Корреспондент: Розумові резерви. Українська молодь підкорює світ власними винаходами

Десятки українських підлітків та студентів знаходять практичне застосування власним винаходам. Найуспішніші отримують на їхнє впровадження гранти від американського техногіганта Microsoft, пише Олена Трибушна у №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року.

У 2013 році американські глухонімі лише за $ 200 зможуть обзавестися пристроєм, який дозволить їм спілкуватися зі звичайними людьми, – "рукавичкою, що розмовляє", оснащеною сенсорами. Через Bluetooth пристрій передає інформацію про жести руки на мобільний телефон, а він, у свою чергу, перетворює їх на мову.

Винахідники рукавички, троє донецьких студентів-комп'ютерників – Максим Осика, Валерій Ясаков й Антон Постерніков, – у грудні отримали грант від американського техногіганта Microsoft, $ 50 тис. на стартап з виробництва унікального пристосування, яке вже потрапило у рейтинг найкращих винаходів року за версією журналу Time.

Донецьким студентам вдалося те, що в Україні виходить далеко не у всіх досвідчених технарів, – вигідно продати свою ідею. А талантів серед вітчизняних студентів і навіть школярів десятки тисяч

Донецьким студентам вдалося те, що в Україні виходить далеко не у всіх досвідчених технарів, – вигідно продати свою ідею. А талантів серед вітчизняних студентів і навіть школярів десятки тисяч. Щорічно вони видають на-гора сотні ноу-хау: від ультразвукових відлякувачів бджіл до технологій виробництва біопалива з ряски і верби або автономних в управлінні автомобілів.

Майже кожен 17-й український школяр займається науково-дослідною роботою в системі одного тільки національного центру Мала академія наук (МАН). Сотні учнів та студентів щорічно патентують свої розробки і намагаються знайти їм застосування в реальному житті. Багатьом це вдається.

"Так, ніхто з них поки що не став Біллом Гейтсом, але і Гейтс, коли просив $ 15 тис. кредиту на програмування, ще не був сьогоднішнім Гейтсом", – нагадує Оксен Лісовий, директор МАН.

У винахідниках низькотехнологічна економіка України не має поки що гострої потреби. Але рано чи пізно країна встане на нові рейки і за молодими винахідниками компанії вишикуватимуться в чергу, переконаний Лісовий.

Рано почали

В Осики, Ясакова і Постернікова, студентів донецької комп'ютерної академії Крок, які щойно повернулися зі США, наполеонівські плани – за рік налагодити виробництво "рукавичок, що розмовляють" в Україні та США. Хлопцям є куди поспішати: американці з проблемами мовлення засипали їх замовленнями на революційний пристрій, а західні клініки вимагають його на тестування.

Новоспечені стартапери вже реєструють компанію, шукають співробітників й інвесторів, а також патентують розробку. На це підуть майже всі $ 50 тис. гранту, виділеного Microsoft. Тільки отримання патенту в США коштує $ 25-35 тис., а в Україні – близько 20 тис. грн., каже про витрати Осика.

Запуск виробництва коштуватиме приблизно $ 400 тис., але ці гроші окупляться з гаком: за підрахунками студентів, собівартість однієї рукавички у заводському складанні – $ 75, а в роздробі її ціна складе $ 200-250. Потенційних покупців пристрою хоч відбавляй. На планеті живуть 40 млн осіб з проблемами мовлення.

Інвестора студенти розраховують знайти скоріше за кордоном, наприклад у США, де за допомогою компанії Microsoft, що організувала для них поїздку в стартаперський рай, Кремнієву долину, вони познайомилися з представниками венчурних фондів.

Втім, до кінця року виробництво запустять як в Америці, так і на батьківщині.

"Ми живемо в Україні, на нас тут розраховують, – каже Осика. – Ну а в США просто дуже багато людей можуть дозволити собі такий пристрій".

Таку масштабну підтримку студентська розробка в Україні одержує, мабуть, вперше. Хоча те чи інше практичне застосування своїм ідеям вдається знайти десяткам студентів і школярів

Таку масштабну підтримку студентська розробка в Україні одержує, мабуть, вперше. Хоча те чи інше практичне застосування своїм ідеям вдається знайти десяткам студентів і школярів.

11-класник з черкаського райцентру Кам'янка Ярослав Швець придумав економічну конструкцію котла, що працює на дровах і промвідходах (тирсі, соняшниковому лушпинні, соломі), дуже вигідного для опалення цехів. Швець запатентував форсунку, що регулює подання повітря в камери згоряння котла і дозволяє економити 40% палива в порівнянні з аналогами. Винахід уже запущено у виробництво.

