Корреспондент: Точка зору. Ціна стабільності

Щоб штучно утримувати курс гривні й отримувати політичні дивіденди, уряд і Нацбанк заморозили економіку і поставили країну на межу колапсу, пише Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків, у колонці, опублікованій у №6 журналу Корреспондент від 15 лютого 2013 року.

В кінці квітня минулого року рада Національного банку України затвердила документ під назвою Основні напрямки грошово-кредитної політики на 2012 рік. У ньому НБУ розписав два сценарії економічного розвитку України. Перший – оптимістичний, другий, відповідно, песимістичний. Про перший навіть не будемо. Останній варіант обіцяв зростання грошової маси до 12%, ВВП – 3,9%, а інфляцію – на рівні 7,9%.

Результат вийшов, м'яко кажучи, значно гіршим навіть від песимістичного сценарію. Але й він чомусь казково потішив керівництво НБУ, уряд Миколи Азарова і Президента України. "Що ми розуміємо під словом "стабільність"? – запитував глава Кабміну глядачів політичного ток-шоу Шустер Live. – Якщо долар стоїть протягом трьох років практично на одній позначці і коливається під дією спекулянтів, які зупиняються жорсткими діями уряду та Нацбанку? Давайте разом дамо відповідь. Стабільність!".

Нахвалюючи уряд і Нацбанк за прийняті антикризові заходи, Президент Віктор Янукович ще на початку січня сказав буквально наступне: "За 11 місяців минулого року рівень дефляції в Україні склав 0,4%, що також робить позитивний вплив на вартість національної валюти".

Щоб відчути таку гордість за досягнутий результат, слід пильніше подивитися на бухгалтерію, з якою країна фінішувала у 2012 році. Грошова маса до грудня знизилася на 0,9% за падіння ВВП у третьому кварталі на 1,3%, у четвертому – на 2,7%. Все це свідчить швидше про глибоку рецесію економіки, а не про її прогрес. Чим пишаєтеся, панове?

Зате за грудень 2012-го монетарна база була збільшена на суму більшу, ніж за 11 місяців цього самого року. Якщо 11 місяців країну заради стримування інфляції тримали на суворій грошовій дієті, то відразу після виборів НБУ викинув на ринок додаткові 16 млрд грн. (зростання монетарної бази – 6,4%), щоб розрахуватися за накопиченими боргами. Це ручне управління монетарною політикою – один із двох основних інструментів "боротьби" НБУ за низьку інфляцію – знекровлює економіку, позбавляє її обігових коштів.

Крім зовнішнього результату, Україна показала у 2012-му чемпіонський підсумок за рівнем дефляції – 0,2%. Для порівняння: інфляція в найбільшій економіці світу, США, – 1,7%, у сусідці Росії – 6,6%.

Реальна кредитна ставка злетіла до позначки 40%. Тобто фактично в мертву зону. Водночас у США іпотека збережена в межах 2,8-3,5%, в Росії – 11-13%. Як для
української дійсності – нечувані показники

Тим часом в Україні колосально зросли процентні ставки за депозитами. Більшість банків позичали у населення гроші під 25-35%, і все для того, щоб підтримати поточну ліквідність. Чи варто радіти приросту депозитів на 56 млрд грн. під такі відсотки? Під які ж відсотки їх можна віддати на вільний ринок? Втім, з кредитною історією в Україні трапляються ось які метаморфози. Лише близькі до влади п'ять-сім банків показали у 2012 році приріст кредитування, але при цьому їхні досягнення вчетверо нижчі, ніж у 2011-му. Реальна кредитна ставка злетіла до позначки 40%. Тобто фактично в мертву зону. Водночас у США іпотека збережена в межах 2,8-3,5%, в Росії – 11-13%. Як для української дійсності – нечувані показники. Вітчизняний бізнес навіть боїться мріяти про таку доступність до фінансових ресурсів.

Володимир Матвієнко, перший керівник НБУ та колишній глава Промінвестбанку, так оцінив дії регулятора: Нацбанк перетворився "на машину з поліцейськими методами". НБУ "зупинив кредитування, обірвав усі грошові потоки в країні".

Другий інструмент боротьби за низьку інфляцію – штучно утримуваний курс гривні. Оскільки наша країна є імпортозалежною практично у всіх сферах народного господарства, то за зростання курсу долара зростання цін на імпортні товари просто гарантоване. Перед виборами влада не хотіла дратувати свого виборця, тому природного стрибка цін не допустила.

Як утримати курс гривні, якщо негативне сальдо по товарах за минулий рік склало $ 20,5 млрд? Ставка зроблена на кредити з-за кордону та валютні резерви країни

Як утримати курс гривні, якщо негативне сальдо по товарах за минулий рік склало $ 20,5 млрд? "Откуда деньги, Зин?" – здається, так запитував у своєму черговому хіті радянський бард і актор Володимир Висоцький. Питання риторичне. Ставка зроблена на кредити з-за кордону та валютні резерви країни. Щоб задовольнити попит імпортерів на валюту, у 2012 році НБУ продав близько $ 7,5 млрд, у кінці 2011-го – $ 4 млрд. Але й цієї грошової маси не вистачило, щоб закрити всі діри економіки, що рветься на частини. Тепер уряд просить Міжнародний валютний фонд позичити ще $ 15,4 млрд.

Дорого країна заплатила за політизацію економічних категорій, штучне утримання курсу і рукотворну дефляцію. Позбавлені кредитної підтримки й обігових коштів підприємства за щомісячних податкових авансових поборах рухаються в бік платіжної кризи. Це загрожує банкам новими неповерненнями позик. Але заплатила країна ще не все.

З такою незрячою політикою Україну очікує глибоке падіння ВВП і стрімкий інфляційний стрибок. Втім, НБУ зможе загальмувати цей процес, але хіба що новими позиками 

Основний платіж попереду. Я впевнений, що з такою незрячою політикою Україну очікує глибоке падіння ВВП і стрімкий інфляційний стрибок. Втім, НБУ зможе загальмувати цей процес, але хіба що новими позиками. Правим був аксакал Матвієнко: "Все, що робить Національний банк зараз, спрямоване винятково проти української економіки". Сказано це було в грудні 2012 року. Хотілося б, щоб сказане не стосувалося року 2013-го.

***

Ця колонка опублікована у №6 журналу Корреспондент від 15 лютого 2013 року.

Передрук колонок, опублікованих у журналі, заборонено.

Відгуки та коментарі надсилайте за адресою korr-opinion@kpmedia.ua