Корреспондент: Ясла для міліонерів. Усе більше українців змалку навчають своїх дітей азам бізнесу

Найкращим майбутнім для своїх дітей українці вважають бізнес і тепер вчать робити гроші навіть дошкільнят. Як заробити перший мільйон, дітвора дізнається на різноманітних курсах і в загальноосвітніх приватних школах, пише Катерина Іванова у №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року.

У десятирічного Антонія Возного є мета в житті – до 20 стати мільйонером. І він знає, як цього домогтися.

"Для початку потрібно мережу ларьків відкрити, будеш заробляти на тиждень по 1 тис. грн., можливо, більше, а потім [отриманий прибуток] вкладати в будівлі різні, будувати, продавати, купувати", – описує школяр свій бізнес-план.

Возний підрахував, що для старту йому потрібно $ 25 тис., і він вже зараз намагається їх заробити. Крім 70 грн., які видають батьки щотижня на кишенькові витрати, юний підприємець має ще два джерела доходу.

"Я ходжу по магазинах, купую, наприклад, сік за 5 грн., а потім продаю його в класі за 10 грн.", – розповідає Возний.

Він зізнається, що й вдома батькам допомагає небезкоштовно – за кожен винесення сміття отримує по 5 грн.

Науку збирати гроші і ними розпоряджатися Возний, учень четвертого класу Печерської гімназії № 75, засвоює в Клубі юних мільйонерів – дитячій бізнес-школі, куди він двічі на тиждень ходить уже другий місяць.

"Не приховую, я хочу, що б мій син став мільйонером. Гроші розширюють можливості людини", – каже Неллі Возна, мама Антонія.

Таких шкіл, де діти п'яти років від народження і старше осягають ази економіки, маркетингу, реклами, піару і безлічі інших "дорослих" дисциплін, в Україні вже не менше десятка

Таких шкіл, де діти п'яти років від народження і старше осягають ази економіки, маркетингу, реклами, піару і безлічі інших "дорослих" дисциплін, в Україні вже не менше десятка. І це не рахуючи дитячих програм, які останнім часом стали пропонувати в багатьох бізнес-школах, які раніше робили ставку винятково на дорослу аудиторію.

Також перший досвід підприємництва діти тепер отримують прямо в стінах загальноосвітніх, переважно приватних, шкіл – там, як робити гроші, розповідають факультативно.

За спостереженнями Володимира Співаковського, директора Гранда, першого в Україні приватного ліцею, де, крім звичайних предметів, викладають уроки бізнесу, в системі цінностей українських багатіїв дитина як об'єкт інвестування піднявся з дев'ятої ступені на третю.

"Це означає, що батьки серйозніше розуміють: заробивши багато грошей – заводи, пароплави, банки, – їм потрібно буде їх [комусь] передати", – каже Співаковський.

І справді: у більшості учнів таких шкіл батьки бізнесмени, вони ростять собі зміну. Але є й більш обмежені в коштах співвітчизники, які не хочуть, щоб дитина повторила їхню долю, розповідає Ольга Азарова, директор одеської школи Mini-Boss.

Більшість опитаних українців – понад 30% – хочуть у майбутньому бачити своїх дітей бізнесменами. Для порівняння: популярну в радянські роки професію інженера
бажали б своїм нащадкам 16% опитаних, вчителя – 5,4%, а робітника – 1,4%

За даними дослідження, проведеного компанією IVOX спеціально для Корреспондента, більшість опитаних українців – понад 30% – хочуть у майбутньому бачити своїх дітей бізнесменами. Для порівняння: популярну в радянські роки професію інженера бажали б своїм нащадкам 16% опитаних, вчителя – 5,4%, а робітника – 1,4%. А за результатами опитування Інституту Горшеніна, головними життєвими цінностями більшість співвітчизників вважають здоров'я (78,7%) і знову ж матеріальну забезпеченість (72,4%).

"Нинішня надмірна увага до грошей – наслідок надмірної ідеологічної неуваги в [радянському] минулому", – вважає Олексій Греков, директор приватної загальноосвітньої школи Афіни.