У середині грудня різні ноу-хау української молоді продемонстрували в Києві послу США в Україні Джону Теффту. У їхньому числі – проект системи виявлення мікротріщин в матеріалах, написаний школярем із Запоріжжя Іллею Літкіним. Потенційні сфери використання розробки – від автосервісу, де за 30 секунд можна буде визначити ступінь зношеності колісних дисків, до дослідження поверхні планет.

Знайомлячись з проектами, посол примовляв: "Сподіваюся, ми знайдемо тут українських Біллів Гейтсів".

Левова частка успішних розробок молодих українців припадає на сферу програмування – тут співвітчизники традиційно є сильними

Причому левова частка успішних розробок молодих українців припадає на сферу програмування – тут співвітчизники традиційно є сильними. Так, вже чотири роки студент Львівського нацуніверситету ім. Івана Франка Богдан Качмар створює комп'ютерні ігри для дітей з ДЦП, які використовує реабілітаційна клініка.

Свою першу гру Качмар, син лікаря-реабілітолога, створив у дев'ятому класі. Тепер його ігри є не тільки розвагою, а й сприяють оздоровленню – на кисть дитини надягають спеціальну рукавичку, яка змушує використовувати всі м'язи долоні. Цю болісну вправу в процесі гри хворі роблять без особливого ​​напруження.

Нестандартно мислити

Від 5% до 10% юнацьких проектів знаходять своє практичне застосування, підрахували експерти. На сотні щорічно видаються патенти. Тільки за допомогою МАН у 2012 році близько 100 підлітків зареєстрували авторські права на комп'ютерні розробки і два десятки запатентували свої винаходи.

"Це дуже поширена практика", – каже Вадим Коваленко, доцент Дніпропетровського хіміко-технологічного держуніверситету, який не тільки викладає, але й керує студентами-винахідниками.

Щоб потрапити у Винахідник, одну з київських дитячих технічних студій, де школярів навчають робототехніці, іноді доводиться записуватися в лист очікування. Три роки тому студія була єдиною в країні, а сьогодні таких дев'ять, і відвідують їх 2 тис. підлітків.

"Винахідництво розганяє мізки, – каже Гнат Хлєбніков, викладач Вінахідніка. – Діти вчаться нестандартно мислити, розуміти, що неможливого немає".

Підліткам "розгін мізків" дозволяє рано набути досвіду дорослої наукової роботи. Багатьом шкільні експерименти забезпечують путівку до вузу і на закордонні конкурси

Самим підліткам "розгін мізків" дозволяє рано набути досвіду дорослої наукової роботи. Багатьом шкільні експерименти забезпечують путівку до вузу і на закордонні конкурси.

Рівнем підготовки українські підлітки вражають іноземних професорів, наприклад, підкоряючи міжнародні олімпіади з робототехніки. У цьому виді наукового спорту завжди лідирували вихідці з Азії, а сьогодні з ними все частіше конкурують українці.

У 2009-му вітчизняний робот-кондитер отримав приз у Південній Кореї, а у 2010-му на Філіппінах був відзначений робот-дирижабль. У нинішньому році українці ввійшли до вісімки найкращих на олімпіаді в Малайзії – інші сім місць дісталися малайзійцям.

Блиснули юні співвітчизники і на навчальному телемості з фізиками Європейського центру ядерних досліджень, знаменитого своїм Великим адронним колайдером. Вундеркіндів відразу запросили на навчання в центр.

Найкращі студенти України не поступаються закордонним одноліткам у знаннях і винахідливості

Найкращі студенти України не поступаються закордонним одноліткам у знаннях і винахідливості, запевняє Корреспондент Андрій Терехов, директор департаменту стратегічних технологій Microsoft Україна. Просто реалізувати розробки більшості з них заважає невміння переконливо презентувати свої проекти та комерціалізувати їх.

При цьому інтерес до молодіжних розробок в Україні є. Після випусків телепрограми Інтелект.ua, яка щотижня виходить на 5 Каналі і розповідає про юнацькі ноу-хау, в студії лунають дзвінки. Бізнесмена зацікавила ідея виробництва екологічно чистого посуду з крохмалю, медиків – полімерна скоба для лікування переломів у немовлят, а об'єднання інвалідів – особлива конструкція літнього душа, розповідають у МАН, яка є партнером проекту.

Юнацькі відкриття можуть бути наївними і швидко застарівати, але актуальною залишається здатність нового покоління генерувати ідеї і швидко проходити шлях до їхнього впровадження, резюмує Лісовий.

За молодими й енергійними творцями власних продуктів і сервісів – майбутнє, впевнені і потенційні роботодавці. "Ми створюємо умови для того, щоб наступний Skype з'явився саме в Україні", – підсумовує Терехов.

***

Цей матеріал опубліковано в №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.