Ділові діти

Запитанням, як заробити гроші, 16-річна Вікторія Золотаревич вперше занепокоїлася, коли їй було 12. Причому тоді її цікавив не стільки розмір заробітку, скільки сам процес, згадує українка.

Цим Золотаревич підштовхнула батьків до створення бізнес-школи для дітей Дітки-Монетки, яка почалася з інформаційного порталу про можливості підробітку для школярів і переросла в майстер-класи з поводження з грошима, які проводяться на базі школи Афіни.

У кожного слухача Діток-Монеток є своя маленька справа. Наприклад, Золотаревич малює на продаж забавні принти для футболок, а також готує вдома бутерброди і продає їх у школі. "Я ощасливлюю голодних", – жартує школярка.

Причому діє Золотаревич за всіма правилами чесного бізнесу – платить невеликий податок у фонд Афін.

Так діти осягають науку правильно розпоряджатися грошима, вважає Сергій Біденко, один із засновників школи Дітки-Монетки. Тут маленьких українців вчать не тільки тому, як зробити перші кроки в бізнесі, а й як розрахувати бюджет для сім'ї з чотирьох осіб. Біденко зауважує, що діти бувають дуже здивовані тим, як багато грошей іде на харчування та одяг.

Чим раніше почати знайомити дитину з фінансами, тим краще, впевнені фахівці. Навіть п'ятирічки легко схоплюють ази економіки

Чим раніше почати знайомити дитину з фінансами, тим краще, впевнені фахівці. Навіть п'ятирічки легко схоплюють ази економіки, а десятирічні школярі відмінно засвоюють інформацію про податки.

Головне завдання викладачів – змусити дітей замислитися про те, чим би вони хотіли зайнятися в житті.

"Треба відкрити свій головний талант і потім сконцентрувати зусилля на те, щоб зробити свій талант бізнесом", – пояснює Азарова.

Не менш важливо дати дитині приклад, на який вона могла б рівнятися, вважає Вікторія Кулаковська, президент Клубу юних мільйонерів. Вона пропонує своїм учням брати приклад з бізнесменів з рейтингу багатіїв журналу Forbes, а також великих українських підприємців.

На тому факті, що багато грошовитих співвітчизників свої перші капітали заробили не стільки розумом, скільки сильними ліктями, наставниця майбутніх мільйонерів намагається увагу вихователів не загострювати. Мовляв, діти і так обертаються в негативному інформаційному полі, де домінує думка, що заробити великі гроші чесним шляхом не можна.

Ранній старт гарний тим, що в юному віці легше пережити невдачі, які трапляються в процесі побудови своєї справи

Кулаковська бореться і з іншими стереотипами. Її власні батьки свого часу її повчали: от закінчиш університет – потім займешся бізнесом. Вона вважає такий підхід невірним: починати цікавитися підприємництвом після 17 років вже пізно. За її словами, ранній старт гарний тим, що в юному віці легше пережити невдачі, які трапляються в процесі побудови своєї справи.

Тому учні Mini-Boss свої перші бізнес-плани складають уже в сім років. У цьому ж віці отримують і перші гранти на реалізацію своїх стартапів – від 1 тис. грн.

"Вони беруть капітали в свої власні ручки і пробують [робити щось своє], – розповідає Азарова. – Звичайно, їм страшно, у них тремтять коліна, але потім все простіше і простіше".

27-річна Юлія Веліканова, випускниця Mini-Boss, починала так само. А у 18 років вона стала керівником ресторану – в підпорядкуванні у Веліканової були 100 осіб. Сьогодні вона керує власною компанією, що займається ресторанним консалтингом, й очолює великий дитячий розважальний центр Чарівний світ.

Пізнання азів бізнесу – задоволення платне. До прикладу, в Клубі юних мільйонерів місяць навчання (двічі на тиждень по дві години) коштує 2,7 тис. грн., а чотири заняття на місяць у Mini-Boss слід заплатити 1,4 тис. грн. Батьки впевнені: навчання того варте.

"Важливим для мене є те, що вона [12-річна донька Ольга, вихованка Клубу юних мільйонерів] починає розуміти, що краще самій створити бізнес, ніж вийти заміж за мільйонера, – каже Аліса Медецька. – І я їй кажу: у чоловіка мільйони – це його мільйони, а твої мільйони – це твої. Дівчатка, її подружки, про це зараз не замислюються, але потім буде пізно".

Орлята вчаться рахувати

У західній культурі навчання дітей премудростям ведення своєї справи – давно сформована традиція. Та й бізнес-предмети там викладають не тільки у приватних і спеціалізованих школах, а навіть у державних загальноосвітніх закладах. Крім того, майже кожна бізнес-школа для дорослих має і дитячі програми. Особливою популярністю користуються заміські бізнес-табори, в яких навчання поєднане з відпочинком.

У багатьох американських і західноєвропейських сім'ях дух підприємництва підтримується змалку.

"На всіх міських заходах можна побачити дітвору з візками – продають охолоджену колу в баночках, яблука в карамелі, лотерейні квитки", – розповідає Єва Миронова, мешканка міста Анкоріджа на Алясці, яка емігрувала туди 20 років тому з Росії.

За словами Миронової, деякі банки на Алясці пропонують дітлахам відкривати рахунки, і за кожні вкладені в банк $ 3 нагороджують невеликим призом.

В українській традиції, що бере початок у СРСР, навпаки, культивувалося святенницьке презирство до грошей, вважає Греков. Це вилилося в іншу крайність з розвитком культури споживання і вільного ринку в країні.

У більшості сучасних дітей немає розуміння цінності грошей, і своїми
різноманітними "хочу" вони створюють непосильне навантаження на сімейний бюджет

За спостереженнями Біденка, у більшості сучасних дітей немає розуміння цінності грошей, і своїми різноманітними "хочу" вони створюють непосильне навантаження на сімейний бюджет. Все частіше діти просять батьків робити їм дорогі подарунки. За даними IVOX, в числі найбажаніших презентів на Новий рік для українських дітей – поїздка за кордон і машина. Причому бажання не залежать від того, скільки заробляють батьки.

"Як можна пояснити наявність у більшості школярів дорогих телефонів, середня ціна яких 5 тис. грн.?" – ставить риторичне запитання Возна.

Якщо і робити своїм нащадкам дорогі подарунки, то при цьому необхідно говорити з ними на тему грошей, їхнього витрачання, а також дати дітям можливість заробити, вчать психологи

Якщо і робити своїм нащадкам дорогі подарунки, то при цьому необхідно говорити з ними на тему грошей, їхнього витрачання, а також дати дітям можливість заробити, вчать психологи. Це підвищує відповідальність, надає почуття власної значущості, пояснює Олександр Поповський, дитячий і сімейний психолог.

З іншого боку, важливо не створювати культ наживи, інакше виросте "робот-бізнесмен", а не людина, застерігає фахівець.

Втім, поки що батьки помічають лише позитивні зміни в своїх чадах. За словами Медецької, її дочка налаштувалася на бізнес-хвилю – читає книгу відомого американського магната Дональда Трампа Як стати багатим. А зараз вона збирає гроші на свою першу справу – інтернет-магазин авторських прикрас із бісеру, які виробляють її подружки.

Возна зазначає, що у її сина з того часу, як він почав ходити у Клуб юних мільйонерів, з'явилося більш усвідомлене ставлення до грошей і набагато менш споживче – до батьків. Нещодавно на власні гроші Антоній купив батьку подарунок на день народження і радів, що отримав в магазині знижку 10 грн. Крім того, юний підприємець запросив бабусю на суші за свій рахунок.

"Багато батьків кажуть, що ми позбавляємо дітей дитинства, хоча насправді вони самі позбавляють своїх дітей майбутнього", – вважає Біденко. З ним в унісон експерти пророкують ранній бізнес-освіті в Україні бурхливий розвиток.

"Тому що все більше людей розуміють: немає іншого шляху, як досягати блага для себе самого не за допомогою подачок від держави, а за допомогою талантів", – підсумовує Азарова.

Ким бути

Більшість українців найбажанішим майбутнім для своєї дитини вважають ведення власного бізнесу

Дані iVox Ukraine

***

Цей матеріал опубліковано в №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.